7 Rays Radio

  Bernard Xolotl & Daniel Kobialka - Transmutation

НАУКА АНТАХКАРАНИ – ОСЯЙНОГО МОСТУ

“Промені і посвячення”, ст.442-525

Двоїсте життя в процесі Посвячення    

Побудова антахкарани – осяйного мосту

Природа антахкарани

Міст між трьома аспектами розуму

Міст як засіб вирівнювання

Процес побудови

Шість стадій процесу побудови

Сім променевих методів процесу побудови

 

Двоїсте життя учня на ментальному плані. Важливість візуалізації при побудові антахкарани. Побудова антахкарани. Відмінність сутратми від антахкарани. Дві точки закріплення Душі в тілі. Природа антахкарани. Потрійна нитка. Міст між трьома аспектами розуму. Нитка життя, нитка свідомості і нитка творчості: їх проекція і з’єднання з абстрактним розумом. Три аспекти розуму на ментальному плані: нижчий конкретний розум, син розуму – душа і абстрактний розум. Сім станів ментальної обізнаності людини. Три головних стани свідомості: Шамбала, Ієрархія і людство. Антахкарана як засіб вирівнювання. Шість стадій процесу побудови антахкарани. Сім променевих методів процесу побудови.

 

 

Двоїсте життя в процесі Посвячення 

Приступаючи до розгляду «Подвійного життя в процесі посвячення», хочу звернути вашу увагу на ці слова і особливо на їх значення в зв’язку з процесом посвячення. Як ми побачимо, це відноситься не до старання учня одночасно вести життя духовного світу і життя практичного служіння на фізичному плані, але виключно до підготовки учня до посвячення і, отже, до його ментального життя і установок.

Дане твердження треба відносити передусім до двох основних аспектів ментального життя учня, а не до життя відносин душі і особистості. Правильно буде, тому, розглядати подвійність в його свідомості і обидва її існуючих пліч-о-пліч аспекти:

  1. Свідоме життя, в якому він виражає душевне відношення, душевну обізнаність і душевну свідомість через посередництво особистості на фізичному плані; він вчиться сприймати і проявляти його свідомо.
  2. Суто індивідуальне, чисто суб’єктивне життя, в якому він, – просякнута душею особистість, – орієнтована на ментальний план, розширює сполучення між:

а.  Своїм нижчим конкретним і вищим абстрактним розумом.

б.  Собою і Вчителем своєї променевої групи, розвиваючи тим самим ашрамну свідомість.

в.  Собою і всією Ієрархією, все більш усвідомлюючи духовний синтез в основі сполучених Ашрамів. Так він свідомо і неухильно наближається до сяючого Центра цього сонячного Ашраму, до Самого Христа, першого Посвятителя.

Це внутрішнє життя з трьома його цілями, що повільно розкриваються і складає суть життя-підготовки до посвячення.

Учень не досягне ніякого посвячення, поки не візьметься за свідому побудову антахкарани, встановлюючи тісний взаємозв’язок між Духовною Тріадою і розумом як вищим аспектом в трьох світах. Потім він повинен перетворити свій фізичний мозок в засіб реєстрації на фізичному плані, знову демонструючи чітке вирівнювання і прямий канал від Духовної Тріади безпосередньо до мозку через антахкарану, що зв’язує вищий розум з нижчим.

Це вимагає великої роботи і хорошої здібності до інтерпретації і візуалізації. Я ретельно підбираю слова. Ця візуалізація не обов’язково відноситься до форми і конкретних ментальних побудов, але пов’язана з образною символічною чутливістю, що відображає через інтерпретацію духовне розуміння, яке приноситься інтуїцією, котра пробуджується, – агентом Духовної Тріади. Це проясняється по мірі роботи. Людині, що починає створення антахкарани, важко вникнути в значення візуалізації, оскільки дана здібність пов’язана із зростаючою чуйністю на те, що повідомляється ашрамною групою, з баченням справжнього божественного Плану, що відкривається людині і тим, що ввіряється їй як наслідок, або результат, кожного успішного посвячення. Я віддаю перевагу слову “наслідок” перед словом “результат”, оскільки посвячений все більш свідомо працює з Законом Причини і Наслідку на відмінних від фізичного планах. Словом “результат” ми позначаємо дію цього великого космічного Закону, що демонструється в трьох світах людської еволюції.

Саме завдяки цим зусиллям посвячений відкриває цінність, способи застосування і призначення творчої уяви. Творча уява – це все, що зрештою залишається у нього від активного, інтенсивного і могутнього астрального життя, яке він вів протягом величезного числа втілень. З течією еволюції його астральне тіло перетворюється в механізм трансформації, бажання трансформується в спрямування, а саме спрямування в зростаючу здатність інтуїтивного вираження. Реальність цього процесу демонструється у проявленні тієї основної якості, яка завжди була властивою самому бажанню: якості уяви душі, що забезпечує виконання бажання. Уява неухильно перетворюється у вищу творчу здатність, в міру того як бажання переходить у все більш високі стани і веде до все більш високого усвідомлення. У кінцевому результаті ця здатність будить енергії розуму, а розум разом з уявою стають згодом важливим агентом заклику і творчості. Саме так Духовна Тріада приходить в сполучення з троїстою особистістю.

Астрального рівня не існує, оскільки він принципово не передбачався божественним Планом. По суті своїй це породження мани, кама-манасу, – мани, створеної самим людством, в якій воно практично постійно перебуває з ранньоатлантичних часів. Розширення контакту з душею позначається не тільки в розсіюванні туманів мани, але і в супутньому посиленні і ефективному використанні уяви з її незвичайно могутньою здібністю до творчості. Ця творча енергія, що втілюється просвітленим розумом (з його здатністю створювати мислеформи), спрямовується потім учнем на встановлення контактів, більш високих, ніж контакт з душею, і переводу в символічну форму того, про що він дізнається через посередництво енергетичної лінії – антахкарани, яку безперервно і науково вибудовує.

Можна стверджувати (так само символічно), що при кожному посвяченні учень випробовує цей з’єднувальний міст і поступово упевняється в міцності того, що створюється ним під натхненням Духовної Тріади за допомогою трьох аспектів його розуму (абстрактного розуму, душі, або Сина Розуму, і нижчого конкретного розуму) і при інтелектуальному сприянні його особистості, насиченою душею.  На початкових стадіях своєї призовної роботи він користується творчою уявою. Це з самого початку дозволяє йому діяти так, ніби-то він дійсно був здатний творити таким чином. Потім, коли подальша необхідність в образній свідомості “ніби-то” відпадає, він усвідомлює те –  що   з надією і духовним очікуванням – намагався створити. Це відкривається йому як непорушна дійсність, і він поза всілякими сумнівами переконується, що «віра є здійснення очікуваного і упевненість в невидимому».

 

Побудова антахкарани – осяйного мосту

Давайте ж крок за кроком спробуємо вникнути в цю науку побудови, яка вже показала себе плідною нивою для експериментів і випробувань.

Людська душа (на відміну від душі, що функціонує в своєму власному царстві і є вільною від обмежень людського життя) велику частину свого існування знаходиться в ув’язненні і контролюється трьома нижчими енергіями. Потім на Шляху Випробувань починає все сильніше активізуватися подвійна енергія душі, і людина старається свідомо користуватися своїм розумом і виражати на фізичному плані любов-мудрість. Таке просте формулювання задачі для всіх прагнучих. Коли в служінні починають свідомо і мудро використовуватися п’ять енергій, між Особистістю і Душею встановлюється ритм. Виникає магнетичне поле, і ці дві вібруючі магнетичні одиниці, або енергетичні групування, проникають в сферу впливу одна одної. На початкових стадіях це відбувається рідко і випадково, пізніше – з більшою постійністю, і утворюється контактний канал, який зрештою стає лінією найменшого опору, “шляхом звичного підходу”, як його іноді називають. Так створюється перша половина “моста”, антахкарани. До третього посвячення цей Шлях завершується, і посвячений може «за бажанням піти у вищі світи, залишаючи нижчі світи далеко позаду, або повернутися і піти шляхом, ведучим від пітьми до світла, від світла у пітьму і з нижчих світів в сфери світла».

Так двоє стають одним, і здійснюється перше велике об’єднання на Шляху Повернення. Після цього треба пройти другу стадію Шляху, ведучого до другого об’єднання, ще більш важливого, оскільки воно веде до повного звільнення від трьох світів. Пам’ятайте, що душа, в свою чергу, є об’єднання трьох енергій, які відбиваються в нижчій трійці. Це синтез енергії самого Життя (яка демонструється у вигляді життєвого принципу в світі форм), енергії інтуїції, або духовної любові-мудрості, або розуміння (чутливості, що демонструється у вигляді почуттів астрального тіла) і духовного розуму, (чиїм відображенням в нижчій природі є розум, або принцип інтелекту в світі форм). Ці троє складають атму-буддхі-манас теософської літератури – ту вищу троїсту комбінацію, яка відбивається в нижчих трьох і фокусується через душевне тіло на вищих рівнях ментального плану перед сходженням у втілення, як це езотерично називається.

Вдосконалюючи дану концепцію, потрібно сказати, що енергії, які оживляють фізичне тіло і розумове життя атома, чутливо-емоційні стани і мислячий розум, повинні зрештою сполучитися з енергіями, котрі оживляють душу, і трансмутуватись в них. Це духовний розум, що приносить прояснення, інтуїтивна природа, що дає духовне сприйняття і божественна життєвість.

Після третього посвячення рух по «Шляху» прискорюється і побудова «моста», що з’єднує вищу духовну Тріаду з нижчим матеріальним відображенням, завершується. Три світи Душі і три світи особистості стають єдиним світом, в якому працює і функціонує посвячений, не знаючи відмінностей і розглядаючи один світ як світ натхнення, а інший як той, що забезпечує сферу служіння, але бачачи в обох єдиний світ активності. На зовнішньому плані обидва світи символізуються суб’єктивним ефірним тілом (або тілом вітального натхнення) і щільним фізичним тілом.

Як же будується з’єднувальна антахкарана? Які кроки належить робити учневі? Я говорю тут не про Шлях Випробувань, на якому повинні бути усунені основні недоліки і розвинені основні чесноти. Більшість інструкцій, що давалися раніш, торкалося правил культивування доброчесності і отримання необхідних для учнівства властивостей, а також необхідності самоконтролю, терпимості і безкорисливості. Але це найбільш елементарні і очевидні умови для учнів. Учні повинні займатися не тільки напрацюванням характерних аспектів учня, але і виконанням більш важких вимог для тих, чиєю кінцевою метою є посвячення.

Нас цікавить робота «мостобудівників». По-перше, запевняю вас, що реально антахкарана будується лише тоді, коли учень явно починає фокусуватися на ментальних рівнях і коли, отже, його розум функціонує інтелектуально і свідомо. На цій стадії він більш ясно, ніж досі,  починає уявляти собі відмінності між мислителем, апаратом мислення і самим мисленням, починаючи з його подвійної езотеричної функції, тобто:

  1. Розпізнавання і сприйнятливості до ІДЕЙ.
  2. Творчої здібності до свідомої побудови мислеформи.

Це неминуче має на увазі суворо ментальний підхід і переорієнтацію розуму на реальність. Починаючи фокусуватися на ментальному плані (а це першочергова мета медитативної роботи), учень починає роботу в ментальній матерії, тренуючи свої здібності і навчаючись використовувати думку. Він здобуває деяку міру розумового контролю і здатність повертати прожектор розуму в двох напрямах: в світ людської і світ душевної активності. Як душа прокладає собі шлях, проектуючись енергетичною ниткою, або потоком, в три світи, так і учень починає свідомо проектувати себе у вищі світи. Його енергія через посередництво контрольованого і спрямованого розуму йде в світ вищого духовного розуму, в сферу інтуїції. При цьому встановлюється взаємодія. Про таке сполучення між вищим і нижчим розумом символічно говориться в термінах світла, і між особистістю і духовною Тріадою через душевне тіло прокладається «світлий шлях» аналогічно тому, як душа встановила твердий контакт з мозком через розум. Цей «світлий шлях» і є осяйним мостом. Він будується завдяки медитації, внаслідок безперервних зусиль по розвитку інтуїції через сприяння і підпорядкування Плану (який починає розпізнаватися, як тільки інтуїція проявляється в сполученні з розумом) і внаслідок свідомого вступу в групу для служіння і для асиміляції з цілим. Всі ці якості і види активності базуються на основі доброї вдачі і якостей, розвинених на Шляху Випробувань.

Зусилля по приведенню в дію інтуїції вимагають направленої окультної медитації (а не медитації спрямування). Це вимагає тренованого інтелекту, що ясно розрізнює кордон між інтуїтивним усвідомленням і формами вищого психізму. Це вимагає постійної дисципліни розуму, що дозволяє йому «твердо триматися в світлі», і розвитку здатності правильної інтерпретації для убирання інтуїтивно отриманого знання в правильні мислеформи.

Крім того потрібно зазначити, що створення моста, який дозволяє свідомості з легкістю функціонувати як у вищих, так і в нижчих світах, відбувається головним чином завдяки твердо направленій життєвій тенденції, яка неухильно повертає людину до світу духовних реалій і примушує її здійснювати певні рухи, або планомірні і суворо розраховані за часом, цілеспрямовані переорієнтації і фокусування. У цьому процесі ретельно аналізуються досягнення минулих місяців або років і уважно розглядається вплив цих досягнень на повсякденне життя і тілесний механізм, а свідомості зі сприяючою негайному прогресу беззастережністю і рішучістю прищеплюється воля-жити як духовна істота.

У кожного серйозного учня побудова антахкарани відбувається дуже впевнено. Коли робота здійснюється осмислено і з повним розумінням бажаної мети і коли прагнучий не тільки усвідомлює цей процес, але і бере в ньому активну участь, робота з побудови мосту просувається швидко.

Необхідно визнати, що людство вже цілком спроможне почати конкретний процес проведення зв’язку, або моста, між різними аспектами людської природи, щоб замінити їх розрізненість єдністю, підпорядкувати собі розум, усунути відмінності і навчитися направляти в будь-яку сторону нижчу увагу, яка сьогодні мінлива і нестійка, кидаючись то туди, то сюди в сфері матеріального існування і емоційних відносин. Це дозволить фокусувати всі аспекти людини, духовні і природні, там, де треба.

Частково це з’єднання вже проведене. Людство загалом вже усунуло розрив між астрально-емоційно природою і фізичною людиною. Тут треба зазначити, що таке з’єднання повинно мати місце в аспекті свідомості, дозволяючи людині нерозривно усвідомлювати всі аспекти життя. Енергія, яка використовується для з’єднання в свідомості фізичної людини з астральним тілом, фокусується в сонячному сплетенні. У цей час, виражаючись символічно, багато хто продовжує цей міст і приєднує до обох вже пов’язаних аспектів розум. Ця енергетична нитка виходить з голови, або закріплена в ній. Деякі люди, яких, природно, мало, неухильно з’єднують з розумом, пов’язаним, в свою чергу, з двома іншими аспектами, душу. При з’єднанні з іншими нитками енергія душі закріпляється в серці. Ще менше число людей, посвячених, що завершили всі нижчі аспекти синтезу, зайняті зараз досягненням ще більш високого єднання з троїстою Реальністю, що використовує душу як засіб вираження, як сама душа намагається використати свою тінь – нижчу троїсту людину.

Ці відмінності і з’єднання відносяться до форми і є словесними символами, що втілюють явища і події в світі енергій і сил, в яка людина залучена. Ці з’єднання ми і маємо на увазі, кажучи про посвячення.

Учні повинні навчитися відрізняти сутратму від антахкарани, нитку життя – від нитки свідомості. Одна нитка складає основу безсмертя, інша – основу безперервності. Для дослідника тут проходить тонка відмінність. Одна нитка (сутратма) зв’язує, оживлюючи, всі форми в єдине функціональне ціле і втілює в собі волю і мету виражаючої себе суті, чи це людина, Бог або кристал. Інша (антахкарана) втілює відгук свідомості в формі на спектр контактів, що постійно розширяється в навколишньому цілому.  Сутратма являє собою прямий потік життя, безперервний і незмінний, який символічно можна вважати прямим потоком живоносної енергії, що тече від центра до периферії, з джерела до зовнішнього вираження, або феноменального явища. Це життя. Вона зумовлює індивідуальний процес і еволюційне розкриття всіх форм.

Таким чином, від Монади до особистості проходить через душу канал життя. Це нитка душі, єдина і неподільна. Вона доставляє енергію життя і закінчується в центрі людського серця і в деяких центральних фокусах всіх форм божественного вираження. Немає нічого і нічого не залишається, крім життя. Нитка свідомості (антахкарана) утворюється при з’єднанні життя і субстанції або основних енергій, що складають першу диференціацію у часі і просторі. Так народжується щось інше, котре виникає лише як третій божественний вияв після з’єднання основної подвійності.

Нитка життя, срібний ланцюжок, або сутратма людини є подвійною. Власне нитка життя, або одна з двох ниток, які складають сутратму, закріплена в серці, тоді як інша, що втілює принцип свідомості, закріплена в голові. Це ви вже знаєте, але я відчуваю необхідність постійно нагадувати про це. У роботі еволюційного циклу, однак, людині доводяться повторювати те, що вже зроблено Богом. Вона повинна творити сама як в світі свідомості, так і в світі життя. Подібно павуку, людина тче зв’язкові нитки, встановлюючи контакти зі своїм оточенням. Так вона отримує досвід і підтримку. У древніх окультних книгах і писаннях Індії павук часто символізує цю активність людської істоти. Усього людина створює три нитки, і разом з двома основними, які протягає душа, вони становлять п’ять типів енергій, завдяки яким людина і є свідомою людською істотою.

Три створених людиною нитки закріплені в сонячному сплетенні, голові і серці. Коли астральне тіло і природа розуму починають функціонувати як одне ціле і до них свідомо приєднується душа (не забувайте, що таке з’єднання завжди відбувається несвідомо), то отримана п’ятискладова нитка – дві основних і три людських – продовжується в горловий центр, що дозволяє людині стати свідомим творцем на фізичному плані. З цих головних енергетичних ліній за її бажанням можуть вийти менші лінії. Знання про це повинне бути встановлене в основу всякого подальшого осмисленого психічного розкриття.

Попередній абзац з усім, що в ньому мається на увазі, стисло і неадекватно викладає Науку Антахкарани. Можна сказати, що я спробував символічно передати загальну ідею. Тут може дуже допомогти образна уява, яка дозволить багато що дізнатися. Такий зв’язок повинен пройти:

  1. Від фізичного тіла до вітального, або ефірного. Насправді це проведення нитки життя від серця до селезінки.
  2. Від фізичного і вітального тіл, розглядаючи їх як одне ціле, до астрального, або емоційного, провідника. Ця нитка еманує з сонячного сплетення, де вона закріпляється, і тягнеться вгору завдяки спрямуванню, поки не вкорениться в пелюстках любові егоїчного Лотоса.
  3. Від фізичного і астрального провідників до ментального тіла. Один кінець її закріпляється в голові, а інший дією волі протягається до пелюсток знання егоїчного Лотоса.

Просунута частина людства проходить процес з’єднання трьох нижчих аспектів, які ми називаємо особистістю, з самою душею за допомогою медитації, дисципліни, служіння і спрямуванню уваги. Коли це з’єднання закінчене, пелюстки жертви, або волі, егоїчного Лотоса міцно сполучаються з головним і серцевим центрами, внаслідок чого виникає синтез свідомості, душі і принципу життя. Встановлення цього взаємозв’язку і взаємодії і зміцнення створеного при цьому моста продовжуються до Третього Посвячення. Силові лінії настільки переплітаються в цьому процесі, що душа перетворюється в одне ціле з механізмом свого вираження. А це робить можливим вище з’єднання і злиття.

Суть даного процесу можна показати таким чином. Душа має в тілі дві точки закріплення:

  1. У серці закріплена енергетична нитка, яку ми називаємо аспектом життя, або духа. Як вам відомо, засобом передачі для нього служить система кровообігу, і життєва енергія через кров надходить у всі частини механізму. Ця енергія несе силу відновлення і координуючу енергію до всіх фізичних організмів, зберігаючи цілісність тіла.
  2. У головному центрі закріплена енергетична нитка, звана нами аспектом свідомості, або здатністю душі до знання. Вона контролює той механізм відгуку, який ми називаємо мозком, і через нього направляє свою активність та за допомогою нервової системи розносить по всьому тілу усвідомлення.

     Обидва енергетичних чинники, які людською істотою усвідомлюються як знання і життя, або як інтелект і життєва енергія, суть два полюси її істоти. А далі перед нею стоїть задача свідомо розвинути середній, або той, що врівноважує, аспект, який є любов або групові відносини.

 

Природа антахкарани

Одна з труднощів при вивченні антахкарани полягає в тому, що досі робота над її побудовою проходила абсолютно несвідомо. Тому існуюче у людей уявлення про цю форму творчої роботи, будівництво моста, спочатку майже не зустрічає відгуку від природи розуму. Крім того, для розмови про антахкарану, нам доведеться вводити практично нову термінологію, оскільки у нас немає відповідних слів. Як сучасні науки за останні роки розробили для себе абсолютно нову термінологію, так і наша наука потребує власної лексики. А поки ми повинні зробити все можливе, щоб обійтися тими словами, що маємо в своєму розпорядженні.

Хочу також попередити тих, хто вивчає ці рядки, що розуміння буде приходити до них не відразу, але поступово, а поки їм залишається лише покладатися на незмінну тенденцію підсвідомої природи проникати на поверхню свідомості як на рефлекторну активність по встановленню безперервності свідомості. Ця рефлекторна активність нижчої природи відповідає розвитку нерозривності між надсвідомим і свідомістю, що відбувається на Шляху Учнівства. Все це – частина триетапного процесу інтеграції, в ході якого учень бачить, що все життя (що стосується свідомості) має характер прозріння. Поміркуйте над цим.

Ще одна трудність, що виникає при розгляді будь-якої езотеричної науки, пов’язаної з тим, що називається «свідомим процесом розпізнавання божественного» (тобто з істинним усвідомленням), зумовлена споконвічним звичаєм людства переводити всяке знання в матеріальну площину. Все, про що людина дізнається, зв’язується – з течією сторіч – зі світом природних явищ і природних процесів, а не прямує на усвідомлення «Я», Знаючого, Глядача, Спостерігача. Тому, при становленні на Шлях людині доводиться привчати себе до використання свого знання для пошуків свідомої, обізнаної про Себе Суті, або самодостатній, що присвячує Саме Собі Індивідуальності, і якщо це відбувається, то її знання втілюється в мудрість.

Раніше я використовував вираз «знання-мудрість», яке є синонімом для виразу «сила-енергія». Застосовувати знання значить виражати силу, а проявляти мудрість значить активізувати енергію. Ці слова передають суть важливого духовного закону, який вам варто ретельно обдумати. Знання-сила відноситься до особистості і світу матеріальних цінностей, а мудрість-енергія проявляється через нитку свідомості і нитку творчості, що сплітаються в одну подвійну нитку. Вони являють собою (для учня) злиття минулого (нитки свідомості) і теперішнього часу (нитки творчості), а разом утворюють те, що на Шляху Повернення звичайно називається Антахкараною. Але це не зовсім так. Нитка мудрості-енергії – це сутратма, або нитка життя, оскільки сутратма (в з’єднанні з ниткою свідомості) також називається антахкараною. Можливо, це стане яснішим, якщо я скажу, що, хоч ці нитки споконвічно існують у часі і просторі, вони здаються різними і окремими, поки людина не стає випробовуваним учнем і тому починає усвідомлювати себе, а не тільки не-себе. Є нитка життя, або сутратма, і нитка свідомості, і одна закріплена в серці, інша – в голові. За всі минулі сторіччя людина поступово сплела той або інший з трьох аспектів творчої нитки, і цей непорушний факт підтверджується її творчою активністю в останні двісті років, так що сьогодні творча нитка єдина у людства загалом і особливо у індивідуального учня і утворює міцну, туго сплетену нитку на ментальному плані.

Ось з цих трьох основних ниток, яких насправді шість, враховуючи складові частини нитки творчості, і складається антахкарана. Вони втілюють минулий і теперішній досвід, що і визнається в них прагнучим. Тільки на Шляху доречно говорити про «побудову антахкарани». Це може привести того, хто вивчає в замішання. Але він забуває, що це чисто довільний розподіл нижчого аналізуючого розуму – називати один потік енергії сутратмою, інший – ниткою свідомості, третій – творчою ниткою. По суті ж, всі три беруть участь в процесі формування антахкарани. Так само довільно міст, який від нижчого ментального плану через егоїчний, центральний вир сил вибудовує учень, називається антахкараною. Однак з метою навчання і практичного досвіду ми визначимо антахкарану як створення потрійної нитки (що досі спліталася несвідомо по ходу життєвого експериментування і відгуку свідомості на своє оточення) в процесі свідомого протягування трьох сполучених енергій особистості під імпульсом душі через зазор, що до того часу існував в свідомості. Це має два наслідки:

  1. Магнетичний відгук Духовної Тріади (атми-буддхі-манасу), що являє собою вираження Монади. До егоїчного лотосу і нижчої людини поступово протягається потрійний потік духовної енергії.
  2. При цьому особистість починає усувати існуючий з її сторони розрив між постійним манасичним атомом і ментальною одиницею, між вищим абстрактним розумом і нижчим розумом.

На Шляху Учнівства цей міст між особистістю з трьома її аспектами і монадою з її трьома аспектами технічно називається антахкараною.

Антахкарана – це продукт спільних зусиль душі і особистості, свідомо працюючих разом над створенням цього моста. Його завершення приводить монаду в довершене сполучення з її вираженням на фізичному плані, посвяченим у зовнішньому світі. Третє посвячення стає вінцем цього процесу, що протягає лінію прямого зв’язку між монадою і нижчим особистісним «я», а четверте посвячення дозволяє посвяченому повністю реалізувати цей зв’язок. Тепер він може стверджувати: «Я і Отець – одне». Саме ради цього і відбувається розп’яття, або Велике Зречення. Не забувайте, що розпинається саме душа, і «вмирає» саме Христос, а не людина, не Ісус. Зникає каузальне тіло, і людина здобуває монадичну свідомість. Душевне тіло не має більше ніякого корисного призначення і більш не потрібне. Не залишається нічого, крім сутратми, наділеної якістю свідомості – свідомості, яка, хоч і занурена в ціле, але зберігає свою ідентичність. Ще однією її якістю є здатність творити, завдяки якій свідомість може за бажанням фокусуватися на фізичному плані у зовнішньому тілі, або в формі, що створюється волею Вчителя.

Однак при цьому розкритті, еволюції і розвитку розум людини повинен розуміти, аналізувати, формулювати і розрізняти, тому тимчасові диференціації надзвичайно важливі. Таким чином, задачу учня можна визначити так:

  1. Досягнути наступних усвідомлень:

а.   Процесу в поєднанні з силою.

б. Свого статусу на шляху або доступних агентів, або енергій, що визначають якість.

в.   Злиття, або інтеграції, нитки свідомості з ниткою творчості і ниткою життя.

г.    Творчої активності. Це важливе, оскільки розвиток здатності творити в трьох світах не тільки створює необхідний фокус, але і сприяє побудові антахкарани, її «витвору».

Сформувати антахкарану між Духовною Тріадою і особистістю – при сприянні душі. Символічно відобразити ці три точки божественної енергії можна таким чином:

     

Цей простий символізм відображає задачу учня на Шляху.

Прояснити це можна за допомогою ще однієї діаграми:

 

Тут ми бачимо «дев’ятку посвячення», або трансмутації дев’яти сил в божественні енергії.

  

Міст між трьома аспектами розуму

Я хотів би, наскільки можливо, прояснити один момент, який доставляє багато труднощів прагнучим, що, проте, абсолютно природно.

Давайте подумаємо про те, де знаходиться прагнучий, починаючи свідому побудову антахкарани. За плечами у нього довгий ряд існувань, досвід яких дозволяє йому свідомо оцінити свій стан і прийти до певного розуміння свого еволюційного рівня. Тепер, оскільки його свідомість неухильно прокидається і концентрується, він може зробити наступний крок: стати прийнятим учнем. Зараз він орієнтований на душу і завдяки медитації і містичному досвіду має періодичні контакти з нею, які трапляються все частіше. Він починає проявляти певні здібності до творчості на фізичному плані, як в своєму мисленні, так і в своїх діях, а часами, хоч і нечасто, має достовірно інтуїтивні переживання. Згідно «Древнього Коментарю» такі інтуїтивні переживання сприяють закріпленню «першої найтоншої нитки, що сплітається Ткачем в процесі фохатичної діяльності». Це перша ниточка, спроектована Духовною Тріадою у відповідь на еманацію особистості, результат посилення магнетизму цих обох аспектів Монади у вияві.

Очевидно, що коли особистість в достатній мірі духовно магнетизується, вихідна від неї нота, або звук, викликає відгук душі на її власному плані. Пізніше одночасне звучання особистісної і душевної нот здійснює явну притягальну дію на Духовну Тріаду, яка, в свою чергу, здійснює щораз більш сильний магнетичний вплив на особистість. Починається це при першому свідомому контакті з душею. На цій ранній стадії відгук Тріади природно передається через сутратму і неминуче спричиняє пробудження серцевого центра. Ось чому доктрина серця починає переважати над доктриною ока. Доктрина серця управляє окультним розвитком, а доктрина ока   тобто доктрина ока бачення – управляє містичним досвідом. Доктрина серця заснована на універсальній природі душі, зумовленій Монадою, Єдиним, і має на увазі реальність, а доктрина ока заснована на подвійному зв’язку між душею і особистістю і включає духовні відносини, але зберігає визнання подвійності або полярних протилежностей. Важливо пам’ятати ці моменти при поширенні цієї нової науки.

Зрештою для прагнучого наступає момент, коли три його нитки – життя, свідомість і творчість – фокусуються, усвідомлюються як енергетичні потоки і осмислено використовуються спрямованим учнем на нижчому ментальному плані. За езотеричним висловом «він, перебуваючи там і дивлячись вгору, бачить обітовану землю краси, любові і грядущого бачення».

Однак в його свідомості (але не фактично) є розрив. Енергетичний канал сутратми усуває цей розрив, проводячи тонкий зв’язок між монадою, душею і особистістю, нитка ж свідомості проходить тільки від душі до особистості – з інволюційної точки зору. З еволюційної точки зору (за парадоксальним висловом) душу і особистість зв’язує лише дуже слаба обізнаність, кажучи про особистість, що знаходиться на еволюційній дузі Шляху Повернення. Всі зусилля людини спрямовані на усвідомлення душі і перетворення своєї свідомості в свідомість душі при одночасному збереженні свідомості особистості. По мірі злиття душі з особистістю все сильніше активізується нитка творчості, при цьому всі три нитки неухильно сполучаються, сплавляються і починають домінувати, дозволяючи прагнучому приступити до усунення розриву і з’єднання Духовної Тріади з особистістю через посередництво душі. А це вже справжня божественна творча робота. Зрозуміти це допоможе думка про те, що досі зв’язок між душею і особистістю невідворотно встановлювався, головним чином, душею, що стимулювала особистість до зусиль, бачення і розширення. Тепер же – на цій стадії – інтегрована особистість, що швидко розвивається, свідомо активізується і (разом з душею) береться за побудову антахкарани: злиття трьох ниток і проектування їх у «вищі, більш широкі межі» ментального плану до з’єднання абстрактного розуму і нижчого конкретного розуму потрійним каналом.

Цьому процесу і присвячені наші дослідження. Логічно передбачати, що попередній досвід злиття трьох ниток пройшов нормально. Розум людини тепер стійко утримується в світлі, а сама вона має певне поняття про медитацію, велику відданість і уявляє собі наступний крок. Вона поступово вникає в процес, зміцнюється і розширяється її контакт з душею, і час від часу її осяюють спалахи інтуїтивного сприйняття від Тріади. Але не у кожного учня обов’язково присутні всі ці чинники. Я намагаюся представити загальну картину. Індивідуальний підхід і подальше усвідомлення повинні вироблятися самим учнем в суворих випробуваннях досвіду.

Мета, якої в минулому добився учень, полягала в контакті з душею, що дав йому зрештою те, що називається «причетністю до Ієрархії». Нагородою за його зусилля стало прийняття в Ашрам одного з Вчителів, більш широкі можливості служіння світу і прийняття деяких посвячень. Мета, ради якої трудяться учні більш високого статусу, включає не тільки контакт з душею як першочергову задачу (бо він вже в якійсь мірі досягнутий), але і побудову моста від особистості до Духовної Тріади з подальшою монадною реалізацією і відкриттям перед посвяченим Шляху Вищої Еволюції з його відгалуженнями та різними цілями і задачами. Деякі відмінності (я не сказав «різниця» і хочу, щоб Ви звернули на це увагу) між двома шляхами можна побачити в наступних порівняннях:

Бажання – Спрямування...........................Розум – Проектування

1- е і 2-е Посвячення....................................3-е і 4-е Посвячення

Універсальна Любов і Інтуїція.............Універсальна Воля і Розум

Дорога Світла................................................Шлях Вищої Еволюції

Точка Контакту...........................................Антахкарана, або Міст

План.....................................................................Мета

Три Шари Егоїчних Пелюсток.............Духовна Тріада

Ієрархія............................................................Шамбала

Ашрам Вчителя.........................................Дорадча Палата

Сім Шляхів....................................................Сім Шляхів

Насправді це два основних підходи до Бога, або Божественного Цілого, причому обидва при п’ятому посвяченні зливаються в єдину Дорогу, що з’єднує в собі всі Шляхи. Я вже декілька разів говорив про те, що чотири менших Промені повинні зрештою влитися в Третій Промінь, а потім всі п’ять повинні влитися у Другий і Перший Промені, і про це не треба забувати. Не забувайте і про те, що всі ці Промені, або способи, Буття суть аспекти, або підпромені, Другого космічного Променя Любові і Мудрості.

Тут мені хотілося б відзначити деякі подальші взаємодії. Вам добре відомо, що на ментальному плані знаходяться три аспекти розуму, або три фокуси ментального сприйняття і активності:

  1. Нижчий конкретний розум, який виражає себе найбільш повно через п’ятий Промінь Конкретної Науки, відображаючи нижчу фазу вольового аспекту божественності і підсумовуючи в собі все знання, а також і егоїчну пам’ять. Нижчий конкретний розум пов’язаний з пелюстками знання егоїчного лотоса і здібний до явного душевного просвітлення, проявляючись зрештою прожектором душі. Контроль над ним встановлюється в процесах концентрації. Він має скороминущий характер у часі і просторі. Внаслідок свідомої творчої роботи його можна з’єднати з постійним манасичним атомом або абстрактним розумом.
  2. Син Розуму. Це сама душа, керована другим аспектом всіх семи Променів, – і я прошу вас твердо засвоїти це. Він відображає нижчу фазу божественного аспекту любові і підсумовує в собі результати усього накопиченого знання, яке є мудрість, що осявається світлом інтуїції. Інакше його можна описати як любов, що має в своєму розпорядженні досвід і знання. Найбільш повно Син Розуму проявляється через пелюстки любові, властивої його буттю. Завдяки самовідданому служінню він приводить в дію божественний План в трьох світах людської активності. Таким чином, він пов’язаний з другим аспектом Духовної Тріади і приводиться в функціональну активність внаслідок медитації. Тоді він бере під свій контроль і починає використати у власних духовних цілях віддану особистість через згаданий вище просвітлений розум. Він вічний у часі і просторі.
  3. Абстрактний розум, який розкривається виключно під впливом Першого Променя Волі або Могутності, відображаючи вищий аспект божественної волі, або атмічного принципу. При повному розвитку, він підсумовує в собі мету Божества і приймає відповідальність за проявлення Плану. Він енергетизує пелюстки волі доти, поки вічне життя душі не вбирається в те, що ні скороминуще, ні вічне, але безмежне і незнане. Його свідоме функціонування починається з побудовою антахкарани. Цей «сяючий райдужний міст» з’єднує просвітлену особистість, сфокусовану в розумовому тілі і вмотивовану любов’ю душі, з Монадою, або Єдиним Життям, що дозволяє Сину Божому, який божественно проявляється, виражати значення слів: Бог є Любов і Бог є Вогонь поядаючий. Цей вогонь, який енергетизується любов’ю, спалив всі особистісні якості, залишивши лише очищений інструмент, який несе в собі характерні риси Променя душі і більш не потребує існування душевного тіла. До того часу особистість цілком вбирає душу, або, точніше, душа і особистість сполучаються і зливаються в єдиний інструмент, яким користується Єдине Життя.

Ця картина, або символічний опис, потрібні лише для передачі загальної мети матеріальної і духовної еволюції, яка наближається до свого завершення – в поточному світовому циклі – завдяки розвитку трьох аспектів розуму на ментальному плані. Описане має і космічне значення, але затримуватися на ньому нам не варто. У ході цього процесу на сцені світового життя і на фізичному плані з’являються три основних аспекти божественного вияву. Це Людство, Ієрархія і Шамбала.

Людство вже стало домінуючим царством природи, і сьогодні сотні тисяч людей дізнаються про існування Ієрархії і її фізичне втілення, що наближається. Пізніше визнання її проявлення підготує грунт для необхідних підготовчих фаз до кінцевого екзотеричного правління Господа Світу. Він вийде із Своєї самоти, що тривала довгі еони в Шамбалі і вступить у зовнішній вияв до кінця теперішнього світового циклу.

Ця об’ємна картина необхідна, щоб показати грандіозність і основу наступного етапу людської еволюції.

Хочу підкреслити, що лише коли прагнучий міцно закріпляється на ментальному плані і зберігає там «фокус усвідомлення», для нього стає можливим реальний прогрес в божественній роботі побудови моста, роботі заклику і приведення в свідоме сполучення Тріади, душі і особистості. Свідома побудова антахкарани триває від заключної стадії Шляху Випробувань до третього посвячення.

При розборі даного процесу необхідно розглянути три аспекти розуму, які виражаються на ментальному плані і складають на ньому основу різних станів свідомості. Цікаво зазначити, що на більш довершеній стадії свого розвитку (інтегрованій, спрямованій, орієнтованій і відданій) людина твердо вступає на нижчі рівні ментального плану і проявляється перед сімома його підпланами і їх відповідними станами свідомості. Це означає, що для неї починається новий цикл, де – на цей раз володіючи повною самосвідомістю – вона повинна розвинути сім станів ментальної обізнаності. Всі вони властиві або притаманні їй, і всі (при оволодінні) приводять до якого-небудь з семи головних посвячень. Ось ці сім станів свідомості, починаючи з першого, або нижчого:

Ментальний план

  1. Нижча ментальна обізнаність. Розвиток істинно ментального розуміння.
  2. Душевна обізнаність, або душевне сприйняття. Це не сприйняття душі особистістю, але реєстрація того, що сприймає душа самою душею. Пізніше те ж реєструє і нижчий розум. Таким чином, це душевне сприйняття заміняє звичайний розумовий підхід.

Вища абстрактна обізнаність. Розкриття інтуїції і усвідомлення інтуїтивних процесів нижчим розумом.

Буддхічний план

Постійна духовна обізнаність. Це повна свідомість буддхічного, або інтуїтивного, рівня. Така сприймаюча свідомість характеризує Ієрархію. Життєвий фокус людини зміщається на буддхічний план. Це четвертий, або проміжний, стан свідомості.

Атмічний план

Свідомість духовної волі, яка виражається і переживається на атмічних рівнях, або на третьому плані божественного вияву. Я майже нічого не можу сказати про таку обізнаність, бо цей стан нірванічного усвідомлення незбагненний для середнього учня.

Монадичний план

Вміщаюча обізнаність Монади на її власному плані, другому плані нашого планетарного і сонячного життя.

Логоїчний план

Божественна свідомість. Це обізнаність цілого на найвищому плані нашого планетарного вияву. Це також аспект сонячної обізнаності на тому ж плані.

Прагнучи хоч якось зрозуміти суть роботи по побудові антахкарани, як попередній крок варто розглянути природу субстанції, з якої свідомий прагнучий повинен побудувати «міст з сяючої розумової речовини». На сході ця «розумова речовина» називається чіттою. Існує вона у вигляді субстанції трьох типів, які мають загальну основу, але зумовлені різними якостями. Згідно з фундаментальним законом нашої Сонячної системи, а отже, і досвіду нашого планетарного життя, субстанція, через яку виражає себе божественність (у часі і просторі), кармічно обумовлена. Вона містить в собі якості і аспекти, що є продуктом попередніх виявів того Буття, Яким ми живемо і рухаємося і існуємо. Цей факт, що стоїть за виявом тієї Трійці або Тріади Аспектів, які знайомі нам по всіх світових релігіях, має принципове значення. Виглядає ця Трійця таким чином:

  1. Аспект Отця. Це лежачий в основі План Бога.

      Аспект Волі.                Основна Причина Буття.

      Мета.                          Життєва мета, що мотивує еволюцію.

                                          Нота синтетичного звуку.

      Використовує сутратму.

 

  1. Аспект Сина. Якість чутливості.

      Аспект Любові.                         Природа відносин.

      Мудрість. Розуміння.  Спосіб еволюції.

      Свідомість. Душа.      Нота притягуючого звуку.

      Використовує нитку свідомості.

 

  1. Аспект Матері. Інтелект субстанції.

      Розумовий аспект.      Природа форми.

      Святий Дух.                Відгук на еволюцію.

                                          Нота Природи.

      Розвиває творчу нитку.

Ментальний план, в якому повинен бути побудований міст, подібний великому потоку свідомості або свідомій субстанції, і через цей потік повинна пройти антахкарана. Ця концепція і укладена в даному вченні і символізмі Шляху. Щоб вступити на Шлях, людина сама повинна стати цим Шляхом. Райдужний міст, цей Світлий Шлях, вона повинна створювати з субстанції власного життя, і тче і закріпляє її, подібно павуку, що тче нитку, по якій може пересуватися. У побудові моста бере участь кожний з трьох її божественних аспектів, а час будувати приходить, коли її нижча природа:

  1. Орієнтується, упорядковується і стає здібною до творчості.
  2. Розпізнає контакт з душею і реагує на її контроль.
  3. Уперше відчуває враження від Монади, що стає можливим при:

а.   Підкоренні «волі Божій», або більшому Цілому.

б.   Розкритті внутрішньої духовної волі, що долає будь-які перешкоди.

в.   Співпраці з цілями Ієрархії, що інтерпретує волю Бога, котра виражається в любові.

Я перерахував три види відгуку на сукупність божественних аспектів, оскільки вони мають відношення до антахкарани і повинні бути визначені і зумовлені на ментальному плані, якому вони належать, проявляючись в субстанції. Це:

  1. Нижчий конкретний розум.

      Сприйнятливий здоровий глузд.

      Вищий аспект природи форми.

      Відображення атми, духовної волі.

      Горловий центр.

      Знання.

  1. Індивідуалізований розум.

      Душа, або духовне Его.

      Проміжний принцип. Буддхі-манас.

      Відображення Монади в ментальній субстанції.

      Духовна любов-мудрість.

      Серцевий центр.

      Любов.

  1. Вищий абстрактний розум.

      Передавач буддхі.

      Відображення божественної природи.

      Інтуїтивна любов, розуміння, вміщення.

      Головний центр.

      Жертва.

Зрозуміло, що може бути і інший порядок цих аспектів у вияві, однак даний відображає взаємозв’язок Монади-души-особистості, що проявляються через певні фокусні станції, або силові точки, на ментальному плані.

Головне, що треба усвідомити людству в нинішній точці його еволюції, це необхідність   свідомо і ефективно   зв’язати між собою духовну Тріаду, душу на її власному плані і особистість з її троїстою природою. Це забезпечується творчою роботою особистості, магнетизмом Тріади і свідомою активністю душі, які використовують потрійну нитку.

Зрозуміло тепер, чому езотеристи так акцентують злиття або об’єднання. Тільки осмисливши це, учень може приступити до сплетення з ниток світлового моста, який зрештою перетворюється в Світлу Дорогу і дозволяє йому перейти у вищі світи буття. Так він звільняється з трьох світів. У поточному світовому циклі це переважно питання злиття і вираження (з повністю пробудженим усвідомленням) трьох головних станів свідомості:

  1. Свідомості Шамбали.

      Усвідомлення єдності і цілі життя.

      Розпізнання Плану і сприяння йому.

      Воля. Спрямованість. Єдність.

      Вплив Тріади.

  1. Свідомості Ієрархії.

      Усвідомлення «Я», Душі.

      Розпізнання божественності і сприяння їй.

      Любов. Тяжіння. Відносини.

      Вплив Душі.

  1. Людської свідомості.

      Усвідомлення душі в формі.

      Розпізнання душі і сприяння їй.

      Інтелект. Дія. Вираження.

      Вплив відданої особистості.

Провівши зрештою через ментальний план антахкарану, людина з’єднує, або зв’язує, ці три божественних аспекти, і з кожним посвяченням вони все щільніше зливаються в повний випромінюючий вияв єдиного божественного вираження. Інакше кажучи, учень вступає на шлях повернення, будує антахкарану, проходить Світлим Шляхом і знаходить свободу Шляху Життя.

Вивчаючим важливо усвідомити той глибоко езотеричний момент, що антахкарана будується осмисленими зусиллями в самій свідомості, а не просто стараннями бути хорошим, проявляти добру волю або демонструвати безкорисливість і високе устремління. Багато хто, мабуть, вважає, що рух по Шляху полягає в свідомих зусиллях з подолання нижчої природи, з вироблення правильного способу життя та мислення і розвитку любові та інтелектуального розуміння. Це, звичайно, так і є, однак тут мається на увазі щось набагато більше. Добра вдача і сильне духовне спрямування це необхідні умови, але для Вчителя, що готує учня, вони самі собою розуміються, а їх усвідомлення і розвиток є задачею Шляху Випробувань.

Побудувати ж антахкарану – значить з’єднати між собою три божественних аспекти. Це має на увазі інтенсивну ментальну діяльність, здатність уяви і візуалізації та напружені зусилля по проведенню Світлого Шляху в ментальній субстанції. Як ми бачили, ментальна субстанція включає три якості, або аспекти, а міст живого світла це складова конструкція, що складається з:

  1. Сили, що фокусується і проектується з сполучених і злитих сил особистості.
  2. Енергії, що свідомим зусиллям витягується з егоїчного тіла.
  3. Енергії, що виділяється Духовною Тріадою.

Це досягається, головним чином, активністю інтегрованої і відданої особистості. Езотеристам не слід думати, що їм треба лише пасивно чекати якоїсь активності душі, яка автоматично почнеться по досягненні певної міри контакту з нею, і що в належний час на цю активність відгукнуться як особистість, так і Тріада. Це не так. Основну роботу по побудові антахкарани повинна вести особистість за допомогою душі, а згодом на цю роботу відреагує Тріада. Прагнучі занадто інертні в цей час.

Можна поглянути на предмет і під іншим кутом. Коли особистість починає втілювати знання в мудрість, фокус особистісного життя переміщається на ментальний план, оскільки процес такого перетворення (з його стадіями розуміння, аналізу, усвідомлення і застосування) носить суворо ментальний характер. Особистість починає також розуміти суть любові і інтерпретувати її в поняттях групового блага, а не в поняттях особистісного «я», особистісного бажання або навіть особистісного спрямування. Істинна любов правильно розуміється тільки ментально розвиненою і духовно орієнтованою людиною. Особистість приходить також до переусвідомлення поняття жертви. Звичайно жертва означає лише відмову від бажання нижчої природи, з яким прагнучий охоче мирився, але яке – на даній стадії – стало непорозумінням і обмеженням. Насправді ж жертва це довершене підкорення людини волі Бога, для якої власна духовна воля і божественна воля (наскільки вона розпізнає її в Плані) суть одне. Божественні цілі все більше ототожнюються для неї з власними. Таким чином, в свавіллі, бажанні і подвійно мотивованій розумовій активності людина бачить і визнає лише нижче вираження трьох божественних аспектів і намагається виражати їх в поняттях душі, а не, як раніше, в поняттях відданої і правильно орієнтованої особистості. У істинному значенні це стає можливим тільки при зміщенні життєвого фокуса в ментальний провідник і активізації голови і серця. Стадії формування характеру вважаються істотними і ефективними складовими цього процесу і здійснюються охоче і свідомо. Однак, заклавши міцний підмурівок твердого характеру і розумової активності, треба звести на ньому щось більш високе і витончене.

Знання-мудрість повинні змінитися інтуїтивним  розумінням, що насправді означає широку участь в божественній творчій активності. Божественна ідея повинна перетворитися в можливий ідеал, а ідеал повинен бути розкритий і проявлений в субстанції на фізичному плані. До свідомого функціонування і активності повинна бути доведена і вже в якійсь мірі готова нитка творчості.

Бажання-любов повинні бути зрозумілі як божественне притягання, що має на увазі правильне або неправильне використання енергій і сил. У цьому процесі учень приходить в зіткнення з божественністю як з Цілим, що послідовно відкривається.  Завдяки магнетичному розвитку власної природи частина поступово стикається з всім, що Є. Учень дізнається про цю сукупність внаслідок все більш яскравих розширень свідомості, що ведуть до посвячення, усвідомлення і ототожнення – трьох стадій посвячення.

Прокидається нитка свідомості разом з нитками творчості і життя, роблячи можливим повністю усвідомлену участь в творчому божественному Плані – Плані, який мотивується любов’ю і осмислено здійснюється.

Спрямованість-Воля (що означає орієнтацію як результат розуміння обох процесів знання-мудрості і бажання-любові) повинні забезпечувати остаточну орієнтацію злитих воєдино особистості і душі на свободу Духовної Тріади. А потім свідомими зусиллями по використанню цих трьох енергій завершується створення антахкарани на ментальному плані. Зверніть увагу, що для цієї ранньої стадії процесу я підкреслюю слова «орієнтація» і «зусилля». Вони просто означають остаточне оволодіння субстанцією посвяченим.

Однією з ознак закінчення людиною Шляху Випробувань є її перехід з сфери спрямування і відданості в світ концентрованої волі. Ще однією ознакою є те, що вона починає інтерпретувати життя в поняттях енергії і сил, а не якості і бажання. Це говорить про її безперечний крок уперед. Сьогоднішні учні використовують в своєму житті дуже мало духовної волі, котра отримується внаслідок правильної орієнтації.

У майбутньому Наука Антахкарани разом з її нижчою відповідністю, Наукою Суспільної Еволюції (що представляє собою загальну або сполучену антахкарану людства загалом ), будуть відомі як Наука Заклику і Відгуку. Насправді це Наука Магнетичного Сполучення, з допомогою якої правильна взаємодія встановлюється взаємним закликом, результатом якого стає процес у відповідь – процес відгуку. Ця наука стоїть за всяким свідомим пробудженням центрів і їх взаємозв’язком, а також за відносинами між людьми, між групами і, нарешті, між націями. Саме заклик з подальшим відгуком зрештою з’єднує душу з особистістю і душу з монадою. Це головна задача при звертанні людства до Бога, Ієрархії і до Духовних Сил космосу, як би ви не називали їх. Коли лунає заклик, то це звертання людства може, повинне і обов’язково викличе відповідь духовної Ієрархії, і уперше в широкому масштабі продемонструє цю нову езотеричну науку – езотеричну, оскільки вона заснована на звуці. Нею обґрунтовано вживання О.М. Докладно говорити про цю науку тут я не можу, і нам доведеться обмежити увагу нашою темою, тобто Наукою Антахкарани.

 

Міст як засіб вирівнювання

Слово «вирівнювання» широко вживається в сучасній езотеричній підготовці. Хочу указати, що при вирівнюванні прагнучий проходить лише першу стадію процесу своєї реалізації. У власній свідомості він встановлює факт своєї принципової подвійності. Укажу також, що кульмінації цей процес досягає, тільки коли різко означається і визнається відмінність між інтегрованою, дійовою особистістю і душею. Твердження про те, що прагнучий характеризується r, або троїстістю, учень ¼, або усвідомленням подвійності, а посвячений ¡, або єдністю, є окультним трюїзмом. Зверніть увагу на символ подвійності для нерозвиненої частини людства: y, який вказує розділення вищої і нижчої природи. У учня ¼ показує «шлях через», або вузький, як лезо бритви, Шлях між полюсами пар протилежностей, який пізніше створює антахкарану. Незважаючи на свою простоту, символи ці повідомляють просвітленому розуму дуже важливі істини.

У відносному значенні і в термінах ментальної свідомості сприйняття подвійності можливе тільки в трьох світах і на ментальному плані. Після третього посвячення вплив нижчих пар протилежностей більш не відчувається і не існує. Стають зрозумілими і отримують вираження звільнена свідомість і необмежена обізнаність – необмежена для посвяченого, рухомого в орбіті планетарного Логоса (що не скажеш про це більше Життя, рухоме в більш широких межах). У планетарному кільці-не-переступи посвячений рухається вільно, не зазнаючи обмежень свідомості. Ось чому вищі рівні наших планетарного і системного планів називаються безформними. І саме ¼ є істинним символом вирівнювання, включаючи відчуття подвійності і означаючи в той же час шлях через те, що іменується «стінами обмеження».

Вивчаючим краще розглядати побудову антахкарани як розширення свідомості. Таке розширення являє собою перше конкретне зусилля на Шляху добитися з повним усвідомленням монадного впливу, який зрештою повинен стати безпосереднім. У індивіда цей процес аналогічний нинішній притоці сили з Шамбали. Цей вищий енергетичний Центр нашої планети впливає зараз явний чином на центр, званий нами Людством, яке завдяки прямому вирівнюванню відчуває цей вплив безпосередньо, а не через Ієрархію, як було досі.  Коли індивідуальна антахкарана успішно створена і троїста особистість хоч би найтоншою живою енергетичною ниткою сполучається з Духовною Тріадою, стає можливим приплив вольової енергії. Не будучи компенсований душевною енергією любові, цей приплив може виявитися виключно небезпечним на ранніх стадіях. Лише одна з трьох ниток антахкарани проходить через егоїчний лотос, дві ж інші тягнуться прямо до Тріади і далі до Монади – джерела життя Тріади. Це вірно як для індивіда, так і для людства загалом,  і результати такого вирівнювання очевидні в сучасному світі.

Цю досить несподівану активність у відповідь спонукала Ієрархію до значної активізації своїх дій, щоб попередити наслідки всякого передчасного притоку вольової сили. Після третього посвячення, коли починається розсіяння тіла душі, каузального тіла, лінія зв’язку може бути і стає прямою. Посвячений при цьому «перебуває в океані любові, яка виливається через нього; його воля є любов, і він може працювати без всякого ризику, бо воля його відзначена божественною любов’ю і в служінні своєму він проявляє мудрість». Любов і інтелект служать тепер його волі. Досвід Монади в трьох світах життєвого служіння збагачується душевною енергією і особистісною силою, і багатовікова задача духовної людини, що втілюється, приходить нарешті до свого завершення. Вона готова до Нірвани, яка являє собою лише Дорогу в нові сфери духовного досвіду і божественного розвитку, незбагненні поки навіть для посвяченого третьої степені. Ця Дорога відкривається лише по завершенні антахкарани, коли людина так само свідомо фокусується в Тріаді, як зараз фокусується в нижчій троїстій природі.

Тоді, і тільки тоді, стає очевидною істинна подвійність божественної природи, а ілюзорна подвійність зникає. Це подвійність Духу-матерії, Життя-форми. Троїстий же досвід розкриття свідомості мав лише підготовчий характер. При розкритті свідомості посвячений осягає значення життя і призначення форми, ніяким чином не ототожнюючись ні з тим, ні з іншим, хоч і з’єднуючи в собі цю подвійність в свідомому синтезі. Спроба описати його внутрішній стан словами, які тільки обмежують і заплутують, приведе до очевидних протиріч, в чому полягає один з парадоксів окультної науки. Чи бачите ви яке-небудь значення у викладених фактах? Чи зрозумілі вони вам? Не думаю. У вас поки немає потрібного оснащення для такого роду усвідомлення, не реалізована та справжня Самосвідомість, яка дозволила б вам зрозуміти все це. Я поки просто констатую езотеричні положення, розуміння яких прийде пізніше, несучи з собою ту енергетизацію, що завжди приходить зі справжнім осмисленням і засвоєнням будь-якої абстрактної істини. Зростання учнів і прагнучих відбувається завдяки представленню перспективи – ще не досяжної але такої, що продовжує вже відому і осмислену картину. Так протікає еволюція, завжди спрямована до того, що бачиться попереду.

Сьогодні завдяки зусиллям людства і діям Ієрархії швидко відбувається вирівнювання і з’єднання, зв’язуючи Монаду-Душу-Особистість більш безпосередньо, ніж досі представлялося можливим. Пояснюється це зокрема тим, що нині на планеті втілено набагато більше посвячених третьої степені, чим будь-коли раніше, і набагато більше учнів готується до третього посвячення. У нинішньої третьої, суто людської раси – арійської (вживаючи цей термін в його загальному, а не в проституйованому в Німеччині значенні) – три аспекти особистості так сильні зараз, що їх магнетичний вплив і творчий ефект зумовлює побудову антахкарани, що зв’язує і сприяє вирівнюванню всіх трьох аспектів людини. Це вірно і для трьох божественних центрів планети, що втілюють в собі ці божественні якості: Шамбали, Ієрархії і Людства. Їх чітке вирівнювання в цей час сприяє злиттю енергій, що є причиною притоку духовної волі і демонстрації аспекту Руйнівника.

Я описав тут багато цікавого, визначив мету і Шлях, з’єднав (в свідомості) Ієрархію з Шамбалою. Це вказує на великий, критичний момент в людських справах і безпрецедентну в історії сприятливу можливість. Абсолютно очевидна необхідність правильного розуміння всього цього, яке повинно спонукати всіх читаючих до нових зусиль. Всі планетарні зміни і хороші можливості вивчаючі повинні старатися зустрічати відповідними змінами у власному житті, виробляючи нові установки і шукаючи нові творчі підходи, які будуть сприяти не тільки побудові індивідуальної антахкарани, але і злиттю численних «сяючих волокон», які створюють, кажучи символічно, «з’єднувальні кабелі», котрі зв’язують планетарні центри і проводять полум’яну волю і вирішену мету Божества. Це приведе до перебудови проявлених світів, в яку кожний з вас може внести свій внесок.

Давайте тепер зробимо наступний крок і подивимося, як же, власне, створюється антахкарана. Все, що я досі вам повідомив, складає міцний підмурівок для цього вкрай практичного розділу.

 

Процес побудови

Побудова антахкарани (свідомо здійснювана на Шляху Учнівства) – це процес, який проходить згідно з перевіреними ще в старовині правилами. Проходження ним обов’язково і неминуче приведе до потрібних результатів. Я міг би сказати багато такого, що не принесе ніякої користі рядовому прагнучому, відносячись до суб’єктивних реалій, які – хоч і існують і складають окультну дійсність природного процесу – поки не можуть привести ні до якої практичної реалізації. Моя задача – так представити цей процес, щоб в найближче сторіччя вихователі мислили, говорили і вчили в термінах побудови моста, тобто,  виходячи з основних положень, що прямо стосуються теми нашої розмови. Я хочу дуже стисло нагадати деякі з них:

  1. Знання-сила проявляється через нитки свідомості і творчості.
  2. Для учня обидві нитки являють собою злиття минулого знання (нитка свідомості) і знання теперішнього (нитка творчості).
  3. З обома нитками тісно пов’язана життєва нитка, або власне сутратма. Таким чином, у прагнучого більш або менш свідомо функціонують атма-буддхі-манас (причому останній є агентом творення).
  4. Відбувається злиття особистості і душі, на певному етапі якого стає очевидною необхідність творчості або творчої активності Волі для з’єднання Духовної Тріади через душу з особистістю.
  5. Міст, що Проводиться, технічно називається антахкараною.
  6. Цей міст повинен бути вибудуваний прагнучим, що фокусується на ментальному плані, оскільки процес вимагає ментальної субстанції (трьох її мір) і участі всіх трьох аспектів розуму: постійного манасичного атому, Сина Розуму, або Его, і ментальної одиниці.

Учням потрібно зрозуміти, що побудова антахкарани нарівні з іншими чинниками сприяє перетворенню людини, як троїстості, в подвійність. Коли задача вирішена і побудова антахкарани завершена – що приводить до довершеного вирівнювання між Монадою і її вираженням на фізичному плані, – тіло душі (каузальне тіло) остаточно і повністю знищується низхідним по антахкарані вогнем Монади. При цьому між повністю свідомою душею на фізичному плані і Монадою встановлюється довершена взаємодія. «Божественний посередник» більше не потрібен, і «Син Божий, Який є Син Розуму», вмирає. «Завіса в храмі роздирається надвоє зверху донизу», відзначаючи четверте посвячення, приносячи прозріння Отця.

Такий остаточний і дуже важливий результат побудови антахкарани, щ являє собою світлову лінію між Монадою і особистістю як повним вираженням душі – між духом і матерією, між Батьком і Матір’ю. Це свідчить про те, що «по плечах матерії дух піднявся» в те горішнє місце, звідки спочатку вийшов, нагромадивши досвід, набувши повноти знання і отримавши все, що здатні дати життя в матеріальній формі і свідомий досвід. Син виконав Свою задачу. Досягнута мета Спасителя, або Посередника. Єдність всього сущого стала для свідомості реальною дійсністю, і дух людський з повним правом і розумінням може заявити: «Я і Отець – одне».

Я намалював коротку картину, що має, ймовірно, лише теоретичне значення, але в ній підсумована актуальна задача і робота учня, зайнятого побудовою антахкарани. Четверте посвячення, розвинений кватернер (життєве тіло, емоційний провідник, розум і душа) і ця четверта технічна стадія свідомого будівництва «райдужного мосту» тісно взаємопов’язані. Таким чином, маємо:

  1. Кватернер, творчий чинник на Землі.
  2. Четверте посвячення, посвячення Розп’яття.
  3. Четверту технічну стадію побудови Антахкарани:

а.   Сутратми, життєвої нитки.

б.   Нитки свідомості.

в.   Нитки творчості, яка сама троїста.

г.   Технічної антахкарани, що з’єднує троїсту особистість з Тріадою.

  1. Чотири етапи Шляху Повернення:

а.   Саму еволюцію.

б.   Шлях Випробувань.

в.   Шлях Учнівства.

г.   Шлях Посвячення.

Проте,  одна і та ж суть приймає всі диференційовані аспекти і проходить різні етапи і стадії – аж до четвертого посвячення, експериментуючи, набираючись досвіду і отримуючи свідоме вираження на кожному з цих етапів, або способів життя. Потім сама свідомість поступається місцем життю, і все ж залишається собою. Додайте до сказаного, що саме четверте царство природи проходить все це і визначається чотирма аспектами єдиної сутратми, і ви побачите всю красу символізму і нумерологічних співвідношень.

Процес побудови … в минулому.

Немає потреби детально говорити про це, оскільки очевидно, що до побудови моста може приступити лише той, чиє оснащення є результатом дуже довгого і плідного досвіду, накопиченого в минулому. Потрібний величезний науковий досвід в мистецтві буття, і лише дуже досвідчений дослідник здатний нормально побудувати надійний міст між вищим і нижчим. Кожна з головних людських рас повинна була виразити і використати одну з тих ниток, що разом складають антахкарану:

  1. В древній Лемурії життєва нитка, власне сутратма, була домінуючим чинником життєвого вираження, і фізичне тіло, тваринна формальна природа, і щільний зовнішній чинник був фокусом рясного, продуктивного, вітального життя.
  2. В древній Атлантиді почала функціонувати нитка свідомості, причому так, як вона не могла функціонувати в Лемурії. Основний тон задавали чутливість, обізнаність і – їх результат – бажання і реакція. Активна чутливість, як прелюдія до повної свідомості, характеризувала людську істоту. Контролюючим чинником був астральний провідник, розум же був у відносній бездіяльності, за винятком найбільш просунутих представників роду людського. Однак все людство тогочасного світового циклу відрізнялося надзвичайним психізмом і медіумізмом; це були «сенситиви» в сучасному значенні цього слова. Стан обізнаності був астральним, і люди – як раса – володіли яснослухом і ясновидінням, хоч були абсолютно не здатні інтерпретувати те, що сприймали. Вони не відрізняли астральні феномени від явищ звичайного фізичного життя (особливо в середній період історії цієї раси), і інтерпретуючий розум нічого не розкривав їм. Вони просто жили і відчували – ось і все їх життя. В них функціонували тільки дві нитки, а одна не функціонувала взагалі, і міст не вибудовувався.
  3. У нашій сучасній Арійській расі – сучасній на шкалі історії рас – активно проявляється і отримує застосування третя нитка, нитка творчості. Хочу нагадати, що всі ці нитки існують з самого початку людського існування і що всі три енергетичних потоки нерозривно були присутніми від початку людської свідомості. Однак більшу частину людської історії і до цього часу люди нічого не знали про них і користувалися і продовжують користуватися ними абсолютно несвідомо. Процес усвідомлення здібності до творчості і сприятливої можливості ділиться на дві фази, або стадії:

а.   Стадію розвитку і розкриття принципу розуму і перетворення людини в ментальну істоту. Стадія завершується повною активізацією ментальної одиниці, інтеграцією трьох аспектів особистості і подальшим усвідомленням Сина Розуму, або Душі.

б. Стадію творчої активності, на якій повністю використовується нитка творчості. Особисте використання – на відміну від расового використання – цієї нитки характерне для арійської раси. Лише в останні п’ять тисяч років вона поступово стає характерною якістю людського роду. Хоч у перших двох рас і на ранніх стадіях арійської раси на всій планеті і з’являлися великі пам’ятки творчості, то був не плід людського розуму того часу, а результат передачі творчої волі планетарної Ієрархії тим, хто володів чутливістю до вражень згори. Чутлива реакція до творчих вражень стала характерною якістю пізньоатлантичної свідомості і ранньоарійського періоду. Сьогодні така чутливість поступається місцем індивідуальній творчості і, отже, свідомому витвору зв’язуючої антахкарани, як результату з’єднання і злиття трьох ниток.

Цей короткий підсумок процесу, що протікав в минулому потрібен лише для того, щоб відобразити синтетичний фон всієї роботи, яка повинна провестися зараз, і майже візуально показати, як людина досягла стадії свідомого життя, повної самосвідомості і творчого вираження. Все це було виявом божественної енергії, що виливається в механізм людини по срібній нитці божественної потужності, і може вважатися троїстою демонстрацією вертикального життя, яка завдяки творчому вираженню стає горизонтальною. Людина при цьому справді перетворюється в Хрест. Коли ж райдужний міст (проведення якого можливе тільки при знаходженні людини на Фіксованому Хресті) успішно побудований, Хрест, нарешті, змінюється лінією. Відбувається це після четвертого посвячення – посвячення Розп’яття. Тоді залишається лише вертикальна лінія, «простягнута з Неба в пекло». Мета посвяченого (між четвертим і сьомим посвяченнями) полягає в тому, щоб зімкнути цю лінію в коло, виконавши закон і завершивши еволюційний процес.

Ще один опис даного процесу міститься в рядках зі «Станс для Учнів»:

«У Хресті таїться Світло. Вертикальне і горизонтальне творять у взаємному терті; вібруючий Хрест сяє, і починається рушення. Коли вертикальне поглинає горизонтальне, наступає пралайя. Еволюція – це рушення горизонтального вгору до позитивності. Таємниця напряму приховує мудрість; доктрина поглинання приховує здібність до зцілення; в перетворенні точки в лінію і ліні –  в хрест полягає еволюція. Перетворенням хреста в горизонталь знаходиться порятунок і спокій пралайі».

Потрібно сказати, що мало, дуже мало людей проходить в цей час лемурійську стадію свідомості, де домінуючим чинником є життєва нитка разом з її фізичним ефектом. Багато, дуже багато проходять стадію атлантичного розвитку «ауричної чутливості». І виключно мало людей в порівнянні з незліченною масою користується результатами потрійної побудови енергії в аурі свого усвідомлення і в сфері свого впливу для зведення і використання мосту, що зв’язує різні аспекти ментального плану. Всі три аспекти вони повинні використати одночасно, а пізніше витіснити їх так, щоб особистість і Его зникли і залишилася тільки Монада з її формою на фізичному плані. У зв’язку з цим може виявитися корисним в значенні більш глибокого проникнення і розуміння положення про природу форми з однієї з моїх попередніх книг:

«Фізичний план – це повне відображення ментального; нижчі три підплани відображають абстрактні підплани, а чотири ефірних підплани відображають чотири ментальних конкретних плани. Вияв Его на ментальному плані (або каузальне тіло) – не результат енергії, випромінюваної з постійних атомів, як ядер сили, але результат різних сил, і насамперед групової сили. Цей вияв відзначений переважно дією зовнішньої сили і причина його губиться в таємницях планетарної карми. Те ж вірно і для нижчих виявів людини. Вони – результат зворотної дії і засновуються на силі групи ефірних центрів, через які функціонує людина (як сукупність життів). Активність цих центрів породжує вібрацію у відповідь в трьох нижчих підпланах фізичного плану, і взаємодія між двома цими причинами приводить до зчеплення з ефірним тілом або скупчення навколо нього часток того, що ми помилково іменуємо „щільною субстанцією”. Цей тип енергетизованої субстанції захоплюється виром силових струмів, вихідних від центрів, і не може з нього вирватися. Таким чином, ці одиниці сили збираються згідно з напрямом енергії навколо і всередині ефірної оболонки доти,  поки не закриють її всю, і в той же час взаємопроникаючи. Непорушний закон, закон самої матерії викликає цей процес, і уникнути дії життєвості своїх власних центрів можуть лише ті, хто визначено є „Владиками Йоги” і можуть завдяки свідомій волі своєї власної істоти піти з-під непереборної сили Закону Притягання, який працює на найнижчому космічному фізичному підплані».

Я вже говорив вам, що астральне тіло ілюзорне, і зрештою,  досягши свідомості посвячення, людина проявляє, що цього тіла не існує. Коли править буддхі, нижча психічна природа гасне.

Коли антахкарана побудована і ментальна одиниця заміняється постійним манасичним атомом, а каузальне тіло зникає, адепт усвідомлює таку ж ілюзорність нижчого розуму, ментального тіла, і для нього воно перестає існувати. В його індивідуальній свідомості залишаються тільки три фокуси, або точки закріплення (жоден з цих термінів повністю не відображає значення):

  1. Людство, в якому він за бажанням може фокусуватися через посередництво того, що технічно називається «майяві-рупою» – тілесної форми, яку він створює для виконання монадичних цілей.

Тут він виражає всі енергії Мутабельного Хреста.

  1. Ієрархія, в якій він як сфокусована одиниця всевключаючої буддхічної обізнаності знаходить своє місце і сферу служіння, зумовлене його монадним Променем.

Тут він проявляє цінності Фіксованого Хреста.

  1. Шамбала. Це його вища фокусна точка, мета спрямування всіх посвячених високих мір і джерело сутратми, через яку (з її диференціацією) він здатний тепер свідомо працювати. Тут він як і раніше розіп’ятий, але вже на Кардинальному Хресті.

Отже, можна констатувати, що задача, котрою займалась людська істота на всіх стадіях її розкриття, полягала в усуненні розриву між:

  1. Мутабельним і Фіксованим Хрестами.
  2. Людством і Ієрархією.
  3. Нижчою троїстістю, особистістю, і Духовною Тріадою.
  4. Монадою на її власному плані і зовнішнім об’єктивним світом.

Відбувається це в процесі Наміру, Візуалізації, Проектування, Заклику і Відгуку, Стабілізації і Воскресіння. Ці різні стадії ми і розглянемо зараз.

Процес побудови … в теперішній час.

Тут мені хотілося б зупинитися, щоб зробити декілька зауважень про цей порівняно новий процес побудови антахкарани. Про нього знали ті, хто слідував йому, готуючись вступити в Ієрархію, але широкій громадськості про нього раніш не повідомлялося. Учневі важливо відзначити дві обставини. По-перше, треба засвоїти, що нас цікавить енергія. Ця енергія повинна науково використовуватися, інакше від всього вчення не буде ніякої користі. По-друге, ми розбираємо процес, який залежить від використання творчої уяви. При поєднанні (свідомому і з наміром) обох чинників – енергетичної субстанції і планованого імпульсу – починається творчий процес, який і приведе до головних результатів. Людська істота живе в світі різноманітних енергій, які виражаються то як позитивні динамічні енергії, то як сприймаючі негативні енергії, то як магнетичні сили притягання. Розуміння цього положення підтверджує твердження Е.П.Б. про те, що «матерія – це дух в своїй нижчій точці», і навпаки. Весь процес складається у встановленні конструктивної взаємодії між негативною і позитивною енергіями з подальшим виробленням магнетичної сили. Це творчий процес. Це є вірним для активності і сонячного Логоса, і планетарного Логоса, і людської істоти – єдиних свідомих творців всесвіту. Це повинно бути вірно і для учня, що намагається встановити конструктивний зв’язок між Монадою і людським вираженням в трьох світах людської еволюції.

Багато говорилося про життя душі і її вираження на фізичному плані, бо це необхідний етап еволюційного розвитку людської свідомості. Але царство душ повинне зрештою змінитися правлінням духа, і енергія Ієрархії повинна стати силою, сприйнятливою до енергії Шамбали, так само як сила людства повинна стати сприйнятливою до енергії царства душ. У цей час всі три процеси проходять одночасно, хоч сприйнятливість Ієрархії до другого аспекту енергії Шамбали починає усвідомлюватися лише тепер. Довгий час Ієрархія була сприйнятлива до третього, або творчого, аспекту енергії Шамбали, а коли-небудь – дуже не скоро – стане чуйною до першого аспекту тієї ж енергії. Троїстість божественного вияву теж повинна змінитися подвійністю. Учень може частково зрозуміти це, коли усвідомить, що (після третього посвячення) він також повинен навчитися функціонувати у вигляді подвійності – Монади (духа) і форми (матерії), – безпосередньо зв’язаних з аспектом свідомості, тобто зв’язковою душею, навантаженою в обидва ці аспекти божественного вияву, а не функціонуючою як проміжна ланка. З досягненням такого стану осягається істинна природа Нірвани, початок того нескінченного Шляху, який веде до Єдиного і на якому подвійність втілюється в єдність; Шляху, на який прагнуть ступити Члени Ієрархії і до якого Вони готуються.

Перший крок до реалізації цієї подвійності складається в побудові антахкарани і свідомо робиться тільки при підготовці учня до другого посвячення. Як я вже говорив, таку підготовку проходять буквально тисячі, оскільки можна вважати, що всі серйозні, справжні прагнучі і учні, які неухильно працюють ради духовного просування (з чистих мотивів) і твердо орієнтовані на душу, прийняли перше посвячення. Символічно це просто означає народження немовляти Христа в серці прагнучого. Немало повинно бути тих, хто готується приступити до побудови райдужного моста і хто під впливом Позачасової Мудрості відчуває необхідність і значність прозріння, яке несе з собою цей процес. Отже те, що я пишу тут, має безперечну користь. Ось вже довгий час моя задача полягає в тому, щоб у вигляді книг давати людству інформацію про майбутню йому наступну стадію розумового і духовного розпізнавання. Тому для подальшого запланованого руху, авангардом якого є учні і прагнучі, людству, знову ж, важливо розуміти, як будується антахкарана. Під непереборним імпульсом до духовного світла і орієнтації всі люди будуть неухильно прокидатися до наростаючої духовної потреби. Як окремо взятому учневі, так і всьому людству доведеться повернутися на колесі життя і рухатися по Шляху проти годинникової стрілки. Дві третини з тих, хто повинен досягнути еволюційної мети в нинішньому світовому циклі, вже починають це робити.

Однак в цьому процесі вступає в дію третій божественний чинник – аспект Діючого Творця. Як це було в творчому процесі створення матеріального всесвіту, так це повинно бути і у випадку окремо взятого учня, коли він стає творчим виконавцем. Безліч еонів він вибудовував і використовував свої провідники вияву в трьох світах, але прийшов час, коли просунуті люди почали творити на ментальному плані. Вони мріяли; мали видіння; стикалися з нематеріальною красою. Вони торкалися Розуму Бога і поверталися на землю, несучи з собою ідею. Цю ідею вони вдягали в форму і ставали творцями на ментальному плані, а потім і художниками у якому-небудь виді творчості. Будуючи антахкарану, учневі доводиться працювати також і на ментальних рівнях, де він творить з так тонкої субстанції, що плоди його праці просто не можуть з’явитися на фізичних рівнях. Завдяки його твердій орієнтації його побудова «сходить вгору до центру життя», а не «сходить вниз до центру свідомості або явища світла».

У цьому полягає трудність для початківця. Йому, так би мовити, доводиться працювати в темряві, і він не може пересвідчитися в існуванні свого витвору, оскільки фізичний мозок не здатний сприйняти його як факт, що здійснився.  Він вимушений повністю покладатися на описані методи роботи і продовжувати її, спираючись на віру. Через недостатню чутливість мозку він може довго не бачити ніяких ознак успіху, і часто при безперечних результатах, розвиток клітин мозку не дозволяє відчути їх. На цій стадії успіх може виражатися спалахами духовної інтуїції або раптовим виявом волі-до-добра в динамічній груповій формі. Це може бути і просто здатність розуміти і допомагати іншим в розумінні якихсь духовних і окультних основ або «легкість прозріння» в значенні його отримання, його обумовлюючого впливу або його поширення, завдяки чому воно стає корисним для світу.

Через величезну складність предмету дуже не просто описувати його словами, і я можу лише змалювати для вас процес, методи досягнення і показати, на що вам потрібно сподіватися в майбутньому. Ви ж, зі своєї сторони, можете тільки експериментувати, слухатися, покладатися на досвід тих, хто вас вчить, і терпляче чекати результатів.

 

Шість стадій процесу побудови

Весь процес і його результат я охарактеризував шістьма словами. Нам буде корисно ознайомитися з окультним значенням цих слів – зі значенням, як правило, очевидним лише досвідченому учневі, що навчився проникати в світ значення і помічати значення, яких не бачить неофіт. Можливо, аналіз цих слів дозволить краще зрозуміти, як і за допомогою яких засобів відбувається побудова антахкарани.

Слова ці описують методи побудови або процес маніпулювання енергією, внаслідок якого встановлюється зв’язок між Монадою і людиною, що прагне до повного звільнення і йде по Шляху Учнівства і Посвячення. У цьому процесі між вищим і нижчим божественними аспектами створюється канал світла і життя, формується міст між світом духовного життя і світом повсякденного існування на фізичному плані. Це методи досягнення вищої форми подвійності і припинення троїстого вираження божественності, внаслідок чого посилюється божественне вираження і людина опиняється ближче до своєї кінцевої мети. Учням потрібно постійно пам’ятати, що свідомість душі становить проміжну стадію. Це також процес перетворення самого людства в божественного посередника по відношенню до долюдських царств природи і  в передавача духовної енергії тим життям, які ще не досягли стадії самосвідомості. Для цих життів – в їх сукупності – людство стає тим же, чим для людства є Ієрархія. Таке служіння можливе, тільки коли достатнє число представників роду людського характеризується знанням вищої подвійності і володіє не просто самосвідомістю, а все в більшій мірі душевною свідомістю. Лише тоді вони здатні на таку передачу, яка здійснюється через антахкарану.

Розглянемо ж ці шість основних аспектів побудови і спробуємо уяснити їх окультне і творче значення.

  1. Намір. Це не ментальне рішення, не бажання і не рішучість, але більш буквальне фокусування енергії на ментальному плані в точці найбільшого можливого напруження. Це означає прийняття свідомістю учня стану, аналогічного стану Логоса, коли – в Своєму грандіозному масштабі – Він концентрує у визначеному кільці-не-переступи (що охоплює бажану Ним сферу впливу) енергію-субстанцію, потрібну для виконання Його мети у вияві. Учень також повинен зробити це, збираючи (за розхожим виразом) свої сили у вищу точку своєї ментальної свідомості і втримуючи їх там в стані абсолютного напруження. Зрозуміло тепер, чому деякі медитативні процеси і техніки часто вимагають «підйому свідомості в головний центр», «утримання свідомості у вищій можливій точці», «твердого утримання розуму в світлі» і багатьох подібних прийомів. Все це потрібне, щоб учень міг досягти точки бажаного напруження і фокусування енергії. Це дозволяє йому приступити до свідомої побудови антахкарани. Ця неусвідомлювана ідея і криється насправді в слові «намір», що часто вживається римськими і англійськими католиками при підготовці кандидатів до причастя. Але дивляться вони не в тому напрямі, оскільки орієнтуються не на Монаду, або дух, але на душу для поліпшення характеру особистості і посилення містичного настрою.

Першими необхідними кроками в «намірі» учня, зайнятого свідомою побудовою райдужного мосту, є:

а. Досягнення правильної орієнтації, що ділиться на дві стадії: перша – в напрямі душі, як одного аспекту будівельної енергії, і друга – в напрямі Тріади.

б. Ментальне розуміння майбутньої задачі, що включає двояке використання розуму: як чуйність до буддхічних, або інтуїтивних, вражень і як творча уява.

в. Процес збирання енергії, або вбирання сили, для розташування необхідних енергій в ментальному кільці-не-переступи перед подальшим процесом візуалізації і проектування.

г. Період чіткого осмислення відданим мостобудівником процесу і наміру для ясного розуміння того, що відбувається.

д. Надійне збереження напруження без фізичного перенапруження клітин мозку.

Все це сприяє утворенню фокусу ментальної енергії, якого до сих пір не було, стійкому утриманню розуму в світлі, вирівнюванню сприйнятливої, уважної особистості з душею, орієнтованою в напрямі особистості і що знаходиться в стані постійного спрямованого сприйняття. Нагадаю, що душа ( що живе власним життям на своєму рівні обізнаності) не завжди безперервно усвідомлює свою тінь, особистість, в трьох світах. Коли ж будується антахкарана, таке усвідомлення повинно мати місце нарівні з наміром особистості.

  1. Візуалізація. Досі активність носила ментальний характер. Творча уява застосовувалася порівняно мало, учень був поглинений своїм розумом на ментальних рівнях і «не дивився ні вгору, ні вниз». Але ось досягнута точка потрібного напруження, резервуар, або запас, необхідної енергії взятий в чіткі кордони кільця-не-переступи, і мостобудівник готовий до наступного кроку. У цій точці він продовжує створювати креслення майбутньої роботи за допомогою можливостей уяви, властивих вищому рівню його астрального, або чутливого, провідника. Це не має відношення до емоцій. Уява, як вам відомо, є нижчий аспект інтуїції, про що завжди потрібно пам’ятати. Чутливість як вираження астрального тіла є протилежний полюс буддхічної чутливості. Учень очистив і витончив свою уяву, зробивши її сприйнятливою до вражень від буддхічного принципу, або до інтуїтивного сприйняття – сприйняття, яке не має відношення ні до зору, ні до якого-небудь іншого бачення. Від сприйнятливості астрального провідника до вражень, що надходять від буддхі, залежить правильність «планів» побудови антахкарани і візуалізація світлового моста у всій його красі і повноті.

Необхідно підвищувати вібраційний рівень творчої уяви, щоб з її допомогою впливати на «запас енергії», або енергію-субстанцію, накопичену для будівництва моста. Творча активність уяви – цей перший організуючий вплив, діючий на і в кільці-не-переступи зібраних енергій, що підтримуються «наміром» учня в напруженому стані. Розміркуйте над цим важливим окультним твердженням.

Творча уява – це свого роду активна енергія, що залучається до взаємодії з точкою напруження, в якій вона впливає на ментальну субстанцію. Напруження при цьому посилюється, і чим інтенсивніше і чіткіше проходить візуалізація, тим красивішим і міцнішим стає міст. Візуалізація – це процес, внаслідок якого творча уява активізується, стає чуйною до точки напруження на ментальному плані і притягується до неї.

На цій стадії учень працює з двома енергіями. Одна з них перебуває в кільці-не-переступи в стані спокою, але в точці надзвичайного напруження, інша активна, створює картини, характеризується постійним рухом і чуйністю до розуму мостобудівника. У зв’язку з цим потрібно пам’ятати, що другий аспект божественної Трійці відповідає за формоутворення, і тому згідно з Законом Аналогії творче активізуються другий аспект особистості і другий аспект Духовної Тріади. Учень приступає тепер до другого етапу своєї будівельної роботи, таким чином числове значення стає очевидним. У цій точці він повинен працювати не поспішаючи, усвідомлюючи,  що і навіщо має намір робити, і добре уявляючи собі різні стадії своєї роботи, матеріал і результати своєї планомірної активності. Він старається візуалізувати весь процес, завдяки чому домагається певної взаємодії (якщо вдасться) між інтуїцією буддхі і творчою уявою астрального тіла. Таким чином, в даній точці ми маємо:

  • Активність буддхі, що дозволяє отримувати враження.
  • Напруження ментального провідника, що підтримує в точці проектування необхідну енергію-субстанцію.
  • Процеси уяви в астральному тілі.

Коли завдяки своїй підготовці учень може свідомо підтримувати одночасність цієї троїстої роботи, вона стає результативною і майже автоматичною. Цьому сприяє його здібність до візуалізації. Між цією парою протилежностей (астрально-буддхічною) встановлюється силовий потік, який при проходженні через резервуар сили на ментальному плані викликає внутрішню активність і організацію наявної субстанції. Все це неухильно інтенсифікується аж до третього етапу, коли суб’єктивна фаза роботи змінюється фазою об’єктивної реальності – об’єктивної з точки зору духовної людини.

III. Проектування. Вирішуючи свою задачу, учень наблизився тепер до найбільш критичної точки. Досягши цієї стадії і – розвинувши здатність справжньої візуалізації, створивши з її допомогою бажану форму і організувавши субстанцію, яка має бути використана на цій останній фазі процесу побудови – багато прагнучих проявляється нездатними до подальшого руху. У чому ж справа? Насамперед, в нездатності використовувати Волю в процесі проектування. Цей процес поєднує в собі волю, подальшу безперервну візуалізацію і застосування променевого Слова Могутності. До цього етапу процес на всіх семи Променях проходив однаково, але тут з’являються відмінності. Успішно організувавши субстанцію моста, активізувавши вольовий аспект і повністю усвідомлюючи хід процесу, кожний учень просуває тепер організовану субстанцію уперед, щоб з центру сили, яку йому вдалося нагромадити, провести лінію світлової субстанції, або проекцію. Як і в творчому процесі Логоса, вона витягується за Словом Могутності. Насправді даний процес дзеркально відображає те, що робить Монада, випускаючи нитку життя, яка зрештою закріпляється в душі. Саме внаслідок такого закріплення реально і з’являється душа, а потім процес продовжується, і душа, в свою чергу, випускає подвійну нитку, що в кінцевому результаті закріпляється в голові і серці нижчої троїстої людини, особистості. Учень фокусується в сформованому ним на ментальному плані центрі, активізує всі свої ресурси (як троїстої особистості, так і душі) і проектує лінію в напрямі Монади.

Саме по цій лінії відбувається кінцеве видалення сил, тих сил, які – на низхідній дузі, або інволюційному шляху, – фокусувалися в особистості і душі. Сама по собі антахкарана, що доповняється вибудуваним учнем мостом, є засобом остаточного відділення, або великого видалення. Саме антахкарана займає посвяченого при четвертому посвяченні, званому іноді Великим Зреченням – зреченням, або видаленням, від формального життя, як особистісного, так і егоїчного. Після цього посвячення жоден із згаданих аспектів більше не в силах втримувати Монаду. Рветься від верху до низу “завіса храму” – завіса, що відділяла Зовнішній Двір (життя особистості) від Святого Місця (душі) і від Свята Святих (Монади) Єрусалимського храму. Не сумніваюся, що і значення, і аналогії вам зрозумілі.

Тому для необхідного проектування накопичених енергій, організованих творчою уявою і приведених в точку максимального напруження фокусуванням ментального імпульсу (аспекту волі), учень вдається до ресурсів своєї душі, які зберігаються в тому, що технічно називається «коштовністю в лотосі». Це точка закріплення Монади, точка, про яку не можна забувати. Ті аспекти душі, які ми називаємо знанням, любов’ю і жертвою і які є вираженням каузального тіла, являють собою лише результат цього монадичного випромінювання.

Значить, перш ніж побудувати справжній міст і «спроектувати його по висхідному шляху, щоб забезпечити упевнене просування утомленому мандрівнику» (як свідчить «Древній Коментар»), учневі доведеться розвинути реакцію на закритий бутон лотоса або коштовність в центрі відкритого лотоса. Така реакція з’являється у нього, коли пелюстки жертви егоїчного лотоса починають контролювати його життя, коли його знання втілюється в мудрість і коли зростає любов до цілого. І все це доповнюється «здібністю до зречення». Ці три егоїчні якості, проявляючись більш-менш яскраво, викликають активність, що збільшується в самому центрі душевного життя, в серці лотоса. Потрібно пам’ятати, що в егоїчному лотосі є відповідність трьом планетарним центрам:

Шамбала......Коштовність в лотосі

Ієрархія........Три групи пелюсток

Людство.....Три постійних атоми в аурі лотоса

Вивчаючим потрібно також мати на увазі, що їм доведеться відмовитися від поширеного уявлення про жертву як про процес відмови, зречення, від всього того, що наповнює життя цінністю. У технічному значенні жертва – це досягнення блаженного і екстатичного стану, оскільки витікає з реалізації іншого божественного аспекту, що досі переховувався за душею і особистістю. Це розуміння і визнання волі-до-добра, яка зробила можливим і неминучим творення і яка була істинною причиною вияву. Подумайте над цим, оскільки така інтерпретація вельми відрізняється від звичних концепцій жертви.

Коли учень, зібравши плоди досвіду у вигляді знання, вчиться втілювати це знання в мудрість, коли перед ним встає задача вести істинне життя в реальності і коли воля-до-добра стає головною метою його повсякденного життя, він може взятися за пробудження Волі. При цьому зв’язок між нижчим і вищим розумом, між духом і матерією і між Монадою і особистістю перетвориться в явну і незаперечну дійсність. Тоді троїстість зміниться подвійністю і центральне ядро егоїчного провідника при четвертому посвяченні своєю потужністю зруйнує три навколишніх оболонки. З їх зникненням і відбувається так зване руйнування каузального тіла. Це істинна «друга смерть», також, проте, смерть форми.

Ось, практично, і все, що я можу розказати вам про процес проектування. Це живий процес, що зростає з свідомого щоденного досвіду і залежить, наскільки можливо, від вираження божественних аспектів в житті фізичного плану. Коли додаються зусилля по наближенню особистісного життя до вимог душі і використання інтелекту на благо людства, то поступово починає правити любов. При цьому все краще розуміється значення «божественної жертви», яка перетворюється в природне, спонтанне вираження індивідуального наміру. Тоді і стає можливим проектування мосту. На нижчих рівнях божественного вияву виникає вібрація, що розвиває достатню силу для ініціації відгуку з вищих рівнів. І тоді, при знанні і правильному вживанні Слова Могутності, побудова моста відбувається швидко.

Така картина ні в якому разі не повинна бентежити вивчаючих. При правильному намірі, а також окультному намірі (поєднанні мети і напруження) на внутрішніх планах може статися багато що, і міст набуває ясних контурів і структури задовго до того, як учень дізнається про це.

  1. Заклик і Відгук. Насправді три попередні стадії відмічають три стадії роботи особистості, тоді як три інших є вираженням відгуку з вищих рівнів духовного життя, і описати їх за допомогою слів я можу лише дуже стисло. Учень добре справився із задачею Заклику, заснованого на Намірі, Візуалізації та Проектуванні, і більш-менш ясно уявляє собі роботу, яку проробив завдяки духовному життю і науковій, технічній, окультній активності. Таким чином, він сам здійснює заклик. Ефект його життя відчувається на вищих рівнях свідомості, і він сприймається як «точка призовного напруження». Це напруження, цей резервуар живої енергії, яким є сам учень, приводиться в рух проектованою думкою, волею і звучним Словом, або Фразою, Могутності.

У результаті він розвинув достатню потужність і радіус впливу для того, щоб викликати відгук Духовної Тріади. Починається рух до того аспекту антахкарани, який вибудував учень і по якому може протікати життя душі і тіла. Отець (Монада), діючи через цю нитку, виходить назустріч Сину (душі, збагаченій досвідом особистісного життя в трьох світах), і з вищих рівнів проектується енергетична лінія у відповідь, яка в кінцевому результаті сполучається з проекцією знизу. Так будується антахкарана. Напруження нижчого привертає увагу вищого.

Така технічна сторона процесу заклику і відгуку. Обидва божественних аспекти поступово зближуються, і помалу підвищується їх взаємна вібрація. У якийсь момент в медитації між обома проекціями здійснюється контакт. Це контакт не між душею і особистістю (мета середнього прагнучого), а між об’єднаною енергією душі і особистості і енергією Монади, діючою через Духовну Тріаду. Це не черговий момент кризи, але свого роду Світлове Полум’я, досягнення звільнення і усвідомлення того езотеричного факту, що людина сама є Шляхом. Ні особистість, ні душа, ні Его, ні форма більше не відчуваються, тільки Єдиний, діючий на всіх планах як точка духовної енергії і проникаючий в сферу запланованої активності по шляху Світла. Словами неможливо адекватно описати цей процес. На цій просунутій стадії немає форми, що притягає Монаду у зовнішній вияв, і матерія, або форма, не в змозі викликати її відгук. Залишається тільки сильне притягання свідомості всього людства, і лише у відповідь на нього через завершену антахкарану може прийти відгук. Вниз – або, швидше, прямо – по цьому мосту може за бажанням здійснюватися сходження, для служіння людству і проведення волі Шамбали.

Так виглядає остаточний підсумок. Однак, перш ніж він досягне свого вінця, пройде ще довгий період поступового зближення двох аспектів моста – вищого, що спускається від Духовної Тріади у відповідь на монадний імпульс, і нижчого, що підіймається особистістю за допомогою душі – через розрив розділяючого розуму. Та зрештою проекція Монади і проекція учня приходять в зіткнення і настають п’ятий і шостий етапи.

V і VI. Стабілізація і Воскресіння. І ось міст побудований. Тонкими і слабими можуть бути спочатку його волокна, але час і активне розуміння поступово тчуть нитку за ниткою, і нарешті будівництво моста – міцного, стійкого і придатного до вживання – завершується. І хоч-не-хоч його доводиться використовувати, оскільки інших засобів взаємодії між посвяченим і Єдиним – Яким, як він тепер знає, він сам і є, – просто немає. У повній свідомості він підіймається в сферу монадичного життя. Вибираючись з похмурого склепу особистісного життя, він воскресає в сліпучому світлі божественності. Тепер він не тільки частина людства і член Ієрархії, але належить великому співтовариству Тих, Хто володіє свідомо божественною волею і Кого іменують Охоронцями Плану. Вони сприймають враження від Шамбали і знаходяться під керівництвом Голів Ієрархії.

Їм надана повна «свобода трьох Центрів», і за бажанням Вони можуть виражати троїсту енергію Людства, подвійну природу Ієрархії і єдину енергію Шамбали.

Така, брати мої, мета учня, що починає працювати над побудовою антахкарани. Подумайте над цими положеннями і приступайте до роботи.

 

Сім променевих методів процесу побудови

До етапу проектування учні всіх Променів діють однаково. У них один і той же намір, і всім доводиться добиватися однакового напруження і однакової готовності до створення моста шляхом накопичення необхідної енергії з двох джерел: особистості і душі. Таке фокусування і напруження, що викликається ним,  ініціювання відгуку Духовної Тріади і початок процесу будівництва моста з двох його кінців (якщо взагалі можна так говорити) однакові для всіх. Але ось настає черга творчої уяви, і це складає другий етап. Для прагнучих Першого і Сьомого Променів він дуже важкий. І тим, і іншим не просто організовувати матеріальну енергію, орієнтувати енергетичні потоки і оком розуму чітко побачити картину своєї задачі. Для них це надзвичайно складний процес. Але, як би там не було, а робити це треба, бо використання візуальної уяви – важливий чинник в процесі побудови, один з головних засобів фокусування перед проектуванням.

Процес проектування включає три основних кроки:

  1. Після відповідного фокусування і ретельного, послідовного, систематичного візуального представлення «райдужного мосту» учень – окремим зусиллям – закликає, наскільки можливо в даному втіленні, вольовий аспект своєї природи. Тут і з’являються променеві відмінності, що визначаються якістю променевого життя.
  2. Учневі треба твердо зберігати троїсту свідомість, і не просто теоретично, а реально, щоб одночасно використати три паралельні лінії мислення, або три потоки активної енергії:

а.   Він усвідомлює себе як особистість і душу, зайнятих побудовою моста. Навіть на секунду він не втрачає усвідомлення своєї самоідентичності.

б. Він усвідомлює точку сфокусованого напруження, яку йому вдалося створити, і три енергетичних потоки, що сприяли її утворенню і спрямованих в центр напруження на ментальних рівнях нижчого розуму – сфокусованої енергії особистості, зібраної в нижчому конкретному розумі; магнетичної енергії душі, що надходить, емануючи від дванадцяти пелюсток, розташованих по троє в трьох рядах плюс таємний ряд егоїчного лотоса; і енергії «коштовності в лотосі».

в.   Наскільки це можливе для нього, він усвідомлює свою променеву енергію, яка є його егоїчною променевою енергією, а не особистісною силою. Він намагається побачити себе як точку особливої енергії, відзначену його променевим життям, і твердо пам’ятає, що енергія його егоїчного Променя – це основна енергія, через яку прагне до вияву Монада, і що його троїстий егоїчний провідник є відображення трьох аспектів Духовної Тріади і тісно з ними пов’язаний. Саме цей зв’язок (з його свідомою взаємодією і ефектами) активізується після побудови антахкарани і зрештою  (стаючи досить міцним) ініціює випромінювання «коштовності в лотосі».

  1. Коли ці три стадії реалізації завершені, наскільки учень відчуває себе спроможним здійснити їх, тоді і тільки тоді готується він застосувати метод свого Променя для підготовки до «проектування звуку», або Слова Могутності.

З всього вищесказаного ясно, що це чітко розпланований фундаментальний науковий процес, який вимагає такого ж ретельного виконання, як і робота вченого з виведення якої-небудь складної хімічної формули. Різниця лише в тому, що, виражаючись науково, весь даний процес протікає на суб’єктивних рівнях і в сфері свідомості і тому вимагає такої свідомості і концентрації, які не потрібні в більш матеріальній роботі на плані зовнішньої обізнаності. Спочатку він здається складним, поки учень намагається оволодіти різними його стадіями, але після оволодіння ними стає повністю автоматичним. Ось схема процесу до моменту самого проектування:

  1. Намір, що дає фокусування і напруження.
  2. Візуалізація, якій сприяють:
  3. «Вражаюча» активність буддхі.
  4. Напруження ментального тіла.
  5. Процеси уяви в астральному тілі.

III.  Проектування:

  1. Заклик аспекту Волі.
  2. Збереження учнем троїстого усвідомлення з тим, щоб:

а.   Безперервно усвідомлювати власну самоідентичність.

б.   Усвідомлювати фіксовану точку напруження.

в.   Чітко усвідомлювати Промінь своєї душі, або свою душевну енергію.

  1. Він починає правильно використовувати цю особливу променеву енергію.
  2. Виконавши все це, він використовує Слово Могутності, що є провідником його Волі.

Ця коротка схема допоможе вам, показуючи, як одна стадія зростає з іншої і як їх освоєння дозволяє прискорити попередню роботу.

Коли, однак, наступає момент конкретного використання променевих методів роботи з енергією, то проявляється, що це не так просто, як здавалося. Успіх побудови моста залежить від здатності учня виконати три умови:

  1. Стійко тримати розум в світлі, тобто зберігати максимально можливу точку напруження в будь-який момент розкриття і будівельної активності учня.
  2. Усвідомлювати контакт з душею, сприяючи тим самим все більш щільному єднанню душі і особистості, прагнучи до їх повного злиття. Технічно це означає об’єднання енергій Променя душі і Променя особистості при незмінному домінуванні Променя душі.
  3. Детально і чітко уявляти собі процес побудови моста відповідно до методу свого Променя і маючи на увазі задачу з’єднання (по-новому, реально, а не просто теоретично) Духовної Тріади з особистістю.

Таким чином, душа як особлива суть поступово сходить зі сцени, оскільки вбирається особистістю, яка все більше і більше перетворюється в душу у втіленні. Зрештою між духом (Монадою) і особистістю (формою, або матерією) встановлюється зв’язок з крихітною точкою споконвічно присутньої свідомості, що усвідомлює обидва цих чинники, але незмінно зберігає власну самоідентичність. Це останнє досягнення є результатом роботи душі, що тривала протягом еонів. Парадоксально, але ми стверджуємо, що душа зникає, або відпадає, хоч зрештою вона залишається, оскільки в нинішній Сонячній системі немає іншої свідомості буття, крім того, що властиво їй.

Перш ніж перейти до семи променевих методів проектування, я хотів би зробити одне зауваження. Міст, який потрібно звести, часто називається «райдужним», тому що включає в себе кольори всіх семи Променів. Якщо говорити конкретно з позиції учня, то будований ним між особистістю і Духовною Тріадою міст складається з семи енергетичних волокон, або семи силових струмів. Учень використовує всі сім Променів, досягнувши простоти в поводженні з ними, оскільки (в тривалому циклі втілень) його особистість знову і знову переходила з одного Променя на інший, неодноразово побувавши на кожному з них. Але зрештою домінуюче положення займає його душевний Промінь, і в райдужному мості «звучить вібрація його променевих кольорів, виділяється нота його Променя». Все людство загалом вибудовує єдиний міст, що складається з безлічі індивідуальних мостів безлічі учнів. Тому зрештою він формується з семи волокон, або енергетичних потоків, семи Егоїчних груп (по одній групі кожного променевого типу). У його побудову роблять свій творчий внесок всі людські істоти, що досягають стадії контакту з душею. Переважаючі у них світлові волокна зливаються в єдине ціле, а менші волокна затемнюються сяючим світлом семеричного мосту, який людство коли-небудь неодмінно закінчить.

Але навіть в цьому повністю завершеному мості – в кінці світового циклу – буде переважати одне променеве світло і колір: Другого променя, що доповняється Четвертим. Четвертий промінь образно можна назвати «головним кабелем» для людства, оскільки він складає ноту Четвертої Творчої Ієрархії. Розглянемо ж, нарешті, один за іншим, всі сім променевих методів.

Кажучи про ці сім методів з їх Словами Могутності, треба обов’язково мати на увазі, що ми маємо справу виключно з аспектом Волі. А це зумовлює необхідність процесу вищого вирівнювання і заклику божественного аспекту, що досі перебував у відносній бездіяльності, проявляючи себе лише остільки, оскільки воля відбивається в активності жертовних пелюсток егоїчного лотоса і в своїй спотвореній тіні в природі розуму. Це означає, що будівник антахкарани досяг досить високої стадії духовного розкриття, і, отже, ознаки антахкарани є (щонайменше) між розумом, жертовними пелюстками і атмічним принципом. Це може бути всього лише найтонша нитка, яку можна собі уявити, в тисячу разів тонша за павутину, але вона неодмінно повинна бути. Коли, з точки зору езотериста, вона стане неспростовним фактом, вийде прямий канал такого вигляду:

Завершення цього каналу відзначає закінчення цілого етапу духовної роботи – якщо можна так виразитися, – який приводить людину на фізичному плані в довершене вирівнювання. Вінцем такого об’єднання стає четверте посвячення, Велике Зречення, коли перший аспект починає домінувати над двома іншими.

Життя душі при цьому – як воно розумілося досі – гасне, і каузальне тіло зникає. Сукупність пам’яті, якості і набутого досвіду поглинається Монадою. Істинною правдою стають слова «Я і Отець – одне».

  

У тому ж процесі великого зречення усувається і астральне тіло і відпадає подальша потреба в фізичному тілі (як в автоматичному агенті тіла вітального), хоч воно і залишається, виконуючи своє призначення, коли це потрібно Монаді. Як формальний аспект тоді залишаються Монада, сфера Духовної Тріади і ефірне тіло на фізичному плані, оскільки рівні свідомого досвіду, які ми вважаємо безформними, лише відносно такі, оскільки сім наших планів суть сім підпланів космічного фізичного плану. З досягненням цієї точки центр свідомості з природи любові переміщається в природу Волі. І активність, і любов ще в повній мірі присутні, але фокус уваги посвяченого знаходиться вже у вольовому аспекті божественності.

У древній книзі з Архівів Вчителів сказано:

«Збереження цінностей – задача посвяченого Першого Променя; досягнення позитивності – мета посвяченого Другого Променя. Той, хто працює на Третьому Промені, повинен знайти шлях звідси туди.

Посвячений Четвертого Променя підходить до вольового аспекту, коли конфлікт виконує відведену роль і не приносить зайвих хвилювань. Ці чотири досягнення складають мету для людей і переносять всіх в нижчу точку свідомості. Промінь бачення і застосування вказує прямий шлях, будить волю йти і з’єднує любов до Бога, людини і всього, що дише, з основоположною метою, і в ім’я цієї мети і її земного здійснення Сьомий Промінь віддає все, що має».

Нелегко перекладати ці складні ідеї, виражені дуже архаїчною мовою і символами, на сучасну мову і в сучасні поняття. Я передав лише загальну ідею про співпрацю всіх семи Променів в будівельних процесах Божества і про їх планомірну взаємодію в крихітному масштабі, нескінченно малому в порівнянні з великим Цілим. Людина відгукується в крузі людства, який включений в більш широкий круг Ієрархії, і завдяки антахкарані починає усвідомлювати цю злитність і використовувати потенційні можливості обох груп життів. Як тільки учень наближається до цієї точки свідомості і антахкарана міцно закріпляється (нехай поки будучи лише найтоншою структурою), він усвідомлює існування ще більшого круга, який охоплює інші два, – Шамбали, Таємного Місця, де формулюється воля Бога на найближчий теперішній час і на віддалене майбутнє.

Маючи перед собою цю картину і запропоновану преамбулу, давайте детально розберемо сім методів, що використовуються на етапі проектування процесу побудови.

Промінь Перший......Воля або Могутність

Щоб зрозуміти метод Першого Променя, треба звернутися до його базової якості. Це динамічна якість. Точка в центрі – це Перший Промінь Могутності, і його метод полягає в тому, щоб ніколи не видалятися з центра, а динамічно діяти з цієї точки. Напевно, краще усього такий спосіб роботи визначається словом Натхнення. Отець надихає на відгук матеріальний аспект, або Матір, якщо такий символізм вам по душі, незмінно залишаючись при цьому самим собою. З точки свого перебування Будівник (людина або божественна суть) працює не згідно з Законом Притягання, як Другий Промінь, а згідно з Законом Синтезу, по велінню волі і згідно з чітко сформульованою метою і програмою. Ясно, тому, що особистості Першого Променя необхідно з’ясувати (як і роблять всі учні), до якого аспекту конкретного Променя вона відноситься. До третього посвячення учень не в змозі встановити свій монадний Промінь, але на етапі проектування при побудові антахкарани кожен учень повинен знати свої душевний і особистісний Промені і пам’ятати, що акт проектування здійснюється їх об’єднаною, або суміщеною, потужністю. Можна добитися сходження енергії Монади, але вона виливається вниз до свого робочого агенту, а це не акт проектування як такий. Акт проектування це робота «тіні і відображення». Ось як в зв’язку з Словами Могутності для кожного Променя говорить про це «Древній Коментар»:

«Якщо немає тіні, бо світить Сонце, і немає відображення, бо немає більше води, то не залишається нічого, крім єдиного, чий погляд направляє життя і форму. Троїста тінь тепер єдина. Немає більше трьох «я». Сходять вищих троє, і всі дев’ять стають одним. Чекай свого часу».

Отже, при домінуванні Променя душі над Променем особистості діючою ланкою стає «я», якому допомагає Промінь нижчого «я». Активність Променів трьох провідників припиняється, і залишається лише основна подвійність душі і особистості без якої б то не було меншої диференціації.

Розгляд методів кожного з семи Променів буде включати три моменти:

  1. Техніку проектування, яка розпадається на чотири стадії:

а.   Підготовчу стадію, на якій свідомість фокусується на Промені душі.

б.  Проміжну, на якій ланка, котра проектує, чітко виясняє собі наявність «точки напруження» і кінцевий результат процесу візуалізації.

в.   Сфокусоване надсилання, або проектування, волею, відповідно до Променя, лінії світла, або живої субстанції, з ментальної одиниці як можна далі в напрямі Духовної Тріади, для чого незмінно використовується творча уява.

г.   Ця світлова лінія (канал, або міст) представляється тоді як відзначена обома променевими якостями і утримується в стабільному вирівнянні в світлі Духовної Тріади, але не в світлі душі. Вирівняння в світлі душі відповідає набагато більш ранній стадії розвитку, коли в світлі стійко утримувався розум. Він як і раніше залишається в цьому стані, але (як агент душі і особистості) більше не є бездіяльним, а сам стає активно утримуючою ланкою.

  1. Я стисло покажу дію Слова Могутності. Це Слово учень вимовляє при досягненні адекватної стабільності, і воно переносить світло ще далі і вище. При правильній вимові воно дає троїстий ефект:

а.   Підтримує канал низхідного світла Духовної Тріади вільним від будь-яких перешкод.

б. Завдяки своїй вібраційний активності воно досягає центра могутності, який ми називаємо Духовною Тріадою і який тимчасово фокусується в постійному манасичному атомі, і викликає її відгук у вигляді низхідної нитки її світла.

в.   Викликає вібрацію всієї антахкарани, яка, в свою чергу, викликає відгук «райдужного моста», що формується всіма іншими учнями. Так відбувається подальша побудова расової антахкарани.

Тут, говорячи з вами символічно, я вирішую дві задачі. Як вам відомо, можна без перебільшень стверджувати, що немає ні верхнього, ні нижнього, ні вищого, ні нижчого, і немає ніяких окремих дій, які описують окультні науки. Але, враховуючи розумову свідомість учня, саме так і доводиться викладати істину. Крім того, я описую людською мовою процес, правильне проходження якому дозволить вам отримати реальне попереднє розуміння, необхідне всім, хто сподівається коли-небудь прийняти посвячення.

 

  1. Це підводить нас до третього моменту – природи Посвячення. Насправді Посвячення включає три основних розширення свідомості:

а.   Розширення свідомості відданої особистості до свідомості душі, яка повністю завершується до третього посвячення.

б.   Розширення цієї об’єднаної і злитої свідомості до свідомості Духовної Тріади, що повністю завершується до п’ятого посвячення.

в.   Розширення свідомості, до якого прагнуть Вчителі і яке вінчається сьомим посвяченням.

Завдяки великому прогресу в контролі над особистістю сьогоднішніх учнів і численності учнів в сьогоднішньому світі Ієрархія вже акцентує стани свідомості, що перевищують третє посвячення, тому і дається суспільству вчення про антахкарану.

Нижче вчення про шість етапів приводиться в формі таблиці, що дає вам наочну картину всього процесу. Практичне ж здійснення процесу це, звичайно, зовсім інша справа, успіх в якому залежить не тільки від його теоретичного осмислення. Тут все залежить від вашої здатності жити в світі значення більш повно, ніж досі,  від знання своїх душевного і особистісного Променів і здатності фокусуватися в об’єднаній свідомості і з цієї точки – стійко втримуючи розум в світлі – видавати Слово Могутності, яке переносить створену вами світлову нитку до Духовної Тріади.

Схема для кращого представлення

процесу побудови антахкарани

 Що необхідно мати на увазі

Має місце робота з енергією. Слід вникнути в різницю між енергією і силою.

Побудова залежить від використання творчої уяви. Учням потрібно подумати про зв’язок уяви з інтуїцією і їх обох – з розумом.

Побудова повинна вестися при максимально можливому свідомому розумінні.

 Шість етапів, або кроків, в побудові антахкарани

  1. Намір.

а.   Досягнення правильної орієнтації.

На душу

На духовну Тріаду

б.   Необхідне ментальне розуміння майбутньої роботи.

в.   Необхідно створити і підтримувати в напруженні кільце-не-переступи свідомо накопичених енергій.

г.    Необхідний період чіткого осмислення процесу Наміру.

д.   Нарешті, потрібно підтримувати точку напруження.

  1. Візуалізація.

а.   Використання творчої уяви, або здібності до створення образів.

б.   Відгук на інтуїцію, або враження від буддхі.

в.   Робота з двома енергіями:

Енергією, що підтримується в точці напруження в заздалегідь створеному кільці-не-переступи.

Активною енергією, що формує образи і що приводиться в дію розумом будівника.

III.  Проектування.

а.   Заклик волі за методом Променя учня, душевного Променя.

б.   Одночасне збереження трьох ліній мислення:

Усвідомлення об’єднаних особистості і душі

Усвідомлення точки сфокусованого напруження

Усвідомлення енергії вольового аспекту Променя

в.   Використання одного з семи променевих методів проектування згідно Променю учня.

г.    Використання Слова Могутності.

  1. Заклик і Відгук.

а.   Об’єднані душа і особистість здійснюють тепер призовну дію, і їх сукупний намір виражається на трьох попередніх етапах.

б.   Потім приходить відгук Духовної Тріади, викликаний цим наміром, який актом волі висувається з точки напруження.

  1. Стабілізація.

Вона відбувається після довгого і терплячого проведення чотирьох попередніх процесів і заміняється свідомим використанням антахкарани.

  1. Воскресіння і Вознесіння.

Це сходження свідомості від обмежень душі і особистості (з точки зору Монади) і її перехід в свідомість Духовної Тріади.

 

Тут я хочу зробити одне важливе зауваження відносно Слів Могутності. Я міг би дати їх в тій древній формі, в яку вони убрані на древній мові, але через їх написання я не можу навчити вас їх особливій древній вимові, або ноті. Раніше цьому надавалося величезне значення. Але сьогодні учнів набагато більше вчать працювати на внутрішніх планах значення і не покладатися, як раніше, на зовнішній звук. Пам’ятайте, що зараз ви творите не на зовнішньому плані, тому фізичний звук або звуки мають відносно невелике значення. Що дійсно важливо, так це здатність учня при беззвучній вимові Слова Могутності відчути його значення. Потрібний ефект принесе якість його ідеї, а не спосіб видання звуку за допомогою мовного апарату. Учням пояснювали, що при беззвучній вимові і вслухуванні в А.У.М., він діє набагато ефективніше, ніж при вимові його вголос. Про це говорилося при підготовці перед промовлянням Слів Могутності. Вони намагалися осягнути значення О.М., навіть якщо не усвідомлювали цього. Все це складало підготовку до вживання Променевих Слів. Важлива лише прихована в формі думка, почуття, що викликаються словами,  розуміння їх значення. Головне – це уміння мислити, відчувати і посилати безмовне звертання якості до якості, смислу до смислу, природи до природи, форми до духа, завжди пам’ятаючи, що те, що знаходиться на фізичному плані, не є принципом. Не фізичний звук визначає успіх в побудові антахкарани. Якість конкретної суб’єктивної природи (душевного Променя, домінуючого над особистісним) – ось що має значення для того, що ще більш суб’єктивне, саме воно і здійснює реальну роботу. Необхідно зрозуміти, що з точки зору Духовної Тріади душевна природа безумовно об’єктивна. Така окультна дійсність, яка буде зрозуміла краще, коли мислителі, вчені і психологи визнають природу людини (як її описують окультні науки).

Я хочу сказати, що не маю намір приводити конкретні слова, оскільки це все одно нічого не дасть. Для більшості людей О.М. сьогодні абсолютно некорисний, хоч досвідчені учні і здатні витягнути з нього користь. Його некорисність пояснюється не тільки тим, що це Слово не вживають правильно, але і тим, що, навіть вживаючи його, люди не зберігають твердо його значення в своїй свідомості. Так само йде справа і з Словом Могутності. Що користі від спроб дати, скажемо, Слово Першого Променя, яке (в символічному написанні) виглядає приблизно так: УКРТАПКЛСТІ? У даній словоформі опущені деякі звуки, оскільки у них немає написання, оскільки це і не голосні, і не приголосні. При правильній вимові це слово утворить три інших. Однак, наскільки можливо, я можу дати смисловий еквівалент, який і прошу мати на увазі, коли ви будете уявно вимовляти звук, або Слово Могутності, стараючись побачити, як воно здійснює езотеричне чудо побудови мосту.

Тому учень Першого Променя повинен максимально дотримуватись вимог і пройти чотири стадії проектування. Сумлінно виконавши все це, він повинен в якійсь мірі добитися свідомого злиття особистості і душі, а потім стійко тримати два цих об’єднаних чинника в світлі Тріади. При цьому утвориться інша точка сфокусованого наміру, що спричиняє нове і ще більш динамічне напруження. А далі в довершеній безмовності здійснюється акт проектування антахкарани, який проводиться рушійною силою Слова Могутності. У каменярстві це символізується словами, які переводяться фразою «Нехай буде так» і вимовляються з витягнутою уперед правою рукою, що втілює волю Ложі, яка сама символізує Волю і Мету Всевишнього.

Значення цього Слова Могутності, що промовляється при завершенні проектування, можна передати як «я стверджую факт». Це найбільш близьке значення згаданої словоформи, яке я можу запропонувати. Недовге, але вдумливе розмірковування над цими словами покаже, що при промовлянні з розумінням значення вони володіють приголомшуючою дієвістю. Учень, вимовляючи їх, припускає, а потім і стверджує, що:

  1. Духовна Тріада є факт.
  2. Взаємодія між сполученими і злитими особистістю і душею є безперечний факт.
  3. Антахкарана є також безперечним фактом.
  4. Подвійне вираження основної подвійності вияву – особистості, або форми, і Монади, або Духу, – це також факт.
  5. Воля Монади є тим чинником, відгуку якого необхідно досягти.
  6. Можна бути упевненим, що знаючий, цілеспрямований Єдиний встановить контакт з інструментом своєї волі на фізичному плані.
  7. Робота виконана.

Це фактичне допущення не є віра, але знання і переконаність, і з цієї усвідомленої переконаності учень виходить, з нею діє і на неї покладається. Вона перетворюється для нього в непохитну і незмінну установку. Ці сім пунктів стануть зрозумілі, якщо учень подумає про різницю між вірою і переконанням. Саме таке божественне ствердження підтримує існування всесвіту і втілює в собі сукупність всього знання і любові. Учень Першого Променя повинен освоювати цей метод, користуючись своєю божественною прерогативою ствердження. Поміркуйте над цим положенням. Такий метод Шамбали і невід’ємне право, прерогатива і привілей всіх душ Першого Променя.

Промінь Другий......Любов-Мудрість

Знову ретельно виконуються перші два етапи – Наміру і Візуалізації – і досягається вища точка чотирьох стадій Проектування. Яскраве світло душі Другого Променя (найяскравіше в нашій Сонячній системі того ж Променя) домінує над променем форми і випромінюється в напрямі світла Тріади. Потім наступає момент інтенсивної концентрації, і вимовляється Слово Могутності Другого Променя. Подвійний символ цього Слова – СКСПРУЛКСС – набуває форми в думці учня як твердження: «я бачу найбільше світло». Ці слова стосуються Центрального Духовного Сонця, а не Серця Сонця, і мають на увазі, якщо можна так виразитися, найбільш напружене зусилля побачити в цьому світлі взаємозв’язки цілого, і для учня це одне з найсильніших переживань. Це не бачення і навіть не спрямування до бачення, але абсолютний зір, який символізується каменярським символом «Ока Божого», «Всевидющого Ока». Він передбачає сприйняття світла божественного лику, що слабо відображається в світлі душі. Учень пізнав значення сонячного і місячного світла (світла душі і форми), але це щось інше. Це велике все затемнююче світло самої реальності, що розкриває існування вищого Світлого Шляху, що веде в Нірвану. І спроектована антахкарана являє собою першу, свідомо стадію цього Шляху, що сприймається учнем.

Одна з труднощів в розмові про Слова Могутності полягає в тому, по суті, що саме Слово, що стало плоттю, або душа у втіленні, відчуває могутність в цій точці. Символ (аспект форми) і могутність (аспект Духа) діють як великий творчий агент і, долаючи всі бар’єри і розділяючі стани свідомості, приходять в довершену єдність.

Я показав вам голосні і приголосні, які краще усього передають ці Слова, але зробив це лише для Першого і Другого Променів. Інших поєднань я давати не буду, оскільки це абсолютно некорисно, а повідомлю лише відповідний смисл, концепції і значення, укладене в цих архаїчних словоформах (які я спробував відобразити сучасними буквами). В міру просування раси в світ значення ці словоформи будуть втрачати свою значущість, і приносити результат буде тільки заснована на розумінні концентрована думка. Саме в такій частково новій роботі ми і робимо зараз перші кроки.

Промінь Третій......Активний Інтелект

Як і раніше, проводяться процеси Наміру і Візуалізації і проходяться чотири стадії Проектування. У точці вищого напруження учень вимовляє Слово Могутності для Третього Променя. Учневі цього Променя нелегко добитися необхідного фокусу безмовності, оскільки його величезна текучість виливається в багатослівність або інтенсивну ментальну активність, що нерідко проходить під імпульсом мани. Це знижує дієвість його зусиль. Але коли йому вдається встановити «ментальну безмовність» і перетворити себе лише в точку розумової концентрації, ефективність вживання ним Слів Могутності зростає. Тут йому доводиться долати ще одну трудність, що полягає в тенденції його свідомості використовувати це Слово для отримання результатів на фізичному плані. Його дії завжди несуть на собі відбиток тієї божественної якості, яка характеризує матерію, як дії учня Другого Променя завжди відзначені характеристикою якості, а учня Першого Променя – позитивності духа. Але інтуїтивно уловивши і практично осмисливши концепцію єдиної реальності духу-матерії і сублімувавши матерію всередині себе, він спроможний відмежуватися від всього, що людина зв’язує з формою. Ось тоді він і може вимовити Слово Могутності, яке дозволить йому через антахкарану повністю ототожнитися з духом. Слово означає: «я є сама мета».

Слова Могутності чотирьох Атрибутивних Променів, що залишилися я просто перерахую, бо майже нічого не можу сказати про них. Їх можна зрозуміти в світлі того, що я сказав про три Слова Могутності Променів Аспектів:

Промінь Четвертий......Гармонія через Конфлікт

      «двоє зливаються з єдиним»

Промінь П’ятий......Конкретне Знання або Наука

      «три розуми сполучаються»

(Це ствердження того непорушного факту, що Універсальний Розум, вищий розум і нижчий конкретний розум зливаються через спроектовану антахкарану)

Промінь Шостий......Відданість або Ідеалізм

      «вище світло контролює»

Промінь Сьомий......Церемоніальний Закон або Порядок

      «вище і найнижче зустрічаються».

Зверніть увагу на дві очевидні думки в зв’язку з Словами Могутності. По-перше, мета всієї цієї активності полягає в повному злитті всіх трьох Аспектів, і, по-друге, усвідомлюється це завдяки спорудженню і використанню моста між Духовною Тріадою і Особистістю. Очевидно, що все це чіткі твердження, засновані на знанні, що дають переконання. Поширені в сьогоднішньому світі школи, що практикують ствердження, відображають лише спотворені спроби людства добитися того стверджуючого настрою, який незмінно приходить при об’єднанні душі і особистості, і демонструють свого роду інстинктивну реакцію на нове усвідомлення, яке людство отримує через учнів і посвячених.

Ми практично закінчили вивчення антахкарани, однак я хочу ще трохи сказати про три заключні етапи процесу побудови. Внаслідок їх абстрактної природи ми розглянули їх дуже стисло, однак вони становлять невід’ємну частину шести методів цього процесу. Три перших були розглянуті більш детально, ніж три останніх, і є потреба більше сказати, особливо про Заклик і Відгук, оскільки це допоможе формуванню – свідомо і екзотерично – нової світової релігії, як досі сприяло цьому езотерично і несвідомо.

  1. Заклик і відгук (продовження).

Ці два слова описують те таємниче щось – еманацію, безмовний заклик, внутрішнє притягання до світла – що властиве для всіх форм, і є причиною взаємозв’язку і взаємодії і будь-якого прогресу, або устремління вперед, по шляху розширення свідомості і проникнення в світло. Це вірно і для рослини, що пробиває собі дорогу з підземної темряви на світло сонця, і для немовляти, що видирається під імпульсом життя з материнського черева, і для людини, що пробивається в сфери більшого знання і ефективного фізичного існування, і для прагнучого, якого тягне з Палацу Знання у Палац Мудрості, і для учня, що проникає в сферу душевного світла і життя, і для посвяченого, що проходить ступінь за ступінню Ієрархії Звільнення, і для Христа, що має намір перейти в Дорадчу Палату Шамбали, і, нарешті, для Самого Господа Світу, що здійснює процеси, які приведуть Його в сфери божественного життя, про які навіть вищий посвячений нашої планети не має ні найменшого уявлення. Все проявляється частиною великої системи заклику і відгуку, звертання і відповіді, і все характеризує той «образ Життя», який визначає всю багатоступінчасту ієрархію Буття на нашій планеті.

Це еволюційне просування по Світлому Шляху, від пітьми до світла, від нереального до реального і від смерті до безсмертя, являє собою прагнення, властиве для всіх форм. Воно складає один з найбільш тонких і найменше зрозумілих законів всесвіту, будучи пов’язано з принципом Життя, про який ми поки нічого не знаємо. Він лежить в основі Законів Еволюції і Карми і насправді є Законом Життєвої Мети планетарного Логоса. Це вираження Його динамічного наміру, що спонукає всю субстанцію, проявлену у часі і просторі діяти і реагувати згідно з Його Волею. Завдяки йому Логос дозволяє Своїй формі – планеті, що поєднує в собі всі сім царств природи, – виражати Його намір «протягом Великого Дихання», і час і простір є аспектами цього дихання. Цей Закон торкається найкрихітнішого атому і найбільш піднесеної Істоти в сфері Його свідомості і в діапазоні Його життєвості. Він зачіпає долюдські царства, несвідомо для них, і (в зв’язку з ними) іноді називається «Законом Життя Сонця». Після досягнення стадії особистісної інтеграції людське сімейство все більш свідомо реагує на божественну мету, а коли створюється антахкарана і приймаються вищі посвячення, то посвячений навмисно і з повним розумінням сприяє цій меті. Він вже не просто реагує на власні внутрішні спонуки, що примушують його постійно закликати вищий аспект життя і свідомості, який він відчуває попереду. Тепер він знає. Він бачить; він бере участь в Плані; завдяки розумінню доктрини, або Науки, Напруження, він зв’язує себе з божественним наміром; цей божественний намір, наскільки він здатний осягнути його, він робить власним. Така взаємодія змінює форми і утверджує незмінність божественної природи, характерної для тієї звільненої Свідомості, Яка вийшла з ув’язнення в формі.

Визначення релігії, більш точне, як покаже майбутнє, ніж будь-яке, з тих, що пропонувалися досі теологами, може бути виражено таким чином:

Релігією називається призовне звертання людства і відгук у відповідь більшого Життя на це благання.

Насправді, це розпізнавання частиною свого зв’язку з Цілим і вимога, що постійно посилюється, розширення цього зв’язку. І Ціле сприймає цю вимогу. Цей вплив вібрації людства – орієнтованого на конкретне Велике Життя, частиною якою воно себе відчуває, – на це Життя, і вплив у відповідь цієї «Всеосяжної Любові» на меншу вібрацію. Лише тепер людська вібрація може смутно відчуватися в Шамбалі, досі ж навіть найбільш могутні її сплески досягали тільки Ієрархії. Релігія як наука заклику і відгуку (в частині, що стосується людства) – це підхід (в наступаючому Новому Віці), який використовуватиме ментально поляризоване людство. У минулому звертання релігії було виключно емоційним. Її сферою був зв’язок індивіда зі світом реальності, шукаючого прагнучого – з шуканою божественністю. А задача її полягала в процесі підготовки людини до прозріння божественності, досягнення досконалості, при якому це прозріння можливе, і розвитку чутливості і заснованого на любові відгуку на ідеальну Людину, що втілюється для нинішнього людства Христом.

Христос приходив покласти кінець циклу емоційного підходу, що панував з часів Атлантиди. На власному прикладі Він продемонстрував передбачувану досконалість, а потім показав людству всі – повністю проявлені – можливості, що дрімали в людині до того часу. І досягнення довершеної, Христової свідомості стало першорядною метою людства.

Всі попередні Наставники, що мали статус Сина Божого, змогли представити лише деякі аспекти божественної досконалості, Христос же зібрав в Собі всі ці аспекти. Але це було далеко не все, що Він зробив, інакше Він виявив би людству картину статичного досягнення, кульмінацію досконалості, обмеженої еволюційним статусом людини того часу. Фактично, то була б фігура дуже високого, але в той же час застиглого розвитку. Це, звичайно, було неможливо, але заснована Ним релігія ніколи не визнавала цього і не досліджувала, що ж стоїть за Христом, яка Його суб’єктивна історія, рівень Його досягнення, і чи є перед Ним ще якісь можливості. Подібне упущення було, ймовірно, неминучим, оскільки ідея еволюції лише порівняно недавно стала відома людській свідомості. Ортодоксальна релігія культивувала емоційне спрямування до цієї Довершеної Фігури, але не бачила за нею Реальності, яку Вона представляла. Сам Христос передбачав таку можливість і намагався звести її нанівець, переконуючи Своїх учнів, що вони здатні творити «справи, більші цих», бо Він йде «до Батька».  Цим Він вказав на Єдиного, що стояв за Ним, причину Свого існування, і на Шлях Вищої Еволюції – предмет, про який церква ніколи не могла сказати нічого зрозумілого. У цих словах Він відобразив той стан буття, якого так і не продемонстрував на землі через неготовність людей і через те, що Сам лише «йшов до нього».

Шлях Вищої Еволюції, як і Світлий Шлях, має дві фази. На початкових стадіях розкриття свідомості Христа і до досягнення третього посвячення, Преображення, прагнучий і посвячений-учень проходять першу частину Шляху Учнівства. Йдучи по Шляху Вищої Еволюції (для якого у нас поки є лише ця громіздка назва) посвячений-учень слідує по Шляху Антахкарани і Шляху Вищих Посвячень. Тут я знов нагадаю, що третє посвячення вважається Ієрархією першим головним посвяченням, а два попередніх вважаються підготовчими. При підготовці до цих посвячень і при подальших розширеннях свідомості посвяченому відкриваються природа душі, розмах (універсальний і загальний) божественної свідомості і його зв’язок з Отцем, Монадою. Завдяки цьому він в такій мірі стає душею у вияві, що починає чітко і незмінно усвідомлювати себе нею. При четвертому посвяченні відпадає потреба в душевному тілі, каузальному провідникові, і він повністю руйнується, розчиняється і зникає, надаючи можливість посвяченому йти по Шляху Вищої Еволюції, слідуючи по стопах Христа. Христос був першим представником людства нашої планети, що уторував шлях (чи не часто вживається ця фраза?) до вищих сфер прозріння.

Хочу також нагадати, що на поточному етапі людської еволюції всі ці різні фази наявні одночасно, чим в основному і пояснюються відносні відмінності і труднощі, характерні для всіх релігій світу і всіх відносин. Емоційне звертання потрібне масам, і їх метою – на найближчому відрізку шляху – є свідомість і контроль душі. Це містичний шлях, шлях початкових, підготовчих стадій науки Заклику і Відгуку, якому повинна слідувати середньорозвинена частина сучасного людства, оскільки більшість людей є атлантами за своїм підходом і природою. Їх чекає навчання проходження по Шляху, стаючи Самим Шляхом, розвиваючи при цьому механізм і здібності, властивий божественному Розуму, який «тче нитку зв’язуючого світла, з’єднуючи з Собою всіх істот в планетарному кільці-не-переступи».

Стаючи в символічному значенні Шляхом і внаслідок переорієнтації, прагнучий, який старається ступити на Світлий Шлях очищення і учнівства, завдяки цьому світлу досягає на цій дорозі конкретної мети. Тоді світло, яке він генерував в собі самому і яке він швидко вчиться використовувати, розкриває йому Шлях Вищої Еволюції і наявність попереду ще більш значної мети – тієї, яку Христос називав «домом Отця».

При четвертому посвяченні він уперше проявляє, що від своєї далекої мети він відділений пропуском, розривом. Це і становило основну частину Хресних страждань. У той критичний момент сталося, якщо можна так виразитися, з’єднання страждань. Розіп’ятий Вчитель Ісус відчув страждання людської нужди і відрікся від Свого власного життя, віддавши всього Себе (знову я виражаюся символічно) для полегшення цієї нужди. Христос, що осявав тоді Свого великого Учня, одночасно з Ним проходив великий досвід посвячення. Страждання Його прагнення одкровення і більша міра просвітлення (що дало Йому оснащення Світового Спасителя) відкрили перед Ним нові можливості, від яких вся Його природа здригнулася, коли Він смутно уявив їх в Гетсиманському саду і пізніше на Хресті.

Незважаючи на велич цієї містерії і неможливість повністю зрозуміти вищесказане, вам необхідно утвердити в своїй свідомості той факт, що при посвяченні Розп’яття Вчитель Ісус прийняв четверте посвячення, а Христос – шосте. Вчитель Ісус отримав кульмінаційний досвід на Світлому Шляху, а Христос здійснив остаточне зусилля, що дозволило Йому добудувати і перетнути «райдужний міст» і «піти до Отця» (як Він говорив Своїм учням), ступивши таким чином на першу стадію Шляху Вищої Еволюції.

Практичну цінність для прагнучих і учнів представляє знання про те, що, коли прийшов Христос і виявив Себе людству, Наука Заклику і Відгуку вступила в нову фазу. Він дав вчення, що стало підсумком всього, що було дано раніше, і що відобразило нові аспекти майбутнього вчення. Він відкрив закриті доти двері на Шлях Вищої Еволюції, так само як Будда був уособленням досягнень Світлого Шляху і отримання всього знання і мудрості. Христос, відкривши ці «великі двері за меншими дверми», закріпив – якщо я маю право так неадекватно виразитися – Волю Бога на Землі, особливо відносно людської свідомості. Всю Науку Заклику і Відгуку Він підняв на ментальний план і зробив можливим нове ставлення до божественності. Важко дати символ, який зміг би освітити для вас це питання, але, можливо, нижченаведене, якось допоможе вам:

 

 

*******************************