СІМ ПРОМЕНІВ

Еннеаграма – типологія, яка допомагає розвиватися

Еннеаграма описує дев’ять глибинних спонук, які керують поведінкою людини. Вона передбачає поведінку людини в різних ситуаціях: в безпеці, в стресі, в конфлікті, в сім’ї, в робочому колективі, при керівництві людьми тощо. Еннеаграма показує маршрут для зростання людини у всіх сферах життя: сімейній, соціальній, професійній.

Дев’ять типів особистості в Еннеаграмі мають такі псевдоніми: Одиниця – Перфекціоніст, Двійка – Помічник, Трійка – Мотиватор, Четвірка – Індивідуаліст, П’ятірка – Спостерігач, Шістка – Скептик, Сімка – Ентузіаст, Вісімка – Бос, Дев’ятка – Миротворець.

Представники різних еннеа-типів по-різному поводяться у конфліктних ситуаціях. 
1 Одиниця в конфлікті: «Я впевнений, що ми можемо вирішити проблеми як розсудливі, зрілі люди». 
2 Двійка в конфлікті: «У тебе проблема. Я тут для того, щоби допомогти тобі».
3 Трійка: «Цю проблему можна швидко вирішити — просто треба почати працювати».
4 Четвірка: «Мені дійсно боляче, мені треба виразити свої почуття».
5 П’ятірка: «Тут багато незрозумілих питань: дайте мені над цим подумати».
6 Шістка: «Я почуваюся пригніченим, мені треба випустити пар!»
7 Сімка: «Можливо, проблема і є, але не в мене».
8 Вісімка: «Я дуже злий з цього приводу, і ви про це дізнаєтеся всі!».
9 Дев’ятка: «Яка проблема? Я не думаю, що є проблема».

Самоспостереження та внутрішня тиша на шляху до пробудження

Частина І. Внутрішній світ людини.

Частина ІІ. Зупинка внутрішнього діалогу. Проблема ототожнення.

Частина ІІІ. Почуття власної важливості та жалість до самого себе. Внутрішні рахунки, важливість прощення.

Початок тут >>>

------------   Частина ІІІ. Почуття власної важливості та жалість до самого себе. Внутрішні рахунки та важливість прощення   ------------------

Як часто ви засмучуєтеся із-за того, що вас не розуміють, недооцінюють, що до вас не так ставляться і ви мали би бути у кращих умовах, що життя несправедливе до вас? Це називається жалість до самого себе. Практикуючи самоспостереження людина починає краще розрізняти в собі цей негативний стан. Ось що пише про це Карлос Кастанеда:

«Дон Хуан попросив мене сказати йому, яка була моя найприродніша реакція у моменти стресу і збентеження, перед тим як я став його учнем. Він сказав, що його власною реакцією була лють. Я сказав йому, що моєю була жалість до самого себе.

Дон Хуан сказав: «Зараз ти вже не можеш згадати ті нескінчені зусилля, які потрібні були тобі для того, щоби зробити жалість до себе своєю відмінною рисою. Жалість до себе була постійним свідком усього, що ти робив. Вона була прямо на кінчиках твоїх пальців, готова давати тобі поради. Жалість до себе була корисною для тебе, тому що ти або відчував свою важливість, або ти думав, що заслуговуєш на кращі умови, краще ставлення, або тому що ти не хотів брати відповідальність за свої вчинки.

Стиранням своєї особистісної історії ти відкидав використання жалості до самого себе. Для того, щоб жалість до себе працювала, тобі необхідно бути важливим, безвідповідальним та безсмертним. Коли ці відчуття якимось чином змінені, то ти вже не маєш можливості жаліти самого себе.» (3)

Жалість до самого себе є одним з видів ототожнення. Ось що пише про це Моріс Ніколл:

«Однією з форм ототожнення є внутрішні рахунки. Одна з найпоширеніших форм внутрішніх рахунків полягає в тому, що ми думаємо про те, що про нас думають інші, як вони поводяться з нами. Людина може відчувати, що її недостатньо цінують, і це мучить її, змушує підозрювати інших і викликає величезну втрату енергії.