7 Rays Radio

  Steve Brand - Golden Cloud

НАСЛІДКИ ЗАКОНУ ПРИТЯГАННЯ

1. З’єднання для взаємодії

2. Формопобудова

3. Адаптація форми до життя

Сім Ієрархій

4. Групова єдність

ГРУПОВІ ЗВ’ЯЗКИ

1. Три атомних зв’язки

2. Сім законів групової роботи (сім законів Душі)

3. Двадцять два методи групової взаємодії

 

НАСЛІДКИ ЗАКОНУ ПРИТЯГАННЯ

Закон Притягання виробляє ряд наслідків, яких нам тут корисно торкнутись, пам’ятаючи про те, що то ми розглядаємо лише декілька ефектів з багатьох можливих.

1. З’єднання для взаємодії

Перший наслідок можна назвати з’єднанням для взаємодії. Згідно цього закону Владики Карми можуть зводити разом ті життя (людські, долюдські і надлюдські), які були зв’язані між собою раніше і повинні щось відпрацювати разом. Наприклад, сім Небесних Людей – це не багато тих з великої групи зв’язаних між собою Життів, котрі вирішили прийти у втілення в цій кальпі з метою взаємної допомоги і взаємної корекції. Їм дійсно суджено працювати разом, тим не менше, на інших космічних планах в Них є і інші, невідомі нам точки дотику.

Існування, котрі насичують різні царства природи, під дією цього притягання залучаються до взаємодії, спонукаючи цим до менш масштабної, але схожої активності всі життя всіх цих різноманітних тіл вияву. Лінії притяжіння зберігаються в таємниці, і єдине на що можна вказати – це те, що карма Владики другого, або рослинного, царства, зв’язує його з Владикою п’ятого царства і що між Владиками мінерального і людського царств проходить лінія зв’язкової енергії. Це стосується лише нашої планетної схеми. Владика Місячного Ланцюга і Владика нашого нинішнього тваринного царства – “кровні брати”, в їх відносинах і езотеричному втручанні “Людини Людей” (персоніфікації людського сімейства) схована таємниця нинішньої тваринної карми і винищення тваринних форм, жаху, який наводять дикі звірі, і роботи вівісекторів.

За цим же Законом відкривається “Шлях”, по якому люди підіймаються з людського стану свідомості в божественний, але про це тут немає потреби поширюватись.

2. Формопобудова

Другий наслідок – побудова форм. Саме середній, або другий, аспект завжди відповідає за створення форми навколо центрального ядра. Учням буде корисно медитативно вивчити наступну таблицю потоків енергії і їх об’єктивізації шляхом взаємодії.

СОНЯЧНИЙ ЛОГОС:

Джерело

Фокус

Посередник

Тип енергії

Природа

вогню

1. Каузальне тіло

Коштовність

Центральне Духовне Сонце

Космічна Воля

Електричний вогонь. Позитивний

2. Каузальне тіло

Лотос (двопелюстковий)

Серце

Сонця

Космічна Любов (Син)

Сонячний вогонь. Гармонія. Рівновага

3. Ядро фізичного плану

Постійний атом

Фізичне Сонце

Космічна Активність (Вселенський Розум)

Вогонь тертя. Негативний

 

ПЛАНЕТНИЙ ЛОГОС:

1. Планетне каузальне тіло

Коштовність

Небесна Людина на Її власному плані

Системна Воля

Електричний Вогонь. Позитивний

2. Планетне каузальне тіло

Лотос

Егоїчні групи

Системна Любов

Сонячний вогонь. Гармонія. Рівновага

3. Ядро фізичного плану

Постійний атом

Фізична планета

Системна Активність

  Вогонь тертя. Негативний

 

ЛЮДИНА

1. Людське каузальне тіло

Коштовність

Монада. Дух

Атма-Буддхі

Електричний вогонь. Позитивна сила

2. Людське каузальне тіло

Лотос

Сонячний Ангел

Манасичне Его

Сонячний вогонь. Сила врівноваження

3.Ядро плану

Постійний атом

Місячні

Ангели

Нижча троїста людина

Вогонь тертя. Негативна сила.

 

ПЛАНИ:

1. Раджа, Владика плану

Ієрархія Дев

Атомний підплан

Фохатичний 

Центральний Вогонь. Ініціюючий

2. Деви планів

Центри

Прана

Сонячна енергія

Формопобудовний Вогонь

3. Елементали

Елементальна сутність

Молекулярна субстанція

Місячна сила

Тепло Матері

 

АТОМИ:

1. Атом

Ядро

Дева плану

Позитивний

Електричний вогонь

2. Атомна одиниця форми

Сфера

Деви плану

Зрівноважуючий

Сонячний вогонь

3. Електрони

Ядра

Елементали

Негативний

Вогонь тертя

 

З часом наука отримає уявлення про базову природу і фундаментальну точність методу, за яким будь-яку форму можна розділити на три аспекти, розглядаючи її як Сутність, що насичується енергією трьома типами сили, котрі випромінюються з різних, зовнішніх по відношенню до форми, джерел. Крім того, можна вважати, що вона виражає, так чи інакше, в своїх різних частинах силу, або енергію, котра виходить від трьох сил вияву – Брахми, Вішну і Шіви. При такому підході зміниться весь погляд на життя, природу, медицину і науку, а також на методи побудови і руйнування. Речі будуть розглядатись як сутнісні троїстості, а люди – вважатись комбінаціями одиниць енергії, і робота з речами і людьми (в аспекті форми) буде революціонізована.

В таблиці дається багато інформації про формобудівничі аспекти енергії і про Закон Притягання, що проявляє себе в роботі різних груп Воїнства Гласу. Саме це Воїнство відповідальне за притягання, за допомогою якого збирається матеріал, потрібний вільним Духам для побудови своїх тіл вияву. Вібрація, що збуджується Звуком, який є виразом Закону Синтезу, змінюється Гласом, або Словом, а це Слово, проходячи від центру до периферії (адже в окультному розумінні Слово “говориться від Серця”), стає

а)  словосполученням;

б)  словосполученнями;

в)  реченнями;

г)  мовою;

д)  міріадами звуків природи.

Кожний з цих термінів можна пояснити в поняттях притягальної енергії, а ця енергія є та ж демонстрація життя Існування того чи іншого ступеню.

“Бог говорить, і форми з’являються”. Ця таблиця може скласти основу вичерпної фази дослідження в цьому напрямку, вона відноситься до найбільш основних з наведених в даному трактаті.

3. Адаптація форми до життя

Процес поступового забезпечення формами, які є адекватним виразом свідомості, що в них міститься, якраз і становить велике призначення того, що ми називаємо “Матір’ю-Природою”. Вона це робить за Законом Притягання, який ми розглядаємо. Даний закон управляє двома аспектами розкриття: один відноситься до душі, або аспекту свідомості, інший – до Духу на його власному плані. Саме цей закон є причиною того неперервного циклу прийняття, використовування і відкидання форми, який характеризує втілення всіх видів і типів живих істот. Учню слід пам’ятати, що Існувань, які є притягальними силами у вияві (тобто Дхіан Чоханів), – всього сім, тому якість провідників, які складають Їхні тіла, буває семи видів у відповідності до специфіки природи Владик Життя.

Єдиний спосіб усвідомлення основних якостей цих Планетних Логосів полягає в розгляді енергій, що приходять від Них, ці енергії врешті-решт будуть відкритими істинною езотеричною астрологією. Її час прийде, коли людський магнетизм, відмінності між сімома типами людей і природа Его будуть розглядатись науково і в більш істинному світлі. Тоді буде відкрита природа планетарного магнетизму і якість любої планетарної душі, яка пізнаванна через сукупну природу людей, що відгукуються на конкретний планетарний Промінь і проявляють Його. Ця таємниця ускладнюється тим фактом, що є не лише ряд проявлених логоїчних якостей, що не охоплюються поняттям “священний”, але і багато інших аспектів, які можна назвати “вторинними центрами вогню”; останні постійно виникають і проявляються. Їм відповідають ті енергетичні центри людини, які є не чисто ефірними центрами, а продуктом взаємодії ефірних центрів з деякими нижчими видами негативної енергії. Таке, наприклад, серце. Є серцевий центр, один з головних центрів на ефірних планах, але є також і фізичне серце, яке також є енергетичним генератором; є нижчі органи відтворення, які є продуктом енергії, породжуваної вищими вібраціями, але які мають при цьому свою власну якість. Подібні відповідності є і в Сонячній системі. Багаточисельні малі планети і астероїди, що володіють власною енергією, або притягальною якістю, повинні, з системної точки зору, прийматись до уваги при вимірюванні притягання, яке створює форму любої планети і форми на ній.

Як нам відомо з “Таємної Доктрини”, деякі Планетні Логоси чисті і безпристрасні, тоді як інші ще перебувають під владою бажання і пристрасті. Їх якість неминуче притягає до Них те, що Їм потрібне для точного виразу Їх життя в любій схемі, і визначає природу тих егоїчних груп, котрі є для Них центрами генерації сили. Це і визначає природу людей на Землі. Всіма людськими істотами в першу чергу керують визначені планетарні притяжіння, враження, або впливи, котрі можна перечислити в порядку їх значимості.

Перш за все, це притягання Життя Планетарного Логосу нашої планети. Воно неминуче проявляється найсильнішим і є одним з чинників, які визначають контури людської форми на цій планеті. Людські істоти, або виразники самосвідомості, є і на інших планетах, але форми, які вони використовують, не такі як у нас.

Далі, є притягання того Планетарного Логосу, Життя Якого доповнює Життя  нашого Логосу. Це повинен бути Планетарний Логос, що відгукується на вібрацію, яка гармоніює з вібрацією нашого Логосу, і в союзі з Ним утворює те, що можна назвати або “Третім”, або Його домінантою в залежності від обставин. Тут немає потреби відкрити, чи означає дане поєднання нот, що наша схема поглине те, що виражає ноту іншої схеми, чи навпаки. Це означає лише те, що десь в Сонячній системі є планетарна схема (не обов’язково одна із семи чи з десяти), котра взаємодіє з нашою і тому неминуче впливає на егоїчні групи. Слід також відзначити, що стосовно до способу вираження Небесної Людини, егоїчні групи – це центри енергії, і в кінцевому підсумку саме вони роблять вияв Його щільного фізичного тіла фактом, що здійснився.

Нарешті, має місце притягання тієї планетарної схеми, котра езотерично вважається нашою полярною протилежністю. (Сказане тут відноситься і до інших схем, оскільки закон залишається в силі для всієї Сонячної системи).

Таким чином, стає очевидним, що істинна, езотерична астрологія, прагнучи пояснити природу Енергій, що впливають на любу людську істоту, буде мати справу з чотирма видами сили:

  1. Якістю Сонячної системи.
  2. Якістю Логосу планети, яка ллється через ланцюги, глобуси і круги в семеричній диференціації.
  3. Якістю планети, яка є доповненням по відношенню до нашої Землі.
  4. Якістю притягання планети, яка є полярно протилежною до нашої Землі.

Це включає інформацію, яка залишається поки що дуже глибокою таємницею, що, тим не менше, відкриється по мірі вивчення істинної психології і врешті-решт втілиться в четвертому основному твердженні, що доповнює три, які містяться в Пролозі “Таємної Доктрини”. Таким чином, майбутні учні будуть знати чотири фундаментальних твердження, що і слід було чекати в нашому Четвертому крузі. Істинна астрологія відкриє природу цього четвертого твердження дещо пізніше. В кінцевому рахунку при дослідженні природи Его більше уваги буде приділятись планетарним впливам і менше – знакам Зодіаку. Великі знаки Зодіаку мають відношення до Небесної Людини і, отже, до Монади кожної людської істоти. Впливи ж планет повинні вивчатись, щоб вияснити якість Променя людини, причому, як вказувалось вище, троїстим способом. Людина – це Монада, тому вона виражає малу частину охоплюючого її життя.  В нинішній Сонячній системі людина, в суті своїй , є Его.

Астрологам слід вивчити кожну планетарну схему в світлі Небесної Людини, розглядаючи її як втілення Планетарного Логосу і стараючись скласти гороскоп планетарного Логосу. Вони в цьому не будуть успішними, але сама спроба багато чому їх навчить і проллє нове світло на цей дуже складний предмет.

Розглядаючи питання пристосування форми до вібрації або побудови провідника, який буде придатним інструментом для Духу, слід враховувати, що:

  1. Тип форми визначається якістю життя, що в ній міститься.
  2. Ці якості – сукупність атрибутів божественності, котрі цьому життю вдалось розкрити.
  3. Цих якостей, як можна було припустити, – сім.
  4. Вони також діляться на дві групи: на ті, що відносяться до нижчих принципів і яких тому чотири; і на ті, що зв’язані з вищими і середнім принципами і яких – три.

Це вірно для всіх людей, для Небесних Людей і для Сонячного Логосу, і між виявом трьох вищих принципів людини (які, можна вважати, демонструються в досконалому Адепті, Бодхісаттві) і виявом трьох вищих принципів Сонячного Логосу, які демонструються в трьох головних аспектах, має місце таємнича аналогія. Вони утворюють єдиний принцип, який демонструється трьома способами. Така ж ситуація і з непроявленою Монадою (непроявленою – з точки зору нижчої людини). Ця Монада може – на певній, дуже просунутій стадії еволюції, що набагато перевищує стадію Адепта, – мати свій одночасний троїстий вияв і виражати себе як Вчитель в трьох світах, як Бодхісаттва на своєму власному плані і як звільнений Дхіані Будда; тем не менше, всі три будуть Одним, результатом великої духовної вібрації і будуть виконувати троїсту роботу, яка (з точки зору трьох світів) може здатися роботою трьох окремих великих Існувань. Вони – форми трьох монадних “одіянь”, які єдина Монада носить одночасно, як людина – три своїх тіла, функціонуючи в кожному з них по віддільності.[1]

Те чи інше з трьох Існувань може за своїм бажанням займати тіло на фізичному плані, котре в даному випадку не буде створеною майяві-рупою. Це робиться одним з двох способів – або заняттям добровільно наданого тіла, як було у випадку, коли Христос зайняв тіло Ісуса, або божественним осяванням учня, як вже бувало і буде. Якість займаної або використовуваної форми і природа її роботи залежить від того, який з трьох вищих аспектів спонукального імпульсу проявляється. Дуже рідко трапляється більш таємниче явище, коли вся трійця: осіняючий Будда, Бодхісаттва і Адепт кожен окремо “являються” на землю, демонструючи таким чином три аспекти – волі, любові і знання, і кожен з них приймає форму.

Це може видатись дуже складним, але це не є більш дивним, ніж феномен Монади, що демонструється в еволюції в часі і просторі, як Тріада, Его і Особистість. Поява троїстого Аватара вказаного типу відбувається лише в особливі серії циклів і зв’язана з групою Монад, які особливо далеко просунулись на початку Махаманвантари. Поки ж мало хто просунувся настільки, щоб здійснювати цю троїсту роботу; Будда і дев’ять інших – є Єдиними, Хто зберігає дотик до нашої планети даним особливим чином. Нечисельні і Ті, Хто подібно до Христа здатний здійснювати подвійну появу. Такий тип Монад можна помітити лише на Променях 2, 4 і 6.

Якщо учень засвоїть, що природа форми залежить від якості втілюваного Життя, він осягне і відмінності між багатьма групами Ієрархій, оскільки Життя в цих групах відрізняються за якістю, і форми, через які вони проявляються, також різні і мають свої особливості. Тому ми маємо розрізняти:

  1. Інволюційні групи.
  2. Еволюційні групи.
  3. Сім груп життів, які ми називаємо місячними Отцями:

а)  Три безтілесних (елементальні царства);

б)  Чотири матеріальних, що є формами чотирьох царств на висхідній дузі;

  1. Сім ієрархій Життів.
  2. Сім груп Сонячних Ангелів.

Сім Ієрархій

Слід чітко відрізняти Ієрархії Істот і сім Променів, оскільки хоч між ними і є тісний зв’язок, схожості ніякої немає. “Промені” – це лише первинні форми певних Життів, “котрі несуть в своїх Серцях” всі Насінини Форми. Ієрархії – це багаточисельні групи Життів на всіх стадіях розкриття і росту, які використовують форми.[2] Промені – це провідники і, таким чином, негативні приймачі. Ієрархії використовують провідники, і власне природа цих Життів, якість їх вібрації, за великим Законом Притягання, забезпечує їх потрібними формами. Такі два полюси початкової двоїстості, Життя і Форма, котрі складають “Сина Божого”, другу Особу Трійці в Його формобудівному аспекті. Вони – Будівники, і в однаковій мірі існують в трьох групах з їх ще меншими диференціаціями. Тут немає потреби визначати місцеположення цих груп на певних планах Сонячної системи.

Ці Ієрархії Істот, що прийшли на Промені Світла з центру, – насінини всього, що з’явилось пізніше, і лише з виходом їх у вияв і з поступовим розвитком форм, які вони повинні зайняти, стає необхідним розгляд планів. Для деяких з цих Ієрархій плани є тим же, чим оболонки – для Монади. Вони – завіси для внутрішнього Життя; вони – засоби вираження і носії особливої сили, або енергії. Якість Променя залежить від якості Ієрархії Істот, що використовують його як засіб вираження. Ці сім ієрархій сховані Променями, але кожна – за завісою кожного Променя, адже в сукупності це Життя, котрі наповнюють кожну планетарну схему в системі. Вони – Життя всього міжпланетного простору, вони – існування, що виражаються через астероїди і всі форми незалежних Життів, менші за планети. Приведемо декілька коротких натяків, що стосуються цих Ієрархій. Ці натяки, можливо, освітять те, що було сказане в “Таємній Доктрині”.

Ці факти самі по собі не нові, але синтезують в стисло сформульованій формі багато з того, що вже відомо.

Кожна з цих семи Ієрархій Істот, які є Будівниками, або Притягальними Агентами, – в своєму роді посередник. Всі вони втілюють один з типів сили, що виходять від семи сузір’їв. Тому їх посередництво двоїсте:

  1. Вони – посередники між Духом і матерією.
  2. Вони – передавачі сили від джерел, зовнішніх відносно Сонячної системи, до форм всередині Сонячної системи.

Кожна з цих груп істот також семерична за своєю природою, і сорок дев’ять вогнів Брахми – це нижчий вияв їх вогняної природи. Кожна група може однаково вважатись в космічному смислі “впалою”, оскільки вона втягнута в будівельний процес і населяє форми тієї чи іншої степені щільності.

Ієрархія I. Перша велика Ієрархія еманує з Серця Центрального Духовного Сонця. Вона – Сам Син Божий, Первонароджений в космічному смислі, подібно до того, як Христос був “Старшим у великій сім’ї братів” і “першою квіткою на людському древі”. Символ цієї Ієрархії – Золотий Лотос з дванадцятьма складеними пелюстками.

Слід пам’ятати, що ця Ієрархія по рахунку шоста, так як п’ять Ієрархій закінчили своє існування, будучи продуктом попередньої системи, ціллю якої був Інтелект, або Манас. П’ять звільнених Ієрархій в сукупності являють суму Манасу. Саме п’ята за порядком Ієрархія, яка, як нам сказано, знаходиться в процесі досягнення кінцевого звільнення, або прийняття свого Четвертого посвячення, служить причиною певних явищ на нашій планеті, із-за яких вона заслужила назву “Зірка Страждання”. Між тваринним царством і П’ятою Творчою Ієрархією попередньої системи є кармічний зв’язок, який відчувається людиною як необхідність розп’яття її тваринної фізичної природи, особливо в сексуальному відношенні. Ми повинні пам’ятати, що Ієрархії працюють за Законом Притяжіння. Це закон Будівників.

Типом енергії цієї Першої (шостої) Ієрархії є перший аспект шостого типу космічної електрики, тому вона володіє особливою владою над нижчим вогнем, або “вогнем тертя”, який проявляється на шостому плані. Ці життя, що називаються “Полум’яними Синами Бажання”, були Синами Необхідності. “Древній Коментар” про них говорить:

“Вони горіли бажанням знати. Вони увірвались в сфери. Вони – пристрасть Отця до Матері. Ось чому вони страждають, горять і пристрасно бажають за посередництва шостої сфери, сфери почуття”.

Ієрархія II. Друга Ієрархія тісно зв’язана з Великою Ведмедицею. Життя, котрі її складають, увійшли через другий шлуночок Священного Серця і стали (як повідомляється в “Таємній Доктрині”) прототипами Монад. Вони – джерело монадного Життя, але не Монади; Вони набагато вище.

Ця Ієрархія, буквально сьома за рахунком, представляє собою приплив в нашу систему тих Життів, які в першій Сонячній системі залишались на своєму власному плані, будучи занадто безгрішними і святими, щоб шукати для Себе сприятливу можливість в тій надміру матеріальній і інтелектуальній еволюції. Навіть в нинішній системі Вони не знаходять можливим робити щось більше, ніж лише впливати на втілюваних Джив, даючи їм здатність осягати природу групової свідомості, якість семи Небесних Людей; повністю ж виразити Себе Вони не в стані. Учень може отримати певний ключ до цієї таємниці, якщо буде пам’ятати, що наша Сонячна система, наші сім планів становлять лише фізичне тіло Логосу, і що фізичне тіло обмежує вираження Його троїстої природи. Можна вважати, що Перша (шоста) Ієрархія прагне виразити ментальну вібрацію Сонячного Логосу, а Друга – Його емоційну, або космічну астральну, природу.

Типом сили Другої (сьомої) Ієрархії є другий аспект сьомого типу сили з багатьох. Деяке уявлення про відносну точку еволюції Сонячного Логосу можна отримати, досліджуючи різноманітні аспекти сили, які Він демонструє в нинішньому втіленні. Саме ця енергія втягує Монади у фізичне втілення, оскільки вона відчувається на сьомому плані. Функціонують ті енергії, котрі були розкриті Логосом і набуті Ним в попередніх втіленнях. Неминуче зустрічаються і пропуски, деякі типи сили відсутні, тому що в космічному смислі Він ще має багато чого досягнути.

Саме енергія цієї Ієрархії (числа якої – два і сім) приводить до вияву Божественного Андрогіна і семи центрів сили, які являють собою сім Духовних Енергій.

Ієрархія III. Третя (або восьма) Творча Ієрархія представляє особливий інтерес. Її представники називаються “Тріадами”, оскільки містять в собі можливості троїстої еволюції: ментальної, психічної і духовної. Ці Тріади Життя – по суті своїй три Особи Трійці і, з певної точки зору, квітка попередньої системи. З другого боку, якщо і розглядати Їх як “квітка попередніх Восьми”, Вони – восьмеричні точки, які очікують на можливість спалахнути. Вони – деви, готові до служіння, що полягає в тому, щоб дати іншій Ієрархії деякі якості, які Тій бракують. Третя Ієрархія вважається сукупністю великих дарувальників безсмертя, котрі Самі “стороняться втілення”. Вони – Владики Жертви й Любові, але не можуть перейти з логоїчного ефірного тіла в щільний фізичний провідник.

Третя Ієрархія управляє третім аспектом електричної сили першого типу космічної енергії. Її Життя управляють протягом періодично повторюваного циклу цього першого типу енергії, що символізується числом 8. Формули цих електричних енергій надто складні, щоб її тут наводити, але учень повинен враховувати, що всі ці Ієрархії виражають:

  1. Семеричну космічну енергію.
  2. Космічну прану.
  3. Сонячну енергію, або електричний вогонь, сонячний вогонь і вогонь тертя.

Кожна Ієрархія проявляє троїсту енергію, або один з аспектів кожної з перерахованих енергій, що обумовлює дев’ятерику диференціацію, оскільки перші дві Ієрархії – троїсті, як і третя. Саме відкинення цих Тріадних Життів одиницями Четвертої Ієрархії, Ієрархії людських монад, укидає, в кінцевому рахунку, людину у восьму сферу, коли вона відмовляється стати Христом, Спасителем, і залишається самоцентрованою.

Ми обсудили перші три Ієрархії, котрі вважаються тими, хто вічно “бачить Образ Правителя Глибини”, або настільки чистими і святими, що Їх сили знаходяться в усвідомлюваному контакті з емануючим джерелом цих Ієрархій.

Тепер коротко розглянемо дві Ієрархії, тісно зв’язані з людськими самосвідомими істотами, тобто з нами. Буквально цих груп – три, так як П’ята Ієрархія двоїста; саме цей факт послужив причиною плутанини і становить окультне значення зловісного числа тринадцять. Життя П’ятої Ієрархії – “Шукачі задоволення” і є причиною другого падіння в народження – факт, що стоїть за прийняттям Его нижчої природи. Четверта і П’ята Ієрархії – це буквально дев’ята і десята, або “Посвячені” й “Досконалі”. Всі людські істоти, або “Безсмертні Джіви”, розвиваються завдяки ряду посвячень, ініційованих самостійно або – на нашій планеті – здійснюваних з зовнішньою допомогою. Посвячення досягаються ними завдяки “шлюбу” з найближчою до них П’ятою Ієрархією. Тоді вони набувають завершеності, або досконалості. В силу цього окультного факту Четверта Ієрархія вважається чоловічою П’ята – жіночою.

Ієрархія IV. Четверта Творча Ієрархія – це група, в якій знаходиться найвищий аспект людини, його “Отець на Небесах”. Життя, що входять до її складу, – це точки вогню, котрі повинні стати полум’ям. Вони досягають своєї цілі за посередництва П’ятої Ієрархії і чотирьох гнітів, або двох двоїстих нижчих Ієрархій. Тому, як можна бачити, стосовно до людини Четверта, П’ята, Шоста і Сьома Ієрархії є – протягом циклу втілення – її істинним “Я”. Вони – “Владики Жертви” і “Владики Любові”, квітка Атма-Буддхі.

Один з найбільш цінних уроків, який можна засвоїти при дослідженні цих Ієрархій, – це місце і значення людини в схемі. Наприклад, Ієрархія, що являє собою сутність невідчутного Життя Духу, принцип Буддхі, є езотерична причина космічного шлюбу між Духом і Матерією, що заснований на любові і бажанні Логосу. Крім того, кожна Ієрархія виражає себе у вигляді якогось конкретного вияву, який і розглядається обмеженим розумом людини як сама ця Ієрархія. В дійсності це не так, і при розрізненні цих Ієрархій необхідна обережність.

Ієрархії – це латентні зародки силових центрів, котрі проявляються суб’єктивно. Вони зігрівають і оживлюють групи форм; вони розквітають і виражають себе через посередництво форми або іншої Ієрархії. Все ці Ієрархії взаємозв’язані, являючись негативними або позитивними по відношенню одна до одної.

Як стверджується в “Таємній Доктрині”, Четверта Ієрархія – це розплідник для Джив, що втілюються; вона несла в собі зародки Життів, котрі досягли людської стадії в минулій Сонячній системі, але не змогли просунутись далі із-за настання пралайі, яка увергла їх в латентний стан. Стан цієї Ієрархії схожий – в космічному масштабі – з станом зародків людського життя, які втримуються в обскурації протягом періоду між ланцюгами. Три перші Ієрархії (Перша, Друга і Третя) повністю пройшли (в попередні кальпи логоїчного вияву) через людську стадію. Тому вони – арупа, або групи, позбавлені форм, тоді як інші залишаються рупа групами, тобто мають форму.

Четверта Творча Ієрархія, або буквально дев’ята, завжди повинна розглядатись як така, що займає в нашій Сонячній системі те, що можна вважати третім місцем, тобто –

  • Перше місце займають Життя, або три Особи Трійці,
  • Друге – Прототипи людини, сім Духів.
  • Третє – людина, або нижчий вияв самосвідомого аспекту Духу.

Всі ці твердження необхідно старанно продумати; вони відносяться не до аспекту форми, але виключно до природи Життів, які виражаються через інші життя, котрі теж є самосвідомими, тобто повністю розвинули інтелект. Деякі Ієрархії такими не є.

Чотири нижчі Ієрархії зв’язані з виявом в трьох світах, або в щільному фізичному тілі Сонячного Логосу. Вони здатні відкинути ефірне тіло Сонячного Логосу, або пройти крізь нього, і прийняти форми з газоподібної, рідкої або щільної субстанції. Інші цього не можуть. Вони не здатні “впасти” в фізичне народження.

Учням слід враховувати, що з точки зору Логосу, Сонячні Ангели на ментальному плані (п’ятому підплані Космічного фізичного плану) знаходяться в фізичному втіленні, і їх становище кваліфікується як “друге падіння”. “Перше падіння” відноситься до прийняття форми з космічної ефірної матерії, як у випадку з Небесними Людьми, прототипами людських Джив. В цьому останньому випадку використовувані тіла іменуються “безформними” (з нашої точки зору), будучи “життєвими тілами”, що оживлюються космічною праною. У випадку нас самих і інших груп, форми складаються із субстанції трьох нижчих планів (тих, які Логос не вважає принципами), тобто, з матерії, котра ще відгукується на вібрацію попередньої системи. Це означає, що чотири нижчі Ієрархії – це зв’язкова ланка між життям минулого і майбутнього. Вони – теперішнє. Вони не завершили свої контакти з активним інтелектуальним принципом попередньої кальпи і тому повинні продовжити їх в теперішній. Вони пропрацюють ці контакти в нашій системі; чотири стануть трьома і складуть три більш високі арупа Ієрархії наступної системи.

Перш ніж продовжити розгляд конкретних Ієрархій, необхідно вказати, що серед них деякі іменуються “домінуючими Ієрархіями”, інші ж – “додатковими Ієрархіями”. Під цим мається на увазі, що деякі з них виражаються в нашій Сонячній системі більш повно, ніж інші, внаслідок чого їх вібрація неминуче відчувається сильніше, ніж вібрація додаткових груп. Домінуючими групами є Друга, Четверта і П’ята Ієрархії, оскільки:

а)  Друга – це великий вираз двоїстості, Сина, який оживляє Сонце;

б)  Четверта – це Ієрархія людських Монад, посередників, або синтезаторів; вони виражають досягнення Системи 1 і ціль Системи 2;

в)  П’ята, або буквально десята, тісно зв’язана з п’ятьма звільненими Ієрархіями і є виразом їх синтезованого життя. Тому можна сказати, що П’ята Ієрархія служить представником п’яти звільнених груп, Четверта – це група, що символізує нашу систему, а Друга представляє (для людини, або для обох груп разом) те, що є аспектом Духу, Отцем, Невідомим.

Ієрархія V. П’ята Творча Ієрархія – найбільш таємнича. Таємниця ця походить від зв’язку між П’ятою ієрархією і п’ятьма звільненими групами. Цей зв’язок, стосовно до нашої конкретної планети, яка не є священною, можна частково зрозуміти, осмисливши історію Будди і його роботи. Натяк на це є в третьому томі “Таємної Доктрини”.[3]

Зв’язок П’ятої Ієрархії з певним сузір’ям також має відношення до цієї таємниці, схованій в кармі Сонячного Логосу; ця таємниця стосується Його відношення до іншого Сонячного Логосу і взаємодії сили між Ними протягом великої махакальпи. Це істинний “секрет Дракона”; саме вплив сузір’я Дракона, або “зміїна енергія”, викликав приплив манасичної енергії, або енергії розуму, в нашу Сонячну систему. Тісно переплетена з кармою обох цих космічних Сутностей і карма меншої космічної Сутності – Життя нашої планети, Планетарного Логосу. Саме вплив цієї троїстої карми призвів до виникнення в епоху Лемурії “зміїної релігії” і вчення про “Змій, або Драконів, Мудрості”, зв’язаних з сонячною і планетарною Кундаліні, або зміїним вогнем. Натяк полягає в тому факті, що сузір’я Дракона має таке ж відношення до ТОГО, ХТО більший за нашого Логоса, як центр в основі хребта – до людської істоти. Вплив цього сузір’я забезпечує стимуляцію, оживлення і наступну координацію вогнів, що проявляються.

Ключ до цієї таємниці знаходиться також у відношенні п’ятої групи до двох полюсів, що зближуються. Її представники – п’ятискладові зв’язкові ланки, “Милосердні Об’єднувачі” і “Творці Спокутування”. Езотерично Вони – “Рятівники Раси”, і від Них еманує той принцип, який – в поєднанні з вищим аспектом – піднімає нижчий аспект в Небеса.

Коли ці таємниці будуть старанно вивчені і життям цих величезних виразників принципу об’єднання буде приділено необхідну увагу, стане очевидним, наскільки велике і важливе їх місце в схемі.

Власне з цієї причини одиниці П’ятої Ієрархії іменуються “Серцями Огненної Любові”; вони спасають любов’ю і, в свою чергу, особливо близькі до великого Серця Любові Сонячного Логоса. Ці великі Ангели  спокути є суть Синами Людськими на своєму власному, ментальному, плані, завжди описуються як ті, хто приймає форму дванадцятипелюсткового лотосу. Ця символіка об’єднує їх з “Сином Божественної Любові”, проявленою Сонячною системою, яка, як було сказано, представляє собою космічний дванадцятипелюстковий лотос, а також з логоїчним каузальним лотосом, який теж має дванадцять пелюсток.

Таким чином має місце прямий потік енергії, який протікає через:

         а)  Логоїчний дванадцятипелюстковий егоїчний Лотос на Космічному ментальному плані;

б)  Сонячний дванадцятипелюстковий лотос;

в)  Планетарне логоїчне Серце, також дванадцятипелюстковий Лотос;

г)  Дванадцятипелюстковий людський егоїчний лотос на ментальному плані;

д)  Дванадцятипелюстковий серцевий центр людської істоти.

Або, іншими словами, енергія приходить безпосередньо від:

а)  Сонячного Логосу через три великих космічних центри:

  1. Центральне Духовне Сонце;
  2. Серце Сонця;
  3. Фізичне Сонце.

б)  Серцевого центру Планетарного Логосу – центру, що міститься на четвертому космічному ефірному плані (нашому буддхічному плані).

в)  Егоїчного лотосу людської істоти на ментальному плані. Цей лотос буквально являє собою відповідність “Серцю Сонця”. Монадна точка є відображенням “Центрального Духовного Сонця” в людській системі.

г)  Серцевого центру людини на ефірному підплані фізичного плану – центру, котрий, в свою чергу, відповідає фізичному Сонцю.

Так крихітний атом, людина, з’єднується з великим центральним Життям Сонячної системи.

Крім того, П’ята Ієрархія, згідно закону, є розподільником енергії для п’ятих підпланів кожного плану в системі. Слід тільки мати на увазі, що в трьох світах – це п’ятий підплан, якщо рахувати зверху вниз, тоді як в світах надлюдської еволюції – це п’ятий підплан, якщо рахувати знизу вверх. Дана Ієрархія управляє, як відомо, двома аспектами Манасу, одним – в трьох світах і іншим, який відчувається в вищих сферах.

Необхідно враховувати, що всі ці групи (навіть якщо називаються “безформними”) представляють собою істині форми всього сущого, оскільки всі вони знаходяться в ефірному тілі Сонячного Логосу або Планетарного Логосу. Це необхідно особливо підкреслити. Учні занадто довго вважали формою щільне фізичне тіло, тоді як для окультиста фізичне тіло – не форма, а груба майя, або ілюзія, істинна ж форма – це тіло життєвості. Таким чином, ці  Ієрархії представляють собою суму енергетичних життів і субстрат, або субстанцію, всього сущого. Можна розглядати цей предмет наступним чином:

а)  Чотири верховні групи – це Ієрархії, що виражають себе через три космічних ефіри: другий, третій і четвертий;

б)  Дві нижчі групи – це ті життя, котрі функціонують як інволюційна матерія (організована і неорганізована) фізичного тіла Логосу, щільна, рідка і газоподібна,  плюс жива субстанція чотирьох вищих підпланів системного щільного фізичного тіла;

в)  П’ята Ієрархія займає цікаве місце в якості тіла “посередника” між чотирма вищими і тими, які знаходяться на трьох нижчих підпланах. Між сімома головними центрами і сімома групами Его на ментальному плані є життєво важлива відповідність, а також є окультна аналогія між трьома головними центрами (шишковидною залозою, гіпофізом і центром альта) і вираженням цих семи груп Его в трьох світах. Це езотеричний факт надзвичайної важливості, і всі, хто медитує над законами єднання, повинні розглянути цю аналогію.

Корисно пам’ятати місце цих Ієрархій в схемі, а також усвідомити, що на сукупності цих життєвих тіл поступово нарощується той щільний вияв, який ми розглядаємо як еволюційну матерію. Форми (від форм атомів до тіла Его, від форми квітки до гігантського планетарного або сонячного лотосу) вибудовуються тому, що існують Ієрархії як сукупності життів-насінин, що дають імпульс, представляють модель, або зразок, і забезпечують – самим своїм існуванням – цілісне розумне підґрунтя всьому, що є на всіх планах.

Ієрархії VI і VII. Призначення Шостої і Сьомої Ієрархій, що забезпечують форми субстанції в трьох світах, життєво важливе, і місце, яке вони займають, дуже цікаве. З логоїчної точки зору вони не вважаються принципами, але з точки зору людини саме вони постачають її людськими нижчими принципами. До Логосу вони мають таке ж відношення, яке щільне фізичне тіло має до людини, і все, що стосується еволюції людини, повинно (в цьому конкретному циклі) вивчатись як те, що відбувається всередині фізичного логоїчного провідника. Ці Ієрархії мають справу з вираженням фізичної енергії, з досягненням в фізичному провіднику всіх божественних цілей і з фізичною організацією певного великого космічного Життя.

Саме це ми і бачимо, розглядаючи дві останні Ієрархії. Це нижчий “осад”, або “залишок”, попередньої системи і енергія тієї матерії (рідкої, газоподібної і щільної), котру притягує до себе своєю вібрацією логоїчний постійний атом (на плані Аді) при будівництві божественних форм. Для роз’яснення і узагальнення можна зауважити, що Сьома Ієрархія – це життя, або енергія, в серці кожного атому, його позитивний аспект, а Шоста Ієрархія – це життя форм всіх ефірних тіл кожного матеріального об’єкта. Функція цієї Ієрархії так описана в “Древньому Коментарі”:

“Деви чують сказане слово. Вони жертвують собою і зі своєї власної субстанції будують бажану форму. Вони витягують життя і матеріал з себе самих, підкоряючись божественному імпульсу”.

Повідомити більше про ці дві останні Ієрархії неможливо. Підкреслимо лише наступне: подібно до того, як існує, згідно окультній мудрості, сходження з любого царства в те царство, яке стоїть вище, така ж ситуація і з Ієрархіями. Життя, корі складають якусь з ієрархій, в призначених циклах переходять у вище стоячу Ієрархію, хоч тут вислів “вище стоячий” тільки вводить в оману. Саме свідомість і усвідомлення повинні розглядатись як те, що переноситься, тобто свідомість однієї Ієрархії розширюється до свідомості іншої, яка є найближчою вищою Ієрархією.

Цей процес можна розглянути і в термінах енергії. Негативні життя любої Ієрархії проходять наступні етапи:

  1. Негативна енергія.
  2. Енергія зрівноваження.
  3. Позитивна енергія.

Позитивні життя однієї Ієрархії стають негативними життями іншої, коли переходять в неї – це і вносить плутанину в уявлення середнього учня. Якщо він хоче точно уяснити стан речей, йому доведеться дослідити кожну ієрархію з трьох точок зору, розглядаючи її також і в перехідному стані, коли негативне з’єднується і поєднується з позитивним, а позитивне стає негативним полюсом більш високої вібраційної стадії. Тому є дев’ять станів свідомості, через які повинна пройти кожна Ієрархія, і деяке уявлення про їх значення і відносність можна отримати, розглянувши дев’ять Посвячень Четвертої Творчої Ієрархії. Всередині цих дев’яти чітко розрізнюваних розширень, через які повинне пройти любе життя в любій ієрархії, є і малі розширення, котрі і становлять основну складність для того, хто вивчає божественну психологію. Цей предмет стосується психе, або другого аспекту, любого життя – надлюдського, людського і долюдського – і лише коли буде краще зрозумілою істинна психологія, цей предмет набуде свого істинного значення. Тоді дев’ять розкриттів кожної Ієрархії будуть в якійсь мірі осмислені і їх відносне значення оцінене.

Вивчення матерії в кожному царстві поки не принесе повної ясності відносно кладу елементів людського царства і його принципів, які є вираженням різних Ієрархій. Істинне одкровення прийде лише тоді, коли буде визнано наступне:

  1. Троїста природа людини.
  2. Відмінності між провідником і тим, що його використовує.
  3. Відмінність між Променем, який є виразом логоїчної енергії і позитивною еманацією, і Ієрархією, яка є негативною еманацією Логосу, котру вражає Його позитивна енергія, спонукаючи цю Ієрархію до самовираження і форсуючи “шлюб між полюсами”.

Весь цей предмет дуже складний і його прояснення буде йти повільно, поки наука не визнає природу, місце і роль ефірного, або життєвого тіла людини, а також її становища як істинної форми і базової одиниці щільного фізичного тіла. Коли це буде допущено і стануть відомими факти, що проливають світло на його природу, коли буде осягнутий зв’язок між обома тілами і  будуть зроблені неминучі висновки і вияснені співвідношення, тоді весь предмет логоїчного вияву і розуміння роботи Життів на чотирьох вищих планах разом з їх впливом на Логоїчний щільний фізичний план (наші три світи вираження) набудуть нового забарвлення. Уявлення людей про створений світ будуть революціонізовані; вживані сьогодні терміни і вислови будуть скореговані і про все будуть говорити в термінах формобудівної енергії і трьох видів електричних явищ. Це усвідомлення швидко наближається, але лише наступне покоління буде свідком того, що роль ефірних електричних явищ буде визнана. Це буде здійснено завдяки приходу у втілення Его, повністю свідомих на ефірних рівнях і здатних бачити все, що зараз є предметом абстрактних спекуляцій. Ці Его – завдяки своїй багато чисельності і високому інтелекту – переведуть весь цей предмет з області дискусії в область демонстрованих фактів.

Робота побудови форм не буде зрозумілою, поки не усвідомиться істинна функція ефірного тіла. Воно є притягальним агентом для життів настільки низького рівня, що вони окультно інертні. На ці життя, що не включені в перелік Ієрархій, діють шоста і сьома групи і енергія, що випромінюється цими групами. Вони виштовхуються зі стану інерції, в якому перебували, і спонукаються зайняти своє місце, формуючи щільні провідники всього, що є. Вони – нижчий вияв абстрактного; вони – найбільш щільний осад Духу; вони – невдачі системи, що передувала нашій, і невдача їхня настільки сумна (з точки зору свідомості), що весь відгук на позитивну вібрацію Сьомої Ієрархії, на який вони здатні, – це бути просто притягнутими. Так вони окультно ставляться на свої місця і лише в кінці нашої Сонячної системи будуть в стані перейти в Сьому Ієрархію і стати Сьомою Ієрархією наступної Сонячної системи.

Для того, що не є принципом, ціль полягає в тому, щоб стати життєвим принципом з допомогою впливу енергії. Ми маємо справу з тим таємничим дещо, що було названо “залишком того, що раніш було видиме”, з тою латентною енергією, що приховує нижчу вібрацію системи, котра передувала нашій. Ця вібрація була настільки важкою і інертною, що знаходилась за межами поля зору Логосу. Він не усвідомлював її, і завдання цих своєрідних життів, котрі живуть, і все-таки окультно є мертвими, полягає в тому, щоб втягнутись в сферу Його свідомого управління шляхом відгуку на ті життя, котрі свідомо спрямовуються Ним і тому є Рятівниками нижчих життів.

4. Групова єдність

Групову єдність слід розглядати з точки зору частково містичної. Те, що немає нічого окремого, в окультизмі вважається прописною істиною. Фактично кожна найдрібніша частинка Цілого має зв’язок трьох видів:

  1. З одиницями, що утворюють тіло її вияву,
  2. Зі своєю власною одиницею життя,
  3. З тою більшою одиницею, частиною якої вона є.

Як вже говорилось, однією з головних складових логоїчної мети є розробка методів, або шляхів, котрі приведуть до істинної групової єдності. Все видиме можна розглядати як гігантську спробу з боку деякого великого Інтелекту створити певну групу, і еволюцію слід вважати гігантським експериментом, що переслідує цю ціль.

Вищезгаданий троїстий зв’язок властивий і атому, і Сонячному Логосу. Тенденція еволюційного процесу полягає в тому, щоб зробити кожну одиницю, мікрокосмічну і макрокосмічну, свідомим співробітником, що відгукується на сили, котрі діють ззовні, проінформованим про свою внутрішню структуру і про приховані сили та енергії, які він повинен спрямувати на благо цілого. Оскільки людина перебуває в середній точці еволюції і знаходиться на стадії еволюції свідомості, де можлива троїста поінформованість: про свою індивідуальність, про долюдські сили, які повинні контролюватись, і про своє місце всередині плану і мети більш об’ємної Людини. Вона по праву вважається найбільш значною із еволюцій, оскільки з її допомогою можуть бути з розумінням напрацьовані закони групової єдності для всіх трьох груп: надлюдської, людської і долюдської.

Вище за неї – ті, що надто чисті або, як говориться “занадто холодні”, щоб зануритись в матерію трьох світів; нижче неї – ті життя, котрі занадто нечисті (в окультному розумінні) або “занадто наповнені горючою матерією і окутані димом”, щоб піднятись в області перебування проявлених синів Божих. Отже, людина служить посередником, в ній повинні визріти і через неї можуть бути розробленими групові методи і закони, котрі в наступній Сонячній системі утворять основний закон єдиної роботи. Власне цей факт викликає такі специфічні нещастя в людському царстві і визначає його природу. Тут можна сказати, що на нашій планеті, яка, є однією з “мирських”, або несвященних, планет, нашим Планетарним Логосом були здійснені деякі експерименти, пов’язані з даною проблемою. Вони, в разі успіху, призведуть до значного розширення усвідомлення Планетарного Логосу відносно законів, що управляють всіма тілами і масами. Наш Планетарний Логос названий “божественним Фізиком, що експериментує”. Власне ця обставина робить людство нашої планети в деяких відношеннях унікальним, оскільки можна вважати, що воно пропрацьовує дві головні проблеми:

  1. Проблему встановлення свідомого зв’язку з тваринним царством і відгуку на нього.
  2. Проблему одночасного прийому і втримання вібрацій, що приходять від надлюдських життів, і свідомого передавання їх долюдським станам свідомості.

Все це має виконуватися одиницями людського царства в повній індивідуальній свідомості. Таким чином, можна вважати, що робота кожної людської істоти здійснюється з метою встановлення співчутливого зв’язку з іншими людськими одиницями і Пітрі тваринного царства, а також розвитку здібності служити передавачем енергій від життів, що перевищують її власну, в якості агента-посередника, який трансмутує.

Тут цікаво відзначити, що встановлення зв’язку між твариною та людиною і було первинною метою так званої хатха-йоги і тантричної магії. Пошук зв’язку здійснювався в цій йозі за допомогою того, що було, як відомо, схожим в обох царствах – фізичного тіла з його активністю і призначенням. Те, що повинно було бути в людському царстві негативним, стимулювалось силою волі і перетворювалось в позитивного агента. Послідовники хатха-йоги можуть і не знати про це, однак засновники містерій хатха-йоги чудово усвідомлювали цю ціль і в своєму заповзятті з’єднати два царства шукали об’єднання в нижчих аспектах, нехтуючи істинним методом.

 

 

ГРУПОВІ ЗВ’ЯЗКИ

При встановленні групових зв’язків з надлюдськими царствами людина помилялась не так часто, хоч і досягла поки що порівняно малого прогресу. Дуже мало людських одиниць з’єднало свою свідомість зі свідомістю більш об’ємних спрямовуючих Інтелектів, залишившись в той же час в людському сімействі. Така істинна раджа-йога.

Тому очевидно, що в четвертому, або людському, царстві, в якому набуває свого досвіду Четверта Ієрархія, має місце спроба злиття, або централізації, сил трьох груп:

а)  Енергії, що властива тваринному царству;

б)  Чисто людської енергії;

в)  Духовної енергії групи, яка виражає буддхічну силу і цим привносить при третій великій реалізації силу самої атми, для якої буддхі – лише провідник.

Ці три потоки сили співвідносяться наступним чином:

  1. Буддхічна сила................. позитивна,
  2. Людська енергія................ урівноважена.
  3. Тваринна енергія............... негативна.

Іншими словами, позитивним управляючим фактором в людській групі повинна бути духовна енергія, повністю сприйнятливою і чутливою до якої повинна стати тваринна природа. Два цих крайніх полюси займають відносне становище Отця і Матері. Чисто людська енергія служить фактором урівноваження і забезпечує врегулювання між духовним і матеріальним аспектами. Саме цей троїстий груповий зв’язок робить мікрокосм справжнім відображенням більшої Людини, а Четверте Царство – істинним виразником космічних процесів.

Зв’язком між цими трьома факторами управляють ті ж закони, що і груповими взаємодіями між аспектами Брахми, Вішну і Шіви; час і простір, або “божественна можливість”, грають свої ролі як в мікрокосмічній груповій роботі, так і в макрокосмічній, тому циклічна еволюція продовжує свою роботу групового урегулювання і там, і тут, для того щоб в обох випадках добитись в кінцевому підсумку групової гармонії. Саме гармонія індивідууму з самим собою і з навколишніми одиницями і усвідомлення ним сутнісної єдності всього життя викликають великі розширення свідомості і приводять до індивідуального ототожнення з більшим цілим.

Тому робота людського атому лише повторяє те, що відбувається в планетарному або сонячному атомі, і служить спонукальним мотивом для тих крихітних індивідуальних життів, які входять до складу шести долюдських царств (трьох елементальних і трьох матеріальних). В одному випадку відповідність настільки близька, що є майже точним повторенням в крихітному масштабі; в другому випадку є аналогії, які дають те, що можна вважати відображенням цілого; в обидвох випадках присутні базові групові зв’язки, фундаментальні закони, які забезпечують групові взаємозв’язки і сутнісну єдність між усіма формами життя. В мій намір не входить багато говорити про групові форми і роботу. Це справа учня – дослідити себе і те, що її оточує, і прийти до власних висновків. Тому ми завершимо дану частину трактату коротким перерахунком:

  1. Трьох атомних зв’язків.
  2. Семи законів групової роботи.
  3. Двадцяти двох методів взаємодії.

Ці тридцять дві фази, або ідеї, потрібно застосувати в тій чи іншій мірі до всіх атомів, крихітних життів, які є сукупністю всіх матеріальних світів, до планетарного атому, макрокосму для всього на п’яти планах, і до сонячного атому, синтезу всього на семи планах і семи еволюцій.

1. Три атомних зв’язки

  • Індивідуальний. Стосується центрального вогню всіх атомів, забезпечує зв’язок цього позитивного центру з усім, що знаходиться всередині сфери впливу.
  • Системний. Мова йде про зв’язок всіх атомів з іншими атомами, що потрапляють в їхню сферу впливу, або про масштаб їх контактів.
  • Універсальний. Стосується ототожнення всіх атомів з цими особливими групами і їх наступним поглиненням інтересами більшого цілого.

Тут можна відзначити, що найближча ціль людського царства – свідомо встановити системні зв’язки і стати активною і свідомою частиною групової роботи. Індивідуальне усвідомлення взаємозв’язків так чи інакше відбувається в силу наявності самосвідомості. Справа долюдських царств – досягнення свідомої самореалізації, тобто досягнення вираженого індивідуалізму в кожній формі атомного життя, тоді як метою надлюдських життів є досягнення універсальної свідомості, котра дозволить кожній планеті і сонячному життю стати свідомою і інтелектуальною частиною космічного Цілого.

2. Сім законів групової роботи (сім законів Душі)

Їх можна виразити в основному лише з допомогою містичних термінів. Застосування їх до більш матеріальних форм життя залишаємо для інтуїції того, хто вивчає.

Закон 1. Закон Жертви. Він говорить про те, що приноситься в жертву все те, чого вдалось досягти. Це – розп’яття, основний закон всілякої групової роботи, спрямовуючий принцип, згідно якого кожна людська одиниця врешті-решт стає Спасителем.

Закон 2. Закон Магнетичного Імпульсу. Закон, що визначає первинні усвідомлення любим атомом своїх контактів з навколишнім і їх наслідків, так що в кінцевому підсумку встановлюється зв’язок між одиницею і тим, що усвідомлюється як частина групи. Це не те ж саме, що контакти, пов’язані з відчуттями, оскільки зв’язок  встановлюється між “Я” у всьому а не між аспектами “не-Я”. Цей закон деколи іменується першим кроком до шлюбу”, тому що врешті-решт призводить до об’єднання людини, або атому, з групою, що створює гармонічні групові відносини.

Закон 3. Закон Служіння. Позначений саме так за відсутністю кращої назви, цей закон стосується ототожнення атому з інтересами групи і постійного відкидання ним своїх власних матеріальних інтересів. Насправді він стосується процесу, або методу, згідно якого атом (позитивний в своєму власному центральному житті) поступово стає чутливим і сприйнятливим до позитивного життя групи.

Закон 4. Закон Відштовхування. Цей закон зв’язаний зі здатністю атому відкидати від себе будь-яку енергію, яка є ворожою для групової активності, або відмовлятися торкатися до неї. Буквально це – закон служіння, але він свідомо вступає в дію лише тоді, коли атом усвідомив визначені основоположні відмінності і спрямовує свої дії завдяки знанню ним законів свого власного буття. Цей закон не має нічого спільного з Законом Відштовхування, який застосовується разом з Законом Притяжіння у відношенні до форм, які зв’язані з матеріальним. Закони, що розглядаються тут, мають відношення до психе, або аспекту Вішну. Перша група законів стосується енергій, що прямують від фізичного Сонця; ті, що ми розглядаємо зараз, еманують із Серця Сонця. “Відштовхування”, яке розбирається тут (котре проявляється свідомо, наприклад, за посередництва розвиненої серцевої енергії людського атому) сприяє інтересам відштовхнутої одиниці, підштовхуючи цю одиницю ближче до її власного центру. Можливо, деяке уявлення про захоплюючу красу цього закону можна отримати з окультної фрази в одній старовинній книзі:

“Ця сила відштовхування розходиться в семи напрямках, примушуючи все, з чим вона стикається, повертатись назад до семи духовних отців”.

Завдяки відштовхуванню ці одиниці спрямовуються додому і заблудлі безсвідомі істоти підштовхуються до свого власного центру. Закон Відштовхування, або той потік енергії, котрий мається на увазі під цією назвою, може діяти з кожного центру, однак в даному випадку, щоб здійснити необхідну групову роботу, він повинен еманувати із серця.

Закон 5. Закон Групового Прогресу. Він деколи називається “Законом Сходження”, оскільки відноситься до таємниць групової реалізації, розширень свідомості і тої ролі, яку грає кожна одиниця в спільному прогресі групи. Стосовно до людського сімейства, наприклад, завжди слід пам’ятати ту істину, що жоден людський атом не досягає “повноти життя”, не збагативши спільну природу своєї власної групи. Сходження одиниці призводить до підвищення групи; усвідомлення одиниці викликає в кінцевому підсумку групове розпізнавання; посвячення одиниці врешті-решт веде до планетарного посвячення, а досягнення цілі людським атомом і виконання ним своєї задачі несе з собою неухильне і неперервне наближення до групової цілі. Ніхто не живе для себе; розп’яття одиниць протягом еонів і усвідомлення ними своєї сутнісної природи тільки для того, щоб запропонувати групі найкраще з досягнутого і усвідомленого ними, – це лише методи, якими просувається вперед робота звільнення.

Жертва, Служіння, Магнетизм (“І коли Я вознесусь від землі, всіх притягну до Себе”*), Груповий Прогрес, Божественне Відштовхування – це всього лише неадекватні терміни, за допомогою яких ми пробуємо виразити ту божественну істину, що повнота життя і повне вираження Сонячного Логосу стануть можливими, а Його ціль буде розкрита тільки тоді, коли Він приведе кожну атомну одиницю до стадії самореалізації, або усвідомлення “я”. Потім Він приведе їх до точки жертвування цим “я”, що досягло реалізації, щоб божественна ціль і воля могли бути доведеними до завершення і божественне життя і слава засяяли би в досконалості.

Ця ж думка може бути вираженою в більш матеріальних поняттях, якщо сказати, що, завдяки пануванню цих законів Душі, логоїчне фізичне тіло стане активним вираженням досягнутої Логосом мети.

Два останніх закони групової активності, можна викласти тільки дуже стисло, бо їхнє істинне значення є очевидним лише для учнів, які дали обітницю. Вони стосуються в першу чергу астрального і ментального плану, а тому і відповідних провідників групових одиниць. Слід пам’ятати що група, яка функціонує на фізичному плані, присутня також – і в ще більшій мірі – на астральному і ментальному планах. Як астральне тіло людини  більше за її фізичне тіло і, як наслідок, вбудувало в свою структуру більшу кількість атомних одиниць, так і група (астрально) містить в собі більше одиниць, ніж на фізичному плані. Розглядувані нами закони стосуються відносин одиниць фізичного плану з тими одиницями, які, становлячи частину групи, діють, тим не менше, без оболонок, або провідників, фізичного плану. Те ж уявлення застосовне і до позбавлених фізичного провідника одиниць, котрі утворюють складову частину ментального тіла групи. Ці два закони іменуються:

  1. Закон Розширюваного Відгуку.
  2. Закон Нижчих Чотирьох.

Вони діють лише для тих одиниць на фізичному плані, які починають свідомо відгукуватись на вібрації не втілених групових працівників.

З точки зору учня всі ці закони слід розглядати лише як діючі в трьох світах, хоч, безумовно, аналогії до них є на всіх планах. Ці сім законів пізнаються і свідомо вивчаються у всіх групах, які працюють під керівництвом Вчителів.

ЗАКОНИ І СИМВОЛИ

Екзотерична назва  

Езотерична

назва

Символ

Променева енергія

1. Закон Жертви

Закон Тих, Хто вибрав вмерти

Рожевий Хрест з золотим птахом

Четвертий Промінь, що ллється. Фактор об’єднання

2. Закон Магнетичного Імпульсу

Закон Об’єднання Полюсів

Дві вогненних кулі і трикутник

Промениста енергія Другого Променя. Фактор вияву

3. Закон Служіння

Закон Води і Риб

Глечик на голові людини

Вихідна енергія Шостого Променя. Фактор оживлення

4. Закон Відштовхування

Закон всіх Ангелів-Руйнівників

Ангел с палаючим

мечем

Відштовхуюча енергія Першого Променя. Фактор розсіювання

5. Закон Групового Прогресу

Закон Сходження

Гора і Козел

Прогресивна енергія Сьомого Променя. Фактор розвитку

6. Закон Розширюваного Відгуку

(Назва не дана)

Палаюче рожеве Сонце

Енергія розширення Третього Променя. Фактор адаптації

7. Закон Нижчих Чотирьох

Закон Ефірної Єдності

Чоловіча і жіноча фігури стоять спиною до спини

Вогненна енергія П’ятого Променя. Фактор енергетизації

Для кожного з цих Законів існує визначена формула і символ. На даній стадії вчення і в нашому трактаті відкрити або повідомити формули неможливо. Символ же можна описати, і якщо учень докладно помислить про терміни, в яких виражений Закон, про його окультну назву і символ, він зможе отримати багато інформації про групові взаємодії. Саме ці закони будуть проголошені грядущим циклом відродження і продемонстровані при Своїй появі Великим Владикою. Саме вони будуть поступово вводитись в методи роботи всіх організацій, братств, співдружностей. Символи наступні:

Закон 1. Рожевий хрест з птахом, що парить над ним.

Закон 2. Дві вогненних кулі, об’єднані вогненним трикутником, що зображує троїсту взаємодію між всіма атомними структурами.

Закон 3. Глечик з водою на голові людини, що стоїть хрестоподібно. Власне цей закон привносить енергію, що символізується знаком Водолія, і є керівним фактором епохи Водолія. Тут слід додати, що від символу Закону 2 походять чаші в знаку Ваг, але справжня форма символу була спотворена в ході століть. Не всі позначення астрологічних знаків основані на цих символах, оскільки історію лише декількох з них можна прослідкувати до їхнього виникнення в ашрамі Вчителя.

Закон 4. Тут ми бачимо ангела, що розмахує у всіх напрямах палаючим мечем. Цей символ описаний в Біблії, коли Ангел охороняє скарб, відганяючи людину і примушуючи її шукати інший вхід. Людина, таким чином, змушена проходити крізь цикл перероджень, поки не знайде врата посвячення. Ці врата вважаються окультно недосяжними для меча, тому що людина розвинула здатність злітати і парити як орел на крилах.

Закон 5. Його символ – гора, на вершині якої стоїть козел. Тут знову можна відзначити зв’язок з астрологічним знаком, цього разу з Козерогом. Всі труднощі можна подолати, вершина досягається “Божественним Козлом”, символом групи, яка розглядається як одиниця.

Закон 6. Символ містить палаюче рожеве сонце із знаком в центрі – знаком, який символізує з’єднання вогню і води. Під знаком розташований ієрогліф, який не може бути тут вказаним, оскільки дає ключ до знаку Землі і ключову ноту фізичного тіла Планетарного Логосу.

Закон 7. Цей символ утворюється чоловічою і жіночою фігурами, що стоять спиною до спини, причому чоловіча фігура тримає над головою дещо, схоже на щит або срібний піднос, який служить великим відбивачем, а жіноча фігура тримає піднятою урну, наповнену маслом. Під знаком розташований інший ієрогліф, який приховує секрет астрального плану, над яким повинен запанувати ментальний.

Можна продумати ці  сім законів з точки зору пошуку відповідностей. Буде проявлено, що енергії центрів і енергії, зв’язані з законами, взаємно відповідають одна одній.

 

3. Двадцять два методи групової взаємодії

Методи групової взаємодії можна зрозуміти лише з врахуванням того факту, що всі групи знаходяться на тому чи іншому з семи Променів і їхня взаємодія троїста. Можна вважати, що для них притаманна:

а)  Троїста внутрішня взаємодія;

б)  Троїста зовнішня взаємодія.

Тому ми могли би розглянути сім Променів, даючи назви трьом способам, якими групи на кожному конкретному Промені взаємодіють між собою, пам’ятаючи, що при цьому ми насправді вивчаємо двадцять одну вібрацію Закону Притягання, або рух, що має базову вібрацію і є синтезом двадцяти одної. Таким чином всього отримується двадцять дві вібрації.

Променеві методи активності

І. Промінь Могутності.

1. Руйнування форм шляхом групової взаємодії.

2. Стимуляція “Я”, або егоїчного принципу.

3. Імпульс, або енергія, Духу.

ІІ. Промінь Любові-Мудрості.

4. Побудова форм шляхом групових взаємозв’язків.

5. Стимуляція бажання, принципу любові.

6. Імпульс, або енергія, Душі.

III. Промінь Активності або Адаптації.

7. Енергетизація форм шляхом групової роботи.

8. Стимуляція форм, ефірного, або пранічного, принципу.

9. Імпульс, або енергія, матерії.

IV. Промінь Гармонії, Об’єднання.

10. Вдосконалення форм через групову взаємодію.

11. Стимуляція Сонячних Ангелів, або манасичного принципу.

12. Буддхічна енергія.

V. Промінь Конкретного Знання.

13. Співвідношення форм із зразком шляхом групового впливу.

14. Стимуляція логоїчного щільного фізичного тіла, або трьох світів.

15. Манасична енергія, або імпульс.

VI. Промінь Абстрактного Ідеалізму, або Відданості.

16. Відображення реальності шляхом групової роботи.

17. Стимуляція Людини шляхом бажання.

18. Енергія бажання, інстинкт і устремління.

VII. Промінь Церемоніального Порядку.

19. Об’єднання енергії і субстанції завдяки груповій активності.

20. Стимуляція всіх ефірних форм.

21. Життєва енергія.

Цей двадцять один метод разом з методом, котрий є синтезом їх всіх, в дуже широких рамках сумують все,  що може бути сказано про дії і рухи будь-якої дева-субстанції і всіх форм. Згідно Закону Притягання здійснюється взаємодія між променевими силами і всіма атомними формами. Так вияв стає фактом природи – з’являється велика Майя. Можна зауважити, що

3 Атомних Зв’язки, 7 Законів, 22 Методи активності. Σ = 32

Разом вони становлять тридцять дві вібрації, необхідні для формування – стосовно людини – п’яти планів еволюції. Є, як відомо, тридцять п’ять підпланів або, в дійсності, тридцять дві малі вібрації і три домінуючі. Так само як три плани Его на ментальному плані домінують над іншими планами в трьох світах, так в п’яти світах Ієрархії три вищих підплани атмічного плану займають аналогічне становище.

СІМ ІЄРАРХІЙ

Ієрархія

Символ

                  Сила

Аспект        Тип сили

1.

Божественні Життя

1 або 6

Закритий дванадцятипелюстковий золотий Лотос

Перший

Шоста Космічна Сила, або Шакті

2.

Горючі Сини

Бажання

2 або 7

Сім кольорових Сфер, кожна з центральним вогнем

Другий

Сьома Шакті

3.

Тріади, або Троїсті Квіти    

3 або 8

Троїсте Полум’я над яскраво світлим вівтарем

Третій

Перша Шакті, або сила

4.

Владики Жертви, або Посвячені

4 або 9

Син, що стоїть з розпростертими в просторі руками

Другий

Четверта Космічна енергія 

5.

Крокодили або Досконалі

5 або 10

П’ятикутна зірка з символом Системи 1 в центрі

Четвертий

П’ята космічна сила (Махат)

6.

Жертовні  Огні. Прагнучі

6 або 11

Срібний Місяць з рівностороннім хрестом над ним

Третій

Шоста Космічна сила

7.

Корзини Живлення або Сліпі Життя

7 або 12

Людина, що відвернулась і має закритими очі

Четвертий

Сьома Творча сила

На завершення наведемо деякі символи дванадцяти Творчих Ієрархій. Неможливо дати символи, як їх знають адепти, оскільки через ці символи може відкритись багато з того, що слід зберегти в таємниці. Однак їх можна дати в тому вигляді, в якому ці символи приведені в записах для учнів. В результаті їх вдумливого дослідження може відкритися знання про сутнісний характер Ієрархії.

Символи п’яти Ієрархій, що вже пройшли, наступні:

  1. Куля зеленого вогню з трьома променями рожевого.
  2. Сфера зеленого і срібного кольорів, розділена буквою Тау.
  3. Птах з темним пір’ям і очима, що променять вогнем.
  4. Дві яскраво-рожеві зірки, з’єднані фіолетовою стрічкою.
  5. Яйце, кольору індиго с п’ятьма буквами, або символічними словами, всередині нього.

Крім того, ці Ієрархії класифікуються як одне ціле і езотерично іменуються “Життями тих, котрі з’явились, обертались і увібрали в себе п’ятий аспект махату”.

Символ, що уособлює досягнуте звільнення і набутий досвід в Системі 1, приймає вигляд виблискуючого вівтаря чистого вогню, з якого вилітає птах з зелено-золотим пір’ям і п’ятьма розпростертими крилами. Над цим символом – декілька дуже древніх сензарських ієрогліфів, що означають: “Я все ще продовжую шукати”.

Всі символи семи нині проявлених Творчих Ієрархій окреслені кругом, який означає обмеження Життя певною сферою. Всі ці Ієрархії суть Сини Бажання і, в першу чергу, виражають бажання Сонячного Логосу до проявленого життя. Вони отримують первинний імпульс з Космічного астрального плану, а також виражають вібрацію, що виходить від другого ряду пелюстків логоїчного Лотосу на Космічному ментальному плані.

Тому всі вони – вираження Його люблячої природи. Ось чому Буддхі присутня в серці найдрібнішого атому, тобто в тому, що ми в цій системі називаємо електричним вогнем. Адже позитивне центральне життя любої форми – це лише вираження космічного буддхі і сходження вниз любові, джерело якої – в Серці Сонячного Логосу, яке само є принципом, що еманує від ТОГО, ХТО ВИЩЕ НАШОГО ЛОГОСУ І ПРО ЯКОГО НІЧОГО НЕ МОЖЕ БУТИ СКАЗАНО.

Це – любов, що обмежує себе бажанням і зосереджена на бажаному. Це – любов, котра виливається в форми, стимулюючи їх і допомагаючи їм. Це – виконання божественних зобов’язань, прийнятих в тих віддалених кальпах, які передують троїстості Сонячних систем, що ледве відкриваються нашому баченню; це “Отець Світла” (в космічному сенсі), що ллє Себе на те, що Його зв’язує, і Чия дхарма – в тому, щоб підняти це до Свого престолу. Неможливо описати одкровення Любові Сонячного Логосу, як вона відкривається погляду просвітленого видющого, або показати природу космічного Владики Жертви, який обмежує Себе, щоб рятувати. На кожному кроці Шляху ця любов і жертва відкриваються, як тільки учень теж визнає себе хоч в найменшій мірі Владикою Жертви і Любові. Таке може відбутись лише з розкриттям двох внутрішніх рядів егоїчних пелюсток. Знання не може цього відкрити, і тільки коли людина трансцендує знання і осягне, що вона – дещо нероздільне зі світом і містке, до неї прийде це одкровення.

Така таємниця, що криється за сімкою символів, кожний з яких приховує аспект семеричної Любові Бога, що розкривається через Ієрархію Істот, або розкривається Сином, котрий є сукупність Любові Бога.

В той же час ми могли бачити і тип сили, яким володіє кожна з Ієрархій.

 

[1] Три Одіяння.

“Є  три тіла, або форми, Будд – Нірманакайя, Самбхогакайя і Дхармакайя.

Нірманакайя – це та ефірна форма, яку приймають, покидаючи фізичне тіло і залишаючись в тонкому – з добавленням всіх знань адепта. Бодхісаттва розвиває її, просуваючись по Шляху. Досягнувши цілі і відмовившись від плодів, він залишається на землі як Адепт, а вмираючи, замість того щоб відбути в нірвану, він залишається в тому чудовому тілі, що створив для себе, невидимому для непосвяченого людства, щоб оберігати і допомагати людям.

Самбхогакайя – те ж саме, лише з додаванням слави трьох досконалостей, одне з яких – повне усунення всіх земних турбот.

Дхармакайя – тіло досконалого Будди, тобто це зовсім не тіло, а ідеальне дихання, свідомість, злиті з Світовою свідомістю, або душа, позбавлена всіляких атрибутів. Досягнувши Дхармакайя, адепт або Будда залишає всі можливі зв’язки з землею і думки про неї. Таким чином, адепт, що завоював право на блаженство нірвани, відмовляється – на містичній мові – від одягу Дхармакайя, щоб бути в стані допомагати людству; від Самбхогакайя він зберігає лише досконале знання і залишається в Нірманакайя. Гаутама Будда, з деякими зі своїх Архатів, є таким Нірманакайя, і вище за нього, по причині його величезного відречення і самопожертви для блага людства, нікого не відомо”, “Голос Безмовності”, прим.87.

“Потік пересічено. Вірно, що ти маєш право на одіяння Дхармакайя, однак Самбхогакайя більш великий, ніж Нірвані, а ще більш великий Нірманакайя – Будда Співчуття”, “Голос Безмовності”, стор.97.

[2] Дванадцять Творчих Ієрархій. Учні часто бувають спантеличені з приводу “дюжин” в космосі. В одному з листів до нас висувається наступне припущення: У “Вивченні свідомості” трійка – шляхом внутрішніх перестановок – дає сім груп; їх можна представити як ABC, ACB, BCA, BAC, CAB, CBA і сьома, синтез, в якій всі три рівні. Наступні шість можуть бути представлені як (AB)C, C(AB), A(BC), (BC)A, (CA)B, B(AC), причому ті, що в скобках, рівні, а третя сильніша або слабша. Дві групи по шість і група, в якій три рівні між собою, становлять тринадцять. “Ці тринадцять можна розташувати кругом з дванадцяти плюс одна в центрі. Центральна буде синтезуючою, буде тією, в якій всі три рівні. Фізичним відповідником цього будуть дванадцять знаків Зодіаку з Сонцем в центрі, синтезуючим їх всіх. Духовним відповідником будуть дванадцять Творчих Порядків з Логосом в центрі, синтезуючим все”. Це розташування цілком законне”. – “Теософ”, XXIX, стр.100.

[3] Т.Д.,I, 239; III, Розділи 43, 44, 45.

* Євангеліє від Іоанна, 12:32