ПРОБЛЕМИ:  ІЛЮЗІЇ,  МАРИ  І  МАЙІ  ТА 

ТЕХНІКИ:  ПРИСУТНОСТІ,  СВІТЛА  І  БЕЗСТРАСНОСТІ

Троїста природа мани

Причини, що викликають світову ману, можуть бути роз­ділені на три групи:

І. Планетарні причини

1) Причини, властиві самій субстанції, яка набула своїх якостей в попередній Сонячній Системі. Тому атоми, з яких складаються всі форми, мають відтінок або забарвлені результатами того Великого творчого вияву.Обумовлюючі чинники визначають природу життєвого спонукання, напрям еволюційного розкриття і приро­джені тенденції, якими володіють всі форми: здібність до зростання і до розкриття, до орієнтації на тип, до ви­раження у часі і просторі архетипу, або зразка, і до окреслення і визначення структури царств, на які наука ділить світ природи. Це лише мала частина внутрішніх, властивих, успадкованих характерних рис самої субстан­ції, що обумовлюють наш нинішній вияв божественного життя.

 2) Причини, що криються в природі планетарного Логосу, в Його Індивідуальності.

 ІІ. Причини, ініційовані самим людством

1) Починаючи з Лемурійської раси, людство до вже наявних ман планетарного походження почало додавати результати власної активності. Тому в лемурій­ські часи фізично центрована людина, яка знаходилася на грані вступу на Шлях, була обізнана про:

а) Фізичну подвійність, де її свідомість була привчена нор­мально функціонувати, і про конфлікт між фізичним тілом як таким і життєвим ефірним тілом.

б) Вищу свідомість, що смутно відчувалася,  яка відрізня­лася якістю і чутливістю.

в) Зростаюче почуття само-ототожнення, яке було Ду­шею, що прокидається,  або “Я", Вчителем, який повинен був вивести людину з чисто фізичної свідомості і привести в насту­пну божественну стадію, в астральну свідомість. Має місце божественність кожного розвиваючого кроку, що є нас­лідком близького знайомства і втоми від конфлікту на цих пла­нах.

Таким чином, вищенаведене є констатацією факту, що мана виникла з розпізнавання цих чинників свідомості і була результатом людських реакцій на складності свого власного пристрою і на енергію своєї власної Душі.

Людське сімейство загалом стало обізнаним про новий дуалізм, що виникав між фізичним оснащенням і астральним планом, а також відзначалось активністю центру всередині самої людини, яка на цій стадії виявилася як совість і природжене – і в той же час безрозсудне – розпізнавання спонукання і до вищого існування, і тенденції до нижчої ак­тивності. Ця хмароподібна совість розвинулася зрештою в те, що ми називаємо Голосом Совісті. Коли це сталося, склад­ність і трудність життя значною мірою зросла і мана, безсум­нівно, було утворена на Землі. Вона було тим, що закутувало і що понадміру підкреслювало нижче ціною вищого і служило для відвернення увагипрагнучого від Реальності. На цій ранній стадії мара була викликана і розпізнавалася тільки високо розвиненими людьми того пері­оду.

2) Потім поступово прийшла Атлан­тична раса. Протягом мільйонів років, поки ця раса процвітала на Землі, зберігалося безліч людей з лемурійською свідомістю, що процвітали в той же самий час точно так само, як сьогодні, в сучасній арійській расі, існують багато мільйонів людей, які виражають атлантичну свідомість і які поляризовані в своїх астральних тілах – жертви емоцій і подальшої мари.

У Атлантичній расі фізична подвійність була подолана, і фізичне тіло і ефірне тіло склали єдність, що і понині так в здо­ровій людині. Потім почуття подвійності змістилося в зроста­юче розпізнавання конфлікту в сфері якості і в область того, що ми сьогодні називаємо “пари протилежностей" – добро і зло, біль і задоволення, правильне і помилкове, наповнене смислом і безглузде і безліч інших протилежностей, з якими сьогодні стикається прагнучий.

В історії кожної раси засвідчене встановлення тимчасо­вого почуття єдності на ранніх стадіях, коли попередній роз­кол був зцілений і первинна подвійність була перетворена в єдність. Потім починається зростаюче розпізнавання нової області вибору, засноване на виникненні більш високих цін­ностей, і, нарешті, починається період конфлікту в свідомості індивідуума і людства загалом, оскільки робиться спроба дати раду з новою, ще більш високою подвійністю, з якою зі­штовхується людина або раса.

Такий розв’язок досягається, коли смутно розрізняється вищий аспект свідомості, і люди усвідомлюють себе менталь­ними істотами. Потім зростає необхідність в розвитку при­роди розуму і її активізації в спробі вирішити проблему даної категорії протилежностей на астральному плані.

У той же час, стійко зростає почуття само-ототожнення, або усвідомлення того, що “я є”, і сьогодні на Посвяченого че­кає завдання звільнити себе від рабства почуттів на астраль­ному плані, від щільної мари, в яку кинуло йогопочуттєве сприйняття, і досягнути своєї свободи завдяки повному конт­ролю над астральним тілом. Зрештою це досягається завдяки розвитку здатності пройти між парами протилежностей, не будучи зачепленою жодною з них, і залишати їх позаду. Це досягається завдяки використанню розуму як розподільника Світла, який відкриває “Середній Шлях" і розсіює ману своїм блиском і сяйвом.

3) Наша Арійська раса і її теперішній період відзначені синтезом всіх ман і появою ілюзії на ментальному плані. В цьому факті полягає складність сучасної психологічної проблеми. Сьогодні є прагнучі на всіх стадіях розкриття і маси, які повторюють рі­зні стадії еволюційного шляху, починаючи з нижчого проша­рку людської раси, з тих, хто явно є лемурійцями в своїй сві­домості, навіть якщо їх число відносно невелике.

Світ сьогодні розділений на три групи, кожна з яких під­легла певним фазам мари:

Перша група. Ті, хто є атлантами в своїй свідомості і тому повністю підкоряються мані в тому,

а) Що матеріальне і бажане.

б) Що вони відчувають у всіх взаємовідносинах.

в) Що вони вважають ідеальним, істинним або справедли­вим, заснованим на їх реакціях на мислителів сучасності, але яких вони самі ментально не розуміють.

г) Що дає красу і емоційний комфорт.

д) Що приносить їм духовний комфорт в області релігії і релігійного прагнення. Важлива фраза.

 Друга група. Ті, хто більш визначено є арійцями в своїй свідомості. Це означає, що чинник розуму прокидається і таким чи­ном породжує проблему і що ілюзія ментального плану зараз додається до ман астрального плану. Ці ілюзії за природою своїй є інтелектуальними і такими, що теорети­зують.

Третя група людей, яка виходить з підлеглості мани і ілюзії і яка сприйнятлива до Голосу Безмовності і до вимог Душі.

Ілюзія швидко наростає, оскільки розвивається ментальна здатність раси, тому що ілюзія – це поступка могутнім мис­леформам, які сформулювали мислителі нинішнього часу і попереднього періоду і які під час свого створення представ­ляли надію раси. Вони втілювали тоді нові і виникаючі ідеї, які були задумані як засіб прогресу раси. Ці форми, застарілі і закристалізовані, стають загрозою і перешкодою для Життя, що розширяється. Розпізнавання проблем ілюзії станеться в століття, які попереду, коли раса залишить ману позаду, коли на планеті буде мало атлантично мислячих людей і коли не буде людей з лемурійською свідомістю. Однак в ході еволю­ції події значною мірою прискорюються, і недалеко той час, коли людство буде переважно відрізнятися арійською свідо­містю, як можна загалом передбачити.

ІІІ. Причини, викликані індивідуумом, які, проте, базуються на двох вищенаведених групах обумовлюючих чинників.

Індивідуум втілюється, вже будучи навантаже­ним існуючою маною дуже древнього походження, яка зна­ходиться повністю поза його здатністю контролю на даній стадії еволюції. Велика могутність мари. Тут важливо пам’ятати, що істинне значення ситуації по­лягає в тому, що ці стани пропонують людині сприятливу можливість для пробудження розуміння і прийняття точки зору Душі, оскільки вони забезпечують засоби, якими добува­ється досвід. Цей досвід зрештою приведе до того, що Душа прийме на себе контроль за механізмом мари, особистістю, і це дасть Душі певне поле служіння. Провідники, через які Душа шукає досвіду і вираження, нормально і природно під­леглі світу мари і марам людства так само, як і ілюзії. Коли Душа на ранніх стадіях досвіду потрапляє в пута майі, мари і зрештою ілюзії, причина цього полягає в тому, що Душа ото­тожнює себе з цими формами і, отже, з навколишньою оманою і тому терпить невдачу в досягненні ототожнення з собою.

У ході еволюції природа проблеми стає очевидною для Душі, що знаходиться у втіленні, і потім встановлюється про­цес, за допомогою якого Душа звільняє себе від результатів помилкового ототожнення. Кожна Душа, щознаходиться у втіленні і що досягла успіху в звільненні своєї свідомості від світу ілюзії і мари, однозначно служить расі і допомагає зві­льнити людство від цього древнього і могутнього рабства.

Необхідно, однак, мати на увазі, що, коли людина набли­жається до стадії свідомості, на якій астральне тіло і мента­льне тіло активні і функціонують, вона сама стає джерелом мани. Вона б’ється з силами всередині себе і всередині світу, в якому живе, і зростаюча потужність притоку енергії Душі (яка вступає в конфлікт з особистісними силами) поступово ство­рює навколо людини поле мани і оточує ілюзією, яка дає по­вну волю вияву цієї третьої категорії мани.

Індивідуальна Мана, про яку стає обізнаним учень, вклю­чає п’ять типів сил. Будучи приведеними в активність одноча­сно, вони створюють ті мари, які ініціюються і породжуються тільки самим учнем. Ними є:

1) Сили його щільної фізичної природи і життєвого тіла, які пізніше, функціонуючи через щільну фізичну природу, створюють стани майі або енергії, що не контролюється. 

2) Сили астральної природи, що базується на бажанні і на чуттєвості. Вони на цій стадії розпадаються на дві групи, які ми називаємо парами протилежностей. Їх потужність в цей період індивідуальної історії особливо підкреслю­ється, оскільки учень поляризований в більшості випадків в своєму астральному тілі і тому підлеглий манам, створе­ним взаємодією протилежностей, плюс станом майі, про який говорилося вище.

3) Сили нижчої ментальної природи, чітти, або речовини розуму, з якого складене ментальне тіло. Вони забарвлю­ються минулою активністю, оскільки вони є субстанцією, з якої складаються всі провідники. Це додає до майі і мани стан ілюзії.

4) Потім проявляється особистісний Промінь, і він поси­лює всі три аспекти вираження сили, викликаючи зреш­тою їх синтетичну роботу. Після чого те, що було названо “потрійним станом мани", з’являється як одна головна Мана.

5) Душевний Промінь, або енергія, весь цей час стійко зро­стає в своїй ритмічній потужності і прагне накласти свою ціль і волю на особистість. Саме об’єднаний зв’язок і взаємодія між цими двома – коли досягнута точка рівно­ваги – приводить прагнучого на Шлях Випробування, на Шлях Учнівства і ставить його перед Брамою Посвячення. Тут, вставши перед Воротами, він розпізнає остаточну подвійність, яка чекає вирішення: Житель Порогу і Ангел ПРИСУТНОСТІ.

Закон ритму в бутті людини

Закон ритму виражається в людині як приплив і відлив в досвіді душі на будь-якому плані, які на ранніх стадіях розвитку займають багато життів. За часів Лемурії “приплив”, цикл результату зовні, мав місце на фізичному плані, а відлив відносив життєвий аспект безпосередньо в саму душу, і ніяких вторинних припливів і відливів на астральному і ментальному планах не було. Отже, першим в представників людства розвинулось фізичне тіло. Людина розвиваючи свій фізично-ефірний апарат, потрапила під вплив найщільнішої завіси Сумарної Мани – майі. Це заблудження в ефірних потоках енергії та в світі матеріальних об’єктів.

Пізніше прилив розбивався об береги астрального плану, хоча в меншій мірі зачіпав і фізичний план. Прилив прямував в емоційне життя, і відтік назад, до центру, зовсім не задіював ментального життя. Кульмінація такого стану справ для людства мала місце за часів Атлантиди, але характерна для багатьох і в даний час. В період розвитку астрального тіла до майі додалась мана – рабство людини від астральних енергій і від своїх емоційних станів.

Зараз прилив і відлив значно розширилися і захопили ментальний досвід, так що всі три аспекти захоплюються життям душі; всі вони охоплюються енергією втілюваної душі, і протягом безлічі життів, серій життів витрачається ця циклічна сила. До майі і мари додалась ментальна ілюзія.

Прагнучий на Шляху починає розуміти те, що відбувається, і в нього прокидається бажання свідомо контролювати прилив і відлив або, простіше кажучи, спрямовувати витікаючу енергії в будь-якому бажаному напрямі, або повертати її до свого центру за власною волею. Він намагається припинити процес свого викиду у втілення без жодної свідомої мети; він відмовляється бачити, як прилив його життя б’ється об емоційні і ментальні сфери існування, потім знову спостерігати, як життя віддаляється без його свідомого волевиявлення. Він стоїть в середній точці і хоче контролювати власні цикли, “прибуття і убування”, як він їх визначає. Він свідомо прагне заглянути в похмурі місця свого втіленого існування і так само свідомо намагається віддалитися у власний центр. Так він стає прагнучим.

Ментальні форми (мислеформи), і астральні форми (мара) мають дещо спільне і дещо відмінне. Форми мани на астральному плані є більш субстанційними, але менш чіткими, тобто більш розпливчасті, аніж мислеформи ментального плану. Мислеформи ж є динамічними, проникливими і виразними, але менш субстанційними, ніж форми мани. Мани – туманні і смутні, вони огортають людину і та занурюється в них як в океан або в “море імли”. З мислеформами ж людина зіштовхується, а не занурюється в них.

Отже, в процесі своєї еволюції людина вчиться поступово опановувати свої три нижні провідники та жити в трьох світах фізичної матерії, емоцій і думки. Відповідно вона підпадає під троїстий вплив Сумарної Мани. Мана існує для того, в кого розвинута самосвідомість, адже саме завдяки самосвідомості людина може оцінити факт наявності мани і свого рабства від неї.

Сумарна Мана = майя ефірна + мана (або мара) астральна + ілюзія ментальна.

Майя – на ефірному рівні фізичного плану;

Мана – емоційна складова Сумарної Мани на астральному плані;

Ілюзія – розумова складова на ментальному плані.

 

Представники кожного Променя розв’язують проблеми своїх мар.

 

МАРИ,  ПРИТАМАННІ  КОЖНОМУ  З  ПРОМЕНІВ

Перелік численних мар, які створюються певним променевим типом і пов’язані з ним:

ПРОМІНЬ I.

Мара фізичної сили.

Мара особистого магнетизму.

Мара самоцентрованості і особистісної могутності.

Мара “перебування в центрі".

Мара егоїстичної особистої амбіції.

Мара керівництва, диктату або широкого контролю.

Мара комплексу Месії в області політики.

Мара егоїстичного призначення або божественного права на царювання, якого особисто домагаються.

Мара руйнування.

Мара ізоляції, самотності, відчуженості.

Мара волі, що нав’язується – окремим особам і групам людей.

ПРОМІНЬ II.

Мара бажання бути любимим.

Мара популярності.

Мара особистої мудрості.

Мара егоїстичної відповідальності.

Мара дуже повного розуміння, що перешкоджає прави­льній дії.

Мара жалості до себе, основна мара цього променя.

Мара комплексу Месії в світі релігії і світової потреби.

Мара страху, заснована на ненормальній чутливості.

Мара самопожертви.

Мара егоїстичної безкорисливості.

Мара самовдоволеності.

Мара егоїстичного служіння.

ПРОМІНЬ III.

Мара зайнятості.

Мара індивідуальної, а не групової співпраці з Планом.

Мара активного породження схем.

Мара творчої роботи без істинного мотиву.

Мара благих намірів, які в своїй основі егоїстичні.

Мара “павук в центрі".

Мара “Бог в машині".

Мара тривалого непрямого, опосередкованого маніпулю­вання.

Мара важливості уміння з точки зору знання.

ПРОМІНЬ IV.

Мара гармонії, спрямована на власний комфорт і задоволення.

Мара війни.

Мара конфлікту з метою нав’язування справедливості і миру.

Мара смутного художнього сприйняття.

Мара психічного сприйняття замість інтуїції.

Мара містичного сприйняття.

Мара пар протилежностей, у вищому значенні.

ПРОМІНЬ V.

Мара матеріальності, або надмірне підкреслення форми.

Мара інтелекту.

Мара знання і визначення.

Мара упевненості, заснована на вузькості точки зору.

Мара форми, що приховує реальність.

Мара організації.

Мара зовнішнього, що приховує внутрішнє.

ПРОМІНЬ VI.

Мара відданості.

Мара прихильності формам і особам.

Мара ідеалізму.

Мара вірності і віри.

Мара емоційного відгуку.

Мара сентиментальності.

Мара втручання.

Мара нижчих пар протилежностей.

Мара Світових Спасителів і Наставників.

Мара вузького бачення. Мара фанатизму.

ПРОМІНЬ VII.

Мара магічної роботи.

Мара зв’язку протилежностей.

Мара підземних сил.

Мара того, що з’єднує.

Мара фізичного тіла.

Мара таємничого і секретного.

Мара сексуальної магії.

Мара виникаючих проявлених сил.

 

Учень повинен інтуїтивно усвідомити чотири фундаментальні сутнісні контрасти між:

а. Ілюзією і її протилежністю..................... Інтуїцією

Техніка Присутності >>>. За допомогою цієї техніки Душа бере контроль над інтегрованою особистістю і її зв’язками, горизонтальними і вертикальними. Така техніка здійснює розкриття квітки інтуїції, яка розганяє ілюзію, відкриває Ангела, вказує на Присутність, вводить учня в світ ідей і відчиняє двері Вищих Посвячень. Завдяки усвідомленню і застосу­ванню учнем цих божественних ідей, або думок, він стає По­свяченим, і Третє Посвячення стає можливим як найближча мета. Інтуїція є прикладна здатність Преображення. Така техніка пов’язана з маловідомою йогою, званою Агні Йогою, або Йогою Вогню.

Техніка Присутності, коли їй успішно слідують, дозво­ляє інтуїції виливатися, замінюючи раціоналізу­ючу активність розуму і розсіювати ілюзію, замінюючи ілюзію бо­жественними ідеями, сформульованими в концепції, які ми називаємо ідеалами. Необхідно пам’ятати, що Вчителі використовують розум тільки для двох видів активності:

а) Для того, щоб досягнути розумів Своїх учнів і залучити прагнучих за допомогою інструменту, який подібний до їхніх розумів.

б) Для того, щоб створити мислеформи на конкретних рі­внях, які можуть втілити ці божественні ідеї. Божествен­ний Агент, Ангел Присутності, розкриває здатність тво­рити таким чином, і це є результатом інтуїції – ідея, або істина, її сприйняття і її відтворення.

 

б. Марою і її протилежністю......................Просвітленням

Техніка Світла >>>. За допомогою цієї техніки просвітле­ний розум бере контроль над астральним, або емоційним, тілом і розсіює ману. Коли припливає Світло, мана поступово меншає. Переважає просвітлення, і можеприйти бачення Реа­льності. Дана техніка пов’язана з Раджа Йогою, і її кінцевою метою є Друге посвячення; вона викликає здатність прокла­дати Шлях Учнівства і дозволяє людині “жити життям, про­світленим божественністю". Просвітлення є прикладною зда­тністю трансформації.

Техніка Світла більш тісно пов’язана з розумом і є ме­тодом, за допомогою якого просвітлення, що ллється з Душі (чия природа є Світло), може освітити не тільки іде­али, але і життя, навколишні обставини і події, відкрива­ючи причину і смисл досвіду. Коли учень усвідомлює зда­тність прояснювати, або просвітляти, він робить перший крок до розсіювання мани; і точно так само, як техніка Присутності стає ефективною на ментальному плані, так і дана техніка пробуджує здібності, які можуть стати ефек­тивними на астральному плані і зрештою здійснять розсі­яння і приведуть до зникнення цього плану.

 

в. Майєю і її протилежністю.......................Натхненням

Техніка Безстрасності >>>. Ця техніка дозволяє покін­чити з майєю завдяки тому, що свідомо і технічно досягається контроль над очищеним астральним провідником і здійсню­ється звільнення енергій ефірного тіла від контролю матерії, або сили-субстанції, що приводить велику кількість людей на Шлях Випробування. При наявності божественної безприст­расності до заклику або тяжіння матерії, стає можливим на­тхнення. Дана технікапов’язана з Карма Йогою в її найбільш практичній формі і з абсолютно безособовим використанням матерії. Кінцева мета такої техніки полягає в досягненні Пер­шого Посвячення, яке дозволяє людині “жити життям, що на­дихається Богом". Натхнення є прикладною здатністю пере­дачі.

Техніка Безстрасності позбавляє ефективності, або нейтралізує, владу субстанції над Життям, або Духом, що функціонує в трьох світах, оскільки Душа свідчить про Життя.

 

г. Вартовим Порогу і протилежністю......Ангелом  Присутності

Синоніми "Житель Порогу", "Страж Порогу"

В процесі розвитку власних емоцій і думок, в людей виникло хибне розуміння відносно призначення життєвих флюїдів Всесвіту, що призвело до створення вторинної мани, на додачу до вже наявної майі. Це вторинне відображення створене самими людьми протягом їхніх спроб врівноважити пари протилежностей. Воно призвело до появи стану, який слід подолати, перш ніж стане можливим істинне окультне врівноваження. Ця вторинна мана може вважатись повною сумою виключно людського породження, яке називають Стражем Порогу. Починаючи з середини атлантичної корінної раси фактор розуму почав набирати щораз більшого значення і люди почали створювати ті активні форми, які є однією з найбільших перешкод для прагнучого і учня на Шляху Повернення. Характерні для людської раси егоїзм, ниці мотиви, швидкий відгук на імпульси зла – створили умови, яким нема аналогів у всій Сонячній Системі. Над усім людством висить гігантська мислеформа, побудована людьми всього світу протягом століть, яка підживлюється енергією неконтрольованих бажань, порочних схильностей і всього найгіршого в людській природі. Ця мислеформа має бути зруйнована і розсіяна самим людством) наприкінці цього кола, оскільки згідно Закону Карми породження має зруйнувати той, хто призвів до його існування. Вчителі мають до цієї задачі опосередковане відношення – їх роль полягає в тому, щоб допомогти просвітленню синів людських, після чого останні зможуть ясно побачити Стража Порогу, який є перепоною між четвертим і п’ятим царствами природи, тобто між людством і Духовною Ієрархією. В своєму індивідуальному житті в своїх менших масштабах учень має розв’язати те ж завдання.

“Житель Порогу”  для представників Першого Променя – це амбіція, любов до влади, в поєднанні з несамовитим бажанням і безпринципністю. Прагнучий, який ще не трансформував свого “Стража Порогу”, може стати “винищувачем душ” і буде змушений працювати з силами матерії і формами. котрі утримують душі у в’язниці. Прототип цього виду заблудження є Диявол.

“Житель Порогу” для представників Другого Променя – це мислеформа страху, підсилена пам’яттю про минулий болі і образи та очікуванням їх в майбутньому. Якщо прагнучий під впливом цього “Вартового Порогу”, то він стає “обманщиком душ”, псевдо-вчителем, який зваблює людей “чудесами” і масовим навіюванням, що примушує людей блукати в долині мари і користується цим. Прототип цього “Вартового Порогу” – Антихрист.

“Житель Порогу” для представників Третього Променя – це кристалізована мислеформа інтелектуального досягнення, спрямована на егоїстичні цілі і використання знань для особистісних потреб. Людина під впливом цього “Стража Порогу” – це “маніпулятор душами”, який використовує розум для того, щоб стирати реальне і створювати завісу між людиною і Реальністю.

 

************