Андрій Забава, фахівець з індивідуального і корпоративного розвитку,

просвітницько-консалтингова спільнота "Сім Променів"

РІСТ ІНДИВІДУАЛЬНОЇ СВІДОМОСТІ:

ПАРАЛЕЛІ МІЖ АКАДЕМІЧНОЮ ТА ЕЗОТЕРИЧНОЮ ПСИХОЛОГІЄЮ

Класифікації, які відомі в багатьох традиціях і вченнях, можна звести до троїстості: Дух-Душа-Особистість.

В класичній академічній психології розрізняють наступні 5 ступенів зрілості людини:

_{(Слободчиков В.И., Исаев Е.И., “Психология человека”, М., Школа-пресс, 1995).}

Індивід – людина як представник роду, що має вроджені властивості; тілесне буття людини.

Суб’єкт – людина як носій предметно-практичної діяльності; розпорядник душевних сил. Це область знань-вмінь-навиків людини.

Особистість – людина як представник суспільства,  що вільно і відповідально визначає свою позицію серед інших людей.

Індивідуальність – людина як унікальна, самобутня особистість, що реалізує себе в творчій діяльності.

Універсум (Тотальність) – вища ступінь духовного розвитку людини, котра усвідомлює своє Буття і своє місце в світі.

Ігор Карівець

Джидду Крішнамурті: між адвайтою і буддизмом

Дж. Крішнамурті, або Крішна, або Крішна-джі, або просто К., як він сам просив, щоб його називали, народився 11 травня 1896 року у містечку Маданапалі, яке розташоване між Мадрасом і Бангалором, у брахманській сім’ї, в якій усі були вегетаріанцями. Джидду був восьмою дитиною. Його мати була прихильницею культу Шрі Крішни, а батько був теософом. Назвали його Крішною на честь одноіменного божества.

Навчався в Англії з 15 років. Вступив до Теософського товариства, яке проголосило його «Живим Богом», Месією. Відмовився від ролі духовного вчителя людства, заявивши, що не шукає послідовників. «Мені не потрібна ваша віра. Я не маю чому вас навчати. Нехай кожен з вас стане своїм власним вчителем та учнем» – казав він. Не приєднався до жодної організації та руху, залишившись одиноким учителем, що багато подорожував та спілкувався з людьми. Більшість книг записані з його слів під час зустрічей у різних куточках світу; написані ним самим: «Біля ніг вчителя», «Свобода від відомого», «Перша й остання свобода», «Щоденник», «Записники».

Говорити про те, чого ж, все ж таки, навчав Дж. Крішнамурті, важко, оскільки системи поглядів він після себе не залишив. Але основними, центральними проблемами, які він обговорював із слухачами, і намагався їх вирішити, були наступні: 

- дуальність, протистояння, породжені думкою; 

- природа думки та егоїзму; 

- Я – це світ, і світ – це Я; 

- факти, або те, що є; 

- фрагментація повсякдення; 

- цілісність остаточної реальності.

 Мазурін Ю.В., доктор біологічних наук

НАУКА НА ЗЛАМІ ТИСЯЧОЛІТЬ – ЗНОВУ ЕПОХА ВЕЛИКОГО СИНТЕЗУ

 Інваріанти в нашому житті­­­

Дивно, але до відмови від традиційно усталеного поняття часу і до необхідності нової концепції сприйняття навколишнього світу, ґрунтованого на чільній ролі інформації, вчені прийшли різними шляхами. Х. Хармут [9] – через математичну фізику і теорію інформації, а один з найвидатніших психологів кінця нашого століття Дж. Гібсон [1] – вивчаючи фізіологію сприйняття. Платою за новизну в обох випадках стала багаторічна і ще не завершена запекла боротьба з прибічниками усталених поглядів. Вперше була повністю усвідомлена фундаментальна роль поняття інваріанта і пов’язаного з ним поняття подібності при описі взаємодії людини і загалом біологічних систем з навколишнім середовищем.

  Свамі Вівекананда

ДУША, БОГ ТА РЕЛІГІЯ

ІСТИННА ПРИРОДА ЛЮДИНИ

СТАДІЇ САМОУСВІДОМЛЕННЯ

МОЖЛИВОСТІ ЛЮДСЬКОЇ СВІДОМОСТІ