Барбара Скарґа

«На початку було Слово»

Barbara Skarga, “Na początku bylo slowo”

           Серед розмаїття понять, тісно пов’язаних із часом і проблемами, дотичними до часу, поняття початку займає особливе місце. В Біблії читаємо: на початку було Слово. Ті ж, що досліджували, чим є час, одразу ж ставили питання, чи існував він вічно, а якщо ні, то як міг заіснувати, в результаті яких подій чи волі, і, де треба шукати мить його зародження. Ці питання ставили і Платон, і Плотин, і багато інших, починаючи свої роздуми із радикального протиставлення часу вічності. Бо те, що найвище – вічне, а вічність поза часом, вона – як писав Платон – і не була, і не буде. Звідси висновок, що час повинен мати свій початок. Чи є він справою божественного деміурга, чи виник, як того хотів Плотин, разом із душею, що постійно прагне дати світові те, чого йому бракує, тому рухається до кращого, створюючи «потім» і «пізніше»; чи запанував із волі Бога у мить створення світу – час постійно перебував у центрі зацікавлень філософії. І разом із ним його елементи: вчора і завтра, було, є і буде, та їхні найвіддаленіші межі, початок та імовірний кінець.

Костянтин Родигін, аспірант кафедри філософії  Донецького національного університету

 ФЕНОМЕН АЛХІМІЇ ЗАХОДУ

В КООРДИНАТАХ НАУКИ, МИСТЕЦТВА ТА ФІЛОСОФІЇ

 У статті розглянуто низку дефініцій Західної алхімії, проаналізовано її принципові трактування алхіміками та дослідниками.Показано, що терміни «наука», «філософія» та «мистецтво» рівноправно фігурують у дефініціях цього соціокультурного феномена, а їх зміст та межі в дискурсі алхімії є лабільними. Автор стверджує нееклектичний характер алхімічної єдності «фізики» й «містики», який, однак, не виключає поляризації трактувань герметичного мистецтва екзотеричними дослідниками та власне алхіміками, що зберігається до сьогодення.

 Ключові слова: алхімія, наука, філософія, мистецтво, синкретизм, «фізика» і «містика».

Ярослава Шекера, Київський національний університет імені Тараса Шевченка

 ФІЛОСОФСЬКЕ ОСМИСЛЕННЯ БУТТЯ МИТЦЯМИ ЧАНЬ

(НА ПРИКЛАДІ КИТАЙСЬКОГО ПОЕТА VIII ст. ХАНЬ ШАНЯ)

 Досліджено особливості сприйняття довкілля і місця особистості в ньому буддійськими поетами-монахами доби Тан (VІІ-Х ст.). Проаналізовано низку поезій Хань Шаня, розкрито специфіку його чаньської «практики», що постає як не-практика і не-зосередження; показано, як саме через розумове осмислення власної сутності така практика привела поета до чистого споглядання довкілля.

Ключові слова: буддизм, чань, не-практика, споглядання (медитація), художній образ.

{jcomments off}Олександр Вознюк, кандидат педагогічних наук, доцент, докторант кафедри педагогіки Житомирського державного університету ім. І. Франка

ГУМАНІТАРНЕ ЗНАННЯ ЯК ЧИННИК

ЗМІНИ ТРАДИЦІЙНОЇ НАУКОВОЇ ПАРАДИГМИ

На основі універсального теоретико-методологічного принципу, який базується на універсальній синергетичній парадигмі розвитку та теорії синтезу знань,аналізується розвиток гуманітарного знання в сучасну епоху, що виявляє перехід від традиційної субстратно-речовинної до субстанціонально-польової парадигми пізнання. Подаються головні аспекти зазначеної парадигми.

Ключові слова: гуманітарне знання, традиційна наукова парадигма, універсальна синергетична парадигма розвитку, субстратно-речовинна та субстанціонально-польова парадигми пізнання.