СЛОВНИК АНАЛІТИЧНОЇ ПСИХОЛОГІЇ

Аналітична психологія

Підпорядкована функція

Підпорядкована функція (нижча, недиференційована, неповноцінна) (Minderwertige Function). Підпорядкованою функцією я називаю таку функцію, котра відстає в процесі диференціації. Як показує досвід, майже неможливо ‒ внаслідок несприятливих загальних умов, ‒ щоб хто-небудь розвинув одночасно всі свої психологічні функції. Вже соціальні вимоги ведуть до того, що людина перш за все і найбільше диференціює (розвиває) ту зі своїх функцій, якою вона або від природи найбільш обдарована або котра дає їй найочевидніші реальні засоби для досягнення соціального успіху. Дуже часто, майже регулярно, людина в більшій чи меншій мірі цілком ототожнює себе з функцією, яка поставлена в найсприятливіші умови і тому особливо розвинута. Так формуються психологічні типи >>>. При односторонності цього процесу розвитку одна або декілька функцій неминуче відстають у розвитку. Тому їх можна охарактеризувати як «неповноцінні», і притому в психологічному, а не в психопатологічному сенсі, бо ці відсталі функції зовсім не є хворобливими, а лише відсталими у порівнянні з функцією, яка перебуває у сприятливих умовах.

 В більшості випадків, тобто в нормальних випадках, підпорядкована функція залишається усвідомлюваною, а от при неврозі підпорядкована функція, навпаки, занурюється частково або ж майже повністю в несвідоме. Це тому, що в міру того, як весь запас лібідо спрямовується на функцію, яка має перевагу, підпорядкована функція розвивається регресивно, тобто повертається до своїх архаїчних первинних стадій, внаслідок чого вона стає несумісною зі свідомою і ведучою (переважаючою) функцією. Якщо функція, яка нормально мала би бути свідомою, попадає в несвідоме, то в несвідоме йде і енергія, специфічно притаманна цій функції. Природня функція, як, наприклад, почуття, має в своєму розпорядженні енергію, властиву їй від природи, вона є добре організованою, живою системою, яку при жодних обставинах неможливо цілковито позбавити енергії. Через занурення підпорядкованої функції в несвідоме залишок її енергії також переводиться в сферу несвідомого, внаслідок чого несвідоме переходить в стан неприродного пожвавлення. Звідси у функції, яка дійшла до архаїчного стану, виникають відповідні фантазії >>>. Тому аналітичне звільнення підпорядкованої функції з несвідомого можливе лише через підняття на поверхню несвідомих образів фантазії, які були збуджені са́ме функцією, котра опустилась в несвідомий стан. Через усвідомлення цих фантазій знову вводиться в свідомість і підпорядкована функція, і завдяки цьому вона отримує можливість подальшого розвитку.

Карл Густав Юнг