СЛОВНИК АНАЛІТИЧНОЇ ПСИХОЛОГІЇ

Аналітична психологія

Диференціація

Диференціація. Означає розвиток відмінностей, виокремлення частин з цілого. В цій праці я користуюсь поняттям диференціації, головним чином, стосовно до психологічних функцій. Поки одна функція настільки ще злита з іншою або з деякими іншими функціями, наприклад мислення з почуттям або почуття з відчуттям, що не може виступати самостійно, вона перебуває в архаїчному >>> стані, вона не диференційована, тобто не виокремлена з цілого як особлива частина, і не має, як така, самостійного існування. Недиференційоване мислення не може мислити окремо від інших функцій, тобто до нього завжди домішується відчуття, або почуття, або інтуїція – так само як недиференційоване почуття змішується з відчуттями і фантазіями, як, наприклад, в сексуалізації почуття і мислення при неврозі (Фрейд). Недиференційована функція, за загальним правилом, характеризується ще і тим, що їй притаманна властивість амбівалентності і амбітендентності (роздвоєння відчуттів і двоїстої спрямованості), тобто коли кожна ситуація явно несе зі собою своє заперечення, звідки і виникають специфічні затримки при користуванні недиференційованою функцією. Недиференційована функція має злитий характер і в своїх окремих частинах; так, наприклад, недиференційована здатність відчуття страждає від змішування окремих сфер сприйняття (“кольоровий слухˮ); недиференційоване почуття – від змішання любові і ненависті. Наскільки котра-небудь функція є цілком або майже цілком несвідомою, настільки вона і не диференційована, а злита як в своїх окремих частинах, так і з іншими функціями. Диференціація полягає у відокремленні однієї функції від інших функцій і у відособленні окремих її частин між собою. Без диференціації неможливе напрямляння, тому що напрямляння функції або відповідно її спрямованість покоїться на відособленні її і на виключенні всього, що не належить до її сфери. Злиття з іррелевантним робить спрямованість неможливою – лише диференційована функція виявляється здатною до визначеного спрямування.

Карл Густав Юнг