СЛОВНИК АНАЛІТИЧНОЇ ПСИХОЛОГІЇ

Аналітична психологія

Мислення

Мислення. Я розумію мислення як одну з чотирьох основних психологічних функцій (див. функція >>>). Мислення є та психологічна функція, котра, слідуючи своїми власними законами, приводить дані змісту представлень в понятійний зв’язок. Це є апперцептивна діяльність як така, вона ділиться на активну і пасивну мисленеву діяльність.

Активне мислення – це вольова дія, пасивне мислення лише стається – воно факт, який відбувається. В першому випадку я піддаю зміст уявлень вольовому акту судження, в другому – утворюються понятійні зв’язки, формуються судження, які іноді можуть і суперечити моєму наміру, можуть і не відповідати моїй меті і тому не викликати в мені відчуття напрямку, хоча пізніше я і можу, з допомогою активного, апперцептивного акту, дійти до визнання їх спрямованості. Згідно з цим, активне мислення відповідало би тому, що я називаю спрямованим мисленням. Пасивне мислення було неточно охарактеризовано як фантазування. Тепер я охарактеризував би його інтуїтивним мисленням.

Просте нанизування уявлень, яке деякі психологи називають асоціативним мисленням, я вважаю не мисленням, а просто уявлянням. Про мислення ж слід було би говорити, на мою думку, лише там, де справа стосується зв’язування уявлень за допомогою понять, тобто іншими словами, де має місце акт судження, – однаково, виникає цей акт судження з нашого наміру чи ні.

Здатність до спрямованого мислення я називаю інтелектом, здатність до пасивного чи не-спрямованого мислення я називаю інтелектуальною інтуїцією. Далі, спрямоване мислення, інтелект я називаю раціональною >>> функцією, тому що воно підводить зміст уявлень під поняття на основі усвідомленої розумної норми. І навпаки, не-спрямоване мислення, або інтелектуальна інтуїція, є для мене функцією ірраціональною >>>, тому що воно судить і впорядковує зміст моїх уявлень згідно з нормами, котрі мною не усвідомлені і тому не пізнані в якості розумних. В певних випадках, проте, я можу згодом зрозуміти, що і інтуїтивний акт судження відповідає розуму, хоч він і склався в спосіб. який є для мене ірраціональним.

Мислення, кероване почуттям >>>, я не розглядаю як інтуїтивне, а як мислення, залежне від почуття, тобто таке мислення, яке не слідує своєму власному логічному принципу, а підпорядковується принципу почуття. В такому мисленні логічні закони присутні лише як видимість, насправді ж вони зняті і замінені намірами почуття.

Карл Густав Юнг