СЛОВНИК АНАЛІТИЧНОЇ ПСИХОЛОГІЇ

Аналітична психологія

Афект

Афект. Під афектом слід розуміти стан почуття, що характеризується, з одного боку, помітною інервацією тіла, з іншого боку, своєрідним порушенням процесу уявлення. Емоція є для мене синонімом афекту. на противагу Блейлеру (див. афективність >>>), я відрізняю почуття від афекту, хоч воно і переходить в афект непомітно, бо кожне почуття, досягнувши деякої сили, викликає тілесні інервації і цим самим стає афектом. Але з практичних міркувань було би вірним відрізняти афект від почуття з огляду на те, що почуття може бути довільно керованою функцією, тоді як афект, за загальним правилом, не такий. Так само афект ясно відрізняється від почуття і помітною тілесною інервацією, тоді як почуття в більшості випадків не супроводжується цими інерваціями, або ж вони бувають настільки малої інтенсивності, що їхню присутність можна довести лише за допомогою дуже тонких інструментів, наприклад за допомогою психогальванічного феномена. Афект посилюється від відчуття викликаних ним же тілесних інервацій. Це спостереження повело до теорії афекту Джеймса-Ланге, яка взагалі причинно виводить афект з тілесних інервацій. На противагу такому крайньому поясненню я розумію афект, з одного боку, як психічний стан почуття, з іншого – як фізіологічний стан інервації; те та інше посилюється у взаємодії, тобто до посиленого почуття приєднується ще компонент відчуття, завдяки якому афект більше наближується до відчуттів (див. відчуття >>>) і суттєво відрізняється від стану почуття. Яскраво виражені афекти, тобто супроводжувані сильною тілесною інервацією тіла, я не прираховую до сфери функцій почуття, а відношу до сфери функцій відчуття (див. функція >>>).

Карл Густав Юнг