Тривалий досвід переконав мене у тому, що саме в психологічних дослідженнях навіть найобережніше поводження з поняттями і виразами не може бути надмірним, адже саме в царині психології, як ніде, зустрічається величезне різноманіття у визначенні понять, котре нерідко є приводом для найвпертіших  непорозумінь. Цей розбрат відбувається, вочевидь, не лише тому, що психологія – наука ще молода, але й через те, що матеріал досвіду, матеріал наукового розгляду не може бути піднесений до очей читача в конкретному виді. Психолог-дослідник знову і знову почувається змушеним зображати спостережувану ним дійсність в розлогих і опосередковуваних алегоричних описах. Про пряму передачу може бути мова лише остільки, оскільки повідомляються елементарні факти, доступні підрахунку і вимірюванню. Та чи багато що в царині справжньої психології людини проживається і спостерігається як факт, доступний підрахунку і вимірюванню? Такі фактичні дані є, але той, хто глибше проник в сутність психології і пред’являє до неї як до науки більш високі вимоги, а саме щоб вона не тільки животіла в межах природничо-наукової методики, той, напевно, переконався в тому, що експериментальній методиці ніколи не вдасться досить правильно підійти до сутності людської душі або хоча б накреслити приблизно вірну картину складних психічних явищ.

   Проте, як тільки ми покидаємо царину вимірюваних фактичних даних, то опиняємось змушеними користуватись поняттями, які мають замінити нам міру і кількість. Визначеність, яку міру і кількість надають спостережуваному факту, може бути замінена лише визначеністю поняття, його точністю.

_{Карл Густав Юнг}