СЛОВНИК АНАЛІТИЧНОЇ ПСИХОЛОГІЇ

Аналітична психологія

Асиміляція

Асиміляція. Це уподібнення нового змісту свідомості вже наявному обробленому (сконстельованому) суб’єктивному матеріалу, причому особливо виокремлюється схожість нового змісту з вже наявним, іноді навіть в збиток незалежним якостям нового. По суті, асиміляція є процесом апперцепції >>>, відрізняючись проте, елементом уподібнення нового змісту суб’єктивному матеріалу. В цьому сенсі Вундт говорить:

“Такий спосіб оформлення (тобто асиміляції) виступає в уявленнях особливо наглядно тоді, коли асимілюючі елементи виникають шляхом відтворення, а асимільовувані – шляхом безпосереднього відчуттєвого враження. Тоді елементи образних спогадів ніби вкладаються у зовнішній об’єкт, так що результуюче сприйняття виявляється в якості ілюзії, яка обманює нас відносно справжніх властивостей речей, і це особливо має місце в тих випадках, коли об’єкт і відтворювані елементи значно відрізняються один від одногоˮ.

Я користуюсь терміном “асиміляціяˮ в дещо розширеному сенсі, а саме в сенсі уподібнюваного пристосування об’єкта до суб’єкта взагалі, і протиставляю цьому дисиміляцію >>>, як уподібнюване пристосування суб’єкта до об’єкта і відчуження суб’єкта від самого себе на користь об’єкта, чи це зовнішній об’єкт чи об’єкт “психологічнийˮ, як, наприклад, якась ідея.

Карл Густав Юнг