Раціональне. Раціональне – це розумне, те, що співвіднесене з розумом, відповідне йому. Я розглядаю розум як установку (див.), принцип який полягає в оформленні мислення, почуття і дії згідно з об’єктивними цінностями. Об’єктивні цінності формуються в досвіді середнього розуму, присвяченому, з одного боку, зовнішнім фактам, а з іншого – фактам внутрішнім, психологічним. Схожі переживання не могли би, звичайно представляти об’єктивні «цінності», якби вони, як такі, «оцінювались» суб’єктом, що було би вже актом розуму. Але розумна установка, яка дозволяє нам утверджувати об’єктивні цінності як значимі, є справою не окремого суб’єкта, а предметом історії людства.

Більшість об’єктивних цінностей – а разом з цим і розум – суть спадок древності, це міцно спаяні комплекси уявлень, над організацією яких трудились незлічені тисячоліття з тією ж необхідністю, з якою природа живого організму реагує взагалі на середні і постійно повторювані умови навколишнього світу і протиставляє їм відповідні комплекси функцій, як, наприклад, око, яке досконало відповідає природі світла. Тому можна було би казати про одвічно існуючий, метафізичний світовий розум, якби реагування живого організму, відповідне середньому зовнішньому впливу, не було би само по собі необхідною умовою існування цього організму, –  думка, висловлена ще Шопенгауером. Внаслідок цього людський розум є ніщо інше, як вираження пристосування до середнього рівня подій, що осіло у вигляді комплексів уявлень, які поступово міцно зорганізувались і стали власне об’єктивними цінностями. Отже, закони розуму позначають і регулюють середню «правильну», пристосовану установку (див.). Раціональне все те, що узгоджується з цими законами; і, навпаки, ірраціональне (див.) все, що з ними не співпадає.

Мислення (див.) і почуття (див.) є функціями раціональними, оскільки вирішальний вплив на них здійснює момент розмірковування, рефлексії. Ці функції найбільш повно здійснюють своє призначення при якомога більшій узгодженості з законами розуму. Ірраціональні ж функції мають за мету чисте сприйняття; такими функціями є інтуїція (див.) і відчуття (див.), тому що вони для досягнення повного сприйняття всього, що відбувається, повинні якомога більше відсторонюватись від всього раціонального, бо раціональне припускає виключення всього позарозумного.

_{Карл Густав Юнг}