Енантіодромія.

Енантіодромія – значить буквально «біг назустріч». Цим поняттям у філософії Геракліта («Доля є логічний продукт енантіодроміі, творець усіх речей») позначається гра протилежностей в тому, що здійснюється. Згідно цього погляду все, що є, переходить у свою протилежність. «З живого робиться мертве, а з мертвого живе, з юного старе, а зі старого юне, з не сплячого спляче і із сплячого не спляче, потік породження і знищення ніколи не зупиняється». «Творення і руйнування, руйнування і творення – ось норма, яка охоплює всі кола природного життя, як найменші так і найбільші. Адже і сам космос, як він виник з первісного вогню, так повинен і повернутися в нього знову, подвійний процес, що відбувається в розмірені терміни, якщо це навіть величезні періоди часу, – процес, якому належить відбуватися знову і знову».

Така енантіодромія Геракліта за словами тлумачів його вчення. Рясні і вислови самого Геракліта, що виражають такий його погляд. Так він каже: «І природа прагне до протилежностей і створює співзвуччя з них, а не з однакового». «Народившись, вони починають жити, тим самим долучаються смерті». «Стати водою – смерть для душ, для води ж смерть – стати землею. Із землі стає вода, з води стає душа». «Здійснюється взаємний обмін, все обмінюється на вогонь і вогонь на все, як золото на товари та товари на золото». Застосовуючи свій принцип до психології, Геракліт говорить: «Нехай ніколи не буде у вас, ефесян, нестачі в багатстві, щоб могла виявитися ваша зіпсованість».

Енантіодромією я називаю виступ несвідомої протилежності, при тому саме у часовій послідовності. Це характерне явище зустрічається майже всюди, де свідомим життям володіє вкрай односторонній напрямок, так що з часом виробляється настільки ж потужна несвідома протилежність, яка проявляється спочатку у вигляді гальма (Hemmung) при свідомій роботі, а потім у вигляді перерви у свідомому напрямку. Хорошим прикладом енантіодроміі є психологія апостола Павла і його навернення до християнства, також і історія навернення Раймонда Луллія, ототожнення з Христом хворого Ніцше, його прославляння Вагнера і згодом його ворожість до нього, перетворення Сведенборга з вченого в ясновидця і т. і.

_{Карл Густав Юнг}