PADDHATI

МІЖДИСЦИПЛІНАРНИЙ МЕТОДОЛОГІЧНИЙ МЕРЕЖЕВИЙ ЖУРНАЛ

Олександр Бугайов - Душа як об'єкт моделювання (частина 2)

Бугайов А.Ф., науковий співробітник Інституту проблем моделювання в енергетиці ім. Г.Є. Пухова НАН України  bugaev(at)ua.fm

ДУША ЯК ОБ’ЄКТ МОДЕЛЮВАННЯ

ЧАСТИНА 2.

(ЧАСТИНУ 1 МОЖНА ПРОЧИТАТИ ТУТ >>>>>)

Хроно-топоструктура енерго-інформаційного каркаса людини (ЕІКЛ)

Перед тим, як розглянути будову енерго-інформаційного каркаса людини (ЕІКЛ) з позицій полівихорної концепції, викладеної в монографіях автора [1, 2], уявімо собі будову полівихра Всесвіту/Універсуму в середовищі Квантової Реальності. Пятипроменева симетрія полівихра формують 5 інформаційних Космічних Архетипних Матриць (КАМ), а саме:

 

1)    Всесвітня КАМ – на основі генокоду якої зароджуються і розвиваються всесвіти;

2)    Галактична КАМ – на основі генокоду якої зароджуються і розвиваються галактики;

3)    Планетно-зоряна КАМ – на основі якої планети зростають в об’ємі, масі, світимості та переходять до розряду зірок [3];

4)    Клітинно-організмова КАМ – на основі якої формуються об’єкти всередині планетно-зоряної КАМ (органічні, неорганічні, біологічні або соціальні);

5)    Атомарно-молекулярна КАМ – на основі генокоду якої формуються спектри елементарних частинок, атомів, молекул.

Все це багатомірні КАМ, тобто проявлені у всіх Всесвітах Універсуму і на всіх структурних рівнях організації матерії (СРОМ), формуючи їх фрактально-матрьошкову структуру. Кожна КАМ складається з ЕФР – еволюційної форми розвитку і ЕПР – еволюційної програми розвитку.

Ця ж симетрія при обертанні полівихра формує його шаро́во-ієрархічну і секторно-блокову структуру, тобто 5+1 структурний рівень організації матерії (СРОМ), а саме, включаючи гецен, як нульовий рівень:

0 — СРОМ гецена – власне генеруючий центр полівихорної системи, де безліч дуалів Абсолюту (тобто Квантової Реальності), зіштовхуючись, втрачають лінійно-площинний характер руху, переходячи на спіралеподібний, вихровий вид руху. В його гуманоїдному секторі починають формуватись «Япервинне» людини (на основі СЧП). Ось чому­­­­ “команда” Творця (Орла за К. Кастанедою) стає “командою” людини і навпаки, при розвитку зворотного зв’язку. СРОМ гецена – це, по суті, ще плаский шар Абсолюту, але вже втягнутий в спіралеподібний рух, який формує вихор. Аналог “ока циклона”.

I    — СРОМ “першодуху” и “першоформи” – перша викривлена оболонка навколо гецена, яка складається з високочастотного підрівня (“першодуху”) і низькочастотного (“першоформи”).

II  — Монадний – перший рівень фазового резонансу потоків від гецена, “першоформи” і «першодуху”, який народжує стійкий, цілісний, об’ємний структурний шар, що складається з ядер матриць всіх індивідів (першонароджених) Всесвіту. Вочевидь, його можна описати псевдоевклідовою геометрією і середовищем постійного радіуса (гіперполе І.П. Шмельова). В його гуманоїдному секторі  формується та існує “Ямонада” людини.

III   — Каузально-Духовний (КД) — складається з двох підрівнів: каузального (сотвореного) і духовного. Каузальний підрівеньсотвореної матриці полівихра. Духовний підрівень утворюється з високочастотних структур і полів, володіє в цілому правостороннім. Несе в собі програму духовної формується з низькочастотних структур і полів, володіє в цілому лівостороннім, розширюваним рухом (розріджений стан) і розташовується навколо монадної сфери. Несе в собі програму формування матриці індивіда (будь-якого, не лише людини). В цілому каузально-духовний СРОМ створює третю оболонку навколо гецена.

IV  — Ефірно-Ментальний (ЕМ) – створює четверту оболонку навколо гецена і також розділений на два підрівня: ефірний і ментальний. Ефірний підрівень аналогічний каузальному, але менш низькочастотний, ментальний підрівень аналогічний духовному, але менш високочастотний. В цілому частотність зростає всередині ВЧП від гецена до речовинного СРОМ і падає всередині НЧП. В цих підрівнях завершується формування сотвореної і духовної програм, які виступають у вигляді ефірно-сотвореної матриці і ментально-духовної матриці формування об’єкта.

V — Речовинний – рівень вторинного фазового резонансу НЧП, ВЧП і СЧП (рівень стоячих хвиль), периферія полівихра, його третя стійка сфера буття пульсуючого радіусу. Характеризується найбільшою стійкістю, жорсткістю зв’язків, інерційністю і малими швидкостями переміщення об’єктів. В ньому виділяються два підрівня – баріон-лептонний (БЛ) і електромагнітний (ЕМ), в яких формується соматична матриця (геном) індивіда, яка формує речовинне тіло (РТ) індивіда за участі ефірно-сотвореної, ментально-духовної і астральної (психічної ) матриць.

VI  — Астральний (осьовий) – поперечна до всіх інших, постійно розширювана смуга середньочастотних структур і коливань, яка перетинає оболонки і сфери від гецена до Речовинного СРОМ і назад до гецена, і яка формується на стику взаємодії НЧП і ВЧП як проміжне середовище між ними, третій підвихор (“людська смуга” К. Кастанеди). Несе генокод розвитку астральної (психічної) матриці. У вузькому розумінні формує “душу” індивіда.

Кожен об’єкт на своєму СРОМ формується шістьма потоками: трьома прямими (НЧП, ВЧП і СЧП), що йдуть від гецена, і трьома відбитими (зворотніми), що йдуть до гецена від периферії і шарів об’єкта.

Відповідно до цих СРОМ в хроноструктурі енергоінформаційного каркаса людини ЕІКЛ виокремлюються наступні структурні елементи (“тіла́”) – рис.1:

1.    Япервинне – частотно-голограмний багатомірний аспект в секторі гуманоїдного буття гецена Всесвіту/Універсуму, що дає початок даному індивіду в його реінкарнаційних циклах.

2.    Япершодух – перша високочастотна складова ЕІКЛ, випромінювана з Я первинного.

3.    Япершоформа – перша низькочастотна складова ЕІКЛ, випромінювана з Я первинного.

4.    Ямонада – первинна об’ємна самостійна складова ЕІКЛ, яка є синтезом випромінювань з Япервинного, Япершодуху і Япершоформи. Ямонада топологічно проектується на Речовинне Тіло (РТ) в область серця.

5.    Духовне Тіло (ДТ) – перша високочастотна правостороння обертова вібраційна оболонка, створювана монадою навколо себе, несуча генокод розвитку духу людини. Володіє стискним (“вольовим”), доцентровим ефектом. Топологічно проектується на РТ в область брахмапури (на дві п’яді вище тімені).

6.    Сотворене (каузальне) Тіло (СТ) – перша низькочастотна оболонка, лівостороннього обертання, породжувана монадою, несуча генокод розвитку ефірного тіла (ЕТ). Володіє розширюваним, відцентровим ефектом. Нижній її фокус топологічно проектується на РТ між стегнами.

7.    Ментальне Тіло (МТ) – друга високочастотна правосторонньо обертова оболонка навколо монади (пове́рх ДТ), індукована ДТ; в ній розгортається (диференціюється) і закріплюється духовна програма, так що можна говорити про ментально-духовну матрицю людини. Володіє стискним, доцентровим ефектом. Нижній її фокус проектується на РТ в область голови (аджна).

8.    Ефірне Тіло (ЕТ) – друга низькочастотна лівосторонньо обертова вібраційна оболонка навколо монади, індукована СТ, несуча програму розвитку інстинктів і рефлексів РТ. Разом з програмою сотворення становить ефірно-сотворену матрицю людини. Нижній фокус ЕТ топологічно проектується на РТ в область пупка (свадхістана).

9.    Астральне Тіло (АТ) – третя, середньочастотна оболонка навколо монади, формується випромінюваннями ментально-духовного комплексу (МДК) і ефірно-сотвореного комплексу (ЕСК) і зсунута по фазі на 90˚ по відношенню до них. Це так звана “душа” людини. Нарощується в реінкарнаційних циклах, сприяє стійкості і гармонізації ЕІКЛ. Має вигляд гантелей і топологічно проектується на РТ в область серця і легень, формуючи разом з ЕТ руки людини. В силу своєї будови у вигляді крилець (∞), циркуляція потоків в них змінює одні емоції на протилежні.

10. Речовинне Тіло (РТ) – це друга об’ємна самостійна складова ЕІКЛ (1а – це монада), синтезовувана потоками з Речовинного СРОМ згідно з програмою генокода РТ, з врахуванням вибрацій від інших тіл, особливо ЕТ. Навколо РТ формуються баріон-лептонна (БЛО) і електромагнітна (ЕМО) оболонки, які разом з РТ становлять речовинний комплекс (РК).

В елементи ЕІКЛ слід включити і його о́сі: хроноенергетичні осі́ (ХЕО), створювані хрональними радіальними потоками із гецена-монади, ці осі формують чакри ЕІКЛ, і топоенергетичні осі́ (ТЕО), створювані просторовими потоками енергії ефірно-речовинного комплексу (ЕРК) в кожній чакрі. Рух енергії вздовж ТЕО формує в кожній чакрі шість енерговекторів (або 3 промені) – вгору-вниз вздовж хребта, вліво-вправо, вперед-назад. Вздовж хребта проходить головна ТЕВісь, з’єднуючи всі чакри в єдиний дуальний енергопотік (НЧП, що йде знизу вгору, і ВЧП, що йде згори вниз). Рух хронопотоку по ХЕО формує від двох (мінімум) до п’яти (максимум) хроно-пелюст́ок  чакри при її повному розкритті (100% прямого потоку із Япервинного). Хроно-пелюстки́ и просторові вектори чакри слід розрізняти при діагностиці і не змішувати.

Можна виокремити ще такі наступні специфічні елементи СРОМ і ЕІКЛ: бар’єри, дзеркала, блокади і діри. Бар’єр – вузька перехідна горизонтальна зона між рівнями і підрівнями, формована проміжними безструктурними потоками, працююча як напівпровідник, частково розсіююча вертикально-радіальні потоки, частково їх відбиваюча, якщо вони не досягли критичного порога. Дзеркало – аналогічна, але вертикальна, перехідна зона між секторами. Існування проміжних неструктурованих шарів-границь обумовлене самою природою (механізмом) структурування. Бо будь-яка структура – це кільце, замкнутий контур хвиль. А замкнутись на себе (і цим створити стійкий стаціонарний стан) хвиля може лише при строго визначених, дискретних, цілочисельних значеннях частот хвиль. Це закон хвильової механіки. Тому бар’єри і дзеркала складаються з утворень з недискретним спектром частот, слабостійких, з коротким періодом життя. Це “сміття” творення. Блокада – насиченість сектора або рівня віджилими, застиглими структурами (це ксеноліти), які ускладнюють вільне перетікання енергій всередині об’єму секторів або рівнів (тобто всередині “тіл” ЕІКЛ). Бар’єри, дзеркала, блокади аналогічні опору провідника у фізиці. Вузол – місце пересічення потоків. Діра – місце поглинання потоків і формування провалів між ними.

Особливий елемент СРОМ – його структурний паттерн (“форма”), та особлива будова СРОМ в цілому (або його об’єкта), котрі і визначають його симетрію, спосіб існування, рух енергії, тощо. Це як структура лабіринту, де бар’єри, дзеркала, блокади, вузли і діри грають роль пасток, тобто це прояв ЕФР – еволюційної форми розвитку об’єкта.

Що ще входить в хроноструктуру полівихра? Це структура всіх його часових станів Я: від зародження на гецені до стану “­Я-тепер” і далі, до стану “Я-в-майбутньому” (Яn+1). Природно, що це структура самого вихра: в горизонтальному зрізі – слимаки, спіралі, у вертикальному зрізі (і об’ємі) – вид спіралевидного конуса.

Для індивіда в стані “Я-тепер” реальністю представляється лише верхній шар вихрової реальності, тієї самої, що підтримує існування його речовинного тіла і на який він націлений своїми рецепторами. Всі інші шари реальності для нього уже нібизмінюючи їх (а значить, змінюючи і “Я-тепер” за законом резонансу). Тобто, не лише минуле формує майбутнє, а й навпаки, майбутнє впливає на минуле. Это и заложено в понятие и ее изменения. не існують. Аналогія з дорослою людиною: всі її стани – коли вона народилась, рік, два, п’ять, десять років тому, і т.д. – вже пройшли, не існують, розчинились, осіли в “Я-тепер”. Це так і не так. Вони трансмутувались і трансформувались і інші стани її органів, але їх сліди, відображення, зліпки залишились на “тонких” СРОМ і вони впливають на індивіда в його стані “тепер”. Але і на них можна впливати через “тонкі тіла”, СРОМ, де вони зберігаються,

Точно так само, на енергетичному плані, існують і всі минулі життя індивіда, відтиснуті в його вихровій хроноструктурі, і до них можна пробитись крізь бар’єри і дзеркала переходів. І їхній вплив тягнеться, витончуючись або обриваючись, до стану “Я-тепер”. Вони становлять спіралевидну хроно-нитку “Я-цілісного”. Якщо ж врахувати, що кожний індивід, як і член Універсуму, існує у всіх всесвітах цього Універсуму, де формуються такі ж хроно-нитки “Я-цілісного”, то в цілому вони сплітають пасмо “Я-багатомірного”, створюючи багатомірний, багато-об’ємний узор життя індивіда. Правда, хроно-нитки “Я-цілісного” з інших всесвітів впливають одна на одну як “тіні”, як “приховані змінні” у фізиці, але все-таки вплив є (в середньому 1-4 %). Але в періоди глобальних структурних перебудов в ЕІКЛ їх вплив може збільшуватись на порядок. Можна і напряму переходити туди. Шляхами переходу служать діри, енергетичні провали типу Бермудського трикутника, Пермської зони і т.і. Відрізнити пришельців можна за монадами – монади з інших Всесвітів відрізняються за формою від монад нашого Всесвіту. Відповідно, хроно-вік індивіда, який має монаду, рівний хроно-віку свого Всесвіту.

Повернімось до хроно-структури ЕІКЛ. Зупинимось на такому аспекті потоків. Хвиля НЧП і ВЧП, що виходять від гецена (це хвиля еволюції, тобто назовні), створивши Речовинний СРОМ і РТ на ньому як свою крайню границю, відображається від нього як від дзеркала, і йде назад до гецена (рис. 1). Це хвиля інволюції, всередину. При такому дзеркальному відображенні НЧП перетворюється у ВЧП1, а ВЧП — в НЧП1, тобто частотність змінюється на протилежну (як і властивості). Це аналогічно до того, як велике число, поміщене в знаменник (чисельник 1 — відіграє роль дзеркала), перетворюється в дуже мале, а малий дріб, поміщений у знаменник, стає великим числом. Тобто, на дуалі прямих потоків виникає дуал відображених потоків (конвергентний потік з його взаємодоповнюючими під потоками) як сполучені судини ганяють кров-енергію від гецена (Орла) до речовинного тіла і навпаки. Їх відображенням в РТ людини служать дві кровоносні системи – артеріальна і венозна.

Два дуала перетворюють первинні “тіла” і комплекси аж до самої монади і гецена. СРОМ , “тіла́”, монади, сам гецен (тобто Творець) постійно змінюються під цим впливом, трансформуються у інші. Тобто, не лише Бог змінює людину, але й людина змінює Бога. І це розуміння (неможливе для попередніх сторіч) вже проникає в літературу (див. “Кулл і Шлях Темряви” (Спб, 2000)). Цей процес дискретно-неперервний йде до тих пір, доки РТ не почне втрачати свою речовинність “танути”, а вслід за ним і інші “тіла” (бо РТ утримує їх разом як обплетення жили електропроводів), поповнюючи енергією монаду, доки вона не стане без оболонок. Безліч таких циклів буде мати місце, поки існує “Я-первинне” в гецені, поки воно (його частота, хвиля) не розпрямиться, не піде в Абсолют (нірвану, до “Великого заходу” (“століття” Брахми) – кожен проходить по-своєму, зі своєю швидкістю.

Таким чином, змінюючи себе, свою монаду, ми змінюємо і монаду Людства. В цілому ж зміна може охопити всю гуманоїдну монаду, КАМ і весь гуманоїдний сектор буття. До речі, сама гуманоїдна монада також диференціюється на п’ять своїх секторіальних монад: монада демонів, монада ігв (анти людства), монада людства, монада даймонів і монада сурів (сонячних людей або богів)  - по вертикалі. По горизонталі це розшарування створює споріднені види, наприклад, люди, ельфи, гноми і т.і.

Кожен  зі світів, створюваних цими універсальними монадами, розташований в своєму спектрі частот і може бути або повністю развинутий на планеті носію, або ж взагалі бути відсутнім. Частотність, “тонкість” збільшується від світу демонів до світу сурів. На Землі присутні всі п’ять  універсальних монад і всі п’ять світів: світ демонів топологічно проектується на ядро і мантію Землі (низькочастотний “гарячий” спектр), світ ігв – на верхні і нижні шари літосфери, світи даймонів і сурів – на іоносферу і сусідній космічний простір (холод – характеристика світу богів, як жар – світу демонів. Абсолют же характеризується абсолютним холодом і абсолютною темнотою). Між світами існує, хоч і слабкий, зустрічний рух: боги, деградувавши, спускаються вниз (якщо це не спеціальна місія) – втрачаючи частотність, наповнюючись бажаннями; демони, ігви, люди підіймаються вгору – після відповідної трансформації. І ті, і інші можуть застрягати в світі людей, як серединному. Всі п’ять монадних станів утворюють еволюційну форму розвитку (ЕФР).

Але в світі людей можуть бути гуманоїдні істоти, монади яких проходили розвиток на інших планетах нашої сонячної системи (адже і Сонце раніш було планетою і звідти частина гуманоїдів перейшла на Юпітер, частина на Землю, частина – в плазмоїди і залишилась на Сонці), на планетах сусідніх сузір’їв, галактик нашого Всесвіту, або інших всесвітів нашого Універсуму. ~ 30-35 % від усієї кількості людей прийшло на нашу Землю з інших планет і зоряних систем нашого Всесвіту, 12-15 % прийшло з інших вимірів нашої Землі (Шаданакару), 15-20 % перейшло з рослинної і тваринної монад в людську одиницю. І лише менше 1 % – з інших всесвітів нашого Універсуму. Таким чином, майже 70 % людського населення Землі на сьогодні –  пришельці, чиї монади не належать до комірки “першомонади Людини”, яка розпочала шлях з народженням планети Земля. Так, за Д. Андрєєвим (“Троянда світу”) монада Лермонтова була демонічною, і, проживши в “шкірі” людини, перейшла в монаду даймонів. Пушкін, з його монадою “даймон”, поживши в світі людей, знову повернувся в своє середовище, світ даймонів.

Наприклад, генетичні досліди вчених ніби свідчать, що біла раса почалась з одної-єдиної пари ~ 40-45 тис. років тому (кроманьйонська людина). І цілком можливо, що вона “прийшла” або з Великої Ведмедиці згідно з одними переказами, або з Оріона, або із Сиріуса. Бо Хомосапієнс (“кроманьйонець”) не з’явився еволюційно, а виник раптово, різко відрізняючись від неандертальця. Могло бути і декілька хвиль переселення.

Таким чином, на первинну хроно-топоструктуру ЕІКЛ, формовану його монадою, накладаються тони і обертони, інші частоти і гармоніки від неймовірно складного, багатомірного навколишнього середовища, де речовинна соціальна складова (соціум) – лише одна його частина. Хоч і значна, яка досягає до ~ 50 %.

Топоструктура ЕІКЛ

В топоструктуру енергококона людини входять енергоблоки різного рангу (утворені енергохвилями різних частот), їхні енергоцентри або чакри, вузли їх пересічень, різні енерготіла, енергетичні топо-вісі (ТЕВ), “точка збирання уваги” (за К. Кастанедою). Сюди ж входить – як  і в хроноструктуру – ділянка Гецену Всесвіту  (Творця) у вигляді “Я-первинне”, котре може проявляти себе в будь-якій з чакр, і “Я-монада”. Скільки ж чакр вписується в розмір енергококона? Згідно з “видющим” тольтекських магів і “ясновидцями” Заходу і Сходу, енергококон людини в середньому рівний 2,5 метрам у висоту і 2 метрам в ширину на рівні плечей, звужуючись вгору і вниз. Помістимо фізичне (речовинне) тіло всередину енергококона, сумістивши хребет з вертикальною ТЕВ. По цій осі проходять дуальні (синусоїдні + косинусоїдні) потоки хвиль різної частотності, які створюють енергоблоки різного рангу (наприклад, відомі Іда і Пінгала). Підібравши масштаб, щоб в енергоблоки вкладались відомі чакри, причому допустивши, що основні чакри або дантяни складаються із здвоєнихПо-перше, легко пояснюється поява рук і ніг, віднесених до здвоєних енергоблоків (1-й і 2-й дантяни), за рахунок ефекту викиду, розбризкування енергії з них (ефект спарених шестерень); і органів майже всіх відчуттів (слуху, зору, нюху, смаку) – за рахунок ефекту втягування в 3-му, верхньому дантяні, (чакра Аджна або ментальна). Тобто на рівні вішудхи існує енергетична інверсійна площина в енергококоні, яка дзеркально відображає процеси. По-друге, виділяються дві нові чакри – нульова, або тваринна (основний енергоблок) на рівні стегон, і восьма, або духовна (теж основний енергоблок) на відстані ~ 50-70 см над головою. Точніше, зародки цієї чакри, адже її потрібно створити, наповнити енергією, у більшості її поки що немає. І, по-третє, внизу виокремлюються два основних (здвоєних) енергоблоки, котрі можна зв’язати з рослинноютваринною матрицею людини, адже людина в ембріоні проходить весь шлях розвитку органічного світу. Ці два нижніх енергоблоки перебувають латентному стані і не використовуються людиною. Тольтекські маги взагалі “обрізають” їх в себе в процесі свого навчання. енергоблоків, ми отримуємо картину, відображену в рис. 1. Причому з цієї моделі випливає багато цікавих наслідків. і

Ті, хто вибрав Шлях Світла, Шлях перетворення в богів, формують в себе вище восьмої чакри (брахмапури, або космічної) по вертикальній ТЕВ ще 4 основні чакри – планетарну, зоряну, галактичну і всесвітню. При цьому, враховуючи неминуче формування між ними і проміжних, одинарних чакр, відбувається формування енергокаркасу космічної людини, тобто ефіроплазмоїду. Адже космічна людина, яка існує у відкритому Космосі, між зірок і живиться їх енергією, не буде мати речовинного білкового тіла, а буде мати енергетичне тіло у вигляді кулястої блискавка різного розміру. Частотність при цьому зсувається ще більше в сторону підвищення, тобто більш високої частоти, ніж у звичайної органічної людини, в якої частотність зростає від ніг до голови. При цьому знизу вгору йде низькочастотний потік (НЧП), який втрачає нагорі свою низькочастотність, а згори вниз йде високочастотний потік (ВЧП), який зменшує вниз свою високочастотність (згадайте з Біблії сходження богів вниз, до людей, а потім ще нижче, перетворення їх в демонів. Правда, в ній не згаданий і зворотній процес – з демонів у світ людей, а звідти – в світ богів. Цей шлях набагато складніший за перший. Всі відомі боги – це ті, хто в минулому був людьми.

Отже, в енергококоні людини виокремлюються дві різнорідні частини: 1) власне людська частина (гуманоїдна), яка формується позитивними чакрами від 0 до 8, – тому окремі ясновидці і малюють енергококон до стегон або копчика – і латентна рослинно-тваринна частина, яка формується чотирма від’ємними чакрами (двома основними і двома проміжними). Та чи варто їх активізовувати? Під впливом планетарного руху енергій і типу мислення в ЕІКЛ може формуватись або західний тип руху енергій (згори вниз), або східний (знизу вгору).

Власне людська частина топоструктури при накладенні на неї хроноструктури ділиться на 3 сектори: 1) низькочастотний, в якому виокремлюється Тварне тіло – ТТ  (прив’язка до нульової чакри) і Ефірне Тіло – ЕТ (прив’язка до чакри + 2, тобто Свадхістани); 2) середньочастотний – це власне та “людська смуга” енергій К. Кастанеди, в якій перебуває “точка збирання уваги” – на задній стороні кокону, в районі лопаток, – в якому виокремлюється Астральне (або Емоційне) Тіло (АТ) – прив’язка до чакри + 4, Анахати); 3) високочастотний, в якому теж виокремлюються Ментальне Тіло (чакра + 6, Аджна) і Духовне Тіло (чакра + 8, Брахмапура) – яке у більшості людей поки ще слабо виражене, і з яким зв’язано поняття  “дух”.

В енергокаркасі будь-якої істоти Всесвіту, чи це демон, ігва, людина, даймон, бог, чи це рослина, тварина, тощо – існує такий тричленний поділ. Але співвідношення частоти і розміри областей у кожного свої.

Крім названих енерготіл, можна виокремити зв’язані з Речовинним тілом дві оболонки – електромагнітне “тіло” (ЕМТ) і Баріон-лептонне тіло (Б-ЛТ), які складають разом з ним Речовинний енергокомплекс (РЕК).

Можна виокремити більш крупні енергоблоки: третього порядку (по три дуали); четвертого (по шість) і п’ятого (по дванадцять дуалів).

Більш низькочастотні тіла облягають високочастотні тіла. За цією ознакою ЕІКЛ представляє собою сфероїдний частотний спектр, де в центрі “Я-первинне ”, далі йдуть Монада, Духовне тіло, Ментальне тіло, Астральне тіло, Ефірне тіло і, нарешті, на периферії Тварне тіло. Відповідно, і кольори тіл йдуть від ультрафіолетового в центрі до інфрачервоного на периферії. Те ж стосується і звукової гами. Знамените “ОМ” характеризує серединний елемент, Астральне тіло і чакру Анахату (емоційну). Ефіро-тварний енергокомплекс народжує низькочастотні звуки “ХУ”, “И”, “Ю”. Ментально-духовний енергокомплекс продукує високочастотні звуки “А”, “І”, “Я”. Тому склад “АОУМ” охоплює, активізує всі “тіла ЕІКЛ”. Буква, навіть слово “Я” відтворює на звуковому рівні гецен людини, її Я-первинне, відображенням якого служить в першу чергу Духовне тіло, “дух” людини, тому для себе “Я” слід завжди уявляти з великої букви, Сонцем, джерелом енергії, а не принижувати його, як це робиться в шкільному вихованні (““Я” – остання буква в алфавіті”). А випромінювання – це сила, впевненість, світло, дружелюбність, оптимізм, любов. Такий же сферичний семичастотний спектр характеризує і кожну чакру. Тобто в центрі її вібрує частинка “Я-первинного”, а на периферії – відображення Тварного тіла: при умові повного розкриття чакри.

Енергоцентри виокремлюються лише по вертикальній ТЕВ (топо-вісі). По бічних  і передньо-задніх ТЕВ (вліво-вправо, вперед-назад) на рівні кожної вертикальної чакри також існують бічні та передньо-задні енергоцентри, створюючи об’ємно-сферичну мережу чакр ЕКЛ, котра представляється у вигляді “біологічно активних точок” (БАТ) тіла, або точок акупунктури. В нижній частині тіла (до вішудхи) бічним чакрам відповідають більш “грубі” коливання, аналогічні електричному струму в ланцюзі, створюючи руки-ноги і проявляючись в зчленуванні суглобів, затухаючи за амплітудою від центра до периферії. Передньо-заднім чакрам в цій частині речовинного тіла відповідають тонші коливання, аналогічні до магнітного поля, тому вони і не проявляються на речовинному рівні.

Взаємодія душ в психосфері/ноосфері буде розглянута в третій статті.

Література

1. Бугаев А.Ф. Введение в Единую теорию Мира. – М.: Белые альвы, 1998. – 320 с.

2. Бугаев А. Ф.Эниология человека. 2-е изд., испр. и доп. — М.: Профит Стайл; КСП+, 2006. — 320 с.

3. Блинов В. Ф. Растущая Земля: из планет в звезды. – М.: Едиториал УРСС, 2003. – 272 с.

Додати коментар