Віктор Кузнєцов   viktor.kuznetsov(at)front.ru

ІНТЕЛЕКТ  ПРОТИ  СВІДОМОСТІ

(Повідомлення)

Знайомство  зі статтями Даріо Саласа і  його книгами, дозволило поринути у світ маловідомої  для нас герметичної філософії, яку на Заході називають «матір’ю всіх наук». У світі психологічної літератури деколи з’являються «родзинки», які можуть бути доступні для усвідомлення не лише спеціалістові, але й пересічному читачеві без диплому про вищу освіту. І хоча спочатку поява книги «Гіпсосвідомість» не викликала сильного резонансу, її варіант у вигляді аудіокниги «Практика підвищення рівня свідомості», судячи з відгуків, стала одним з бестселерів минулих років.

Найімовірніше, формат аудіокниги й приголомшливий голос Клюквіна притягнули додаткову увагу до її незвичайного змісту й зробили працю філософа з Чилі, Даріо Саласа Соммера, популярною.

Мене в цій книжці спочатку заінтригувало дивне слово «гіпсосвідомість», і вже  пізніше, занурившись у цікаве дослідження (конкретне дослідження, тому що це не психічна белетристика для разового читання), я знайшов, що це, може бути, сáме практичне керівництво зі зміни якості життя людини, яке будь-коли потрапляло мені в руки. Тут є варті уваги аналогії, філософія, пояснення, також серія звичайних і дієвих вправ! Але спочатку про заголовок. У вихідних главах власної книжки Даріо Салас вводить в науковий обіг термін «гіпсосвідомість» (від грецького hypsos – «висота»), щоб показати, що люди можуть володіти найвищим рівнем свідомості. Нічого спільного із темою «зміненого стану свідомості» термін «гіпсосвідомість» не має. Зрозуміло, що є труднощі семантичного розуміння, які чекають на кожного, хто спробує розмірковувати на тему свідомості, і з якими довелося зіштовхнутися й мені. Тому краще виходити з визначень, запропонованих самим творцем цієї книжки, щоб розрізняти свідомість ( з маленької літери «с» і Свідомість (з великої літери «С») :

свідомість у прийнятому психічному сенсі – це особливий стан, який включає зазнані людиною переживання й психічні процеси: почуття, спогади, думки, почуття, бажання, вольові зусилля і т.і.

Згідно з положенням герметичної філософії «Свідомість» є продуктом підвищеного рівня пробудження (пильнування), перебування в «теперішньому моменті» – стані, що дозволяє засвоювати щоденний досвід, витягаючи квінтесенцію з пережитих подій. Із цього випливає що: Гіпсосвідомість – це особлива форма енергії, створена самою людиною під час стану пробудження; вона може й повинна еволюціонувати в людині.

Наявність Свідомості дозволяє людині накопичити Мудрість і бути здатною діяти с-відомо – іншими словами зі-знанням власних мотивів власних вчинків та їхніх наслідків.

Він також вважає, що «ми живемо у Свідомому й розумному Всесвіті, що має голографічну структуру. Існує тільки одна енергія, що пронизує космос у всіх вимірах, що й створює повну єдність життя».

Розвивши усередині себе Свідомість, людина здатна злитися із цією об'єднуючою всесвітньою енергією.

Повертаючись до теми Гіпсосвідомості, треба відзначити, що доводиться погодитися із сумним висновком книжки, а саме: існує «дивовижний обман, жертвою якого стало все сучасне людство», і відбувається він внаслідок «онейричної сили, яка приспала наш розум і перешкоджає мозку правильно функціонувати». Певною мірою так воно і є, тому що ми живемо у світі, де розвиток розуму людини вважається більш принциповим. Причому, наша свідомість залишається дуже низькою, про неї ми фактично нічого не знаємо, але й про сон та його природу ми знаємо не більше. Онейричний означає “замріяний”, “сновидний”, “пов’язаний із галюцинаціями”.

Хочу пояснити, що згідно автора даної книги, обманом є наша культура, яка «заснована на прославлянні та поклонінні перед інтелектом, на шкоду мудрості. Хоча повинно бути навпаки, інтелект повинен підпорядковуватися мудрості». Обманом також можна вважати підміну понять, а саме: ознакою мудрості вважається обсяг інформації, якою володіє людина, а не здатність її осмислювати. Цінується IQ, або коефіцієнт інтелекту, який насправді виявляє ступінь роботизації мозку й поведінки людини, але ж інтелект без совісті схожий на мавпочку з гранатою. Оглянемося навколо: ми, справді, володіємо величезним обсягом інформації, але проблем у землян не стає менше. Зростає кількість дипломованих академіків, докторів наук, але дипломи не приносять щастя, і правий філософ, який стверджував: «Природі байдужні наші титули й звання, кожний у свій час буде відповідати перед нею за те, як він жив і чи був у злагоді із власною совістю».

Отже, звідси можна  зробити висновок, що першочергове завдання  науки полягає у віднайденні й експериментальному обґрунтуванні рівнів пробудження людину й знайти шляхи, що ведуть до вищої Свідомісті. Природно, це абсолютно суперечить твердженню, що інтелект є нашим основним багатством. Задумайтеся, адже й інтелект, і пам'ять є функціями мозку, і доречно уявити, що із загибеллю мозку вони зникають; але якщо розвинути Свідомість так, як про це пише Даріо Салас, може статися так, що вона переживе фізичну смерть. Найімовірніше, це пов’язано з вченням про реінкарнацію (перевтілення душі). У цьому випадку набагато корисніше набиратися мудрості із щоденного життя й підвищувати рівень свідомості, ніж тренувати інтелект, займаючись накопиченням інформації.

Зрозуміло, що дана концепція суперечить сучасній теорії свідомості, яка включена у систему бізнесу, адже ми використовуємо її як і будь-який інший ринковий продукт. Якщо ж почати будувати світ за принципом свідомого навчання, то буде зруйновано багато «храмів науки», так що не варто покладатися на швидкі зміни, але можна про це розмірковувати.

Для того щоб  пояснити, що сон і пильнування  суть одне явище, у згаданій книжці приводиться аналогія з покажчиком температури, по-моєму дуже вдала.

Уявімо градуйовану шкалу, де «0» це момент засипання, усе що нижче нуля – це сон, а вище –  пробудження (пильнування). Ми знаємо, що існує опис різної глибини сну: неглибокий, і найглибший сон, каталепсія. Але НЕ ІСНУЄ деталізованого опису зворотної сторони, того, що лежить вище нульової оцінки. Отут реальна terra incognita – вітчизняних публікацій на дану тему немає, є трохи закордонних, але без висновків про наслідки й значення рівнів пробудження.

Уявіть собі тих, хто управляє країнами, літаками, кораблями, містами і т.д. у сутінковому  стані свідомості, рівень якого перебуває трохи вище нульової позначки. Їхніми діями управляє інтелект, тобто вони діють на автопілоті, виходячи із завчених або впроваджених у їхній мозок схем! Чи не тому наш світ котиться в тартарари? Схоже, що кінофільм «Матриця» не така вже й фантастика!

Наприклад, зверніть увагу, що перш ніж одержати права  водія, або ж дозвіл на впровадження зброю, доводиться складати іспити й обґрунтовувати, що ти не псих. А хто інспектує депутатів, міністрів, кандидатів у президенти? Їх же обирає натовп, а наскільки мудрими бувають рішення, які ухвалювали маси? Тут можна згадати, що ще основоположник соціальної психології Гюстав Лебон звертав свою увагу, що в масі люди стають дуже легко навіюваними, неначе загіпнотизованими. Уявіть собі електоральний натовп із промитими мізками (імплантами поведінки), яка «вільно вибирає» найбільш розрекламованого політика. Чи здатен такий натовп зробити вірний вибір? Найімовірніше ні, а країна (або район) одержить нового керівника, виборчий штаб якого відшукав найвдаліші методи обдурювання виборців. А раптом він через власні психічні заморочки, та ще володіючи розвиненим розумом, отримавши доступ до влади, нашкодить людям або розв’яже війну?

На теоретичному рівні володіння інтелектом дозволяє вдало вирішувати багато питань, але дуже розумна людина у більшості випадків є істотою з неврівноваженою психікою, що залежить від подій, власних почуттів і імпульсів. Якось Н. Бехтєрєва в одному із власних останніх інтерв’ю сказала, що мозок – це найдосконаліший прилад у Всесвіті і його міг зробити тільки Бог. Чому ж тоді приголомшлива структура мозку не дозволяє нам доречно співіснувати? Чому навколо настільки багато руйнувань і смертей, несправедливості й зла, наркоманії й збочень? Чого не вистачає сучасній людині, щоб повноцінно використовувати власний інтелект? Ми доходимо висновку, що єдиним логічним роз’ясненням сучасних лих нашої цивілізації є твердження Даріо Саласа про НИЗЬКИЙ РІВЕНЬ СВІДОМОСТІ людини. У власній книжці він пише: «Чим вище рівень свідомості людини, тим повніше вона застосовує свої розумові можливості, тим ближче вона до дійсності, тим легше долає свої внутрішні конфлікти і тим простіше їй пізнати Істину». Розглянемо взаємовідношення між Свідомістю (не психологічною) і Інтелектом, слідкуючи за логікою автора книжки.

Як ми вже  зрозуміли, Свідомість і Інтелект – не те саме. Інтелект є функцією мозку, тоді як Свідомість – функцією стану пробудження. Інтелектуал не обов’язково є свідомим. Більше того, рівень пробудження в дуже освічених людей, звичайно, нижчий, аніж у безграмотних фермерів. Освічена людина практично стовідсотково позбавлена свідомого «Я», тому що має великий «культурний імплантант», а відтак, уся сучасна система освіти, як я писав вище, побудована на гіпнотичнім завчанні, створює бездоганних роботів (і слухняних споживачів) з єдиною програмою поведінки. І тільки одиниці зуміють вийти із програми, але для цього їм доведеться йти проти юрби.

І ще одна цитата: «Щоб досягти найвищого рівня Свідомості, потрібно спочатку досягти найвищого рівня пробудження, тому що останній дозволяє виключити онейричну складову із психіки й виконати свідоме навчання на базі найглибшого розмірковування, формуючи «Вище Я». Розумній, але сплячій людині не вдасться досягти найвищого рівня свідомості, якщо вона стовідсотково не пробудиться. Пробудження досягається нелегко, тому що повсякденні можливості людини виявляються нікчемними, і їй доводиться закріпити своє «Я», цю невелику частину, пригнічену онейричним «я». (Онейроід – сновидне потьмарення свідомості з напливом мимоволі виникаючих фантастичних уявлень, мрій)».

Ось лише частина висновків, що з’явились після прочитання деяких робіт чилійського філософа. Буду вдячний за відгук тим, кому дана тема небайдужа й, може бути, із чиєю допомогою будуть відкриті нові теми для обговорення.