Об'єкти, як системи, досліджують за допомогою особливих властивостей – системних параметрів, таких як простота, складність, надійність, гомогенність тощо. Ефективність системного підходу залежить від характеру застосовуваних загальносистемних закономірностей, що встановлюють зв'язок між системними параметрами. На сучасному етапі на основі узагальнення різних варіантів системного підходу створюються умови для загальної теорії про системи (ЗТС) – системології. Виникнення і поширення системного підходу зумовлене кризою елементаризму і механіцизму у зв’язку з ускладненням завдань науки і практики. Системний підхід розвиває і конкретизує такі категорії діалектики як зміст і форма, частина і ціле та інші.