Володимир Кізіма. Тоталогія.
Кізіма Володимир Вікторович (р. н. 1942), сучасний український філософ, д. філос. н., проф., зав. кафедри філософії науки і культурології Центру гуманітарної освіти НАНУ, керівник лабораторії постнекласичних методологій; головний редактор періодичного видання "Totallogy-ХХІ. Постнекласичні дослідження".
Кізіма В. В. створює нову філософію постнекласичної доби, "філософію оновлення", а саме: метафізику тотальності, в якій автор намагається подолати взаємну несумісність класичної і некласичної методології. Першим кроком до такого примирення є зняття протистояння між суб'єктом і об'єктом пізнання, яке полягає в тому, що у постнекласній методології визнається наступна ситуація: суб'єкт впливає на об'єкт і навпаки, а самі вони знаходяться у спільному для них субстанційному полі. Тому можна говорити про певну тотальність, цілісність суб'єкта та об'єкта.
Метафізика тотальності поділяється на:
- генерологію - це сфера виявлення актуальних, завершених і визначених у своїх само-детермінованих формах буття;
- парсику - це сфера прихованої, потенційної реальності;
- вчення про сізігію, яке являє собою аналіз феномену взаємодоповнення онтичного та онтологічного, парсичного і венерологічного в процесі становлення тотальності.
Таким чином, розділи метафізики тотальності охоплюють собою усі прояви буття та здійснює їхній системний аналіз, враховуючи їхні взаємозалежності на основі яких виникає складна ієрархія буття.
Статтю Володимира Кізіми "Онтико-онтологічна дуальність Буття як принцип синтезу філософії, релігії, науки" можна прочитати тут >>>>>
Основні праці:
1. Введение в метафизику тотальности (к критике трансцендентализма) (1999)
2. Сизигия метаморфоза (2000-2002)
3. Сизигийная рациональность (2003)
4. Метафизические начала сизигийной антропологии (2006)
5. Социум и Бытие (2007)