Людмила Петюшенко, к.т.н., директор Українського науково-дослідного інституту медико-біологічних проблем та біоенергетичних технологій, директор Центру розвитку дитини, людини та сім’ї “Сінˮ
ПРО ТРАНСПОРТНИЙ ЗАСІБ ДЛЯ РОЗВИТКУ ДУХОВНОСТІ –
УКРАЇНСЬКУ НАЦІОНАЛЬНУ МОДЕЛЬ САМОВДОСКОНАЛЕННЯ (УМ)
Вступ.
У останні десятиліття ми все виразніше помічаємо негативний вплив навколишнього середовища на соціум, зокрема на нас з вами. У свою чергу, навколишнє середовище страждає від антропогенної дії, у тому числі і від нашого з вами.
У наявності повна деградація системи цінностей у основної маси молодих людей. Ці слова не вимагають доказів. Це наша дійсність. Іноді створюються фільми про Землю через 10, 20 років, перетвореною попередніми її мешканцями (тобто нами з вами) в холодну пустелю. Це бачення можливого результату нашої діяльності, якщо все продовжуватиметься, як і раніше. Деякі учені вважають, що порушення людством Вселенських законів почалося ще в десятому столітті (назвемо це гріхопадінням) і поступово швидкість гріхопадіння все зростала і зростала. У колишні часи, результати неправильних дій людства і окремої людини виявлялися через великі відрізки часу, відбиваючись на інших поколіннях. У ХХ і ХХI століттях скоєне і розплата за нього часто виразно простежуються впродовж життя одного покоління, в даному випадку - нашого. Але не все так безвихідно. Одночасно з катастрофічним прискоренням руйнування людства і планети Земля нам відкриваються шляхи для виживання, порятунку і подальшого розвитку. Висловлювані мотиви мають наукове обґрунтування, перевірене авторами, підтверджене практичними результатами і документованими доказами, зареєстрованими в різних інстанціях, включаючи Організацію Об'єднаних Націй.
Точка зору
Вчені і релігійні діячі різних конфесій і віросповідань пояснюють «сповзання» людства на рівень повного зникнення тим, що людина нехтувала і тепер уже майже повністю забула основи, що забезпечували у всі часи її власне існування. Забуто, що у кожного індивідуума є (повинно бути) ще і духовне життя. У християнстві духовне життя людей базується на «трьох китах», сформульованих для наших предків: Перший «кит» – десять біблейських заповідей; Другий «кит» – сім смертних гріхів; Третій «кит» – три чесноти. Хоча навряд чи зможемо назвати всі заповіді, гріхи і чесноти. А якщо навіть назвати не можемо, то навряд чи варто говорити про дотримання духовних правил. Крім того, за два
останні тисячоліття світ дуже змінився і людство значно розширило список гріхів, деякі з яких більш руйнівні, ніж відомі нашим предкам. На думку автора / 1 /, це і є головним порушенням законів, що допускається людством. Це порушення присутнє в полі кожної людини, що живе на Землі: Один з основних законів Всесвіту – неспричинення зла навіть в думках. Зараз це не може бути тільки стороннім принципом, це повинно стати способом існування. Це необхідна умова і єдиний спосіб виживання і, одночасно, самий кращий захист. Ми озираємося, шукаємо небезпеку навколо, а головна небезпека знаходиться усередині людини і діє непомітно. Корінь цієї небезпеки – в нерозумінні світу, нерозумінні того, що відбувається, в неправильній поведінці, яка непомітно приводить до розпаду людини зсередини. Катастрофи, жахи з якими ми постійно боремося, – це наслідок нашої духовної недосконалості. Зусилля, направлені на боротьбу з тінню, із слідством, не можуть усунути головної причини – духовного розпаду, який зараз відбувається і з яким мало хто пов’язує всі наші біди. Учені також говорять, що людство стоїть перед небезпекою набагато серйознішою, ніж ядерна, – ця небезпека – розпад духу. Найстрашніші втрати – ті, яких ми не помічаємо, не відчуваємо, оскільки смерть спочатку наступає на рівні поля, а потім на рівні тіла. Зараз цей процес близький до критичного, і чим більш занепадає наш дух сьогодні, тим більш ураженим буде здоров’я – духовне і фізичне – наших нащадків. Порятунок полягає в особистому духовному пошуку кожної людини, в усвідомленні того, наскільки кожний з нас відповідальний за долі людей і життя Всесвіту.
Матеріалістичне розуміння розвитку світу привело до духовної деградації людства, тепер це ясно багатьом людям. З самого початку на Землі існувала вся необхідна інформація про закони взаємодії в світі, лаконічно і блискуче викладена в оригіналах релігійних заповідей. Сьогодні офіційна наука підтверджує реальність релігійних міфів, наука і релігія поєднуються і у нас є можливість зрозуміти утаємничені істини за допомогою зрозумілих нам наукових і практичних методів. Одне тільки але. Світ вже знаходиться на межі катастрофи і немає часу на тривале «розгойдування», яке так властиве людині, що духовно обледащіла (нам з вами). Тому справедлива теза, опублікована в матеріалах міжнародного Конгресу Європейського Фонду Управління Якістю (EFQM) в 2000 році “Ми повинні швидко закінчити зміну світу” / 3 /. Я додала до цієї цитати одне лише слово, щоб вона звучала зрозуміліше в ракурсі даної доповіді: Ми повинні швидко закінчити духовну зміну світу. Якщо цього не зробити, то наслідки ясно вказані в Біблії.
Під терміном “духовністьˮ ми сьогодні розуміємо не релігійність, а розвиток знань про тонко-матеріальні (духовні) світи, тонкі тіла самої людини та взаємодію людини з оточуючим середовищем нашої планети і Великим Космосом.
Норми поведінки створювались для того, щоб життя на нашій планеті могло розвиватись і вдосконалюватись, в тому числі і життя людей теперішнього часу (тобто нас з вами). Колись це були згадані вище духовні заповіді, а сьогодні це численні норми та стандарти, у яких про духовність немає і згадки, тому що світське життя потонуло у матеріальних уявленнях та бажаннях. Науково-технічний вектор розвитку був необхідний для чергового просування (стрибка) в розвитку людства. Але за цим стрибком повинен наступити стрибок розвитку духовності. Якщо цього не відбувається по волі людства, то вступають в силу реконструюючі енергії Всесвіту. Учені і фахівці в нетрадиційних областях знань стверджують, що сучасна людина повинна навчитися поєднувати в собі дві половини – духовну і матеріалістичну. Тоді вектор розвитку людства вирівняється. Та часу на роздуми немає. Деградація на Землі розвивається швидше, ніж відновлення, а гаданий розвиток часто приводить до руйнування життя. Серед нас розвинулись фахівці, що змогли поєднати академічні та “нетрадиційніˮ знання. Поєднання досвіду та знань таких фахівців створили системні комплексні підходи до всього, з чим людина стикається в період свого втілення на Землі у тверду фізичну оболонку. Ми називаємо ці знання “інеологієюˮ, тобто знаннями про інформаційно-¬енергетичний обмін між людиною та оточуючим природним середовищем нашої планети та Космосом.
Людина МАЄ ПРАВО дізнатись про мету свого існування на Землі. А от відняти у людини це право не має права ніхто.
ВИСНОВКИ
Давно прийшла пора інакше поглянути на діяльність людини. І не тільки поглянути, а і впроваджувати іншу політику на основі іншої ідеології, що спирається не тільки на технічні знання і досвід, але також враховує теологічні, теософські, “сакральні” знання, докази і факти у сфері академічних наук, що свідчать про первинність духу і про вторинність всього матеріального. Особливість цієї політики в тому, що вона зобов'язана орієнтувати людей не на виживання в світі товарної конкуренції, а на виживання людства в духовно-біологічному сенсі.
Метою, до якої поведе нова політика, повинне бути свідоме, фізично здорове, духовно багате процвітаюче людське суспільство, що живе в повній гармонії з навколишнім природним середовищем власної планети, а також Великим Космосом
(формулювання автора).
Щоб просуватись у вірному напрямку створено Українську національну Модель самовдосконалення (УМ), в якій є необхідні орієнтири (Політика, Стратегія, Система цінностей). УМ має десять питань (критеріїв), і цього достатньо щоб не схибити у цей відповідальний момент часу. В основі УМ – геометричні принципи побудови всього у Всесвіті та духовне наповнення кожного критерію:
П і д х о д и
Р е з у л ь т и
Критерій 1. Лідерство. Крім всього матеріального, на що до цього націлювали лідерів рекомендації цього критерію, необхідно демонструвати наступне: чи взяли лідери на себе відповідальність за досягнення планетарної стратегічної мети? Чи свідомо лідери взяли на себе відповідальність? Яка роль лідерів в розповсюдженні планетарних стратегічних цілей серед всіх зацікавлених сторін суспільства (персоналу, замовників, партнерів, акціонерів, інвесторів, жителів та ін.)? Як лідери залучають персонал до процесу духовного вдосконалення? Як лідери стимулюють персонал з метою розкриття потенціалу кожного? Чи відбито в місії і баченні значущість планетарних стратегічних цілей і яка роль лідерів в цьому питанні? Як лідери орієнтують персонал при розробці системи цінностей, як лідери забезпечують відповідність системи цінностей духовним потребам кожного працівника, кожного члена суспільства?
Критерій 2. Політика і стратегія. Крім всього, що раніше рекомендувалося демонструвати в даному критерії, необхідно висвітлювати політику підприємства і її можливість вивести підприємство до намічених стратегічних планетарних цілей. Необхідно демонструвати стратегію підприємства і віддзеркалення в ній тактичних цілей (завдань), що відповідають планетарним стратегічним цілям.
Критерій 3. Персонал. Крім всього, що раніше рекомендувалося демонструвати в даному критерії, необхідно висвітлювати підходи залучення персоналу до діяльності по вдосконаленню особистого духовного потенціалу, підходи забезпечення можливостей навчання і самовдосконалення працівників за нетрадиційними духовным* програмами, підходи до розвитку свідомості кожного працівника.
Критерій 4. Партнерство і ресурси. Крім всього, що раніше рекомендувалося демонструвати в даному критерії, необхідно висвітлювати: підходи залучення партнерів до рішення планетарних стратегічних задач, підходи удосконалення технологій і ресурсів з орієнтацією на планетарні стратегічні завдання.
Критерій 5. Процеси. Крім всього, що раніше рекомендувалося демонструвати в даному критерії, необхідно висвітлювати орієнтацію процесів на рішення планетарних стратегічних задач. У цьому критерії необхідно більше всього уваги приділяти процесам духовного розвитку і персоналу і суспільства.
Критерій 6. Результати, що стосуються споживача. Крім всього, що раніше рекомендувалося демонструвати в даному критерії, необхідно висвітлювати задоволеність споживачів діями підприємства по досягненню планетарної стратегічної мети, а також наводити докази своїх дій в цьому напрямі.
Критерій 7. Результати, що стосуються персоналу. Окрім колишніх рекомендацій, необхідно висвітлювати задоволеність кожного працівника діями, направленими на розвиток духовності та інтелекту, а також наводити докази цих дій.
Критерій 8. Результати, що стосуються суспільства. Окрім колишніх рекомендацій, необхідно висвітлювати задоволеність решти сегментів суспільства, не охоплених поняттями «споживач», «партнер» і «персонал», діями підприємства в контексті рішення трьох основних стратегічних цілей.
Критерій 9. Ділові результати. Тут окрім даних по відомих раніше видах діяльності необхідно наводити економічні (фінансові) дані про ефективність інвестицій в охорону навколишнього природного середовища і розвиток духовності у всіх сегментах зацікавлених сторін.
УМ розроблено на базі дуже відомих та ефективних моделей, створених у період 1945¬1985 років в Японії, США, Росії, Європі з метою швидкого досягнення успіху у діловій сфері. Ці моделі були і є транспортними засобами для швидкого і ефективного пересування у епоху Риб (епоху розвитку матеріального досвіду), подібно яхтам та кораблям у водному середовищі цієї епохи. Але ми всі перейшли у повітряну, більш легку епоху Водолія (епоху розвитку знань) і тому потрібні відповідні більш легкі транспортні засоби (духовні). Звичайно, щоб опанувати УМ, як і будь-який транспортний засіб, потрібно навчатись. Для початку я запрошую всіх ознайомитись з базовими знаннями з інеології, придбавши невеличку книжечку “Українська національна Модель самовдосконалення (УМ)ˮ, яку я можу вислати бажаючим. Для тих, хто не має доступу до Інтернету, пропоную навчання в центрі «Сін», відвідання окремих семінарів, а також невеличку книжечку «Мы знаем, кто мы и зачем находимся здесь», в якій у вигляді підказок надається практична допомога для опанування перших сходинок в інеології.
Автор: Людмила Петюшенко, к.т.н., директор Українського науково-дослідного інституту медико-біологічних проблем та біоенергетичних технологій, директор «Центру розвитку дитини, людини та сім’ї “Сінˮ», член правління Комітету з етики та гуманітарної експертизи, доповідач Всесвітніх Конгресів Європейської Організації Якості (EOQ) та Європейського Фонду Управління Якістю (EFQM) у 2000 (Угорщина, Ізраїль), 2002 (Великобританія), 2003 (Нідерланди) та 2010 (Туреччина) роках.