Основні визначення згідно з К.Г. Юнгом:

 Установка – це готовність психіки діяти або реагувати в певному напрямі, певним способом.

 Тип – це характерний зразок єдиної загальної установки, що зустрічається в багатьох індивідуальних формах. В соціоніці прийнята назва тип інформаційного обміну (ІО). Тип ІО описує спосіб, в який людина приймає інформацію з навколишнього світу і передає інформацію навколишньому світу. Синонім – тип інформаційного метаболізму (ТІМ).

 Екстраверсія – це спрямованість психічної енергії назовні на об’єкт. В стані екстраверсії має місце сильна обумовленість людини об’єктом. Екстравертний тип – тип, для якого стан екстраверсії є звичним. Якщо екстраверсія інтелектуальна, то людина вдумується в об’єкт. Якщо екстраверсія почуттєва, то людина оцінює об’єкт почуттями.

Інтроверсія – це спрямованість психічної енергії людини всередину. Інтерес не направляється на об’єкт, а відходить від нього назад до суб’єкта. Інтровертний тип – це тип, для якого стан інтроверсії є звичним. Людина з інтровертною установкою думає, почуває і діє таким чином, який вказує на те, що мотивуюча сила належить перш за все суб’єкту, а об’єкт має не більш ніж другорядне значення.

Раціональне – пов’язане з розумом; все те, що узгоджується з середньою «правильною установкою».

Ірраціональне – те, що лежить поза розумом і не базується на ньому.

Психічна функція – форма прояву психічної енергії, форма психічної діяльності.

Є чотири основних психічних функції: логіка, етика, інтуїція, сенсорика.

Мислення (в соціоніці логіка) – психологічна функція, яка слідуючи своєму власному закону, приводить отриману інформацію в понятійний зв'язок, причинно-наслідковий зв'язок.

Почуття, емоція (в соціоніці етика) – процес, який надає отриманій інформації цінність в смислі її прийняття або відторгнення («подобається» чи «не подобається»).

Інтуїція (в соціоніці теж інтуїція) – передає суб’єкту (тобто людині) сприйняття як цілісний зміст без усвідомлення того як цей зміст утворився.

Відчуття (в соціоніці сенсорика) – сприйняття зовнішніх і внутрішніх фізичних подразників (кінестетичних, вазомоторних…)

Оскільки кожна з цих чотирьох функцій може бути як статичною, так і динамічною, то отримуємо вісім основних соціонічних функцій.

     Е – динамічна етика, етика емоцій (лат.“emoveo” – хвилюю, коливаю)

     R – статична етика, етика відносин (лат. “relation” – відносини)

     P– динамічна логіка, логіка діла (лат. “profiteer” – роблю корисні дії)

     L – статична логіка, логіка структури (лат. “logos” – закономірність, правило)

     S – динамічна сенсорика, сенсорика відчуттів (лат. “sensus” – відчуття)

     F – статична сенсорика, сенсорика сили (лат. “factor” – той, що впливає)

     T – динамічна інтуїція, інтуїція часу (лат. “tempus” – час)

     I  – статична інтуїція, інтуїція можливостей (лат. “intueor” – розглядаю, відкриваю)

Короткий опис властивостей соціонічних функцій

Кожна функція може виражатися «позитивно» чи «негативно». Знаки соціонічних функцій ввів В.Гуленко. Детальніше про знаки функцій тут >>>

Психологічні аспекти соціонічних функцій тут >>>