ЧОТИРИ СТИЛІ ВЗАЄМОДІЇ

Англійською мовою тут >>

Всім нам з дитинства притаманний певний стиль поведінки, певні уподобання та загалом певне ставлення до життя. Ми всі по-різному виражаємо себе і по-різному впливаємо на інших. Часто ми не можемо зрозуміти поведінку інших людей, а вони не можуть зрозуміти нашу. Більше того, деколи ми не можемо зрозуміти, що керує нашою власною поведінкою.

Для того, щоб індивідуальні особливості використовувалися з користю, і не ставали бар’єром у відносинах між людьми, варто зрозуміти, які цілі, мотивації та переконання лежать в основі поведінки людей. Розуміння свого стилю взаємодії та стилю інших людей сприяє більш ефективній комунікації та допомагає уникнути багатьох непорозумінь.

Розрізняють чотири стилі взаємодії

Різні стилі характеризуються різними цілями, а також різними стратегіями для досягнення цих цілей.

• Впорядковуючий стиль (Ordering). Люди з цим стилем прагнуть порядку і стабільності. Вони впорядковують хаотичну діяльність, структурують, створюють систему, розробляють правила і слідкують за їх дотриманням.

• Залучаючий стиль (Engaging). Метою людей цього стилю є організація групової роботи. Вони привертають увагу інших до певної задачі, залучають до спільного обговорення та діяльності.

• Змінюючий стиль (Changing). Люди цього стилю прагнуть новизни та змін. Вони руйнують старі системи і шаблони, ініціюють зміни, діють впевнено і рішуче, прокладають шлях у новому напрямку. 

• Інтегруючий стиль (Integrating). Люди з таким стилем керуються прагненням до єдності та гармонії. Вони згладжують конфлікти, допомагають знайти консенсус, поєднують людей з різним баченням у злагоджену команду, створюють гармонійну атмосферу.

Представникам різних стилів притаманний різний підхід до ухвалення рішеннь.

Інтегруючий (I) - радиться з іншими, намагається врахувати всі фактори і думки; вагається, якомога довше відкладаючи ухвалення рішення; очікує на підтримку чи імпульс від інших.

Змінюючий (C) - рішення ухвалює швидко і самостійно, без детального планування, готовий іти на ризик, використовує нестандартний підхід, легко змінює рішення при зміні ситуації.

Залучаючий (E) - перед тим як щось робити складає чіткий план дій. Орієнтований на швидке досягнення результату. Поки справа не завершена, не може розслабитися. Може коригувати свої плани в залежності від очікувань навколишніх.

Впорядковуючий (O) - ретельно обдумує своє рішення, збираючи додаткову інформацію, заглиблюючись у деталі, зважуючи всі «за» і «проти», обдумує можливі наслідки. Рухається до цілі неспішно і методично. Зазвичай не змінює своїх рішень. 

Ми використовуємо різні стилі в різних обставинах. І все ж кожен із нас тяжіє до певного стилю. 

Для легшого розуміння відмінностей між чотирма стилями наведемо дещо перебільшений опис поведінки представників кожного стилю на відпочинку:

Впорядковуючий (O): Детально планує відпочинок за кілька місяців до поїздки. Хоче провести відпустку з максимальною користю: сходити в музей, у книжковий магазин чи на лекцію. На екскурсіях виправляє гіда, коли той говорить недостатньо точно, що неабияк дратує останнього, і заважає групі насолоджуватися екскурсією.

Залучаючий (E): Пропонує всім, кого зустріне, різні варіанти спільного відпочинку. Планує своє вбрання на кожен день. Підчас відпочинку залучає кожного до спільної діяльності: приготування їжі, ігри, походи. Заважає типу O спокійно читати книгу та розмірковувати про важливі речі.

Змінюючий (C): Змінює плани в останній момент. Не переймається тим, що подумають інші. Організовує спонтанний відпочинок з 8 людьми, з якими він тільки-но познайомився. Не має часу спати, адже можна організувати стільки цікавих речей.

Інтегруючий (I): Поїхав не туди, куди йому насправді хотілося, бо не міг відмовити типу C. Насолоджується природою у тихому місці на самоті. Деколи бере участь у божевільних витівках типу C. Сканує навколишній простір на предмет гармонійності-дисгармонійності, прислухається до власних відчуттів, створює спокійну, гармонійну атмосферу, згладжує конфлікти.

*      *      *      *      *

Часто про стиль взаємодії людини можна дізнатися з її вигляду, міміки та рухів.

Впорядковуючий (O) - зазвичай має серйозний вигляд, поводиться стримано, дисциплінований, дотримуюється певної психологічної дистанції у спілкуванні, часто зберігає безпристрасний вираз обличчя. Його міміка невиразна, а рухи дуже стримані.

Залучаючий (E) - швидко рухається, швидко говорить, нетерплячий, напружений, експресивний, йому важко зберігати дистанцію у спілкуванні. Він весь час змінює позу, його руки і ноги постійно рухаються. 

Змінюючий (C) - ініціативний, активний, енергійний, впевнений, незалежний, поведінка невимушена та розкута, гнучко реагує на зміни, легкий на підйом, креативний, відкритий до нового і нестандартного .

Інтегруючий (I) - поступливий, толерантний, поблажливий до чужих слабкостей, поважає особистий простір інших, у спілкуванні свою точку зору не нав'язує, вміє вислухати, нікуди не поспішає, рухи плавні. Виглядає розслабленим, хоч всередині зазвичай напружений.

*      *      *      *      *

В основі чотирьох стилів взаємодії лежать дві пари психічних установок:

 Дві протилежні установки, які визначають притаманні людині способи реагування і дії: ПЛАНУЮЧИЙ та СПОНТАННИЙ  >>>

• Дві протилежні установки, які визначають, звідки людина отримує енергію і куди її витрачає. В залежності від установки люди можуть мати протилежні ролі: КОНТАКТНІ (ІНІЦІАТОРИ) та ДИСТАНТНІ (СТАБІЛІЗАТОРИ).

Представники Впорядковуючого та Інтегруючого стилів мають тенденцію до ДИСТАНТНОСТІ (стабілізації), тому вони приймають рішення повільно, уважні до деталей та обережні.

Представники Залучаючого та Змінюючого стилів мають тенденцію до КОНТАКТНОСТІ (ініціювання), тому вони приділяють менше уваги деталям, швидше ухвалюють рішення і їм хочеться негайно приступити до їх виконання.

Впорядковуючий та Залучаючий стилі характеризуються плануючим підходом, тому перед тим як діяти, представники цих стилів потребують чіткого плану і намагаються його дотримуватися. Якщо ситуація змінилася, їм важко адаптуватися до змін, вони можуть продовжувати діяти за планом, хоча в даній ситуації він вже не актуальний.

Інтегруючий та Змінюючий стилі характеризуються спонтанним підходом, тому рішення представників цих стилей не є остаточними, вони лекго можуть змінитися при зміні обставин. При зміні ситуації вони можуть діяти спонтанно, без попереднього плану, вони більш стресостійкі в умовах змін.

 САМООЦІНКА

Наша самооцінка тісно пов’язана із нашими цілями, внутрішніми мотиваціями та переконаннями. Кожен стиль характеризується різними цілями та мотиваціями, люди різних стилів мають різні очікування від себе, від інших та від життя в цілому. Якщо очікування справджуються, то самооцінка людини підвищується, якщо очікування не справджуються, самооцінка падає.

Очікування від інших та від життя.

Впорядковуючий (O). Очікує, що інші будуть погоджуватися з його баченням та прислухатися до його настанов, що життя буде передбачуване та структуроване, а навколишні дотримувалися правил та домовленостей.

Залучаючий (E). Очікує симпатії до себе, схвалення, захоплення собою, а також вдячності від інших за його допомогу. Хоче мати можливість бути задіяним у житті інших людей чи спільноти.

Інтегруючий (I). Очікує єднання інших з собою та дружелюбного ставлення до себе. Хоче щоб життя було мирним та спокійним, середовище - гармонійним, а навколишні були згуртованими.

Змінюючий (C). Очікує, що інші будуть в захваті від його проектів та будуть вкладатися в них. Що, життя буде сповнене різних можливостей, обставини складуться якнайкраще і в нього буде повна свобода дій.

Якщо очікування до себе, до інших чи до життя не справджуються, самооцінка може падати.

Впорядковуючий (O). Може сильно засмучуватись, якщо перебуває у хаотичному, неструктурованому середовищі, в якому нема порядку і ніхто не дотримується правил, якщо навколишні не прислухаються до його порад та пояснень.

Залучаючий (E). Може сильно засмучуватись, якщо не має можливості бути залученим до спільної діяльності, якщо не бачить схвалення в очах навколишніх, не отримує вдячності за свої дії, якщо інші байдужі до нього та не довіряють йому.

Інтегруючий (I). Може сильно засмучуватись, якщо перебуває у дисгармонійному середовищі, навколишні напружені і конфліктують та не реагують на його зусилля зі створення гармонії.

Змінюючий (C). Може сильно засмучуватись, якщо потрапляє під чужий контроль, залежить від інших, обмежується його свобода дій, не може отримати те, чого хоче, а інші не вірять в його проекти та сумніваються в його можливостях.

ІНТЕГРУЮЧИЙ СТИЛЬ ЛІДЕРСТВА

Лідери Інтегруючого стилю керуються прагненням до єдності та гармонії. Вони можуть об’єднувати різних людей у згуртовану групу, а також самі схильні до об’єднання з партнерами. Головним у робочому процесі для них є досягнення згоди та встановлення співпраці між членами групи. Вміють згладжувати суперечності та непорозуміння, проявляють дипломатичність. Створюють навколо себе гармонійну спокійну атмосферу, в якій іншим комфортно взаємодіяти.

Інтегратори проявляють індивідуальний підхід до кожної людини, вміють вислухати, заохочують інших до висловлення своєї думки, свою точку зору не нав'язують.

Схильні до колегіального ухвалення рішень: радяться з іншими, враховують різні точки зору, поєднують різні бачення, підтримують постійний обмін думками між фахівцями.

На думку І.Адізеса, роль Інтегратора необхідна будь-якій компанії для ефективної діяльності як у короткостроковій перспективі, так і у довгому періоді часу:

Інтеграція означає створення та розвиток культури взаємодовіри та поваги, коли лідер намагається бути непомітним, щоб група могла продовжувати працювати, якщо із ним або з будь-ким із групи щось трапиться.
Компанії, які пов’язують свій успіх із будь-якою однією особою, обов’язково стикнуться з кризою, якщо ця особа вирішить піти або помре… Оскільки період життя організації має бути довшим, аніж життя окремої особи, довготривала ефективна цілісність залежатиме від того, чи створено команду людей, які розуміють, довіряють та поважають один одного і доповнюють вміння один одного. (1)

Переваги і недоліки Інтегруючого стилю лідерства

Переваги:
* Створює настільки згуртовані групи, які не розсипаються навіть при зміні лідера чи в умовах нестабільності.
* Уникає зайвих процедур та бюрократії, встановлює таку систему звітності, яка дозволяє зберігати невимушену, творчу атмосферу в колективі. 
* Дає іншим велику свободу дій, делегує повноваження, дозволяє самостійно вести проекти, що є передумовою для творчості і нестандартних рішень.
* Гнучкість та висока адаптативність, ділова активність керівника орієнтована на поточну ситуацію.
* Індивідуальний підхід до клієнтів із активним підтриманням зворотного зв’язку.

ЧОТИРИ СТИЛІ ЛІДЕРСТВА

Ідеального лідера не існує, кожен має свої сильні та слабкі сторони. Одні лідери діють ефективніше у стабільному середовищі, а інші є ефективнішими в умовах змін. Одні ефективніше взаємодіють із великими групами людей, інші – з малими. Одні більш схильні до розширення бізнесу, інші – до його вдосконалення та стабілізації.

Різні стилі лідерства характеризуються різними цілями, а також різними стратегіями для досягнення цих цілей.

• Змінюючий стиль (Changing). Лідери цього стилю прагнуть до максимальної реалізації можливостей та впровадження змін. Вони мають масштабне, глобальне бачення, відкриті до нового, гнучко і своєчасно реагують на зміни, швидко і самостійно ухвалюють рішення, діють швидко, без зайвих обдумувань, їм подобаються важкодосяжні цілі, вони готові іти на ризик та використовують нестандартний підхід до вирішення задач. Такі лідери здатні руйнувати старі системи і шаблони, ініціюють зміни, діють сміливо і рішуче, прокладають шлях у новому напрямку і впевнено ведуть за собою інших. 

• Залучаючий стиль (Engaging). Метою лідерів цього стилю є організація ефективної групової діяльності. Вони орієнтовані на результат, швидко ухвалюють локальні рішення, складають покроковий план дій і відразу приступають до виконання. Лідери Залучаючого стилю легко вступають у взаємодію з незнайомими людьми, постійно розширюють коло контактів. Вони вміють зацікавити та привернути увагу інших до певної проблеми, знають, як донести інформацію до великої кількості людей. Сприяють соціальній логістиці – поширенню товарів та інформації у соціумі, встановленню зв’язків між різними групами людей, створенню соціальних мереж. 

• Впорядковуючий стиль (Ordering). Лідери цього стилю прагнуть порядку і стабільності. Вони впорядковують хаотичну взаємодію, створюють зрозумілу систему цінностей, впроваджують закони та правила взаємодії, схильні до точності і порядку у всьому. Ретельно обдумують свої рішення, збираючи додаткову інформацію, заглиблюючись у деталі та зважуючи можливі наслідки, воліють не ризикувати та планувати все заздалегідь. Рухаються до цілі неспішно і методично, створюють стабільні довготривалі системи.

КОНТАКТНІ (ІНІЦІАТОРИ) ТА ДИСТАНТНІ (СТАБІЛІЗАТОРИ)

Можна виокремити два протилежні способи взаємодії людини із зовнішнім світом.

Одні люди активно цікавляться зовнішнім світом, тягнуться до нових об’єктів, ініціюють взаємодію з ними. Таких людей можна назвати КОНТАКТНИМИ ІНІЦІАТОРАМИ.

Інші люди мінімізують взаємодію із зовнішнім світом, уникають контакту з новими об’єктами, їх увага спрямована всередину, вони схильні підтримувати та стабілізувати внутрішні процеси. Таких людей можна назвати ДИСТАНТНИМИ СТАБІЛІЗАТОРАМИ.

У наведеній далі таблиці містяться типові ознаки поведінки Ініціаторів та Стабілізаторів.

...

Контактні (Ініціатори) схильні до розширення. Вони активно досліджують зовнішній світ, їхня увага спрямована на нові об’єкти, від них вони отримують мотивацію та стимул. Ініціатори легко витрачають енергію на взаємодію із новими об’єктами. Під об’єктами маються на увазі як матеріальні (люди, предмети, зовнішнє середовище) так і нематеріальні  об’єкти (ідеї, поняття, інформація).

Дистантні (Стабілізатори) орієнтовані на збереження енергії, вони спрямовують увагу на внутрішні процеси, мінімізуючи взаємодію із зовнішніми об’єктами. Стабілізатори досліджують свої думки, відчуття та почуття, схильні до поглиблення та деталізації, впорядковуючи та покращуючи зв’язки між знайомими для них об’єктами.

Швидкість ухвалення рішень

Мені довелося покинути США, щоб перестати прикидатися екстравертом

автор - CHANTAL PANOZZO  www.salon.com    

Америка цінує завзятих і товариських, але коли я переїхала до Швейцарії, то знайшла своїх людей — фальшиві посмішки там не потрібні

Іноді люди запитують, чому я працюю вдома. Якщо вам насправді цікаво знати, я працюю вдома, щоб уникнути багатьох речей: добирання на роботу (середній час в США становить 26 хвилин), огидних робочих просторів відкритого планування, які заохочують лише до стрімкого зростання продажів шумозахисних навушників, і стійкого уявлення, що ідеальний працівник – це той, хто витрачає найбільше часу на спілкування, а не той, хто найбільш продуктивний. Але найголовніше, я працюю вдома, щоб уникнути чогось дуже болючого: необхідності бути екстравертом.

Розумієте, я - інтроверт. Прошу вибачити, але мені подобається тихе, стримане середовище. Я люблю працювати на самоті. І я більше слухаю, ніж говорю.

На жаль, час навчив мене, що це не є позитивними рисами у Сполучених Штатах. В решті-решт це країна, де університети задають курсові роботи як групові проекти. Якщо людині більше не дозволяється навіть писати самій статтю, то не знаю, чому я думала, що кар’єра у написанні друкованої та телевізійної реклами буде гарною ідеєю, але я це зробила.

 en >>

Раціональність/ірраціональність у соціоніці та MBTI

У своїй праці «Психологічні типи» Карл Юнг поділив всі 8 типів на дві групи: раціональні та ірраціональні. Згідно Юнга, тип відноситься до раціонального, якщо його головна психічна функція – раціональна, тип відноситься до ірраціонального, якщо його головна психічна функція – ірраціональна. Раціональними функціями Юнг вважав Мислення (Thinking) та Почуття (Feeling), а ірраціональними – Сенсорику (Sensasion) та Інтуїцію (Intuition).

Соціоніка використовує те ж поняття раціональність/ірраціональність, що і Карл Юнг. В MBTI є поняття Судження (Judging)/Сприйняття (Perceiving), що вважається тотожним раціональності/ірраціональності. Давайте порівняємо, що вкладається у поняття Раціональності/Ірраціональності у соціоніці та у Судження/Сприйняття у MBTI.

• Прояви Судження/Сприйняття в MBTI (кластери Ізабел Маєрс для MBTI форми G)

Судження (Judging)/Сприйняття (Perceiving)
Спонтанність: Відмінність між запланованим і спонтанним способом життя.
Планування: Відмінність між довгостроковим плануванням і рухом у потоці.
Організація: Організація поточної ситуації на відміну від довгострокового планування.
Застосування: Відмінність між задоволенням від досягнення мети та завершення справи, у порівнянні із задоволенням від того, що викликає інтерес; або між роботою із-за обов'язку чи роботою для задоволення.
Зобов’язання: Відмінність між серйозним або вільним ставленням до виконання обов’язків.