Чому білу ПЕТ пляшку не переробляють?
Мабуть багато хто помічав, що ПЕТ пляшку білого кольору неможливо здати в пункт прийому вторсировини. Звичайну прозору ПЕТ пляшку приймають, а непрозору — ні!
Ми вирішили дізнатися чому?
Виявилося, що навіть власники приймальних пунктів та підприємства, які заготовляють вторсировину, часто не знають відповіді на це питання. Ми отримали найфантастичніші припущення, на кшталт — у пляшках міститься хлор(ПВХ полімер) або навіть свинець(свинцеві білила). Тому переробка такого полімеру є невигідною — бо нікому не потрібні небезпечні вторинні гранули, які не можна використати для виробництва нових товарів.
Ми розуміємо, що такі припущення можуть мати місце, бо будь-які фарбники для полімерів раніше виготовлялись з металів, у тому числі з важких — наприклад, з кадмію.
Чому ж так багато виробників використовують цю упаковку, яка, начебто шкідлива? І взагалі, куди дивляться контролюючі органи? Ми вирішили подивитися які виробники використовують таку упаковку і були вражені — навіть деякі бренди, що виготовляють органічну продукцію наливають в такі пляшки кефір та інші кисломолочні вироби.
Сюрпризом став той факт, що ми натрапили на 2 компанії, які принципово не обирають таку упаковку — натомість вони розливають кисломолочну продукцію в достатньо якісну і привабливу для переробки — HDPE полімерну упаковку. Це Молокія і Фанні (Лактонія). І лише дорогий(premium) кисломолочний напій від компанії DANONE також розлитий в HDPE.
Ми вирішили запитати у однієї відомої компанії, чому вони користуються саме білою непрозорою ПЕТ пляшкою, яка, не переробляється. І чи можна її замінити на більш сталу HDPE полімерну упаковку? На що отримали відповідь, що це економічно недоцільно — бо білий ПЕТ значно дешевше коштує, і для виробництва HDPE упаковки потрібно дуже дороге обладнання.
Ну що тут можна сказати? В Україні переробка сміття тримається на рівні 4%, а тут ще й виробники додають клопоту — оптимізують свої витрати за рахунок нашої екології. В розвинутих країнах так робити неможливо — контролюючі органи та закони забов’язують виробника збирати свою тару і переробляти. І якщо цього не відбувається, компанія сплачує високі штрафи. Їй просто невигідно користуватися тарою, яка не цікавить переробника. І вона обирає більш сталі варіанти.
В нашій країні такого немає, тому виробники почуваються вільно — виробляють упаковку жовтого чи чорного кольору, яку теж не можна здати на переробку. І не несуть за це ніякої відповідальності.
ГО «Україна без сміття», яка цього року увійшла до складу Громадської Ради при Міністерстві Екології та Природних ресурсів, збирається вирішувати цю проблему саме на рівні законодавства.
А поки що нам залишається поширювати інформацію про це якомога більшої кількості українців та ігнорувати продукти, що упаковану у таку тару і обирати інші варіанти — скло та HDPE упаковку.
Щоб остаточно з’ясувати, що ж міститься у білих ПЕТ пляшках, ми звернулися до київського Інституту Хімії. Нам запропонували провести хімічний аналіз, однак він настільки дорогий, що ми зрозуміли, що поки не готові на цей спосіб.
Допоміг збіг обставин — на вінницькому полігоні, де також сортують сміття, нам розказали, що білим ПЕТ стає у результаті додавання Двоокису титану(метал). Отримують цей фарбник неекологічним хлоридним або сульфатним способом.
Біла ПЕТ пляшка приваблює виробників тим, що Двоокис титану не тільки забарвлює, а й виконує захист полімеру від впливу ультрафіолету, термін зберігання стає довшим, у непрозорій пляшці кисломолочна продукція виглядає однорідною.
Двоокис титану забезпечує високу покриваність і насиченість кольору. Деякі типи містять в якості наповнювача невелику кількість карбонату кальцію (крейда), який забезпечує економічність. Фарбник є хімічно інертним, не розчиняється у полімерах.
До речі, така фарба має допуск на контакт з харчовими продуктами — виходить, що виробники не порушують закон. Але соціальна відповідальність таких компаній перед суспільством опиняється під великим питанням. Бо вони свідомо продукують сміття, яке не можна переробити, натомість упаковка потрапить на звалище.
Як би там не було, висновки експертів не додають оптимізму — вчені інституту екогігієни і токсикології визнають — немає абсолютно безпечної пластикової упаковки. З будь-якої пластмаси виділяються отруйні речовини.
Що робити? Дивіться уважно — в який полімер упаковані продукти, як вони зберігалися. Якщо умови зберігання були не витримані, і упаковка на складі нагрівалася, стояла під сонцем, або на морозі — можна на 90% бути впевненими, що полімер віддав свої токсичні властивості йогурту або мінеральній воді.
До речі, відрізнити білу ПЕТ пляшку від білої HDPE пляшки достатньо просто. На денці HDPE пляшки є коса стрічка і цифра 2 у трикутничку, а на ПЕТ пляшці — кулька і цифра 1 у трикутничку!
Додамо трішки цікавого…
Діоксид титану, харчова добавка Е-171 — абсолютно безпечний білий порошок, здатний додати естетичний вигляд багатьом продуктам. Допущений в якості харчового барвника відповідно до Європейської інструкцією 94/36/СІ від 30 червня 1994 року.
Використовується для фарбування (відбілювання) всіх сортів рибного філе, фаршу, напівфабрикатів, паштетів, кальмарів, м’яса кри-ля, рибних відходів, крабових паличок, а також широко застосовується в м’ясопереробної промисловості (вибілювання шпигу, делікатесної продукції, паштетів та інше), кондитерської і хлібопекарської промисловості (глазур, жувальна гумка, цукерки, джеми, випічка, тісто та інше).
13.11.2016
Статтю взято з сайту "Україна без сміття"
Види пластикутут >>>