Поводження з відходами, Львів.

Інформаційний буклет. Розробка.

План:

+ Загальні відомості про відходи, склад побутових відходів, вплив на навколишнє середовище. Час розкладання відходів.

+ Загальні відомості про переробку різних видів відходів.

+ Основні правила сортування.

+ Ситуація у Львові. Роздільний збір органіки, скла, пластику. Чи успішно проходить сортування. Куди потрапляє органіка і скло.

+ Успішний досвід інших країн. Європейські пріоритети у поводженні з відходами.

* Пластик. Загальні відомості, небезпека, види пластику, найпроблемніші побутові відходи з пластику: підгузники, одноразові пакети, Тетра-пак.

* Органіка. Компостування, верміферма, біогазова установка.

* Папір. Загальні відомості.  Особливості сортування і переробки. Що не можна здавати на макулатуру. Тетра-пак.

* Інше: Скло. Метал. Вживаний одяг. Стара побутова техніка та ін.

+ ПУНКТИ ПРИЙОМУ ВТОРСИРОВИНИ У ЛЬВОВІ. Сайти recycle.lviv.ua та інші.

+ Структура поводження з відходами у Львові, відділи, напрямки, стратегія Львова.

+ Всекураїнська стратегія поводження з відходами.

++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++

Загальні відомості про відходи 

Відходи — це будь-які речовини і предмети, що утворюються у процесі людської життєдіяльності і не мають подальшого використання та яких їх власник повинен позбутися.

Промислові відходи – це відходи, утворювані в процесі промислового виробництва на заводах, фабриках, у майстернях, сільськогосподарських підприємствах тощо.
Тверді побутові відходи (ТПВ) - утворюються в процесі життєдіяльності людини і накопичуються в житлових будинках, закладах соціальної сфери (школи, ВУЗи тощо). Це – харчові відходи, предмети домашнього вжитку, опале листя, папір, скло, пластмаси та ін.

Склад побутових відходів 

Склад побутових відходів вимірюється або в об’ємі, або в масі. При чому в залежності від одиниці вимірювання цифри можуть дуже сильно відрізнятися. Наприклад, за масою пластик складає 13% від загальної маси побутових відходів, проте за об’ємом він складає у сміттєвих контейнерах біля 50% (це нестиснуті пляшки від напоїв та косметики). Органічні відходи за об’ємом складають біля 20%, а за масою - біля 40%.

За масою побутові відходи складають приблизно: 45% - харчові відходи, 13% - полімери (пластик), 10% - папір та картон, 8% - скло, 6% - текстиль, 5% - будівельне сміття, 2% - метал, 1% - дерево і 10% - інші відходи.

======================

Час розкладу відходів 

• Папір – 1 - 4 міс
• Шкірка від фруктів – 2 - 6 міс
• Газета – 2 - 10 міс
Фанера - 1-3 роки
Вовняна шкарпетка - 1-5 роки
• Сигаретний фільтр – 2 - 10 років
• Поліетиленовий пакет - 100-200 років
• Нейлонова тканина - 30-40 років
• Шкіра - 50 років
• Гумова підошва - 50-80 років
• Банки зі спіненого пластику - 50 років
• Буй зі спіненого пластику - 80 років
• Леска для риболовлі - 600 років
• Жувальна гумка – 5 років
• Батарейки - 100 років
• Консервна банка (жестяна) – від 10 до 50 років
• Алюмінієва банка - 80-220 років
• Підгузники дноразові – 450-650 років
• Пластикова пляшка від напоїв - 450 років
• Пластик – від 100 до 1 000 років
• Пластикові картки (телефонні, банківські) – 1 000 років
• Скло – 4 000 років при контакті з водою. В грунті - необмежено.

 Час розкладання залежить від температури, вологості та доступу повітря.

Для того щоб скло і кераміка під дією води перетворилися на більш дрібні речі, буде потрібно понад мільйон років, але в землі вони можуть зберігатися нескінченно довго.

Термін розкладання поліетиленових пакетів. У багатьох українських джерелах наводиться термін їх розкладання 100—200 років. Деякі західні джерела наводять цифру 500 або навіть 1000 років. Однак встановити точну цифру неможливо з тієї причини, що пластикові пакети використовують трохи понад 50 років, і термін розкладання вчені встановлюють лише експериментальним шляхом.

У той же час, екологи кажуть, що навіть біорозкладні пакети, можливо, ніколи не будуть розкладені повністю. Це пов'язано з тим, що коли вони розкладаються до найдрібніших частинок, мікроорганізми не хочуть їх переробляти. Таким чином, мікрочастинки пластику й далі існуватимуть у непереробленому вигляді, хоч неозброєним оком їх і не видно. Вплив цих частинок на природу вченим ще слід вивчити.

Термін розкладання паперу не дуже великий, але свинцеві барвники зі стоками потрапляють до водойм, роблячи воду непридатною для пиття, отруюють ґрунт і все, що на ньому росте.

Звичайно, не все, що ми викидаємо, завдає шкоди навколишньому середовищу, органічні відходи навіть корисні, бо удобрюють землю.

Одними з найбільш небезпечних побутових відходів є батарейки та енергоощадні лампи, що містять ртуть. Одна батарейка, як вважається, забруднює 20 метрів площі або 400 літрів води.

Список відходів (за рівнем небезпеки для навколишнього середовища, зверху найнебезпечніші)
* автоакумулятори;
* батарейки (електричні);
* гумові покришки;
* консервні банки;
* пластикові пляшки;
* поліетиленова плівка;
* старе взуття;
* газетний папір.

=============================

Правила сортування відходів

 Сортувати відходи найефективніше на місці їх утворення. Після змішування відходів, ефективність сортування зменшується.

 • Правило "Розділяй сухі і мокрі відходи"

Збирайте окремо "сухі" (пластик, скло, метал) і "мокрі" (органічні, кухонні) відходи.

Приблизно 30% ваги побутових відходів і 50% об’єму становлять різні пакувальні матеріали. Контейнери, в які ми викидаємо сміття, майже на 50% заповнені повітрям, хоча на вигляд вони повні. Це відбувається тому, що у складі відходів є багато речей, які мають великий об’єм, наприклад пляшки, коробки, упаковка.

 • Правило "Помий тару"

Тару від продуктів (консервні банки, пакети від соків, тару від молочної продукції) треба промити перед тим, як викинути у смітник. Миття запобігає утворенню неприємного запаху та розведенню мух.

• Правило "Натисни на сміття"

Щоб зменшити вміст сміттєвого контейнера втричі потрібно просто натиснути на сміття (спресувати або скрутити)! Відкрутіть покришку від PET-пляшки або пакунку від соку (Тетра-Пак) і стисніть рукою або ногою. Це дозволяє вивозити відходи рідше, а, значить, скоротити витрати палива і викиди в атмосферу, пов’язані з роботою транспорту. 

 ============================

 Ієрархія пріоритетів поводження з відходами 

Запобігання утворенню відходів - в Україні більше 90% відходів вивозиться на сміттєзвалища. У цивілізованих країнах пріоритетом є зменшення утворення відходів (заборона полімерної упаковки, пропаганда зменшення використання одноразових речей).
Cортування відходів (підготовка до повторного використання). В деяких країнах Європи переробляється до 60% відходів, адже більшість відходів підлягає переробці. Завдяки переробці зменшується кількість сміття та економляться природні ресурси. Запорукою переробки відходів є сортування! В Україні переробляється лише 6% відходів.

 

++++++++++++++++++++++++++++++++++++++

*     *     *     *     *     *

Питання.
• Питання до дирекції ГалПет (або до Львіввторресурсів - вони є дочірнім підприємством ГалПет) про ПЛАСТИК
Питання щодо збору, сортування і переробки пластику у Львові:
1- Весь пластик (з контейнерів для пластику) у Львові збирає підприємство ГалПет? Чи ще хтось збирає пластик з КОНТЕЙНЕРІВ?
2 - Який пластик ГалПет переробляє і на що переробляє (чи тільки на гранули)? Тобто ЯКИЙ ВИД ПЛАСТИКУ переробляє ГалПет (Є як мінімум 7 видів пластику, з яких 5 теоретично переробляються).
Для довідки. Раніше ГалПет переробляв лише ПЕТ-1 на гранули, а HDPE-2 збирав у великих кількостях і перевозив на переробку до іншого міста.
3 – Чи переробляє ГалПет пластик ПЕТ-1 білого кольору (непрозорий)? Якщо ні, то чи віддає комусь на переробку.
Для довідки. За останньою інформацією, єдиний завод який переробляє білий ПЕТ-1 знаходиться в Запорізькій області, і ніде в Україні білий пластик ПЕТ-1 не приймали на переробку. Буквально місяць тому його почали приймати в Києві.
4 – що відбувається з пластиком, який не переробляється на ГалПет і не відвозиться на переробку в інші міста? Які це види пластику?
• Питання щодо Tetra-Pack
Звязатися із заводом з переробки Tetra-Pack
 

 {jcomments on}