Еннеа-тип 2 - Помічник

З книги «Подорож всередину себе. Еннеаграма як теорія особистості» Арнальдо Панґрацці (Arnaldo Pangrazzi), скорочено.

ПОЗИТИВНІ РИСИ ПОМІЧНИКА

Тип ДВА – Помічник. Слово «помічник» відображає суть цього типу особистості, що найкраще проявляє себе в ситуаціях, коли потрібно відповісти на потребу іншої людини. Цей тип об'єднує осіб, для яких стосунки є найважливішим виміром існування, а любов та дружба – найважливішими словами.

За природою вони є людьми з гарячими серцями, що здатні відчитати потреби інших, відштовхуючись навіть від несказаного.

Ці люди відважно та творчо втілюють в життя цінності, які проголошує Церква та які шанують у кожному суспільстві, зокрема відкритість, щедрість, любов до ближнього, самопожертву та милосердя.

Активна діяльність таких осіб є невід'ємним компонентом усіх соціальних проектів, адже вони беруть на себе роль доброго самарянина, що схиляється над тим, хто страждає, гоїть рани та супроводжує на шляху до надії.

Їхня здатність до самопожертви веде їх до посвяти у тих випадках, коли найбільш потрібні людська присутність, тепло та солідарність: вони присутні у житті стареньких людей, у спільнотах, які допомагають наркозалежним, у структурах, що доглядають невиліковно хворих; вони близькі до спільнот та родин неповносправних осіб. Ці люди здатні до великих жестів самовідречення, альтруїзму та безумовної любові до ближнього в приватному та суспільному житті, їхня емоційна енергія постійно звернена до інших осіб, які є в центрі уваги для особистостей цього типу.

Кожен вибір їхнього життя підпорядкований порухам серця, а не вказівкам розуму. Навіть у сфері роботи вони більше звертають увагу на осіб та їхні потреби, ніж на технічні чи практичні сторони справи. Їхні яскраво виражені суспільні здібності роблять їх бажаними та привабливими, особливо для тих, хто має потребу у прийнятті чи у допомозі. Вони з легкістю можуть перетворити якусь спонтанну зустріч у подію, наповнену духом солідарності, чи то на роботі, чи в транспорті, загалом у кожній ситуації. Незнайомі, навіть того не усвідомлюючи, довіряють їм свої особисті секрети та внутрішні терзання, щоб бути вислуханими та отримати добру пораду.

«Він ніби вогонь на горі, який запрошує погрітися кожного, кого застала буря. Хто в біді – відкриє перед ним своє серце, відчуваючи прийняття, висловлене помічником. Та згодом побачить, що після щирої зустрічі уважний слухач знову почвалав у ніч шукати того, хто його ще більше потребує».

Помічники можуть краще виявити свій потенціал, коли інші переживають кризу. Вони ефективні та можуть швидко мобілізувати власні ресурси, щоб відповісти на потреби. Вони відкриті до спілкування у будь-яку пору доби, дають поради для подолання кризи; вони повні віри, що будь-яку проблему можна вирішити.

Вони вміють завойовувати людей компліментами та схваленням.

Зокрема, вони зауважують смаки тих, кого люблять, використовують різні нагоди, такі як іменини та ювілеї, щоб висловити свої почуття через спеціально приготовані подаруночки. 

Професійні орієнтири. Помічники найкраще проявляють себе в тих професіях, які потребують уваги до інших та солідарності: професії, пов'язані з охороною здоров'я (медпрацівники, лікарі, соціальні працівники), пасторальною працею та волонтерством. Крім того, можуть бути корисними в тих ділянках, які потребують вміння будувати стосунки (радники, посланці миру, дипломати).

Ідеалізація власного образу (базова ілюзія): «Світ є щасливим, що в ньому є такі люди, як я; коли б інші люди думали більше про свого ближнього, всі жили б у більш альтруїстичному та солідарному світі».

НЕСВІДОМА ДИНАМІКА ПОМІЧНИКА

ДВІЙКИ уникають визнавати власні потреби: живуть ілюзією, що вони добрі, тому що присвячують своє життя іншим. Їхньою постійною потребою є відповісти на потреби інших, показати відданість ближнім. Вони не усвідомлюють, що допомагати іншим стає способом вияву себе самих, тобто що вони схильні дарувати іншим те, у чому самі мають потребу. Іноді, повертаючись додому після того, як цілий день приглушували власні потреби, допомагаючи іншим, вони можуть зайти до магазину та «подарувати» собі нарешті плитку шоколаду чи нову річ.

Взагалі-то, їхній альтруїзм не є стовідсотково безкорисливим: за готовністю допомогти ховається потреба бути любленими та прийнятими, потреба в людському теплі. Та визнання цього могло б поставити їх у незручне становище, затьмарити те, що вважається найблагороднішою мотивацією служіння, викликати сором, збентеження та розгубленість перед правдою, яку непросто прийняти, виявити маніпулятивні тенденції їхньої поведінки.

Замість зайнятися самоаналізом вони продовжують дивитися назовні, щоб виявити нові потреби свого ближнього та зробити інших залежними від їхньої поведінки в надії, що в якийсь чудо-дивний спосіб відбудеться взаємообмін та спільне збагачення.

Притаманним їм механізмом захисту є пригнічення. Придушують власні потреби та бажання, уникають переглядати глибокі особисті мотиви, що надихають їхню активність. ДВІЙКИ виявляють певні інтроспективні та аналітичні труднощі, оскільки їм заважають їхні підсвідомі мотиви.

ТІНЬОВІ СТОРОНИ ПОМІЧНИКА

Глибинна тривога, що блокує свободу та творчість Помічника, пов'язана з переконанням: «Зі мною все гаразд, якщо я уважний». Справжнім подарунком для них є знайти іншу людину, яка має в них потребу, в іншому ж випадку їх очікує самотність та емоційна порожнеча. У їхньому служінні співіснують найкращі риси та маніпулятивні тенденції. Ідея про служіння виглядає іноді надто безкорисливою, вони не усвідомлюють те, що бажання бути завжди до послуг відображає їхню власну потребу почуватися оціненими, любленими, отримувати увагу від інших.

Помічнику здається, що він завжди має добрі наміри, що у нього немає тих самих потреб, що у інших людей, що він просто виконує свій обов'язок, допомагаючи іншому, та дивується, що інші особи не відчувають того, що відчуває він. На практиці цей комплекс «месії», претензія допомагати іншим всіма можливими способами, є лиш методом, який дає можливість контролювати іншого та робити його залежним; в той же час сам помічник залежить від того, кому він допомагає, бо так він може реалізувати свій образ.

У деяких випадках помічники можуть майже насильно втручатися в життя інших осіб, що не раді ані їхній перебільшеній увазі, ані запитанням, ані виливам емоцій. Іноді вони авторитарно поводяться з тими, кого люблять чи кому допомагають, при цьому не хочуть, щоб інші люди входили в це коло особливих стосунків. Вони вміють «привабити», роблячи компліменти та висловлюючи похвалу, в надії отримати те ж саме через деякий час.

Якщо ж визнання їхньої роботи якось затрималося, то вибухає їхній «справедливий» гнів: «Як ти можеш зі мною так чинити після всього того, що я зробив для тебе?» Маніпулюючи іншими, тиснуть на почуття, передусім на почуття провини: «Як ти можеш поводитися таким чином, недооцінюючи всього добра, яке було тобі зроблене?» Невдоволення може перетворитися на бажання помсти, Помічник може вирішити спалити мости і не говорити жодного слова до недавнього друга. В цьому випадку помічники обирають роль жертв людської невдячності та повторюють собі подумки, які добрі справи вони зробили та як несправедливо з ними вчинили, щоб таким чином покарати тих, хто не був вдячним. Деколи можуть протиставляти людей між собою. Їм важко бути об'єктивними, вони піддаються впливу власних потреб та почуттів. Також їм важко дається самоспостереження та самозаглиблення.

Інші люди можуть дратуватися через втручання в їхнє життя, що його несуть із собою помічники.

СТИЛЬ СПІЛКУВАННЯ ПОМІЧНИКА

Вербальна комунікація. Помічники люблять перебувати з людьми та підтримувати розмову, вони відрізняються своїм теплим словесним стилем. Коли зустрічають по дорозі когось знайомого, то роблять йому комплімент: «Як молодо ти виглядаєш!», «Ти справжня красуня у цьому платті!», щоб розпочати добре розмову та прихилити на свій бік співрозмовника. Легко дають поради: «Послухай мене, я кажу це для твого добра», «я тобі раджу...», «Слухай моєї поради та побачиш, що не пожалкуєш!».

Жести. ДВІЙКИ почувають себе добре при близькому фізичному контакті з людьми: вони рухаються природно та швидко в просторі інших та миттєво встановлюють контакт через потиск руки, обійми, жести уваги. «Бажання ніжності», – так можна було б назвати книгу про стосунки у їхньому щоденному житті.

Вживання простору. Ці люди оточують себе предметами та подарунками, що пригадують їм найдорожчі для них хвилини та почуття, милих їм друзів. Люблять жити в затишних та облаштованих помешканнях, де багато квітів, ляльок, м'яких іграшок. Гість у їхньому домі не встигне ще сісти, як вже йому принесуть каву, солодке.

Вони живуть можливістю налагодити стосунки з іншими людьми через власну відкритість до них. Час для них має понад усе міжособистісну цінність; він стає неособистісним, коли потрібно виконати якесь доручення. Наскільки це можливо, шукають зв'язку та спілкування з людьми перш ніж взятися за якусь роботу.

ПРИСТРАСТІ ПОМІЧНИКА

Гординя є основним недоліком Помічників.

Ці люди вважають, що у своєму служінні вони керуються найбільш благородними намірами, що роблять все без жодних прихованих мотивів, насправді ж їм складно встановити «внутрішнього спостерігача», який би здійснював моніторинг їхнього власного суб'єктивізму. Pop зазначає, що альтруїзм, притаманний цьому типу особистості, є «легальним» способом переживання власного егоїзму.

Певною мірою Помічник переконаний, що він не має потреби в інших людях, натомість інші мають потребу у ньому, в його допомозі. Така засада може навіть перенестися на стосунки з Богом та виявлятися в настанові, що Бог має потребу послуговуватися помічником для спасіння світу.

Гординя заважає розвинутися його природнім здібностям до самоспостереження та здатності цілісного бачення правди; вона може проявлятися в різноманітних аспектах:

Переоцінка: схильність до завищеного оцінювання власних заслуг та до ілюзій щодо можливості вирішення кожної проблеми за допомогою власних здібностей знаходити вихід у кризових ситуаціях та приходити на допомогу іншим. ДВІЙКИ мають велику потребу почуватися потрібними та незамінними в житті інших людей;

Емоційна надчутливість: надмірна чуйність та тривога з приводу критики інших та проявів неуважності до власної особи. Коли їм завдають болю, помічники закриваються в собі та стають агресивними. Іноді виходять назовні ревнощі – прояв потреби утримувати біля себе людей, до яких вони прив'язані чи в яких мають потребу.

Гедонізм: пошук приємності та задоволень, навіть як кулінарії, щоб компенсувати брак теплоти та ніжності;

Підлещування: це вживання словесних та невербальних прийомів з метою привернути до себе увагу тих людей які викликають у ДВІЙОК інтерес та захоплення;

Проекція: добре відомий метод приписування іншим власних потреб та почуттів, щоб виправдати своє втручання в життя інших.

ЧЕСНОТИ: МАРШРУТИ ДО ДУХОВНОГО ЗРОСТАННЯ

Покора. Шлях до зростання для Помічника лежить у осягненні покори. Палмер говорить про чесноту покори: «Можемо порівняти покору із врівноваженим ставленням людини до себе самої; коли дивиться на своє відображення у дзеркалі, радіє тому гарному, що там бачить, та не принижує себе за недоліки».

Покора зростатиме, якщо навчимося:
 - приймати свої обмеження, потреби та почуття;
 - визнавати, що потреба допомоги іншим часто випливає з наших глибинних особистих потреб;
 - усвідомлювати, що коли ми відчуваємо гнів чи незадоволені, це говорять наші придушені потреби, які вимагають уваги;
 - вчитися «бути» самими собою, замість «робити» для інших;
 - любити себе, незалежно від власної корисності для інших людей;
 - дозволити, щоб інші нас любили, не заспокоювати потребу бути любленими за допомогою власних добрих вчинків;
 - бути задоволеними, коли інші стають незалежними та самодостатніми;
 - знаходити час та місце, щоб побути наодинці з собою, використовуючи цю нагоду для внутрішнього самозаглиблення та зростання.

ТЕОРІЯ СТРІЛОК

Процес інтеграції: ДВІЙКИ рухаються у напрямку до ЧЕТВІРОК: 
 - знаходять час для себе самих та відкривають свій внутрішній світ;
 - стають готовими переглядати свої мотивації та торкатися почуттів;
 - відкривають важливість узгоджувати служіння з автентичним особистим буттям;
 - сприймають самотність як шлях до особистого формування;
 - будують більш щирі стосунки та вчаться говорити «ні»;
 - знаходять інші форми для підвищення самооцінки і стають незалежними від потреби допомагати.

ДВІЙКИ можуть набути негативних рис, рухаючись у напрямку до ЧЕТВІРОК:
 - порівнюють себе з іншими, стають заздрісними;
 - ізолюються та пригнічують свої можливості.

Процес дезінтеграції: ДВІЙКИ рухаються у напрямку ВІСІМОК:
 - покидають вдавану вихованість і стають мстивими;
 - можуть ставати агресивними як на словах, так і фізично;
 - шукають провини інших та критикують тих, хто наважився їм протистояти;
 - намагаються контролювати все і всіх;
 - ненавидять так само сильно, як люблять;
 - можуть спалити остаточно мости до тих, хто їх зрадив.

ДВІЙКИ можуть набути позитивні риси, рухаючись у напрямку до ВІСІМОК:
 - стають більш прямими, чесними та здатними довіряти;
 - менше турбуються про думку інших щодо себе.

Тріада залежних (за Карен Хорні)

Залежні типи будують стратегію самореалізації, утвердження свого «Я» та власних цінностей на русі до інших. Їхнім найкращим захистом є постійно перебувати у стосунках. ДВІЙКИ почуваються добре тією мірою, наскільки вони здатні допомагати іншим; їхня цінність залежить від схвалення інших людей.

 Психодинаміка еннеа-типу 2 за Клаудіо Наранхо тут >>>