Еннеа-тип 6 - Співпрацівник

З книги «Подорож всередину себе. Еннеаграма як теорія особистості» Арнальдо Панґрацці (Arnaldo Pangrazzi), скорочено.

ПОЗИТИВНІ РИСИ СПІВПРАЦІВНИКА

Тип ШІСТЬ – Співпрацівник. Слово «співпрацівник» описує базову поведінку цих осіб, скеровану на співпрацю в групі, розвиток спільноти, бо саме таким чином ці люди задовольняють свою потребу приналежності до колективу.

Співпрацівники відзначаються особливою вірністю та послідовністю, відданістю людям та обов'язку, відповідальністю у взятих зобов'язаннях. Їм можна довіряти реалізацію якихось проектів, доручені справи вони доводять до завершення. Їхньою важливою потребою є знати очікування тих, хто поруч, та норми, встановлені у даному середовищі. Якщо вони знають ці очікування, діють впевнено; в іншому ж випадку їх терзають страхи та сумніви. Активність та рух для багатьох спостерігачів є бальзамом, який допомагає їм не думати про власну нерішучість та про те, як подолати свою невпевненість.

 Загалом вони дуже працьовиті, вчасно виконують завдання, жертвують собою для інших людей; вони також вірні обраним авторитетам та мають славу справді чудових співпрацівників.

Стосунки, що їх будують співпрацівники, позначені глибокими емоційними переживаннями; вони гідні довіри, товариські та веселі. Вони є голосом групи, до якої належать, та визнають за незрівнянну цінність вірність власній родині, Церкві, колу однодумців, колективу. Іноді повна відданість одній з перерахованих груп є такою сильною, що будь-яку критику структури вони сприймають як критику себе.

Надають величезну вагу гостинності та традиції як засобам, що розвивають почуття приналежності.

Дбають, щоб їхнє помешкання було чисте та привітне для гостей, які зможуть почуватися вільно і затишно у їхньому домі. Співпрацівники часто організовують родинні свята чи товариські вечірки, щоб підтримати почуття солідарності у колективі. Є великими захисниками традиційних цінностей, що є точкою відліку для єдиної родини та здорового суспільства. Проявом поваги до традиції є шанобливе і привітне ставлення до старших людей.

Мають виражені здібності, які допомагають співпрацювати. Ці здібності ґрунтуються на переконанні, що кожна людина є вільною у своєму виборі та що слід приймати один одного такими, як ми є.

За характером співпрацівники можуть бути двох типів: «фобічні», які є сором'язливими, хиткими, інтровертивними, менше довірливими до себе і більше чутливими емоційно; та «контрофобічними», тобто активними, бунтівливими, екстравертами; можуть ставати центром уваги групи, переборюють власну нерішучість, намагаючись поводитись сміливо, сильно та рішуче.

Професійні орієнтири. Співпрацівники можуть найкраще проявити власні здібності у таких професійних середовищах як військове та релігійне служіння, державна служба, промислові та банківські корпорації, командний спорт, професії судді, депутата, міліціонера, адвоката, педагога та письменника. Неприємними для них є середовища праці, що вимагають конкуренції, швидкого реагування та викликають стрес.

Ідеалізація власного образу: «Якби всі були настільки зайнятими та відповідальними, як ми, не ставалося б на світі так багато неприємностей».

НЕСВІДОМА ДИНАМІКА СПІВПРАЦІВНИКА

ШІСТКИ уникають правопорушення: живуть в ілюзії того, що вони прийняті, якщо є відповідальними та своєю поведінкою задовольняють сподівання інших. Мають потребу у чітких лініях поведінки, страждають в амбівалентних ситуаціях. Почуваються впевнено, коли знають, які правила встановлено та чого саме люди очікують.

Їхня уява про себе самих пов'язана з почуттям відповідальності: вони виконують свої обов'язки, шанують правила та угоди, встановлені у родині, спільноті чи на роботі, демонструючи таким чином, що вони послідовні та що їм можна довіряти. Мають велике довір'я до зовнішніх авторитетів та не дуже довіряють собі самим. Вони не обов'язково є непорушними консерваторами, але віддані ідеї чи справі. Вони готові змінювати та змінюватись після того, як було встановлено певні правила щодо зміни.

Співпрацівники надають величезного значення легальності, правилам, тому що їхній особистий «дракон», що його вони бояться, є порушення чи непослух. Вони не приймають думки про невірність та про помилкову поведінку, тому що бояться осуду та критики. Вони розпочали одного разу життя, в якому показують свою вірність, і сьогодні не хочуть руйнувати власного образу та власної ідентичності.

Це не означає, що таємно вони не хочуть щось порушити, щоб бути вільними, як інші люди, але вони не можуть собі цього дозволити. Та приходить час, раніше чи пізніше, з'являються обставини, в яких вони не так віддано виконують власні обов'язки, переступають правила чи норми і не відповідають на очікування інших.

В цьому випадку вони вдаються до такого механізму захисту як проекція, що служить для зменшення почуття власної провини. Знаходять певну рацію у тому, що вони зробили, та перекладають вину на інших осіб за те, що сталося. Якщо вони не виконали вчасно дорученої роботи, вина належить третім особам, які їх відволікали; якщо їх оштрафували, провина є їхнього друга, що порадив паркуватися в недозволеній зоні, і тому подібне.

ТІНЬОВІ СТОРОНИ СПІВПРАЦІВНИКА

 Глибинна турбота Співпрацівника, що блокує його свободу та творчість, пов'язана з переконанням: «Зі мною все гаразд, коли є я відповідальним».

Потреба виглядати вірним людям та чесним перед певним авторитетом часто маскує внутрішню невпевненість. Практично ця особа залежить від почуття впевненості, яке базується на зовнішніх обставинах, тому мусить постійно пристосовуватися до інших, щоб приховати свої сумніви та нерішучість, страх помилитися та бути осудженим. Те, чого в основному бракує цим людям, це довір’я до себе самих, що його вони шукають деінде. Мають схильність ідентифікуватися з інституціями, до яких належать (родина, Церква та ін.) і через це критику, що може бути звернена до цих спільнот, сприймають на власний рахунок.

Разом з тим схильність жертвувати себе задля цінностей, в які вірять, змушує їх критично ставитися до тих, які поводяться по-іншому та не дотримуються обраного групою напрямку. Буває, що безвідповідальність інших викликає у співпрацівникові невдоволення та небажання сприймати точку зору тих, хто відходить від усталеного бачення.

Через те, що їм потрібно могти чітко розрізняти «біле» та «чорне», вони губляться, коли у стосунках чи загалом у житті стикаються з чимось проміжним, «сірим» чи амбівалентним. Разом з тим співпрацівник хоче залишити про себе гарне враження і прагне уникати прямих конфліктів. Йому властиво відкладати справи; він не вміє відмовляти, коли його просять, тим самим ризикуючи набрати роботи та завдань, які йому не під силу.

Його занижена самооцінка підживлює почуття меншовартості та тривоги, що виявляється в стосунках з людьми та у прийнятті рішень. Співпрацівник деколи ухиляється від прийняття компліментів, тому що критично сприймає настанову співрозмовника, шукає приховані наміри чи інтереси, які могли б ховатися за компліментами. Він навіть боїться бути успішним та через страх невдачі може втрачати нагоди для зростання в роботі, в навчанні чи в особистих стосунках.

Інші можуть дратуватися від його постійної невпевненості, боязливості та перебільшеної підпорядкованості правилам та обов'язкам.

СТИЛЬ СПІЛКУВАННЯ СПІВПРАЦІВНИКА

Вербальна комунікація. У мовленні керуються обережністю та обачністю: «Можна?», «Дозволено?», «Перш ніж вирішити, я хотів би почути думки інших». Їхній спосіб висловлюватися виказує нерішучість та страх зайняти позицію, зробити вибір та прямо заявити те, що відчувають. Вони виховані та обережні в спілкуванні.

 Жести. Невербальні вирази ШІСТОК відповідають ситуації. Вони не є ні надто спонтанними, ні строгими, вони бажають скласти про себе гідне враження. Понад усе звертають увагу на гостинність: той, хто заходить до їхньої хати, буде прийнятий найкращим чином. Хочуть, щоб всі речі були на своїх місцях: від рушників у ванні до склянок для пиття все має бути для того, щоб гість почував себе добре прийнятим.

Використання простору. Житло осіб цього типу, як правило, прикрашене різними речами, що виражають приналежність, емоційні зв'язки: від сімейних фотографій до ювілейних відзначок, від релігійних святощів до військової атрибутики. Живуть у місцях звичайних та приємних, схильні зберігати всього потрохи, «тому що колись це може знадобитися».

ПРИСТРАСТІ СПІВПРАЦІВНИКА

Головним недоліком Співпрацівників є страх.

Це почуття з'являється кожного разу, коли загрожує якась небезпека, що походить ззовні чи з середини людини. Небезпека може бути реальною чи уявною, стосуватися теперішніх справ чи майбутнього. Вони дуже легко уявляють катастрофічні сценарії, доволі часто стають в'язнями власних вигаданих пасток.

Страхи, що їх розривають, мають різні імена: це страх змін, побоювання зробити помилку, боязнь критики, дискомфорт через чиєсь непривітне ставлення, страх перед ігноруванням з боку інших, підозри в обмані чи зраді.

Знаходячись серед цих страхів, ШІСТКИ отримують впевненість та захист у зовнішніх авторитетів та інституцій, що є стабільними точками відліку, від яких вони відштовхуються у власній діяльності.

Страх ШІСТОК може мати велику кількість проявів, наприклад:

 - хронічна невпевненість: «вони вагаються не тому, що не знають, як виконати завдання, а тому, що не впевнені у своїх якостях». Дуже часто люди, які належать до цього типу, не мають належного особистого довір'я до себе, вагаються у власних силах, є нерішучими в ухваленні рішень та схильними до збирання докладної інформації, щоб уникнути можливої помилки;

- залежність: впевненість повертається завдяки точному дотриманню правил та послуху авторитетам, а непередбачені ситуації викликають тривогу;

- підозри: ці люди не з тих, які легко довіряють; схильні сумніватися у справжніх намірах інших людей. Вони звертають увагу на вербальне та невербальне спілкування, шукають його прихований зміст, критикують тих, що переступають правила, постійно контролюють ситуацію, щоб уникнути можливих небезпек;

- нетерпимість до подвійності: ця особистість має велику потребу у чіткому баченні ситуації, щоб називати «чорне – чорним, а біле – білим», та не приймає думки, що можливі проміжні чи суперечливі ситуації; як наслідок, можуть стати негнучкими та не сприймати думки, що не збігаються з їхніми;

- пошук товариства: ШІСТКИ уникають небезпеки бути відкиненими через створювання позитивного образу себе, вдаючись до гостинності, привітності та вихованості, до перебільшеної вірності, що може у крайніх формах проявлятися як підлабузництво.

ЧЕСНОТИ: МАРШРУТИ ДО ДУХОВНОГО ЗРОСТАННЯ

Відвага. Шлях до зростання для Співпрацівників полягає у розвитку чесноти відваги, яку вони можуть збільшувати таким чином:
 - зміцнювати свій внутрішній авторитет;
 - вчитися ризикувати та приймати власне рішення, щоб довіряти собі самим;
 - ірити в основні цінності більше, ніж у норми та інструкції;
 - віддавати перевагу діяльності перед власними фантазіями, уявними сценаріями та небезпеками;
 - брати на себе відповідальність за власний вибір і не ховатися за авторитетами;
 - чітко висловлювати свої ідеї, не боятись можливої реакції чи критики з боку інших;
 - розвивати свою незалежність, обирати такі шляхи, які б відповідали власним цінностям, навіть якщо вони не збігатимуться з думкою оточення;

ТЕОРІЯ СТРІЛОК

Процес інтеграції. В ситуації спокою ШІСТКИ рухаються у напрямку до ДЕВ'ЯТОК:
 - стають більш незалежними; 
 - дивляться на речі більш об'єктивно та спокійно;
 - набувають довір'я до себе самих та до власної думки;
 - дізнаються, що найкращим способом для подолання страху є спокій;
 - знаходять час бути самими собою та краще пізнавати себе;
 - осягають гармонію у власному почутті відповідальності.

ШІСТКИ можуть набути негативні риси, рухаючись у напрямку до ДЕВ'ЯТОК:
 - стають апатичними та дезорієнтованими;
 - непомірковано вживають їжу, алкоголь, захоплюються телебаченням тощо.

Процес дезінтеграції. В ситуаціях стресу ШІСТКИ рухаються у напрямку до ТРІЙОК:
 - стають агресивними по відношенню до тих, хто їх недостатньо цінує;
 - нападають на інших, щоб перемогти власну безсилість;
 - можуть обманювати, доходячи навіть до зради;
 - стають неконтрольованими, коли стикаються з несподіванками;
 - намагаються перемогти тривогу, займаючись багатьма проектами одночасно;
 - надмірно залежать від власного образу.

ШІСТКИ можуть набути позитивні риси, рухаючись у напрямку до ТРІЙОК:
 - починають довіряти собі;
 - діють з більшою ефективністю та компетентністю.

Тріадна динаміка

Тип ШІСТЬ, маючи два шляхи, знаходиться всередині та одночасно приглушує інтелектуальний центр. Вони мають багато думок, які не вважають власними через страх втратити почуття захищеності; в той самий час їхній розум схильний уявляти багато негативних перспектив, що породжує тривогу та боязнь. ШІСТКИ вміють добре користуватися Центром нутра (інстинктивним), щоби вчасно завершувати початі справи, а також мають добре розвинений емоційний (серцевий) центр, який дозволяє їм підтримувати дружні стосунки та приналежність до товариства. Згідно із своїм більш розвиненим нахилом вони більше розвивають центр нутра (інстинктивний) або серця, йдучи двома шляхами:

ШІСТКИ нутра є більш рішучими, прямими, екстравертами; вони вимогливі до своїх матеріальних потреб та трохи нетолерантні до тих, хто висловлює протилежні точки зору.

ШІСТКИ емоційні є більш спокійними та стриманими у висловлюваннях власних думок на публіку; вони більш чутливі до переживань інших, дбають про глибокі дружні стосунки та більш схильні присвячувати себе тим, кого люблять.

Тріада залежних (за Карен Хорні)

У залежних (типи 1,2,6) приглушено інтелектуальний центр. 

Залежні типи будують стратегію самореалізації, утвердження свого «Я» та власних цінностей на русі до інших. Їхнім найкращим захистом є постійно перебувати у стосунках. 

ШІСТКИ почуваються добре і комфортно, якщо їм вдається пристосуватися до правил і очікувань групи, до якої вони належать; їхня особиста цінність залежить від відданості та почуття відповідальності щодо інших.