Еннеа-тип 8 - Лідер

З книги «Подорож всередину себе. Еннеаграма як теорія особистості» Арнальдо Панґрацці (Arnaldo Pangrazzi), скорочено.

 ПОЗИТИВНІ РИСИ ЛІДЕРА

 Слово «лідер» не обов'язково означає, що певна людина займає якусь керівну посаду. Провідником її робить не становище в суспільстві, а спосіб життя та будування стосунків. Це особи, що випромінюють силу, рішучість та діяльний реалізм, вони борються за правду, в яку вірять, не відступаючи, не дозволяючи іншим маніпулювати собою. Переважно керуються виключно власними переконаннями, перш за все цінують справедливість, яка є однією з основних цінностей, стрижнем їхнього життя. їхня енергія знаходить свій вихід у дії, роботі та/або розвазі. Їх заохочують до дії складні ситуації, особливо ті, що супроводжуються несправедливістю, з якою вони рішуче стають на бій. Вони борються за права бідних та знедолених; потреби найбідніших людей викликають у них бажання опікуватися ними. Вони стараються також вдосконалювати своє довкілля: оселю, спільноту, навколишнє середовище. Чіткість їхніх ідей та намірів, природність переконань призводить до того, що лідери досить природно передають іншим власне бачення речей та залучають інших до зміни першопричин. 

У сфері праці їх можна відрізнити за ритмом діяльності, наполегливістю та постійністю. Можуть братися за керівні ролі та розвивати з впевненістю та відвагою організацію праці, бути підлеглими, не втрачаючи власної свободи і не підриваючи авторитети. Їхній стиль відзначається практичністю, простотою, зорієнтований на діяльність; вони не люблять теоретизування та емоційні конфлікти.

Їхня сила в конкретності: улюблене заняття - це захоплюючі виклики та ризик. У стосунках з іншими вони сповнені поваги до справжніх людей, відважних, тих, що вірять у власні сили. Натомість втрачають повагу до осіб, які задля власної вигоди, з особистих міркувань змінюють прапор зраджують ідеї. Вони рішуче виступають проти тих, що плетуть таємні інтриги та схильні до маніпулювання. Вони спроможні висловити незгоду та повстати проти всіх навіть наодинці, якщо справді у щось вірять. Вони прямі у висловлюваннях та без вагань говорять «ні», коли це потрібно. Мають велику потребу контролювати, відчувати пошану до їхніх ідей, рішень та особистого простору. Коли з ними поводяться як з гідними поваги, добре співпрацюють з іншими.

За характером лідери можуть бути як інтровертами, так і екстравертами. Шумливі чи стримані, грубуваті чи виховані; спільне для них усіх - це сила переконань і прямота висловлювання. Їхня сила може виявлятися як в агресивності, так і в співчутті, викликати страх чи натхнення у тих, що їх оточують. Навіть якщо вони, як правило, втішаються успіхами на роботі, можуть яскраво та активно відпочивати і святкувати, проводячи час в групі чи вболіваючи за улюблену команду.

 Професійні орієнтири. Лідери можуть братися за будь-яку роботу, від найпростішої до дуже складної, щоб тільки вона дозволяла реалізувати їхні особисті переконання. Тут ми можемо знайти всіх: від пекарів до політиків, керівників спортивних команд та великих підприємств, генералів та керівників відділів, підприємців, посередників та біржових маклерів.

 Ідеалізація власного образу (базова ілюзія): «Якби люди вміли діяти з чіткістю та рішучістю, як ми, не втрачали б у житті стільки часу та енергії».

 НЕСВІДОМА ДИНАМІКА ЛІДЕРА

 ВІСІМКИ уникають слабкості: живуть в ілюзії, що їх поважають за те, що вони сильні. Вони побудували власну ідентичність на силі, рішучості, справедливості і не хочуть видатися слабкими. Їм зовсім не бракує розуміння власних обмежень та слабостей, та вони не хочуть показувати їх на публіку, боячись, що хтось може цим скористатися.

Беручи участь у якійсь дискусії, вони спокійно представляють свої переконання та ігнорують думки інших та інші можливості. Виразно виказують невдоволення тим, що вважають несправедливим. Виглядають рішучими, часом ця сила служить для того, щоб сховати їхню внутрішню вразливість, виказує крихкість та невпевненість, потребу в ніжності та вияві почуттів. Вони не дозволяють собі відчувати біль, тому захищаються, приховуючи свою справжню чутливість. Їхня «внутрішня дитина» змушена слухати «старшого начальника», який каже: «не плач!»; «стисни зуби!»; «не дай їм цього задоволення!»; «будь сильним!».

Механізмом захисту, до якого вони вдаються, є заперечення. Захищають власний сильний образ, заперечуючи слабкості. Багато з них вже дуже давно не хворіли, тому що якась недуга, навіть тимчасова, зробила б їх слабкими в очах інших людей. Заперечення, до якого вони вдаються, виглядає також як поведінка, яка не припускає помилок та відкидає власні почуття. Якщо в якомусь середовищі хтось їх поранив, ні за яку ціну не викажуть, що щось не так, а зберігатимуть спокійну поведінку і контролюватимуть себе; вже згодом, у власній кімнаті чи в товаристві того, кому вони справді довіряють, дозволять собі плакати та бути собою.

ТІНЬОВІ СТОРОНИ ЛІДЕРА

 Основна турбота лідера, що блокує його свободу та творчість, полягає в переконанні: «Зі мною все добре, коли я сильний». Лідери інтерпретують життя як своєрідну боротьбу, в якій стараються зайняти владну і контролюючу позицію. В такому випадку вони ризикують виграти суперечку та втратити друзів. Вони теж бачать реальність як «біле» або «чорне», вирішують, який колір їм до вподоби та більше не сприймають інших думок до розгляду. Вони визначають, що добре, а що погане, накидають іншим те, що їм самим здається очевидним. Цей спосіб стосунків може перетворити їх на людей нахабних, агресивних, авторитарних та диктаторських.

Завжди знайдеться хтось, хто змушений принишкнути через їхню впевненість та рішучість, та той, хто, висловлюючи свою незгоду з якогось приводу, може наразитися на спротив. Вони блискавично оцінюють людей та ситуації, не надто заглиблюючись; переходять від першого враження до поспішних висновків. Вони миттєво бачать слабкі сторони співрозмовника, і якщо їх спровокувати, можуть обернути це на свою користь.

Не люблять непевності та подвійності тих, хто боїться прийняти чітке рішення. Надають перевагу дії та відчувають певні труднощі, коли їм доводиться переживати власні почуття; не приділяють достатньо уваги або ж є нечутливими до емоційних станів інших людей. Можливо, вони інтерпретують чутливість як слабкість та нерішучість. Часто їм бракує тактовності та дипломатії у справах та в спілкуванні; вони не добирають слова, характеризуючи співрозмовника чи його вчинки, а це може викликати недовіру та спротив щодо того, що вони говорять. Вони не схильні проявляти ніжність на людях, навіть до найдорожчих людей; якщо вони все ж висловлюють свої почуття, то більше на фізичному та матеріальному рівні, а не на словах. Дивлячись на їхній спосіб будувати стосунки, можна подумати, що вони не мають особливої потреби ні в кому.

Інші люди можуть дратуватися через їхнє нахабство, надмірну впевненість у собі та негнучкість.

СТИЛЬ СПІЛКУВАННЯ ЛІДЕРА

 Вербальна комунікація. ВІСІМКИ у мовленні вживають порівняння як засіб для встановлення контакту; вони не відзначаються дипломатичністю та дивуються, коли інші бувають вражені їхньою прямотою. Вони вважають, що якщо трошки не притиснути, правда не виявиться. Вони бажають швидко дійти до суті справи, не витрачають час на розмови та дискусії. Перевіряють співрозмовників, щоб знати, що ті думають та до якого табору схиляються: «Ти з ким є?», «Хочу знати твою думку». Розпочинають розмову так, щоб одразу зрозуміти, з ким мають справу. Деякі з них розмовляють високим та рішучим голосом, інші ж мають голос спокійний, але сильний.

Жести. Спосіб поведінки лідерів викликає в інших повагу. Часто вони не вдаються до багатьох жестів, та з їхніх серйозних облич можна прочитати бажання говорити про суттєве.

Використання простору. Ці люди є провідниками, тому мають власний спосіб ставлення до простору, в якому живуть: деякі з них зберігають речі, що можуть їм колись знадобитися, інші ж схильні звільнятися від всього зайвого; є такі, які люблять впорядковані приміщення, інші - навпаки. Та всі вони мають потребу контролювати свій особистий простір; порушення їхнього простору без попередньої згоди викликає миттєву реакцію.

Ставлення до часу. Лідери не почуваються зв'язаними часом, вони хочуть його контролювати, вибираючи ті справи, які відповідні до моменту. Час для них має значення як такий, що пов'язаний з діяльністю: коли вони залучені до чогось важливого, час не має значення. Вони не люблять, коли інші встановлюють їм обмеження, віддають перевагу тому, що потрібно зробити без зайвих зволікань.

Одяг. Одягають те, що їм подобається, не звертаючи увагу на Думку інших. Стиль одягу деяких з них є простим та практичним, інші одягаються класично та елегантно.

ПРИСТРАСТІ ЛІДЕРА

 Головним гріхом лідерів є нахабність та похітливість. Обидві тенденції народжуються з глибини їхньої особистості, з потреби інтенсивного досвіду, що виявляється у імпульсивності та перебільшенні. Похітливість є ненаситним бажанням приємності та задоволення на тілесному рівні. Нахабність - це претензія володіти правдою та накидати її іншим або стверджувати її без належної уваги до почуттів інших людей. Хоч обидві тенденції однаково небезпечні, більше уваги приділимо нахабності, що проявляється таким чином:
 - контроль: потреба домінувати над ситуаціями, перемагати у змаганнях, вдаватися до прямого протистояння, робити так, щоб інші шанували їхній приватний простір та їхню думку;
 - схильність до дії: самобутність цієї особистості полягає у її природних схильностях до діяльності, до конкретних результатів, що може призвести до занедбання чи недооцінки емоційного виміру міжлюдських стосунків;
 - сарказм: іноді ВІСІМКИ можуть карати (висміювати, присоромлювати, принижувати) інших, щоб в такий спосіб заявити свою вищість;
 - протест: у ситуаціях, коли їхній волі протиставляються інші сили, лідери можуть чинити опір та відкидати співпрацю, провокуючи цим конфлікти, оголошуючи про несправедливість, приймаючи на себе роль бунтівника;
 - нечутливість: рішучість та зовнішня впевненість лідера можуть виказувати брак чутливості до власного емоційного світу, схильність до маскування своєї вразливості та недостатню повагу до гідності та цінності іншої людини.

ЧЕСНОТИ: МАРШРУТИ ДО ДУХОВНОГО ЗРОСТАННЯ

 Шлях до зростання для лідерів лежить у засвоєнні чесноти простоти, яку можна виробити, практикуючи наступне:
- дозволити, щоби власна вразлива та крихка частина («внутрішня дитина») проявилася назовні та мала можливість виявити себе;
- навчитися бути для інших бажаними, а не страшними;
- частіше виявляти делікатні та вразливі сторони свого характеру;
- бути більш уважними та відкритими до власних почуттів та сентиментів інших людей, не заперечувати та не приховувати їх;
- розуміти, що ніхто не є самодостатнім та що здорова залежність від інших є ознакою людськості та зрілості;
- визнати, що кожен має своє унікальне бачення правди, яким може поділитися, не накидати іншим своєї думки;
- вчитися пристосовуватися до людей та ситуацій, відмовляючись від постійного власного контролю;
- бути терпеливими по відношенню до інших, утримуватись від швидкого формулювання оцінок та суджень про людей.

ТЕОРІЯ СТРІЛОК

Процес інтеграції: ВІСІМКИ рухаються у напрямку до ДВІЙОК: 
 - застосовують власну силу для служіння іншим у любові;
 - докладають зусиль, щоб розуміти інших, а не домінувати над ними;
 - вільніше проявляють доброту та слабкості;
 - починають більше розуміти інших людей, стають більш співчутливими та здатними поділяти
почуття інших;
 - стараються допомагати слабким та вчаться віддаватися їм;
 - відкривають, що цінність сили є у служінні.
ВІСІМКИ можуть набути негативні риси, рухаючись у напрямку до ДВІЙОК:
 - виявляють нереалістичні очікування щодо інших;
 - бажають володіти іншими.

Процес дезінтеграції: ВІСІМКИ рухаються у напрямку до П'ЯТІРОК:
 - застосовують ізоляцію як помсту тим, хто їх не шанує;
 - сприймають відкинення або поразку як привід піддатися депресії і жаліти себе;
 - відмовляються від діяльності та втікають у світ фантазій та ілюзій;
 - вживають інформацію та знання як форму домінування над іншими;
 - стають підозріливими, вважають, що оточені ворогами;
 - спрямовують агресію на себе самих, звинувачуючи себе.
ВІСІМКИ можуть набути позитивні риси, рухаючись у напрямку до П'ЯТІРОК:
 - дивляться на навколишній світ більш об'єктивно;
 - думають, перш ніж діяти.

 Тріада агресивних (за Карен Хорні)

  Агресивні типи вживають як головну стратегію рух проти інших людей, що дозволяє їм реалізувати себе та утвердити власне «Я» та власні цінності. Найкращим захистом для них є напад. ВІСІМКИ реалізують себе, вживаючи владу, почуваються добре, коли вони сильні, здатні контролювати стан речей.