СІМ ПРОМЕНІВ

КОНСАЛТИНГОВА ГРУПА

Еннеа-тип 7 - Оптиміст

Еннеа-тип 7 - Оптиміст

З книги «Подорож всередину себе. Еннеаграма як теорія особистості» Арнальдо Панґрацці (Arnaldo Pangrazzi), скорочено.

 ПОЗИТИВНІ РИСИ ОПТИМІСТА

 Слово «оптиміст» окреслює типову для цих осіб позитивну скерованість поведінки, що є характерною для їх життя та способу будувати стосунки. Йдеться про людей, які приносять пожвавлення, радість та енергію туди, де знаходяться. 

Вони, загалом, вірять у необмежені можливості, які дарує життя, переживають його, віддаючись виру подій: від подорожей до бурхливих святкувань, від співу і переповідання анекдотів до тисяч інших приємностей. Люблять та приймають цінність різноманітності та не хочуть втратити нічого з того, що є приманливим та захоплюючим.

Вони у постійному русі, кров кипить у них в жилах, вони ніби вечірній салют на небі, спалахують тисячами відтінків, їхній мозок постійно продукує нові цікаві ідеї та ініціативи, щоб зробити буденність кращою. Сприймають життя як великий базар, на якому тисячі можливостей та приємностей, на всі смаки та відтінки, від цього наше перебування на землі стає приємнішим та привабливішим.

Енергія оптимістів звернена в майбутнє. Вони почуваються завороженими зовнішніми стимулами, на які миттєво відповідають. Те, що ними керує, - це бажання відчувати та переживати, яке цікавить їх більше, ніж перспектива самозаглиблення. Вони нагадують своєю поведінкою дітей, які люблять ігри, захоплюються цікавим в кожній особі та ситуації, живуть в захваті та здивуванні, вдячні за отримані речі та пережиті хвилини.

Щодо роботи, то ці люди схильні тягнутися до середовищ, у яких витає дух оптимізму, товариськості та ентузіазму по відношенню до майбутнього. Вони згасають від повторюваної діяльності, від рутини, яка пригнічує фантазію, не люблять середовища, в якому багато критики та песимізму. Вони віддають свої кращі сили плануванню майбутнього, вимальовують нові можливості, що їх породжує їхня багата фантазія.

Їм важко вчасно завершувати розпочату справу; коли завдання стає обтяжливим або неприємним, вони схильні передоручити його іншим людям, а самі натомість воліють зайнятися чимось новеньким. Їхня радість походить в основному зі сфери розуму, вони почуваються реалізованими, коли думають про майбутнє, плекають різноманітні зацікавлення, шукають розв'язки проблем, постійно звертаючи увагу на позитивний бік життя.

Оптимісти є привабливими людьми, оскільки мають здатність дивитися на речі позитивно; у них молодеча постава, енергійний та живий спосіб спілкування, багатогранні інтереси. Вони життєрадісні за природою, їхня присутність піднімає настрій усій групі. Вони невимушено рухаються в площині ідей та проектів; разом з тим їм не зовсім природно висловлювати почуття та будувати близькі стосунки.

 Професійні орієнтири. Оптимісти прагнуть більше до узагальнень, ніж до спеціалізації, хочуть бути різносторонніми та універсальними, бажають не обмежувати себе тільки кар'єрою, щоб не втратити всього, що дарує життя. Уява, творче бачення, почуття гумору, якими вони володіють, допомагають реалізуватися у таких професіях: програмісти, новатори, оператори соціальної роботи чи Інтернету, консультанти компаній, коміки, кухарі, керівники груп.

Ідеалізація власного образу (базова ілюзія): «Якби люди вміли знаходити у всьому позитивний бік так, як ми, всі ми жили б у щасливішому світі».

НЕСВІДОМА ДИНАМІКА ОПТИМІСТА

 СІМКИ уникають болю: вони мають ілюзію, що можливо жити, смакуючи теперішнє з радістю та очікуючи майбутнього з надією. їхній записник багатий на різні цікаві зустрічі, нові пригоди та розвиваючі програми.

Інтенсивно живуть теперішньою миттю, тому що бояться, що може прийти час, який відбере у них радість, принесе страждання, що могли б зруйнувати їхню філософію життя. Цей страх стосується не лише фізичного болю: це може бути страждання, пов'язане з якимись стосунками; психічний біль від перебування в полоні якоїсь ситуації; робота, яка розчаровує і виявляється обмеженою, неприємною; екзистенційна порожнеча і неприйняття.

Зустріч зі стражданням створює незручності та викликає бажання втечі, наприклад, у мрії про майбутнє. Оптимістично переживають труднощі, коли їм потрібно перебувати біля хворих чи вмираючих, тому що не можуть вирішити їхніх проблем, їм важко слухати щось, що пригнічує дух та породжує депресію, тому що вони змушені зустрічатися з глибиною. В цій глибині є ризик зустрітися з темрявою та болем, і ці люди хочуть більше залишатися на поверхні, щоб контактувати зі світлом, певністю та радістю. Не можна сказати, що вони завжди щасливі. «Інколи СІМКИ самі добре знають, що за їхньою посмішкою ховається біль та сум, якого вони бояться. Тому дуже бажають, щоб хтось інший відкрив їхню маску веселості та сприйняв серйозно їхній біль».

Їхній механізм захисту - раціоналізація, що з'являється спонтанно, щоб пом'якшити біль. Вони вдаються до послуг розуму, щоб не зустрічатися зі своїми почуттями та швидко відновлюватися. Перед небезпекою розриву стосунків вони говорять: «Так буде краще, все одно з часом мало що б змінилося»; про відхід у вічність дорогої особи кажуть: «Зараз він перебуває в мирі з Господом, вже не страждає»; перед початком зустрічі, під час якої очікують гостру дискусію та непередбачені повороти, пропонують: «Може, спочатку випити разом кави?». Їхня стратегія полягає в тому, щоб применшити біль, замість того щоб зустрітися з ним та прийняти його.

ТІНЬОВІ СТОРОНИ ОПТИМІСТА

 Глибинна тривога оптиміста блокує його свободу та творчість через переконання: «Зі мною все добре, якщо я викликаю симпатію». Імпульсивна схильність такої особи полягає в тому, що вона прагне завжди бачити тільки позитивний бік справи та уникає зустрічі з негативами, будучи переконаною, що всі проблеми можна пережити, маючи довір'я. Цей перебільшений оптимізм робить їх поверховими мрійниками в очах інших людей. Якщо справи не йдуть так, як могли б, вони маскують біль і страждання за звичайною усмішкою.

Якщо вони зранені, вони радше відійдуть набік та гоїтимуть рани наодинці. Почуваються незручно, коли їм доводиться вислуховувати проблеми інших людей, оскільки самі схильні відсторонюватись та легко сприймати події, що відбуваються довкола них. Мають вроджену тенденцію уникати всього того, що приносить труд та рутину, щоб шукати того, що є приємне та стимулююче; захоплення новим допомагає їм пережити сірість теперішнього.

Їх надихають нові проекти, але не варто брати це серйозно до уваги, коли йдеться про реалізацію цих проектів. Коли справи з нових стають важкими та звичайними, оптимісти відходять набік, щоб шукати нових заохочень. їм складно встановити ієрархію цінностей, щоб визначити, що справді важливе, та довести це до завершення. Їм, як правило, бракує послідовності, витривалості та міцності перед труднощами чи щоденними навантаженнями.

Їхній стиль будування стосунків є дуже інтенсивним: вони шумливі, нетерпеливі, мають багато непереборних бажань; їдять швидко та розмовляють ковтаючи склади, щоб не гаяти дорогоцінний час та мати його для нових цікавих переживань. Їм складно відверто висловлювати свої почуття словами: коли вони гніваються, можуть висловлюватися іронічно чи саркастично, щоб не наражатися на відкритий конфлікт та не бути відкиненими; коли їм хочеться висловити почуття, вони роблять подарунки.

Інші можуть дратуватися через надмірно інтенсивний ритм їхнього життя, поведінку, що здається поверховою, та схильність оптимістів уникати труднощів.

СТИЛЬ СПІЛКУВАННЯ ОПТИМІСТА

 Вербальна комунікація. На вербальному рівні оптимісти висловлюються жваво та привабливо, часто захоплюючи цим аудиторію. Чи то вони розповідають про якусь поїздку, зустріч, чи про нові пригоди, багато фантазують та прикрашають деталі, вживають емоційно забарвлену лексику, щоб викликати інтерес слухачів: «Це неймовірно!», «Це був незрівнянний досвід», «Вистава незабутня», «Просто здуріти можна».

Жести. На рівні невербальної комунікації спілкуються найбільш вміло та спонтанно, передаючи іншим багато енергії. Крім того, що мовлення у них дуже колоритне та енергійне, їхнє тіло постійно рухається, жестикуляція стримана і доброзичлива, обличчя усміхнене, очі сяють, ціла їхня постать випромінює радість та веселість. Це образ вічної дитини.

Використання простору. Вони віддають перевагу просторим помешканням, гарно освітленим, оточують себе речами, які вселяють енергію і радість. Їхні оселі часто прикрашені картинами; використовуються кольори та відтінки, що підкреслюють їхню потребу в життєвій енергії та різноманітності.

Ставлення до часу. Оптимісти вважають час безрозмірним, що дозволяє реалізувати безліч проектів. Вони не чуються пригніченими тим, що існують терміни завершення завдань, мають з часом легкі та необтяжливі стосунки. Як правило, їм важко прийти вчасно на зустріч, тому що дорогою вони зустрічають безліч можливостей поспілкуватися, що приносить їм велику приємність. Люблять уявляти та планувати майбутнє, щоб таким чином зробити його цікавішим, ненавидять рутину та схильні відкладати справи, що для них є важкими.

Одяг. Одягаються приємно та зручно. Вони, як правило, швидко вибирають собі одяг, прислухаючись до свого внутрішнього голосу. Віддають перевагу живим кольорам.

ПРИСТРАСТІ ОПТИМІСТА

 Недоліком оптимістів є нестриманість, непоміркованість. Не йдеться лише про те, що ми називаємо «гріхом шлунка» чи «гріхом язика», а про загальну схильність до надмірності, непоміркованості. Небезпечно робити з приємності найвищу цінність, що особливо актуально в суспільстві, орієнтованому на добробут, що зростило та підтримує культуру виконання та негайного задоволення усіх можливих бажань. Нестриманість може виявлятися на культурному рівні, у постійній потребі відвідувати курси, переживати новий досвід, подорожувати. На фізичному рівні вона проявляється у невпинному задоволенні свого тіла через кулінарні смаки та невпорядковану статеву поведінку; на соціальному рівні - у потребі зав'язувати нові контакти, знайомитися з різними людьми, бувати у нових ситуаціях, отримувати нові враженнях. Якщо ЧЕТВІРКИ схильні бачити все, чого їм бракує в житті, то СІМКИ вважають, що вони ніколи не мали достатньо переживань.

Pop радить оптимістам: «Якщо тобі трапляється нагода говорити багато - то вистачить половини! Якщо думаєш, що можеш багато випити, то половина з задуманого - це вже багато! Якщо вважаєш, що у вільний час можеш дозволити собі багато цікавих справ, то викресли з кожної пари справ одну».

Схильність до непоміркованості може виявлятися таким чином:
 - почуття вседозволеності: імпульсивна орієнтація на задоволення власних потреб, що дозволяє діяти згідно з миттєвими потребами;
 - нарцисизм: невпорядкована любов до себе самого, що може виявлятися у надмірному привертанні уваги до себе, у саморекламі та у потребі виглядати кращим за інших, в інтелектуальній чи в соціальній сферах;
 - підлещування: вони можуть користуватися власним соціальним статусом чи шармом, щоб отримати прихильність чи прийняття, згоду та захоплення інших;
 - брак витривалості: ентузіазм, що його демонструють при зіткненні з новизною чи справами, що їх захоплюють, перетворюється на самоусунення у труднощах; доволі часто оптимісти ховаються у момент, коли від них очікується самопожертва, витривалість та рішучість;
 - бунтування: виявляється назовні схильність до спротиву авторитетам, особливо коли думка авторитетів тривожить оптимізм СІМОК чи в якийсь спосіб обмежує їхню свободу чи уяву.

ЧЕСНОТИ: МАРШРУТИ ДО ДУХОВНОГО ЗРОСТАННЯ

 Розвиток оптимістів полягає у виробленні чесноти поміркованості, яка зростає через таку поведінку:
 - цінувати кожну мить і те, що в ній гарне та творче;
 - рівномірно працювати над взятими зобов'язаннями, не намагаючись втекти чи щось змінити;
 - вислуховувати тих, що страждають, не шукаючи одразу позитивів у їхньому житті;
 - вчитися розрізняти пріоритети, не піддаватись миттєвим імпульсам;
 - не накидати іншим власного ритму та настрою, а пристосуватися до умов та людей;
 - любити життя у його повноті та не намагатися загладити страждання, вдаючись до надмірних втіх;
 - вбачати у хворобах та щоденних негараздах цінні нагоди для духовного та особистісного зростання;
 - полюбити тишу та роздуми як нагоди, які дозволяють нам проникнути глибше в суть речей, а не залишатися на поверхні.

 ТЕОРІЯ СТРІЛОК

Процес інтеграції: СІМКИ рухаються в напрямку до П'ЯТІРОК: 
 - стають більш самозаглибленими та об'єктивними;
 - проводять час у роздумах та тиші;
 - вчаться бачити свій страх та керувати ним та іншими почуттями, що їх вважають негативними;
 - вміють узгоджувати внутрішнє життя з інтересами інших;
 - цінують страждання як необхідну дійсність та вчителя життя;
 - менше хвилюються про кількість позитивного досвіду та стимулів, а більше про їх якість.
СІМКИ можуть набути негативні риси, рухаючись у напрямку до П'ЯТІРОК:
 - накидають свої ідеї іншим;
 - ізолюються, якщо їм завдати болю.

Процес дезінтеграції: СІМКИ рухаються у напрямку до ОДИНИЧОК:
 - стають критичними до себе самих та до інших, дозволяючи собі підкреслювати свій поганий настрій;
 - звинувачують інших, коли почуваються нещасливими;
 - стають ворожими по відношенню до тих, хто недооцінює їхні ідеї та проекти;
 - сердяться, коли їм доводиться стикатися з болем чи з неприємною реальністю;
 - вважають, що знають істину, стають непримиренними;
 - стають вередливими та втрачають радість.
СІМКИ можуть розвинути позитивні риси, рухаючись у напрямку до ОДИНИЧОК:
 - вчаться краще розрізняти речі;
 - стають більш продуктивними, особливо в різних проектах.

Тріада агресивних (за Карен Хорні)

 Агресивні типи вживають як головну стратегію рух проти інших людей, що дозволяє їм реалізувати себе та утвердити власне «Я» та власні цінності. Найкращим захистом для них є напад. СІМКИ реалізують себе, коли мають багато проектів, вони щасливі, коли почуваються емоційно радісними.

 

•   ЕННЕАГРАМА 

Еннеаграма – психодинамічна модель, що описує 9 глибинних спонукань, які керують людьми і впливають на їх поведінку. Більше інформації тут >>>

•   Психологічна гра "Повелитель бажань" 

Психологічна трансформаційна гра "Повелитель бажань", Львів. Більше інформації тут >>>