СЛОВНИК АНАЛІТИЧНОЇ ПСИХОЛОГІЇ

Аналітична психологія

Апперцепція

   Апперцепція - психічний процес, завдяки якому новий зміст настільки долучається до вже наявних змістів, що його позначають як зрозуміле, осягнуте або ясне. Розрізняють активну і пасивну апперцепцію; перша є процес, при якому суб’єкт за власною спонукою, свідомо, з увагою сприймає новий зміст і асимілює його іншими змістами; апперцепція іншого роду є процесом, при якому новий зміст нав’язується свідомості ззовні (через органи сприйняття) або зсередини (з несвідомого) і до певної міри примусово заволодіває увагою і сприйняттям. В першому випадку акцент лежить на діяльності его >>>, в другому – на діяльності нового змісту, який нав’язується.

Карл Густав Юнг