SUKSHMA VISHAYATVAM CHA ALINGA PARYAVASANAM ||45||
सूक्ष्मविषयत्वम्चालिण्ग पर्यवसानम् ॥४५॥
sūkṣma-viṣayatvam-ca-aliṇga paryavasānam ||45||
sūkṣma = тонкий, ефірний
viṣaya = об'єкт
ca = і
aliṅga = невизначений, непроявлений стан
paryavasānam = межа, поширюється до межі
45. Щільне приводить до тонкого, а тонке по висхідних ступенях приводить до стану чистого Духовного буття, званого Прадхана.
Хай учень пригадає наступні ступені, або стадії, які він повинен пройти у міру проникнення в серце найпотаємнішого:
1. Щільне – форма; бхути; раціонально сприймані оболонки.
2. Тонке – природа, або якості; танматри; індрії, або відчуття; органи чуття і те, що відчувається.
Все це застосовне щодо всіх планів трьох світів, до яких має стосунок людина, і тісно пов’язане з парами протилежностей, які вона повинна зрівноважити на емоційному плані. За всім цим є врівноважений стан, званий Прадханою, який є причиною того, що сприймається фізично і що тонко відчувається, і утворює третій ступінь для того, хто пізнає. Цей врівноважений стан може бути названий нерозчинною первинною субстанцією, матерією, об’єднаною з Духом, ще не диференційованою, без форми і певних відмінностей. Далі, четвертим, позаду цих трьох, виявляється Абсолютний Принцип, але ці три – це все, що людина може знати, доки перебуває в прояві. Вівекананда в своєму коментарі говорить наступне:
“Щільні об’єкти є лише елементами, і все створюється з них. П’ять об’єктів починаються з Танматр, або п’яти частинок. Органи, розум (сукупність всіх відчуттів), егоїзм, матерія розуму (причина всього прояву), стан рівноваги саттви, раджасу і тамасу (три якості матерії), – іменуються Прадхана (Головна Основа), Пракріті (природа) і Ав’якта (не-проявлене). Всі вони включаються в категорію п’яти об’єктів. Тільки Пуруша (Душа) виключається з цього визначення”.
Вівекананда тут явно перекладає Пуруша як Душа, але зазвичай цей термін перекладається як Дух і стосується першого аспекту.
Інші варіанти перекладу цієї сутри:
Стадії самадхі щодо тонких об'єктів поширюються аж до Пракріті.
Область досвіду ананда та асміта самадхі поширюється до алінги. Алінга означає останній стан, в якому три гуни в рівному співвідношенні та повністю перемішані одна з одною. Існує чотири стадії гун, і остання називається алінга. Це стадія відсутності ознаки або будь-якої характеристики, яка б вирізняла її. Першою стадією гун є спеціальна стадія, звана специфічною. Друга стадія – це прототип першої, або неспецифічна. Третя – з ознакою та четверта – без ознаки. Після медитації в савітарці, нірвітарці та асампраджняті, савічарі, нірвічарі та асампраджняті, ананда асампраджняті та асміта асампраджні починається нірбіджа самадхі. Досі ми обговорювали самадхі з насінням. Воно має особливе насіння, особливу основу, таку як Рама, Крішна або Шіва. Якщо йти далі, має місце прототип, який універсальний. За його межами – певна ознака. До вас може прийти символ, який може мати форму Христа, хреста, Шіви або АУМу, але він відрізнятиметься від того, що ви бачили до цього. Це лише ознака. Ваш зміст свідомості бачиться вами як певна ознака. У четвертій стадії ознаки немає. Ви не можете сказати, де ваша свідомість. Свідомість є те, що передує решті всього, тому четвертою стадією трьох гун: саттви, раджасу і тамасу є алінга. Отже, у першій стадії існує комбінація саттви, раджасу і тамасу. У другій стадії саттва зростає, а раджас та тамас стають сприяючими. У третій стадії саттва залишається одна, і в четвертій – саттва, раджас та тамас перебувають у рівновазі. Коли три гуни перебувають у рівновазі, тоді досягається стан алінга. Свамі Сатьянанда Сарасваті