Самбхогакая (санскр. सम्भोगकाय sambhogakāya). Друге тіло з трьох тіл, “тіло блаженства” насолоди; тут додається слава досконалості – повне усунення всіх земних турбот. Будда в стані самбхогакая все ще зберігає свою індивідуальну самосвідомість і почуття егоїзму, і він здатний до певної міри усвідомлювати світ людей і його страждання та печалі, але має мало сили чи імпульсу для надання допомоги. Див. Трікая. _{Теософський словник}