Дхармакая, дхармакайя (санскр. धर्मकाय dharmakāya). “Тіло закону, обов’язку”. Від dharma – закон, від дієслівного кореня dhṛ підтримувати, нести і kāya – тіло.

Одне з трікаї, трьох тіл буддизму, що складається з 1) нірманакаї, 2) самбхогакаї та 3) дхармакаї. Це те духовне тіло або стан високої духовної істоти, в якому обмежене відчуття душевності та егоїзму розчинилось в універсальному (ієрархічному) відчутті та залишилося лише приховане в насінні. Це чиста свідомість, чисте блаженство, чистий інтелект, звільнений від усякої персоніфікованої думки. В одязі дхармакая посвячений перебуває на порозі нірвани або в нірванічному стані. Іноді дхармакаю називають “нірваною без залишків”, оскільки одного разу досягнувши цього стану, Будда чи Бодхісаттва залишається поза будь-якими земними умовами; він більше не повернеться до початку нової манвантари, оскільки він перетнув цикл народжень. Стан дхармакая – це стан парасамадхі, де неможливий прогрес – принаймні до тих пір, поки істота залишається в ньому. Можна сказати, що такі сутності на даний момент викристалізовані в чистоті та однорідності. Це також є одним із станів Аді-Будди (Первинного-початкового Будди), і тому його називають містичною, повсюдно розповсюдженою сутністю, одягом світлої духовності. _{Енциклопедичний теософський глосарій}