kṣīna = зменшений, мінімізований
vṛttiḥ = хвилі думки, активність, затуманення
abhijātasya = ясний, прозорий
eva = дійсно, справді
maṇi = діамант, коштовність, коштовний камінь
grahītṛ = сприймаючий, суб'єкт
grahaṇa = сприйняття; суб'єктно-об'єктний зв'язок
grāhyeṣu = сприйманий; об'єкт
tatstha = одне спирається на інше
tadañjanatā = одне фарбує інше
samāpattiḥ = самапатті; стан просвітлення, самадхі

41. У того, чиї врітті (різновиди субстанції розуму) повністю контролюються, можливий стан ототожнення і схожості з тим, що усвідомлюється. Пізнаючий, знання і поле пізнання стають єдиними, подібно до того як кристал вбирає в себе кольори того, що відображається в ньому.

Той, хто вивчає таємну науку, повинен зрозуміти, що форми різноманітні і численні, але всі Душі тотожні з Найвищою Душею. Довершене знання природи, якості, ключа і ноти однієї Душі (чи це хімічний атом, троянда, перлина, людина чи ангел) відкриє всі Ду́ші на сходах еволюції. Процес один і той же для всіх: Розпізнавання – використання органів чуття (включаючи шосте відчуття, розум) для пізнання форми і її складових; Зосередження, вольовий акт, за допомогою якого форма відкидається відчуттями і Пізнаючий проникає за неї до того, що вібрує в гармонії з його власною Душею. Так він приходить до знання того, що прагне виразити форма (або поле пізнання), – знання її Душі, ключа або якості.

Потім слідує Споглядання – ототожнення того, хто пізнає з тим, що приховано усередині нього і тотожне Душі в пізнаваній формі. Тоді двоє стають одним і настає довершене усвідомлення. Це може найбільш практичним чином культивуватися між людськими істотами. Повинно бути усвідомлення контакту між двома людьми, які можуть бачити, чути і відчувати один одного. Результатом буде поверхневе розпізнавання форми. Але можлива інша стадія, коли людина може проникнути за форму і наблизитися до того, що є якістю її співрозмовника; вона може стикнутися з тим аспектом свідомості, який аналогічний її власному. Вона починає усвідомлювати якість життя свого ближнього, природу його планів, устремлінь, надій і цілей. Вона знає іншого, і чим краще вона пізнає себе і свою Душу, тим глибшим буде її знання свого ближнього. Нарешті, вона може ототожнитися з іншою людиною і сприймати, як близька істота, знаючи і відчуваючи те саме, що Душа його ближнього знає і відчуває. У цьому сенс, що ховається за окультними словами Послання Св. Іоанна: “Будемо подібні Йому, тому що побачимо Його, як Він є”.

Тепер, варто знов перерахувати деякі синоніми, які, якщо їх пам’ятати, істотно прояснять учення Сутр і дозволять учневі практично застосовувати ці думки до свого життя.

Також корисно пам’ятати:

1. Що на фізичному плані той, хто сприймає, використовує п’ять відчуттів, щоб досягти поля пізнання.

2. Що всі наші три плани в трьох світах складають щільне фізичне тіло Єдиного, Ким “ми живемо, і рухаємося, і існуємо”.

3. Що на астральному, або емоційному, плані той, хто сприймає, використовує нижчі здібності ясновидіння і яснослуху, але використовувані неправильно, вони звільняють “змія в саду”.

4. Що на ментальному плані той, хто сприймає, використовує психометрію і науку символів (в тім числі нумерологію і геометрію), щоб досягти розуміння нижчих ментальних рівнів.

5. Що, тільки коли ці три плани усвідомлюються як нижчі, котрі становлять аспект форми, сприймаючий досягає стану, коли він може почати розуміти природу Душі і осягати дійсне значення Сутр 40, 41.

6. Що в цій точці він починає розрізняти і використовувати розум як шосте відчуття, досягаючи тим самим суб’єктивної якості, або Життя, яке перебуває позаду поля пізнання (або форми). Ця якість становить природу Душі у формі і є, потенційно і фактично, всезнаючою і всюдисущою.

7. Досягнувши Душі будь-якої з форм і стикнувшись з нею за допомогою власної Душі, він виявляє, що всі Душі єдині, і тому може з легкістю помістити себе в душу атома, або колібрі, або розширити своє усвідомлення в іншому напрямі і пізнати себе єдиним з Богом і зі всіма надлюдськими Істотами.

Інші варіанти перекладу цієї сутри: 

Самапатті – це стан повної поглиненості розуму, який вільний від врітті, в (трьох видах об'єктів) пізнаючому, пізнаваному і пізнанні, подібно до того, як відполірований кристал приймає колір того, на чому він спочиває. _{Свамі Сатьянанда Сарасваті}

Йог, врітті якого стали безсилими (контрольованими), досягає концентрованості сприймаючого ("Я"), інструменту сприйняття (розуму) і сприйманого (зовнішніх об'єктів), а сам йог у той же час подібний до кристала, (через який проходять промені від кольорових об'єктів). _{Свамі Вівекананда}

Коли розум вільний від збурень, з'являється можливість залучення всіх ментальних процесів у дослідження об'єкта. Залишаючись у такому стані, ви стаєте повністю зануреним у об'єкт. Тоді розум, подібно до відшліфованого алмазу, відображає тільки властивості об'єкта і більш нічого. _{Т.К.В. Десикачар}