स्वप्ननिद्रा ज्ञानालम्बनम् वा ॥३८॥

svapna-nidrā jñāna-ālambanam vā ||38||

svapna = сон

nidrā = глибокий сон

jñāna = знання

ālambana = базується на основі, виникає

vā = також, або

38. Спокою (стійкості чітти) можна досягти завдяки медитації на знанні, яке одержують у сновидіннях.

Ключова фраза в Сутрі 38 – “знання, яке одержують у сновидіннях”, і у зв’язку з нею представляє інтерес коментар до Сутри 10. Східний окультист вживає слово “сновидіння” в набагато більш технічному сенсі, ніж його західний побратим, і прагнучий повинен повністю засвоїти це. Для східного окультиста найглибший стан сну – той, в який Реальна людина занурюється, будучи у фізичному втіленні. Цей стан аналогічний стану сну, який, як ми вважаємо, викликається вібрацією клітин фізичного мозку. У ньому мають місце хаос, відсутність послідовності і погано регульовані випадковості, на додачу до нездатності правильно і точно пригадати бачене при пробудженні. Цей стан є сновидінням фізичного плану. Потім є стан сну, в якому людина перебуває, занурюючись в те або інше почуттєве сприйняття, яке веде до задоволення або страждання. Воно проживається в астральному (емоційному) тілі. Знання, що передається станами сну фізичного плану, в значній мірі інстинктивне; знання, що досягається в стані астрального сну, в значній мірі почуттєве. Перше є расовим і груповим усвідомленням, друге стосується “не-я” і відношення людини до “не-я”.

Знову ж таки, є вищий стан свідомості сновидіння, коли в гру вступає іншого роду здатність, звана уявою, і яка приносить свою власну форму знання. Уява містить певні ментальні стани, такі як:

а) Пам’ять про речі або стани свідомості, якими вони були пізнані.

б) Передбачення речей або станів свідомості, якими вони можуть бути пізнані.

в) Візуалізація уявних умов і подальше використання викликаного образу як форми, за допомогою якої той, хто бачить сон, може вступити в контакт з новою сферою усвідомлення в тій мірі, в якій він здатний ототожнити себе з уявленим.

У вказаних трьох станах сну ми маємо становище Мислителя на трьох планах в трьох світах, від стану неосвіченого дикуна до стану середньої освіченої людини. Цей стан веде згодом до значно вищого стану свідомості сновидіння.

Правильне використання уяви вимагає високого ступеня контролю і ментальних здібностей і там, де вони є, веде зрештою до так званого “стану самадхі”. Цей стан, в якому адепт приводить всю нижчу людину до сну, а сам переходить в ту сферу, де “сновидіння Самого Бога” відомі, де він контактує з “образами”, створеними Божеством, і бачить їх. Тим самим адепт може розумно брати участь у Великому Плані еволюції.

За цим станом самадхі є стан сновидіння Нірманакайя і Будд і так далі вгору за шкалою ієрархічного життя, доки не буде пізнаний великий Видющий, Єдиний, Нараяна, Сам Господь Світу, Ветхий Днями, наш Планетарний Логос. Вивчаючи щойно передану ідею, учень зможе досягти лише дуже смутного уявлення про природу перерахованих станів сну і розуміння того, що для окультиста життя на фізичному плані – всього лише стан сновидіння.