duḥkha = біль, страждання
daurmanasya = меланхолія, смуток, депресія
aṅgam = кінцівка, тіло
ejayatva = неспокій
aṅgamejayatva = нервовість, боязливість
śvāsa-praśvāsaḥ = вдих і видих, збуджене дихання
vikṣepa = розконцентрованість, блукання розуму, відсутність ясності
sahabhuvaḥ = симптоми, вторинні симптоми

31. Страждання, розпач-відчай, недоречна активність тіла і неправильне спрямування (чи контроль) життєвих потоків з’являються як результати наявності перешкод в нижчій психічній природі.

Кожний з цих чотирьох результатів виражає стан нижчої людини; вони відображають наслідки неправильної централізації, або ототожнення.

1. Страждання – це наслідок, що викликається неправильною поляризацією астрального (емоційного) тіла. Страждання є результатом нездатності правильно збалансувати пари протилежностей. Воно вказує на недостатність рівноваги.

2. Відчай – це наслідок розкаяння, що викликається в ментальному тілі, і саме по собі є ознакою “духовно не преображеної ментальної природи”. Прагнучий уявляє те, що могло би бути, а перешкоди все ще перемагають його; він безупинно усвідомлює невдачу, і це породжує в ньому стан відчаю, огиди до себе, розкаяння і смутку.

3. Недоречна тілесна активність. Внутрішній стан знаходить вихід на фізичному плані як невгамовна активність, несамовитий пошук рішення або утіхи, постійна метушня туди-сюди у пошуках спокою. В наш час це є головною характеристикою нашої ментальної арійської раси і джерело наполегливих, інтенсивних зусиль, що докладаються у всіх життєвих сферах. Їй значною мірою сприяють (внаслідок прискорення розвитку ментального тіла) освітні процеси. Великим внеском освіти (у школах, коледжах, університетах і інших подібних сферах активності) є стимуляція ментальних тіл людей. Все це – складова частина великого Плану, спрямованого до однієї мети – розкриття Душі.

4. Неправильний напрям життєвих потоків. Наслідок, створюваний в ефірному тілі внутрішнім сум’яттям. Життєвих потоків (для того, хто вивчає таємну науку) два:

а) Життєве дихання, або прана.

б) Життєва сила, або вогні тіла.

Са́ме невірне використання життєвого дихання (неправильне застосування прани) служить причиною вісімдесяти відсотків нинішніх фізичних хвороб. Решта двадцять відсотків породжується неправильним напрямом життєвої сили через центри і вражають приблизно двадцять відсотків людства, яких можна назвати ментально поляризованими. Учню-окультисту, прагнучому до звільнення, належить, проте, знайти ключ не в дихальних вправах і не в роботі з сімома центрами тіла. Ключ буде знайдений в інтенсивній внутрішній концентрації на ритмічному житті і в ретельній життєвій організації. У міру того як людина буде це робити, координація тонких тіл з фізичним, з одного боку, і з Душею, – з іншого, приведе в результаті до подальшого автоматичного врегулювання пранічних і життєвих енергій.

Інші варіанти перекладу цієї сутри: 

Біль, пригніченість, тремтіння тіла та неритмічність дихання є супутніми ознаками ментального відволікання. _{Свамі Сатьянанда Сарасваті}

 Нездатність утримати розум у стані зосередженості пов'язана з тугою, пригніченістю, тремтінням у тілі, нерівним диханням. _{Свамі Вівекананда}