MRIDU MADHYA ADHIMATRATVAT TATO'PI VISHESHAH ||22||

मृदुमध्याधिमात्रत्वात्ततोऽपि विशेषः ॥२२॥

mṛdu-madhya-adhimātratvāt-tato'pi viśeṣaḥ ||22||

 
mṛdum = легкий, ніжний, слабкий
madhya = середній, помірний
adhimātra = інтенсивний
vāt = або
tataḥ = цей, ця (ця практика)
api = також, навіть
viśeṣaḥ = рівень, диференціація

 

22. Ті, хто застосовує волю, також різняться, оскільки її застосування може бути інтенсивним, поміркованим чи слабким. Крім того, для досягнення істинної Духовної свідомості існує ще один шлях.

Буде розумно пояснити тут два шляхи, якими люди приходять до мети – до знання духовного життя і звільнення. Є шлях Йоги, намічений Патанджалі, на якому, завдяки застосуванню волі, досягається розрізнення між “Я” і “не-я” і людина приходить до чистого Духу. Цей шлях призначений для людства п’ятої, або Арійської, раси, для тих, чия функція – розвинути п’ятий принцип, або розум, і таким чином стати дійсними синами розуму. Їх роль – стати п’ятикутною зіркою, зіркою довершеної людини у всій її славі. В результаті проходження цього шляху досягається панування на п’яти планах людської і надлюдської еволюції, і Атма (Воля Бога, аспект Отця) відкривається за допомогою Буддхі (свідомості Христа), роблячи своїм провідником Манас, або Вищий розум.

Інший шлях – це шлях чистої відданості. Ревним поклонінням і повною присвятою себе прагнучий приходить до знання реальності Духу. Це шлях найменшого опору для багатьох; він був методом досягнення для попередньої раси. Він в значній мірі ігнорує п’ятий принцип і є сублімацією відчуттєвого сприйняття, будучи шляхом інтенсивного почування. Цим методом досягається панування на чотирьох планах і відкривається Буддхі (або Христос). Учні повинні проводити чітку відмінність між цими двома шляхами, пам’ятаючи, що білий окультист поєднує обидва; і якщо в цьому житті він слідує шляхом Раджа Йоги з жаром і любов’ю, то, мабуть, тому, що в інших життях він ступав шляхом відданості і знаходив Христа, Буддхі, всередині. У нинішньому житті він повторюватиме свій досвід, додаючи інтенсивний розвиток волі і контроль розуму, котрі врешті-решт відкриють йому його Отця Небесного, точку чистого Духу.

Коментатори цієї Сутри вказують, що ті, хто слідує методу Раджа Йоги і застосовує волю, діляться на три основні групи. Їх, у свою чергу, можна підрозділити на дев’ять. Є ті, хто застосовує волю з такою інтенсивністю, що досягає надзвичайно швидких результатів, зв’язаних, проте, з певними небезпеками і ризиком. Це ризик неврівноваженого розвитку, заперечення серцевої сторони єства і деяких руйнувань, які згодом повинні бути вилікувані. Потім, слідують ті прагнучі, чий прогрес менш швидкий і хто є представником середнього шляху. Вони просуваються з постійністю і помірністю і звуться “адептами розрізнення”, оскільки не допускають жодних крайнощів. Їх метод потрібно рекомендувати людям в нашому циклі. Крім того, є покірливі Душі, чию волю можна характеризувати незворушною завзятістю і хто наполегливо, неухильно йде вперед, врешті-решт прибуваючи до своєї мети. Їх відрізняє непохитна завзятість. Їх прогрес повільний. Вони “черепахи” на Шляху, тоді як перша група – “зайці”.

У деяких стародавніх книгах є докладні відомості про ці три групи прагнучих, де вони зображуються трьома символами:

1. Інтенсивна група зображується як кози, і прагнучі цього типу часто знаходяться у втіленні під знаком Козерога;

2. Помірна група зображується як риби, і багато народжених під знаком Риб відносяться до цієї категорії;

3. Покірлива, або повільна, група зображується як раки, і вони часто входять у втілення під знаком Раку.

У цих трьох групах є різні підрозділи, і цікаво відзначити, що в архівах Владик Карми більшість представників вказаних трьох груп до кінця своїх старань переходять на знак Терезів (або рівноваги). Коли вони втілюються під цим знаком, то ретельно врівноважують пари протилежностей, вирівнюють свій односторонній розвиток, пом’якшуючи все ще наявну нерівність своїх зусиль, і починають “вирівнювати крок”. Звичайно вони вступають потім у знак Водолія і стають водоносами, зобов’язаними нести “на своїх головах глек з живою водою”. Тому швидкість їх сходження на Гору Посвячення повинна змінитися, інакше “вода розіллється, а глек розіб’ється вщент”. Оскільки вода призначена для того, щоб угамувати спрагу мас, вони повинні прискорити свій прогрес, бо потреба велика. В результаті “перші повинні стати останніми, а останні – першими”, і зайці з черепахами зустрінуться біля мети.

 

Інші варіанти перекладу цієї сутри: 

Швидкість, з якою може бути досягнута асампраджнята самадхі, обумовлена ​​ступенем завзяття, яке в порядку зростання може бути слабке, середнє та сильне. Свамі Сатьянанда Сарасваті

 Йоги досягають різних результатів, характер яких залежить від того, чи використовувалися засоби слабкі, середні чи сильні. Свамі Вівекананда

Ця практика може бути легкою, помірною або інтенсивною.