VRITTI SARUPYAM ITARATRA ||4||

वृत्ति सारूप्यमितरत्र ॥४॥

4. До цього Внутрішня людина ототожнює себе з формами та активними різновидами.

Форми ці є згаданими в різних перекладах різновидами, що демонструють важко уловиму істину про нескінченну подільність атома; вони є оболонками, які вуалюють і швидко змінними трансформаціями, які перешкоджають прояву дійсної природи Душі. Це зовнішні покриви, які заважають засяяти внутрішньому Богу і які окультно іменуються такими, що “кидають тінь на образ Сонця”.

Вроджена природа життів, що становлять ці активні мінливі форми, дотепер виявлялася дуже щільною (грубою) для Душі (Христа всередині, як її визначає християнин) і перешкоджала повному виразу сил Душі. Інстинктивні сили “тваринної душі”, або здатності тієї сукупності життів, що утворюють оболонки, або тіла, ув'язнюють Реальну людину і обмежують її потужність. Ці життя є розумними одиницями, що знаходяться на інволюційній дузі розвитку і прагнуть до самовираження. Їх мета, проте, відмінна від мети Внутрішньої Людини, і вони заважають її прогресу і самореалізації. Вона опиняється “вплутаною в їх активність” і повинна звільнити себе з їх полону перш, ніж вступить в свій спадок, знайшовши могутність, спокій і блаженство. Вона не може досягти міри повної зрілості, поки не доб'ється належних змін, поки форми не будуть трансформовані, їх активність не заспокоїться, а їх невгамовність не утихне.

Учень вимушений враховувати природу цього аспекту розвитку, який протікає паралельно з його власним. Після правильного з'ясування цієї проблеми приходить осмислення тієї практичної роботи, яка має бути зроблена, і початківець може розпочати свою роботу.

Нижчі форми знаходяться в постійній і безперестанній активності, нескінченно набуваючи форми імпульсних бажань, або динамічних ментальних мислеформ, і лише тоді, коли ця “формотворчість” приводиться під контроль та хаотичне хвилювання нижчої природи утихає, для внутрішньої суті, що управляє, настає можливість звільнитися від рабства і накласти свою вібрацію на нижчі різновиди.

Це досягається за допомогою концентрації – зосередженого зусилля Душі, направленого на те, щоб утримувати в стійкому положенні видющого, або того, хто прагне бачити і усвідомлювати. Коли учень зуміє це зробити, “спектакль” швидко змінних мислеформ і бажань завмирає, і він може бачити царство Душі, дійсне поле душевного знання, і контактувати з ним.

Інші варіанти перекладу цієї сутри: 

Без цього омани (врітті) викривляють наші сприйняття.

Інакше - ототожнення з типовими проявами (видозмінами) чітти. _{Свамі Сатьянанда Сарасваті}