Вправи з психосинтезу - Psychosynthesis exercises

 Знайомство із субособистістю

Cядьте зручніше; але спина при цьому повинна бути пряма. Ноги поставте так, щоб ступні були паралельні одна одній. Очі закривати не обов'язково, можна просто опустити їх. І зверніть свою увагу на дихання. Слідкуйте за ритмом свого подиху, вдихом і видихом. (5) Зверніть увагу на ті фізичні відчуття, які ви відчуваєте під час вдиху ... і видиху. (15)

І коли я почну вести вашу уяву, то якщо те що ви уявите буде відрізнятися від того, що я вам кажу, якщо ви чогось не будете бачити або будете бачити щось інше, нехай вас це не хвилює. У кожного з вас свій власний досвід. І немає досвіду "правильного" або "неправильного".

А тепер уявіть, що ви знаходитеся ... в лісі. Відчуйте, що під ногами у вас земля. Подивіться на дерева. Пройдіться трохи по лісу, роздивляючись навколо. Ви бачите багато дерев і якісь квіти. Зверніть увагу на деталі, - ви відчуваєте цікавість, вам дуже цікаво все навколишнє.

Оглянувшись, ви помічаєте вдалині маленьку хатинку і йдете до неї. І чуєте, що з неї лунає якийсь шум. І вам стає цікаво, що там відбувається. І ви підходите ближче і помічаєте, що в хатинці є віконце. Ви підходите до віконця і заглядаєте всередину. А там всередині, звідки лунає весь цей шум, ви бачите безліч своїх частин (субособистостей). І всі вони дуже активні.

Раптом двері хатинки розчиняються, і всі вони висипають назовні, залишаючись такими ж активними. І ви спостерігаєте їх з великим інтересом.

Потім ви помічаєте, що одна з частин (субособистостей) дуже зацікавилася вами і підходить до вас. І ви уважно дивитеся, на що вона схожа. Ви її дуже цікавите, вона дуже тягнеться до вас. Коли ви усвідомлюєте, що це якась ваша частина, вона теж стає вам дуже цікавою. І тоді ви запрошуєте її прогулятися. Ви ідете з нею на узлісся, де починається гарне зелене поле. І ви виходите з нею на поле. Ви відзначаєте, як вона рухається, про що говорить, про що запитує. І ви починаєте з нею бесіду. У цій розмові ви можете задавати їй будь-які питання, а вона може запитувати вас. Це просто можливість познайомитися.

 І тому ви питаєте свою частинку (субособистість): хто ти? Яка твоя роль у моєму житті? Чого ти хочеш? Чого ти від мене чекаєш? Чим я можу тобі допомогти? Що ти для мене робиш? Навіщо ти це робиш? Коли ти увійшла в моє життя? Які події, які обставини мого життя викликали твою появу? Можливо, ти з'явилася, щоби допомогти мені? Для чого ти допомагаєш мені? І як ти мені допомагаєш? Чи привнесла ти щось у моє життя? І які ти створюєш для мене проблеми? (10)

Отже, чого ти хочеш? (5) І в чому полягає твоя основна потреба, що тобі дійсно потрібно? (5) Яка твоя сутнісна якість? (15)

Чи усвідомлюєте ви, як ви ставитеся до цієї частини? Чи гніваєтеся ви на неї, тому що вона вам заважає? Чи це дуже важлива частина, яка допомагає вам, робить вас сильніше? Поговоріть з нею, розкажіть їй про ваші труднощі, пов'язані з нею, розкажіть, як ви до неї ставитеся. (15) Запитайте її, чи не хоче вона скористатися можливістю щось сказати вам або про щось запитати? (15)

Cкажіть їй, що ви будете з нею розмовляти ще багато разів, і що ви її не забудете. А потім приведіть її до лісової хатинки і попрощайтеся з нею. Знову повертайтеся на поле. (10)

Тепер повільно зверніть увагу на своє тіло, що сидить на стільці в цій кімнаті. Відчуйте, що ваші ноги стоять на підлозі, що ви можете поворушити пальцями ніг; дуже повільно відкрийте очі і повністю поверніться назад у цю кімнату.

*       *       *

Знакомство с субличностью (на русском)

В этом упражнении я буду направлять ваше воображение, чтобы помочь вам обнаружить и пережить некоторые свои части. В психосинтезе эти части называются "субличностями". Субличности – это различные стороны или части нашей личности. 

Итак, отложите то, что вы держите в руках, чтобы принять спокойную медитативную позу. Когда методика направляемого воображения применяется в большой группе, не всегда возможно выдерживать временные промежутки, подходящие каждому участнику. Одни движутся быстрее, другие – медленнее. Так что если вы относитесь к первым, идите вперед, не дожидаясь меня. Когда мы работаем с отдельными клиентами, они могут давать нам знак – двигаться ли нам быстрее или медленнее; они могут даже постоянно сообщать нам, что они видят. Разумеется, в группе это невозможно.

Закройте глаза и сядьте поудобнее. Расслабьтесь, сосредоточив внимание на дыхании. (10) И когда я начну вести ваше воображение, то если воображаемые вами вещи будут отличаться от того, что я вам говорю, если вы чего-то не будете видеть или будете видеть нечто иное, пусть это вас не волнует. У каждого из вас свой собственный опыт. И нет опыта "правильного" или "неправильного". (Далее паузы между фразами по две секунды.)

А теперь представьте, что вы находитесь... в лесу. Почувствуйте, что под ногами у вас земля. Посмотрите на деревья. Пройдитесь немного по лесу, осматриваясь вокруг. Вы видите много деревьев и какие-то цветы. Обратите внимание на детали, – вы испытываете любопытство, вам очень интересно все окружающее.

Оглянувшись, вы замечаете вдалеке маленькую избушку и идете к ней. И слышите, что из нее доносится какой-то шум. И вам становится интересно, что там происходит. И вы подходите ближе и замечаете, что у избушки есть окошко. И вы подходите к окошку и заглядываете внутрь. И там внутри, откуда доносится весь этот шум, вы видите множество своих субличностей. И все они очень активны. Внезапно дверь избушки растворяется, и все они высыпают наружу, оставаясь такими же активными. И вы наблюдаете их с большим интересом. Вскоре вы замечаете, что одна из субличностей очень заинтересовалась вами и подходит к вам. И вы внимательно смотрите, на что она похожа. Вы ее очень интересуете, она очень тянется к вам. Когда вы сознаете, что это какая-то ваша часть, она тоже становится вам очень интересной. И тогда вы приглашаете ее прогуляться. И вы идете с ней на опушку леса, где начинается красивый зеленый луг. И вы выходите с ней на луг. И вы отмечаете, как она движется, о чем говорит, о чем спрашивает. И вы начинаете с ней беседу. И в этой беседе вы можете задавать ей любые вопросы, а она может спрашивать вас. Это просто возможность узнать друг друга. И поэтому вы спрашиваете свою субличность: кто ты? Какова твоя роль в моей жизни? Чего ты хочешь? Чего ты от меня ждешь? Чем я могу тебе помочь? Что ты для меня делаешь? Зачем ты это делаешь? И когда ты вошла в мою жизнь? Какие события, какие обстоятельства моей жизни вызвали твое появление? Возможно, ты явилась, чтобы помочь мне? Для чего ты помогаешь мне? И как ты мне помогаешь? И привнесла ли ты что-то в мою жизнь? И какие ты создаешь для меня проблемы? (10)

Итак, чего ты хочешь? (5) И в чем состоит твоя основная потребность, что тебе действительно нужно? (5) Каково твое сущностное качество? (15)

Сознаете ли вы, как вы относитесь к этой части? Сердитесь ли вы на нее, потому что она вам мешает? Или это очень важная часть, которая помогает вам, делает вас сильнее? Поговорите с ней, расскажите ей о ваших трудностях, с нею связанных, расскажите, как вы к ней относитесь. (15) Спросите ее, не хочет ли она воспользоваться возможностью что-то сказать вам или о чем-то спросить? (15) А теперь пригласите эту субличность пойти с вами через луг прогуляться. Смотрите, как она на это отреагирует: может быть, она не хочет идти с вами? Или наоборот, очень хочет?

Вы идете по лугу. Вы ощущаете ветерок, мягко обвевающий ваше лицо. И слышите звуки, которыми наполнен луг, – жужжание насекомых, пение птиц. И замечаете, что вы идете со своим спутником по тропинке. И по мере того, как вы идете все дальше, вы начинаете замечать, что тропа начинает подниматься на холм. И восходя на него, вы замечаете, что холм переходит в высокую гору. И вы ведете свою субличность на очень высокую гору. Гора высока, но идти легко. Обратите внимание, что вам открывается с этой горы. И вот вы достигаете вершины горы. Задержитесь немного и посмотрите с высоты на раскрывающиеся перед вами дали. И когда вы смотрите вниз, вы видите, какими крохотными кажутся люди, дома, улицы, машины. И вы со своим спутником стоите на вершине этой горы и просто смотрите на все остальное. Много ли вы можете увидать с этого места?

И стоя там, на вершине горы, вы начинаете сознавать, что рядом с вами находится какое-то другое существо, – другое очень мудрое существо. И вы сознаете, что это существо обладает огромным состраданием. И вы можете почувствовать, как любит вас это существо. И это существо преисполнено света. И вы можете чувствовать это. И это существо способно говорить с вами. И вам представляется возможность задать ему любой интересующий вас вопрос о субличности, которая пришла с вами. И о том, каково ее назначение в вашей жизни. И как развивать ваши с ней отношения. Ибо вы знаете, что это очень мудрое и сострадающее вам существо. (10) И возможно, у этого мудрого существа есть для вас подарок. Подарок, которым вы сможете воспользоваться в своей жизни. Который поможет вам. (10) Задержитесь немного, чтобы почувствовать присутствие этого мудрого существа. И указать на него сопровождающей вас субличности.

А теперь пришло время попрощаться с этим мудрым существом и поблагодарить его за то, что оно вам так сострадает. И мудрое существо говорит вам, что оно всегда в вашем распоряжении, когда бы вы сюда ни пришли. Итак, берите своего спутника и идите вниз. И осознайте, как чувствует себя теперь ваша субличность. И что вы по отношению к ней испытываете. И возвращайтесь на луг. И затем отведите свою субличность назад в лес. И поговорите с ней, если хотите, или, возможно, если захочет она, о том, что произошло на горе. (10) И скажите ей, что вы будете с ней разговаривать еще много раз, и что вы ее не забудете. А затем приведите ее к лесной избушке и попрощайтесь с ней. И возвращайтесь на луг. (10)

Теперь медленно обратите внимание на свое тело, сидящее на стуле в этой комнате. Почувствуйте, что ваши ноги стоят на полу, что вы можете пошевелить пальцами ног; очень медленно откройте глаза и полностью возвратитесь назад в эту комнату.

Первоочередное внимание следует обратить на следующие три вопроса:

Чего хочет ваша субличность?

Что ей нужно?

Каково ее сущностное качество?

Психосинтез. Теория и практика. Составил и перевел В.Данченко издание второе, исправленное и дополненное - К.: PSYLIB, 2002. Учебно-тренировочный семинар по психосинтезу. Киев, 12-15 сентября 1989 года. 

----------------------------------

The Rose Garden (classic psychosynthesis visualisation to explore how different parts of us are not always in conflict)

Either sitting or lying down, take a few deep breaths and relax. Imagine you are in a meadow, and spend some time tuning into being there … What is the sky like? Is it a sunny day? … How do you feel? … What can you hear – bird song perhaps? … What can you smell? What do you see? … Be in your meadow as if it really exists.

In one direction you can see a small house or cottage. Walk towards it, feeling your feet on the ground, and remembering to pay attention to really being in your meadow … As you reach the house, you realise it is the home of some of your subpersonalities. You wonder who will live there, and how they will greet you. As you approach the door be aware of your excitement and anticipation.

You tap at the door and wait expectently … Greet the person who opens the door to you, and pay attention to what he or she looks like. Is it a man, a woman or a child? Old or young? Fill in as much detail on this figure as you can … Then exchange some words, asking the figure its name if you like. Find out as much as you are able about this person.

This character (a ‘subpersonality’ in psychosynthesis terms) then asks you into the garden of the house. It is a beautiful rose garden. Pay attention to the roses, their colours, scents, and overall beauty … Allow yourself to be infused with the quality of the roses … Walk with the subpersonality into the depths of the garden, then find one particular rose to which you are attracted.

Both you and the subpersonality look at this rose, brightly lit by a ray of sunshine. Feel the energy of the rose, its beauty and warmth, transform your feelings and thoughts. Let yourself feel really good to be in this beautiful garden at this time.

Then turn to the subpersonality and see how it has changed. Again engage him or her in dialogue and ask how he or she feels, what transformations, if any, may have taken play. Ask particularly about what the subpersonality needs.

Finally thank the subpersonality for taking you to the garden, say goodbye for now, and bring your consciousness back to your room.

Write about the experience, and the needs of the subpersonality, in your diary. In what way(s) can you express and fulfil this need, or at least some aspects of it in your daily life?

Source

================================================

*     *     *

ВНУТРІШНІЙ ДІАЛОГ (контакт із джерелом своєї внутрішньої мудрості)

 Уявіть літній ранок. Ви в долині. Поступово відчувайте навколишній світ: повітря чисте, небо блакитне, навколо трава і квіти. Ранковий вітерець ніжно пестить ваше обличчя. Відчуйте, що ноги ваші стоять на землі. Відчуйте, у що ви одягнені.

Озираючись навколо, ви бачите гору. Вона височіє неподалік, і коли ви бачите її вершини, у вас виникає почуття незвичайного піднесення. Потім ви вирішуєте піднятися на цю гору. Спершу ви входите у ліс, що росте біля її підніжжя. Ви вдихаєте сосновий аромат і відчуваєте свіжість темного лісу.

Вийшовши з лісу, ви ступаєте на круту гірську стежку. Ви йдете по ній, піднімаєтеся все вище і вище;

Тепер стежка закінчилася і перед вами тільки каміння. Ви продовжуєте підніматися, підйом стає все більш крутим, ви допомагаєте собі руками.

Ви піднімаєтеся все вище і вище. Повітря стає свіжим і розрідженим; навколо тиша.

Тепер перед вами темна хмара. Ви входите в неї, нічого не видно окрім туману. Ви повільно і обережно просуваєтеся вперед, виставивши вперед руку і опираючись на камені.

Хмара залишилася позаду і ви знову бачите небо. Тут все набагато яскравіше, ніж внизу. Повітря неймовірно чисте й прозоре, кольори живі і насичені, світить сонце. Підніматися стало легше.

При наближенні до вершини вас охоплює зростаюче відчуття висоти. Ви зупиняєтеся і озираєтеся навколо. Неподалік і на віддалі ви бачите інші вершини, далеко внизу залишилася долина з декількома селами.

І ось ви на вершині гори, на великому плоскогір'ї. Стоїть повна тиша. Над вами глибоке блакитне небо.

Ви помічаєте когось удалині. Це мудра і любляча вас людина, готова вислухати те, що ви збираєтеся сказати, і розповісти вам про те, про що ви хочете дізнатися. Спочатку людина виникла далеко як невелика точка, що світиться. Вона теж помітила вас. Ви повільно йдете один одному назустріч. Ви відчуваєте присутність цієї людини, яка пробуджує в вас радість і силу.

Ви бачите її мудре обличчя та світлу посмішку і відчуваєте, що від неї виходить тепло любові.

Тепер ви стоїте навпроти. Ви дивитеся мудрецю у вічі.

Ви можете розповісти йому про будь-яку проблему, поставити будь-яке запитання. Тихо і уважно чекайте відповіді. Якщо він вам відповість, ви, можливо, захочете продовжити діалог.

------------------

THE INNER DIALOGUE. The Inner Guide (a visualisation to connect to a source of inner guidance)

Relax and centre yourself.

Imagine you are in a meadow where the sun is shining and the birds are singing. Spend some time really feeling your presence in this meadow. Notice what you can hear, what you can see, what you feel.

At one edge of the meadow is a hill with a path leading up to the top. Start to walk in that direction, really feeling your feet on the ground beneath you. Start an as=scent up the hill, taking your time to really enjoy the sights and sensations you experience on your journey.

As you reach the top of the hill become aware that you are about to meet someone who is intimately involved with the evolution of your life. This person is your inner guide – you might see him or her as a wise old person, as a guardian angel, or simply as someone whose eyes express great love and care for you. However you visualise this person, let the image of him or her appear clearly before you. Allow yourself to fully experience the excitement and interest such a contact invokes.

You can now engage this being in a dialogue and, in whatever way seems best to you at this time, ask about any issues, questions, choices or problems you currently have in your life. The dialogue may be verbal or non verbal, it may take place on a visual or symbolic level, but however it occurs really relish this time you are spending with your inner guide.

Also ask about global awareness and the state of our planet and what you can be doing to help the current precarious situation. Let your inner guides wisdom and understanding help you realise your connection, your ability to love and your power to cause change to occur.

When you are ready, thank your guide for having appeared to you and, returning back down the hill, enter the meadow and once more feel your feet firmly placed on the ground. Bring your consciousness back to your room and spend some time considering what you have learned and how you can put this learning into practice in your life.

Source

=====================================