Вайраджа, Вайраджі _множ. (санскр. वैराज vairāja). “Широко сяючий”.

Клас богів, що походять від Брахми в його аспекті творця колективно як Вірадж, Третій Логос; отже, небесні істоти безпосередньо походять від Вірадж. Ототожнюються з кумарами та манасапутрами, а також з агнішваттами. Вони є ієрархіями космічних свідомих і самосвідомих дхіані-чоханів, які походять безпосередньо з Третього Логосу, і створюють інтелектуальне підґрунтя та життєве спонукання для ієрархій істот, які пізніше створюють проявлений всесвіт з ідеї, яка еманує (походить) від Третього Логосу і від вайраджів. _{Енциклопедичний теософський глосарій}

У народному віруванні, наполовину божественні істоти, тіні святих, незнищенні вогнем, непроникні для води, які живуть у тапо-лока з надією переміститись в сатья-локу – ще більш очищений стан, який відповідає нірвані. Термін пояснюється як повітряні тіла або астральні тіні “аскетів, жебраків, монахів-пустельників і покутників, які завершили свій курс суворого аскетизму”. Тепер в езотеричній філософії вони називаються Нірманакая; тапо-лока знаходиться на шостому плані (знизу вгору), але в прямому взаємозв’язку з ментальним планом. Вайраджів називають першими богами, тому що Манасапутри та Кумари є найдавнішими в теогонії, оскільки сказано, що навіть боги поклонялися їм (Матсья Пурана); тим, кого Брахма “оком йоги бачив у вічних сферах, і хто є богами богів” (Вайю Пурана). _{Теософський словник}