ОМ або АУМ (санскр. ओम् om   औम् aum). Містичний склад, найсвященніше із всіх слів в Індії; це “волання, благословення, завірення і обіцянка”, і воно настільки священне, щоб бути словом при нижньому диханні окультного ритуалу; поблизу не має бути нікого, коли цей склад промовляється з будь-якою метою. Це слово зазвичай вживається на початку священних Писань, і ним починаються молитви. А-У-М трискладове слово, яке езотерична філософія трактує як символ трьох священних вогнів, що виникли від свого батька Агні (або Абхіманіма), коли Він перетворився в своїх трьох синів: Павану, Паваману і Шучі, які “випивають воду”, тобто знищують астральні бажання. Слово ОМ називається Удгітта (Удгітха) і є священним і у брамінів, і у буддистів.  _{Теософський словник}

ОМ – глибинний символ Все-загальності, Цілісності, джерело всіх звуків і сутність Вед; символ Атману і Брахмана.  _{Шрі Рамана Махарші}

ОМ – це пранава або священний склад, який символізує Брахмана.  _{Шрі Свамі Шівананда}

АУМ  зводить  аспект  душі-духу  на  фізичний  план  і   закріплює його там силою своєї вихідної вібрації, тобто АУМ переважає на інволюційній дузі; ОМ вивільняє душу із сфери емоційної мари, коли втихають всі інші слова і звуки; ЗВУК – виражає таємницю імені Бога. АУМ – це звук матерії-душі-духу, де ще переважає нота матерії; ОМ – це звук душі-духу, де переважає нота душі і ЗВУК – це звук Духовної Реальності. Спочатку АУМ, потім ОМ і врешті сам ЗВУК – така на шляху еволюції послідовність розпізнавання людиною цього священного слова.  _{Аліса Бейлі}

Ом Тат Сат Позначення Брахмана, де Тат – Те, а Сат – Буття.