ДУАЛЬНОСТІ У ТИПОЛОГІЇ ЮНГА
Світ побудований на універсальних дуальностях або парах протилежностей: світло – темрява, тепло – холод, чоловіче – жіноче, творення – руйнування, активне – пасивне, верх – низ тощо. Природа людини така, що з будь-якого цілісного явища вона може сприймати тільки один його полюс. Лише після проживання обох полюсів дуальності людина може усвідомити цілісність певного явища і просунутися вперед у своєму розвитку. Людина може усвідомити, що світло і темрява – це частини одного цілого, що між ними немає боротьби чи конфлікту.
Універсальні дуальності у повсякденному житті проживаються психікою людини як психологічні стани та установки, наприклад «агресор-жертва», «ейфорія-депресія», «велич-нікчемність», «добро-зло», «матеріальне-духовне» тощо.
Типологія Юнга також побудована на дуальностях, в її основі лежать такі пари протилежностей:
Почуття (Feeling) – Мислення (Thinking),
Сенсорика (Sensation) – Інтуїція (Intuition),
Раціональність (Rationality) – Ірраціональність (Irrationality),
Екстраверсія (Extraversion) – Інтроверсія (Introversion).
Ключовим елементом Юнгіанської типології є чотири психічні функції: Сенсорика, Почуття, Мислення та Інтуїція, які також можна назвати чотирма видами інтелекту.
Чотири інтелекти – чотири психічні функції:
• ФІЗИЧНИЙ (або ТІЛЕСНИЙ) інтелект – функція СЕНСОРИКА (або ВІДЧУТТЯ);
• ЕМОЦІЙНИЙ інтелект – функція ПОЧУТТЯ (або ЕМОЦІЇ);
• МЕНТАЛЬНИЙ інтелект – функція МИСЛЕННЯ;
• ДУХОВНИЙ інтелект – функція ІНТУЇЦІЯ.
Юнгіанська функція Інтуїція має багато спільного з описами Духовного інтелекту.
• Люди, в яких переважає функція СЕНСОРИКА (або відчуття), добре розбираються у фізичній (матеріальній) сфері життя, схильні до взаємодії з фізичними об’єктами, вміють працювати руками. Вони легко ідентифікують власні тілесні відчуття, налаштовані на сприйняття візуально-просторово-кінестетичної інформації (рух, сила, зовнішній вигляд об’єктів, фізичне здоров’я, фізична краса, колір, консистенція, смак, температура тощо) та добре орієнтуються в просторі.
• Люди, в яких переважає функція ПОЧУТТЯ (або емоції), добре розбираються у міжособистісній сфері, налаштовані на спілкування з іншими, легко орієнтуються у відносинах, симпатіях та антипатіях між людьми, легко ідентифікують власний емоційний стан та стан навколишніх. Схильні до оцінки людей та їх поведінки за критерієм «добре-погано», «подобається - не подобається» (прийняття чи відторгнення).
• Люди, в яких переважає функція МИСЛЕННЯ, добре розбираються у сфері мислення, логіки, об’єктивних фактів та закономірностей, налаштовані на інтелектуальне пізнання об’єктів, аналіз, встановлення закономірностей, причинно-наслідкових зв’язків. Вони мають чітке уявлення про свої цілі та вміють розставляти пріоритети. Відрізняються точністю формулювань і тяжінням до фактів та доказів.
• Люди, в яких переважає функція ІНТУЇЦІЯ, добре орієнтуються у світі ідей, внутрішніх сенсів об’єктів, тенденцій, перспектив, непроявлених потенціальних можливостей, відчувають часові цикли, плин часу, минуле і майбутнє, взаємопов’язаність усіх речей. Вони мають розвинену уяву, проникливі, схильні до виявлення прихованого, здатні сприймати вміст колективного та індивідуального несвідомого.
У Юнгіанській типологічній моделі чотири психічні функції представлені у вигляді дуальностей: СЕНСОРИКА є протилежною до ІНТУЇЦІЇ, а ПОЧУТТЯ є протилежним до МИСЛЕННЯ.
Ці дуальності є не просто протилежностями, вони є взаємодоповнюючими та взаємозалежними. Як тіні немає без світла, так Сенсорики немає без Інтуїції, а Почуттів немає без Мислення. Зміни в одній функції викликають зміни у протилежній функції і навпаки.
Крім того, ці дві пари функцій характеризуються різними параметрами. Пара Сенсорика – Інтуїція є ірраціональними функціями, а пара Почуття – Мислення є раціональними.
Варто зауважити, що Юнгіанський термін «раціональність» тотожний планомірності, а термін ірраціональність тотожний спонтанності. Детальніше про це тут >>>
Ще одним базовим параметром в типології Юнга є дуальність ЕКСТРАВЕРСІЯ – ІНТРОВЕРСІЯ.
Карл Юнг встановив, що кожна з чотирьох базових психічних функцій може мати інтровертну чи екстравертну спрямованість в залежності від того, куди направлена увага людини: на зовнішні об’єкти чи всередину. Відповідно, кожна з чотирьох функцій має два варіанти: екстравертна та інтровертна, а разом налічується вісім психічних функцій: 4 інтровертні та 4 екстравертні.
• Сенсорика Екстравертна (Sensation Extraverted - Se)
• Сенсорика Інтровертна (Sensation Introverted - Si)
• Почуття Екстравертне (Feeling Extraverted - Fe)
• Почуття Інтровертне (Feeling Introverted - Fi)
• Мислення Екстравертне (Thinking Extraverted - Te)
• Мислення Інтровертне (Thinking Introverted - Ti)
• Інтуїція Екстравертна (Intuition Extraverted - Ne)
• Інтуїція Інтровертна (Intuition Introverted - Ni)
Екстраверсія – Інтроверсія є широко поширеними термінами, проте далекими від того, що вкладав у них Карл Юнг. Екстраверсія - Інтроверсія у Юнга не є тотожними комунікабельності – замкнутості. Інтроверт може бути комунікабельнішим за екстраверта. Крім того, є 4 типи інтровертів та 4 типи екстравертів, кожен з яких має свої особливості.
Всі вісім функцій присутні у психіці кожної людини, проте вони мають різні ступені розвитку. Одна із функцій завжди переважає інші у силі, швидкості реакції та в усвідомленості цієї реакції. Вона називається головною.
Карл Юнг писав: «Так само як лев вражає свого ворога чи здобич не хвостом (як крокодил), а лапами, в яких міститься його специфічна сила, так і притаманний нам спосіб реагування зазвичай характеризується нашими сильними сторонами, тобто використанням нашої найбільш надійної і розвинутої функції, що, однак, не заважає нам деколи реагувати і своїми специфічними слабкостями. Таке переважання функції спонукає нас готувати або шукати одні ситуації та уникати інші і таким чином будемо відповідно здобувати специфічний досвід, що відрізняється від інших. Інтелектуал буде пристосовуватися до світу за допомогою свого інтелекту, а зовсім не як боксер, хоча і він може у приступі люті застосувати свої кулаки. У боротьбі за існування і пристосування кожна людина інстинктивно використовує свою найрозвинутішу функцію, яка в результаті стає критерієм звичного способу реагування.» (1)
Тип людини визначається головною психічною функцією. Якщо головною функцією є Сенсорика Екстравертна, то і тип називається Сенсорний Екстраверт (Se), якщо головною функцією є Почуття Інтровертне, то тип називається Почуттєвий Інтроверт (Fi) тощо.
Кожен психотип може мати як сильні, так і слабкі сторони.
• Сильна сторона типу Se – сміливість, рішучість, здатність фізично протистояти супротивникам та брати на себе керування іншими у критичних ситуаціях. Слабкою стороною є імпульсивність дій та непродуманість наслідків.
• Сильна сторона типу Si – вміння створювати фізичний комфорт і затишок, піклування про хороше самопочуття, примирення конфліктуючих сторін. Слабкою стороною є інертність, уникання дискомфорту та психологічного напруження.
• Сильна сторона типу Fe – відчуття емоційного стану навколишніх, вміння встановлювати емоційний зв'язок з іншими, надавати емоційну підтримку, надихати. Слабкою стороною є гіперболізація почуттів та їх суперечливість.
• Сильна сторона типу Fi – емпатія, впорядкування великої кількості зв’язків, впровадження правил спілкування та морально-етичних норм. Слабкою стороною є консерватизм та осуд тих, хто не поділяє його цінності.
• Сильна сторона типу Te – вміння управляти ресурсами та знаходити ефективні способи досягнення практичного результату, впровадження нових технологій. Слабкою стороною є те, що досягнення цілей є важливішим за відносини з людьми, а також націленість на швидкий результат.
• Сильна сторона типу Ti – вміння аналізувати, докопуватися до суті проблеми, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, знаходити закономірності та створювати системи. Слабкою стороною є відкидання фактів, які можуть порушити його теорію/концепцію, а також емоційна холодність та відстороненість.
• Сильна сторона типу Ne – винахідливість, вміння знаходити вихід з різних ситуацій, здатність бачити потенційні можливості та взаємопов’язаність усіх речей. Слабкою стороною є надмірне фантазування, мінливість та непрактичність.
• Сильна сторона типу Ni – відчуття прихованого, несвідомого, внутрішнього стану інших, плину часу, передчуття та передбачення розвитку подій. Слабкою стороною є неготовність діяти, невпевненість, надмірна чутливість.
Якщо ми навчимося розрізняти якості типу і дізнаємося, які якості у нас сильніші, а які слабші, тоді ми можемо спробувати розвивати сильніші сторони та працювати над тим, що нас гальмує.
* * * * *
1 - Джерело - "Психологічна теорія типів". Лекція Карла Юнга, Цюріх 1928 р, “Psychologische Typologie”.
Останнє оновлення 11.04.2024