Чотири сфери життя людини і чотири інтелекти

Виділяють чотири види інтелекту: ментальний, емоційний, тілесний та духовний.

Карл Юнг відкрив чотири базових психічних функції (сенсорика, почуття, мислення та інтуїція), які відповідають чотирьом видам інтелекту.

● ДУХОВНИЙ інтелект – функція ІНТУЇЦІЯ;
● МЕНТАЛЬНИЙ інтелект – функція МИСЛЕННЯ;
● ЕМОЦІЙНИЙ інтелект – функція ПОЧУТТЯ;
● ФІЗИЧНИЙ або ТІЛЕСНИЙ інтелект – функція СЕНСОРИКА або ВІДЧУТТЯ.

Кожний з чотирьох видів інтелекту відповідає за функціонування людини в одній із чотирьох сфер: фізичній, ментальній, емоційній та інтуїтивній.

Чотири сфери активності людини – чотири інтелекти – чотири психічні функції:

* НЕПРОЯВЛЕНОГО – ДУХОВНИЙ інтелект – функція ІНТУЇЦІЯ;

* МЕНТАЛЬНА – МЕНТАЛЬНИЙ інтелект – функція МИСЛЕННЯ;

* МІЖОСОБИСТІСНА – ЕМОЦІЙНИЙ інтелект – функція ПОЧУТТЯ;

* ФІЗИЧНА – ФІЗИЧНИЙ або ТІЛЕСНИЙ інтелект – функція СЕНСОРИКА або ВІДЧУТТЯ.

Сфери життя:

- ФІЗИЧНА сфера – це фізичні матеріальні об’єкти, співвідношення між ними, просторові взаємозв’язки та фізична взаємодія.

- МІЖОСОБИСТІСНА сфера – почуття, емоції, настрій, ентузіазм, етика поведінки, мораль, емоційні взаємозв’язки між людьми та емоційна взаємодія.

- МЕНТАЛЬНА сфера – універсальні закономірності макро- та мікро світу, причинно-наслідкові зв’язки, призначення об’єктів.

- сфера НЕПРОЯВЛЕНОГО – людський розум може інтерпретувати прояви цієї сфери як непроявлене, глибинна суть (причина), яка лежить в основі об’єктів, явищ та подій. Ця сфера стосується колективної свідомості (і колективного несвідомого), а також часових циклів та того, що може проявитися з плином часу. Сферу НЕПРОЯВЛЕНОГО неможливо описати, оскільки вона є поза межами людського розуму, проте вона має безпосередній сильний вплив на три нижні сфери (на наш емоційний стан, розумовий стан, а також на події та об’єкти у фізичній сфері).

* * * * *

●ФІЗИЧНИЙ інтелект (або функція СЕНСОРИКА) - допомагає людині діяти у фізичному (матеріальному) світі та взаємодіяти із фізичними об’єктами, сприймати фізичний простір за допомогою органів чуттів.

Люди із вираженим ФІЗИЧНИМ інтелектом добре орієнтуються у ФІЗИЧНІЙ сфері, налаштовані на сприйняття візуально-просторово-кінестетичної інформації (рух, сила, зовнішній вигляд об’єктів, фізичне здоров’я, фізична краса, колір, консистенція, смак, температура тощо), легко ідентифікують власні тілесні відчуття. Вміють цілеспрямовано використовувати свої фізичні можливості щоб впливати на фізичні об’єкти: працювати руками, захищатися, здобувати матеріальні ресурси для задоволення базових фізичних потреб (їжа, тепло, житло, одяг). Відрізняються практичністю, реалізмом, фізичною витривалістю, спокоєм у кризових ситуаціях.

При слабкості ФІЗИЧНОГО інтелекту людина погано орієнтується у просторі, на місцевості, слабо відчуває власне тіло та не вміє задовольняти свої тілесні потреби, їй може бракувати енергії для простої фізичної дії. Така людина погано адаптована до матеріальної сторони життя, непрактична, розсіяна, часто губить свої речі, догляд за майном її обтяжує, побутові дрібниці приводять її у відчай. Такі люди часто мають худе тіло та слабкі сенсорні (тілесні) кордони, внаслідок чого є надмірно чутливими до впливів інших людей.

●ЕМОЦІЙНИЙ інтелект (або функція ПОЧУТТЯ) – допомагає людині функціонувати у соціальній сфері та вступати в емоційну взаємодію з іншими людьми, сприймати емоційний стан (настрій) навколишніх.

Люди із вираженим ЕМОЦІЙНИМ інтелектом добре орієнтуються у МІЖОСОБИСТІСНІЙ сфері, у світі почуттів та емоцій, налаштовані на спілкування з іншими та розбираються у відносинах, симпатіях та антипатіях, легко ідентифікують власний емоційний стан та стан навколишніх. Схильні до оцінки людей та їх поведінки за критерієм «добре-погано», «подобається - не подобається» (прийняття чи відторгнення). Вміють цілеспрямовано використовувати свої почуття щоб впливати на настрій та поведінку інших: вміють надавати емоційну підтримку, піднімати настрій, створювати теплу атмосферу.

При слабкості ЕМОЦІЙНОГО інтелекту людина погано орієнтується у власних емоційних станах, часто має понижений настрій, внаслідок чого втрачає працездатність і мотивацію (професійне вигорання). Велика частина людських емоцій залишається для неї незрозумілою, їй буває важко відрізнити награні емоції, фальшиві чи перебільшені, погано розбирається у відносинах і ставленні до себе, їй важко виражати свої почуття та підтримувати емоційний контакт із навколишніми, внаслідок чого може здаватися холодною, черствою та байдужою. При цьому сильно залежить від емоційної атмосфери навколо себе, потрапляє під емоційний вплив навколишніх.

● МЕНТАЛЬНИЙ інтелект (або функція МИСЛЕННЯ) – допомагає людині функціонувати у світі причинно-наслідкових зв’язків та логічних закономірностей, пізнавати макро- та мікросистеми та взаємовідношення між ними.

Люди із вираженим МЕНТАЛЬНИМ інтелектом добре орієнтуються у сфері мислення, логіки, об’єктивних фактів та закономірностей, налаштовані на інтелектуальне пізнання об’єктів, аналіз, класифікування, встановлення закономірностей, причинно-наслідкових зв’язків, формулювання висновків, передачу знань та вмінь. Легко ідентифікують власні думки, мають чітке уявлення про свої цілі, знають що роблять і для чого. Відрізняються точністю формулювань, вмінням відділяти головне від другорядного, пов’язувати загальне із цілим, тяжінням до фактів та доказів, схильністю до планування та постановки цілей, умовно об’єктивним ставленням до людей та ситуацій. Вміють цілеспрямовано використовувати свій інтелект для вивчення параметрів об’єктів, їх ефективного використання та управління системами: наука і технології, державне управління, бізнес, законодавство.

При слабкості МЕНТАЛЬНОГО інтелекту людині важко формулювати свої думки, вона має лише фрагментовані уявлення, між якими нема логічного зв’язку і які часто суперечать одне одному. Така людина не схильна до аналізу інформації, не перевіряє факти, не має критичного мислення. Не розуміє ні математичних, ні загальних законів, тому може або некритично слідувати законам та правилам або бездумно їх ігнорувати. Їй важко розставляти пріоритети, вона не вміє досягати поставлених цілей, не може скласти правильний алгоритм дій для їх досягнення, її активність направляється у різні сторони, без певного напрямку, внаслідок чого марно витрачається енергія. Сильно залежить від чужих думок та пояснень.

● ДУХОВНИЙ інтелект (або функція ІНТУЇЦІЯ) – допомагає людині діяти у інтуїтивній сфері (у світі непроявлених нематеріальних об’єктів), сприймати внутрішню суть об’єктів, вміст несвідомого та часові зміни.

Люди із вираженим ДУХОВНИМ інтелектом