Рівні психологічної зрілості восьми психічних функцій

Карл Юнг та інші психологи, які займалися і займаються вивченням психологічних типів стверджують, що головна психічна функція визначає не лише тип інформаційного метаболізму та сприйняття і передачі інформації, але набагато більше: головна психічна функція визначає світогляд, глибинну мотивацію, життєву стратегію, найбільше прагнення та найсильніший страх кожного типу.

Карл Юнг писав: «Свідома установка (або головна психічна функція) за своєю природою завжди є світоглядом (Weltanschauung)якщо це не релігія у відкритому вигляді. Це якраз те, що робить проблему типології настільки важливою. Непорозуміння між типами – це не просто зовнішній конфлікт між людьми, це також джерело нескінченних внутрішніх конфліктів, причина не тільки зовнішніх суперечок і неприязні, але й нервових хвороб та психічного страждання.» 1

З кожною психічною функцією пов’язаний механізм виникнення певного психічного страждання або внутрішнього конфлікту: почуття вини, осуд, гнів, агресія, почуття неповноцінності, жаління себе, заздрість, різні страхи

1 - Наприклад, функція екстравертна сенсорика  при високому рівні психологічної зрілості наділяє людину сильною волею, впевненістю в собі, безстрашністю та незалежністю, здатністю керувати великою групою людей та забезпечувати досягнення цією групою цілей. При низькому рівні психологічної зрілості ця функція проявляється хтивістю, пожадливістю, агресією, мстливістю, моральним та фізичним садизмом, тиранією.

2 - Функція інтровертна сенсорика  при високому рівні психологічної зрілості наділяє людину почуттям просторової гармонії, вмінням створювати затишок і комфорт, задовольняти тілесні потреби, вмінням створювати доброзичливу атмосферу навколо себе, заспокоюючи інших та урівноважуючи конфлікти, скромністю, терплячістю, толерантністю. При низькому рівні психологічної зрілості ця функція проявляється униканням конфліктів, надмірним догоджанням навколишнім, пасивним спротивом, схильністю до злиття з партнером, самозабуттям, лінню та гедонізмом (пошуком насолоди від смачної їжі, комфорту та ін. сенсорних відчуттів).

3 - Функція екстравертні емоції  при високому рівні психологічної зрілості наділяє людину здатністю добре відчувати емоційний стан навколишніх, вмінням передавати настрій та керувати емоційним фоном.  Такі люди люблять допомагати іншим і добре відчувають потреби навколишніх. При низькому рівні психологічної зрілості ця функція проявляється гординею, егоцентричністю, вимаганням особливого ставлення до себе, вдаваною великодушністю; «насильством добром» – турботою про інших для того щоб контролювати чи подавляти їх; нав’язливою потребою допомагати комусь.

4 - Функція інтровертні емоції  

5 - 

6 - 

7 - 

8 - 

Враховуючи те, що в будь-якої людини наявні всі психічні функції, то будь-яка функція в людини може бути зрілою чи незрілою.

Цікаво, що ефективність людини в цілому залежить від ефективності її найменш зрілої функції. Тому для підвищення ефективності потрібно починати працювати над своїми найменш зрілими функціями, і лише потім приступати до головної функції.

Знаючи психологічний тип людини, можна легко передбачити, які функції будуть у неї найменш зрілі. Зазвичай це три функції: так звана "больова" функція та протилежна до неї функція, а також функція протилежна до головної. (Протилежні функції: ---та -). Наприклад, для типу ЛСІ  "больовою" функцією є екстравертна інтуїція протилежною до неї є інтровертна сенсорика а протилежною до головної є  екстравертна етика. Больова функція в людини найчастіше перебуває в архаїчному стані. Детальніше про "больову" функцію кожного типу читайте тут >>>

 

Говорячи мовою типосинтезу, кожному психотипу притаманний певний «образ я», тобто кожен тип має певне базове уявлення про себе, від якого залежить світогляд та поведінка цього типу. Уявлення про себе або «образ я» базується на головній психічній функції кожного типу.

Наприклад, * тип з інтровертним почуттям  (ЕІІ, ЕСІ) має уявлення про себе як про «того, хто на шляху самовдосконалення, на шляху до морального ідеалу». Він гордиться тим, що він чесний і працьовитий. При високому ступені психологічної зрілості така людина є гармонійною і цілісною, вона несе в світ високі морально-етичні стандарти, стає для навколишніх прикладом відповідальності, самодисципліни та відданості обов’язку.

* Тип з екстравертним почуттям (ЕІЕ, ЕСЕ) уявляє себе «люблячим і потрібним іншим». Він гордиться тим, що він допомагає іншим. При високому ступені психологічної зрілості така людина є гармонійною і здатною відчувати безумовну любов до себе та інших, вона добре відчуває потреби навколишніх, підтримує людей та допомагає їм.

* Тип з інтровертним відчуттям(СЛІ, СЕІ) має уявлення про себе як про «того, хто створює навколо себе психологічну і фізичну гармонію». Він гордиться тим, що він спокійний і має легкий характер. При високому ступені психологічної зрілості така людина є гармонійною і щирою, вона створює доброзичливу атмосферу навколо себе, заспокоюючи інших та урівноважуючи конфлікти, а також вміє створювати комфорт гармонійним поєднанням форм, кольорів, звуків, смаків та ін. 

* Тип з екстравертним відчуттям (СЕЕ, СЛЕ) уявляє себе «тим, хто є сильний і незалежний». Він гордиться тим, що він сильний і справедливий. При високому ступені психологічної зрілості така людина є гармонійною і великодушною, вона сильна, рішуча і орієнтована на дію, захищає інших людей та дбає про них матеріально, а також допомагає іншим розкрити їх силу.

* Тип з екстравертною інтуїцією(ІЕЕ, ІЛЕ) уявляє себе «безтурботним та сповненим новими ідеями». Він гордиться своїм оптимістичним ставленням до життя та відкритістю до нового і незвіданого. При високому ступені психологічної зрілості така людина є гармонійною і здатною проживати поточний момент. Вона бачить світ сповненим можливостей і здатна оцінювати внутрішній зміст та потенційні можливості об’єктів, а також вміє заохочувати і надихати навколишніх.

З погляду духовної психології, причиною всіх наших психічних страждань і неврозів є почуття власної важливості. Чим більше в людини почуття власної важливості, тим більше в неї почуття неповноцінності, невротичності, психічних страждань та душевного болю. Почуття власної неповноцінності зростає разом з почуттям власної важливості, це є дві сторони однієї медалі.

Причина страждань для всіх одна, але в кожного психотипу невроз проявляється по-своєму, в залежності від його головної психічної функції. Психологічні проблеми в людини починаються тоді, коли вона ототожнюється зі своєю головною психічною функцією.

З психологічної точки зору ототожнення себе зі своєю головною психічною функцією означає ототожнення з уявленням про себе, з «образом я», що базується на головній психічній функції кожного типу. Наприклад, типи з інтровертним почуттям (ЕІІ, ЕСІ) ототожнюють себе з образом того, хто «на шляху до морального ідеалу» і відчувають себе дуже важливими завдяки цьому; типи з екстравертним почуттям (ЕІЕ, ЕСЕ) ототожнюють себе з образом «люблячих і потрібних іншим» і відчувають себе дуже важливими завдяки цьому уявленню про себе; типи з інтровертним відчуттям (СЛІ, СЕІ) ототожнюють себе з образом того, хто «створює гармонію навколо себе» і відчувають себе дуже важливими завдяки цьому; а типи з екстравертним  відчуттям (СЕЕ, СЛЕ) ототожнюють себе з образом «сильного» і відчувають себе дуже важливими завдяки цьому уявленню.

При ототожненні людини зі своєю психічною функцією людина стає заручником свого психологічного типу і «образу я», пов’заного з головною психічною функцією. Тоді вже не людина керує собою, а психотип чи «образ я» керує людиною. В результаті цього людину захоплюють різні внутрішні конфлікти, пов’язані з «образом я»: почуття вини, осуд, гнів, агресія, почуття неповноцінності, жаління себе, заздрість, різні страхи.

Ми будемо розглядати такі види внутрішніх конфліктів як: обра́за, гнів, заздрість, осуд, лінь, пожадливість, обман та інші. На прикладах цих на перший погляд невинних незначних проявів характеру ми покажемо як вони переходять у стійку форму неврозу і заважають людині бути щасливою.

Наприклад, всім нам відома обра́за є внутрішнім конфліктом або психічним стражданням, адже така поведінка є неефективною і призводить до втрати енергії. Обра́за – це свідома чи несвідома маніпуляція іншою людиною з метою домогтися свого шляхом впливу на поведінку іншої людини. Хоча таке явище як обра́за притаманне всім типам, найчастіше і найяскравіше обра́за проявляється в типу з інтровертною інтуїцією. Тому ми будемо розглядати обра́зу при описі невротичного ланцюгу типу з інтровертною інтуїцією, який найкраще володіє таким методом маніпуляції як обра́за.

 

На прикладі типу з інтровертним почуттям(ЕІІ, ЕСІ) ми розглянемо невротичний алгоритм: гнів, осуд, почуття вини, критика.

 

На прикладі типу з екстравертним почуттям(ЕІЕ, ЕСЕ) розглянемо механізм виникнення гордині, егоцентричності та вдаваної великодушності, "насильства добром".

 

На прикладі типу з інтровертним відчуттям (СЛІ, СЕІ) – лінь, самозабуття та пасивний спротив.

 

На прикладі типу з екстравертним відчуттям(СЕЕ, СЛЕ) – пожадливість, хтивість, мстливість та садизм.

 

На прикладі типу з екстравертним мисленням(ЛІЕ, ЛСЕ) – марнославство, погоню за іміджем та схильність до обману.

 

На прикладі типу з інтровертним мисленням(ЛІІ, ЛСІ) – жадібність, замкнутість, відстороненість.

 

На прикладі типу з інтровертною інтуїцією (ІЕІ, ІЛІ) – роль жертви, обра́зливість, маніпуляції, меланхолія.

 

На прикладі типу з екстравертною інтуїцією(ІЛЕ, ІЕЕ) – захланність, шарлатанство, пусте фантазування, інфантилізм.

 

 

З кожною психічною функцією пов’язаний механізм виникнення певного психічного страждання або внутрішнього конфлікту. Враховуючи те, що в будь-якої людини наявні всі соціонічні функції, кожна людина може мати і всі види неврозів. Найчастіше невроз проявляється по 4-х вимірних та по одно-вимірних функціях. Наприклад, в ЕІІ невроз найчастіше проявляється по програмній (4-х вимірна етика відносин) та демонстративній (4-х вимірна інтуїція часу), больовій (одновимірна вольова сенсорика), навіюваній (одновимірна ділова логіка),  функціях.

 

  (1) – Психологічні типи. Лекція Карла Юнга, Теритет (Швейцарія) 1923р, “Psychologische Typen”.

 

Стаття "Уявлення різних типів про Бога" тут >>>