Апейрон: без’якісне матеріальне першоджерело; нескінченність у просторі і часі.

Термін введений давньогрецьким філософом Анаксімандром, для позначення безмежності матеріального першоджерела – aпейрон перебуває у вічному русі, виділяючи протилежності – тепле й холодне, в боротьбі яких виникають якісно визначені тіла.

Поняття «апейрон» – важливий крок у розвитку філософії, на шляху до уявлень про матерію, порівняно з ототожненням першоджерела с конкретною речовиною у Фалеса чи Анаксімена.

    * У піфагореїзмі – конечне, невизначене, безформне начало.
    * Платон характеризує його, як щось абсолютно невизначене, позбавлене дійсного буття.
    * Демокрит, вживав термін, для визначення безкінечного абсолютного простору.