SHAN ODITA AVYAPADESHYA DHARMANUPATI DHARMI ||14||
शानोदिताव्यपदेश्यधर्मानुपाती धर्मी ॥१४॥
śān-odita-avyapadeśya-dharmānupātī dharmī ||14||
śānta = спокійний, прихований
udita = очевидний, проявлений
avyapadeśya = не проявлений
dharma = властива функція, призначення
anupātī = загальний; спільний
dharmī = основа властивостей
Сутра 14. Особливості кожного об'єкту бувають проявленими, такими, що проявляються тепер і прихованими.
У цій сутрі висвітлюється майже та ж ідея, що і в попередній. Всі особливості мають відносне значення в часі і в просторі. Мета одна, першопричина одна, проте, зважаючи на різницю в швидкості вібрації Семи Великих Дихань, або потоків божественної енергії, кожне Життя, породжене ними, відрізняється від інших і є відмінним. Стадії розвитку Семи Владик Променів неоднакові. Розкриття Життя різних Планетарних Логосів, або Семи Духів перед Престолом Господнім, неоднакове, і тому атоми Їх тіл, або Монади, з яких складаються Їх провідники, також неоднакові в ступені свого розвитку.
Тема ця широка і тут може бути лише злегка зачеплена. У пошуках інформації учневі буде цікаво дослідити інші представлення Єдиної Істини про Великі Життя, Ким ми “живемо і рухаємося і існуємо”. Їх можна вивчати під наступними іменами:
1. Сім Променів, 2. Сім Духів перед Престолом, 3. Сім Планетарних Логосів, 4. Сім Великих Владик, 5. Сім Вічних, 6. Сім Еманацій 7. Сім Праджапаті, – а також під іншими, менш відомими термінами, і багато Світла можна залучити у такий спосіб.
У даній формі (враховуючи специфічну точку розвитку або недостатній рівень розвитку) пізнаючому відкриваються:
а) Загальна сума набутого. Те, що дало минуле. Повний акорд, який Душа даного об'єкту здатна видавати.
б) Особливий діапазон якостей з цієї суми набутого, що виявляється Життям за допомогою даної конкретної форми. У досягнутому акорді це нота сьогодення, яку вирішила озвучити Душа об'єкту.
в) Те, що приховане і можливе. Подвійне знання, котре відкриває, по-перше, поки що приховані можливості, які повинні розкритися за допомогою конкретної форми, і, по-друге, приховані можливості, здатні розкритися в нинішньому світовому циклі за допомогою ряду різних форм. Це відноситься до майбутніх досягнень, які дозволять і самому йогіну видати довершений акорд в кінці великого еволюційного циклу. Аліса Бейлі та Джуал Кхул
Інші варіанти перекладу цієї сутри:
Сутра 14. Дхармі – спільна основа. Дхармі (основа) є спільною для всіх властивостей: прихованих, активних і не проявлених.
У той час як мають місце перетворення у властивостях, характеристиках та в стані чітти, бхут та індрій, має бути щось, що залишається незмінним, що є загальною основою всіх цих змін. У філософії йоги це звичайний факт, що за всіх умов змін існує якийсь в основі якийсь фактор, який знаходиться поза будь-якою зміною.
З віком змінюється тіло, але Я, або самість, залишається незмінним, і не лише протягом цього народження, а й протягом усієї серії народжень. Мої стани, що змінюються від дитинства до старості, всі приписуються мені тільки тому, що в мені існує принцип, який безальтернативний і незмінний. Він називається дхармі. Це не тіло чи розум, не свідомість чи відбитки. Буддисти не вірять у якусь незмінну річ. Вони кажуть, що протягом життя все зазнає постійної зміни, як полум'я свічки, що горить постійно, але змінюється кожен момент. Подібно кожен момент змінює все у світі.
Буддисти не вірять в ідею дхармі, але філософії йоги потрібна ідея дхармі, щоб показати можливість чудес. Так, у цій сутрі говориться, що дхармі є основою всіх змін, минулих, теперішніх та майбутніх. Свамі Сатьянанда Сарасваті
Сутра 14. Має властивості те, на що впливають перетворення минулі, теперішні та майбутні.
Іншими словами, умовною є речовина, на яку діє час і санскари і яка постійно змінюється та проявляється. Свамі Вівекананда