Танматра, танматри _(множ.), tanmātras        Танматри – тонкі сутності п’яти елементів. _{Шрі Рамана Махарші}  Типи або зачатки п’яти стихій; тонкі сутності стихій, позбавлені всіх якостей  і  тотожні  властивостям  землі,  води,  вогню, повітря і ефіру; тобто танматри, в одному зі своїх аспектів, суть: нюх, смак, дотик, зір і слух. _{Теософський словник}    Один з п’яти тонких станів елементів, що перебувають за межею відчуттів звичайної людини і є як причиною, так і наслідком; потенційна енергія, більш тонка за електронні, протонні і нейтронні сили. _{Раммурті Мішра}   Атом; першо-стихія; першо-елементи матерії, що перебувають в не-проявленому стані. _{Шрі Свамі Шівананда}

Таттва (санскр. तत्त्व tattva). Основа; суть; фундаментальний принцип.  Вічне суще “Те”; також різні принципи в Природі, в їх окультному значенні. “Таттва Самаса” – праця з філософії санкх’я, приписувана самому Капілі. _{Олена Блаватська}

Таттва або Атомна Матерія Плану є результатом вихору, створеного Таттвою попереднього вищого Плану в більш щільній матерії наступного нижчого плану, і цей вихор спричинений Танматрою, надісланою Ішварою.

7-ий план (Маха-Пара-Нірванічний) – Аді-Таттва, Першопричина, Мулапракріті і Брахман.

6-ий план (Пара-Нірванічний) – Анупадака-Таттва, Самосуще, непідвладне сприйняттю

5-ий план (Нірванічний) – Акаша-Таттва, Ефір (Aether)

4-ий план (Буддхічний) – Вайю-Таттва, Повітря

3-ій план (Манасичний) – Агні-Таттва, Вогонь

2-ий план (Астральний) – Апас-Таттва, Вода

1-ий план (Фізичний) – Прітхіві-Таттва, Земля.

На даному етапі еволюції людина своїми органами сприйняття може взаємодіяти з п'ятьма нижніми елементами – Землею, Водою, Вогнем, Повітрям і Акашею-Ефіром. 

_{Журнал “Теософ”, грудень 1899 р.}

Реальність; єдність; елемент; принцип; стихія. _{Шрі Рамана Махарші, Шрі Свамі Шівананда}

Елемент; реальність; істина; принцип; сутність. _{Шрі Нітьянанда}

Таттваджняна (санскр.). Те ж, що і Брахмаджнана, знання Брахману.  _{Шрі Свамі Шівананда}  Знання Природи і основних принципів Буття.  _{Шрі Ауробіндо}

Тат-твам-асі (санскр.). “Той є ти ” – одна з чотирьох Махавак’яс: це обґрунтовано в Чхандог’я Упанішад Сама Веди.  _{Шрі Свамі Шівананда}

Таттватіта (анскр.). За межами таттв або елементів.  _{Шрі Свамі Шівананда}

Татхагата (санскр. तथागत tathāgata). “Той, який подібний грядущому” – той, хто подібно до своїх попередників (Будд) і наступників, є грядущим майбутнім Буддою або Рятівником Світу; один з титулів Гаутами Будди, і найвищий.  _{Теософський словник}

Татхагатагупта (санскр. tathāgatagupta). Таємний або прихований Татхагата, або Будда, який охороняє і захищає: він відноситься до Нірманакай.  _{Теософський словник}

Теофанія (грец. Θεοφανεια) – "Богоявлення": безпосереднє явлення божества в різних релігіях.

Трікая, trikāya              “Три тіла або форми” – надзвичайно окультне і складне вчення, яке пояснює таємницю всілякої тріади або трійці і є ключем до будь-якого троїстого метафізичного символу. Сюди належить і такі концепції як: трілока (три сфери), тріратна (три скарби).  Трікая – це концепція про три типи тіл, “три одіяння” звільнених істот:

нірманакая, nirmānakāya – перше тіло, “безтілесне тіло”; це та ефірна форма, яку приймають, покидаючи фізичне тіло і залишаючись в тонкому – плюс всі знання адепта. Бодхісаттва розвиває її, просуваючись по Шляху. Досягнувши мети і відмовившись від плодів, він залишається на землі як Адепт, а вмираючи, замість того, щоб відправитись в Нірвану, залишається в цьому чудовому тілі, яке створив для себе і яке є невидимим для непосвяченого людства, щоб оберігати і допомагати людям.

самбхогакая, सम्भोगकाय sambhogakāya – друге тіло, “тіло відшкодування, спокутування”; тут додається слава досконалості – повне усунення всіх земних турбот.

дхармакая, dharmakāya – “прославлене духовне тіло, одіяння блаженства”; це найвище і найтонше з цих трьох тіл, воно ставить людську істоту на поріг нірвани; це навіть не тіло, а ідеальне дихання, що злилося із Світовою свідомістю, або душа без жодних атрибутів. Досягши дхармакая, адепт припиняє будь-які зв’язки із землею і думки про неї.  _{Теософський словник}

Трімурті. trimurti          “Три особи” – божественна Трійця: Шіва (Руйнівник), Вішну (Охоронець світу) і Брахма (Творець Світу). В більш ранніх ведичних джерелах Трійця складається з бога вогню Агні, бога повітря Вайю і сонця Сур’ї: земний вогонь, повітряний вогонь і небесний вогонь. У “Падма Пурані” описано виникнення сучасного варіанту Трійці: “На початку великий Вішну, забажавши створити весь світ, став троїстим творцем, хранителем і руйнівником. Щоб побудувати цей світ, Всевишній Дух еманував з правого боку свого тіла сам себе як Брахму, потім для збереження всесвіту він з лівого боку свого тіла створив Вішну, і щоб зруйнувати світ, він з середини свого тіла сотворив вічного Шіву. Одні поклоняються Брахмі, другі – Вішну, треті – Шіві; але Вішну, єдиний і все ж троїстий, створює, зберігає і руйнує, тому нехай благочестиві не роблять різниці між цими трьома”. 

Тьяга (санскр. त्याग tyāga).

Відречення (від васан, егоїзму і від світу). _{Шрі Свамі Шівананда}  

Відречення; відмова. _{Шрі Ауробіндо, Шрі Рамана Махарші}