Свабхавіка (санскр. स्वाभाविक svābhāvika). “Вроджений, притаманний, природний, індивідуальний”; найдревніша з існуючих шкіл буддизму; відносить прояв всесвіту і фізичних феноменів до свабхави, або, відповідної природи речей.  _{Теософський словник}