Типологія Юнга, міжкультурна психологія та національний характер Китаю.
English version >>>
Тип Китаю >>>
Чи потрібно змінювати MBTI для використання в Китаї ? >>>
Історично склалося, що психологічні типи людей розподіляються нерівномірно. У кожній країні, і навіть у кожному місті чи селі, одні типи людей переважають над іншими. Психологічний тип, який переважає серед населення, називається загальним, національним або інтегральним психотипом країни (або міста, села). Він впливає на менталітет та культуру країни.
У цій статті ми будемо досліджувати, який психологічний тип переважає серед китайського населення і як це проявляється у поведінці людей.
Спочатку розглянемо, як представники інших країн бачать китайців. Нам підійде опис з книги Річарда Льюїса «Взаємодія міжнародних команд»:
«Конг Дехай — уродженець материкового Китаю, який кілька років працював у підрозділі компанії IBM у Китаї... Наразі він є членом міжнародної команди в європейській компанії, яка має широкі інтереси в Китаї… Конг — скромний, невибагливий, добрий, тактовний, відповідальний, шанобливий, відданий, щирий і ввічливий. Маючи глибоке розуміння ієрархії, він виявляє повагу до свого керівника, колег і навіть до підлеглих та опонентів. Мислячи категоріями колективу, він демонструє всі необхідні для командної роботи якості: пунктуальність, сумлінність, робочу етику, старанність, наполегливість, витривалість, а коли це потрібно — і самопожертву.
Як і більшість китайців певного віку, Конг, здається, випромінює стародавню мудрість, демонструючи стриманість, ощадливість, лагідність, величезний запас терпіння й толерантності, миттєву щедрість, а також приємну схильність до самозневаження («На мою незрілу думку…»). Британці та фіни часто майстерно володіють мистецтвом самовисміювання (фіни — радше самоприменшення), проте в цьому з китайцями ніхто не зрівняється. Смиренність, як заповідав Конфуцій, є одним із наріжних каменів китайської поведінки; будь-яке хизування чи хвастощі є абсолютним табу. Що краще людина вміє виявляти особисту скромність, то більшою повагою вона користується.
Конг, який під час командних обговорень виявляє себе уважним і ввічливим слухачем, дотримується типової для Китаю практики — пропонує іншим висловитися першими, так само, як він робив би це під час переговорів із опонентами... Він скромно запитує лідера групи, чи може він висловитися, на відміну від німецьких та французьких членів команди, які втручаються без попередження.
У тих випадках, коли Конгу доручають вести переговори від імені команди, його колеги бачать зовсім іншу сторону його характеру… Конг виявляє себе кмітливим і жорстким переговорником, що діє у традиційному китайському стилі. По-перше, він уникає переходу до суті справи з іншою стороною, надаючи перевагу тому, щоб витрачати надмірну кількість часу на розмови про все, що завгодно, крім поточної угоди, спілкуючись, споживаючи їжу та випиваючи зі своїм опонентом, знайомлячись із ним у дружній, неквапливій манері. Коли нарешті починається ділова розмова, Конг використовує свою щойно налагоджену «дружбу» (на фоні надмірної гостинності) як інструмент випрошування поступок.
Всередині його міжнародної команди деякі колеги ставляться до Конга з певною обережністю… Річ у тім, що він рідко дає прямі відповіді на прямі запитання; до того ж — що дещо дратує — він і сам, схоже, ніколи не ставить прямих запитань. Він — майстер непрямих висловлювань, лише натякає на позитивні та негативні моменти, але рідко займає тверду позицію на користь якоїсь зі сторін… До того ж він нерідко говорить те, що, на його думку, ви хочете почути… Він також дуже часто нам лестить і час від часу підсовує нам якісь дрібні подарунки, що нас дратує, оскільки ми не знаємо, чим йому віддячити. Відмовитися від таких подарунків ми не можемо, оскільки менеджер каже, що це змусило б його втратити обличчя. Нам вже неодноразово наголошували, що головним принципом у поведінці азіатів є збереження обличчя кожного, тож ми старанно дотримуємося цього і докладаємо чималих зусиль, аби не образити й не критикувати Конга. У довгостроковій перспективі це доволі виснажливо, оскільки ми від природи не настільки ввічливі, як він. До того ж він дуже переймається своїм статусом. Він, звісно, виявляє повагу до менеджера, але завжди намагається сісти відразу праворуч від нього, що, як нам пояснили, позначає його як другу за важливістю особу (або, принаймні, так було б у Китаї). Нас це не надто турбує, проте він має схильність читати моралі (західним людям) і часто натякає на численні китайські чесноти (ми іноді дивуємося: а де ж їхня скромність?!).
Хоча нам подобаються прямі запитання та відповіді (а Конг у цьому плані часто нас підводить), йому не бракує прямоти, коли йдеться про те, щоб розпитувати нас про особисті подробиці. У цьому відношенні він видається таким же допитливим, як індійці, які без вагань втручаються в наше приватне життя. «Ви одружені, пане Лоу? Ні? Хіба вам ніколи не буває самотньо? У вас є діти? Скільки вам років? Який у вас дохід? Скільки коштує ваш годинник? Сподіваюся, ви здорові? Чи є у вас брати або сестри? Як почуваються ваші батьки?» Звісно, ми припускаємо, що за такою цікавістю криються лише найкращі наміри, проте німцям, британцям, швейцарцям, норвежцям, шведам і фінам такі вторгнення в особистий простір завдають дискомфорту. Натомість французи, італійці та американці, схоже, ставляться до цього цілком спокійно.» (1)
Такий стиль поведінки повністю відповідає особливостям китайської культури і менталітету, про які написано в численних статтях про особливості ведення бізнесу у Китаї:
Цінність «обличчя». Для китайців поняття «обличчя» має величезне значення. «Мати обличчя» означає мати високий статус і престиж в очах навколишніх; це також є ознакою особистої гідності. Китайці дуже чутливо ставляться до питання збереження «обличчя» в всіх сферах соціального та ділового життя… Найпростіший спосіб змусити когось втратити «обличчя» — це образити людину або розкритикувати її в присутності інших. (2) Завдання шкоди «обличчю» — навіть ненавмисне — може виглядати так: пряме заперечення чиєїсь позиції на очах у його команди; відхилення пропозиції без належного дипломатичного оформлення; публічне вказування на помилку. (3)
Захист «обличчя» та репутації усіх партнерів, колег і навіть підлеглих є обов’язковим у будь-якій ситуації. Кожна дія чи висловлювання китайця під час роботи або при соціальній взаємодії визначаються його оцінкою того, як це може вплинути на чиюсь репутацію. (4)
«Обличчя» можна не тільки втратити, але й «надати», похваливши когось за добре виконану роботу в присутності колег або керівництва… Ви можете дозволити своєму супернику виграти в грі, наприклад гра в гольф, навіть якщо ви граєте краще, щоб допомогти йому зберегти «обличчя». (5) Крім того, «зберегти обличчя» іншій людині можна, допомігши їй уникнути незручної ситуації. (2)
Людина може сама «втратити обличчя» не виправдавши очікувань навколишніх, не дотримавши обіцянки або вчинивши негідно. (4)
Для китайського керівника втрата «обличчя» є важливішою, ніж для західного, і переживається набагато гостріше... Китайці намагаються уникати будь-яких публічних незручних ситуацій чи критики: вони применшують значення серйозних помилок або приховують їх. (6)
Прагнення китайців дійти згоди. Пряма відмова — «ні, ми не можемо цього зробити» — у китайській діловій культурі вважається дією, що ставить під загрозу «обличчя». Вона ставить людину, яка висуває пропозицію, у становище публічного неприйняття. Натомість незгода висловлюється опосередковано. Сигналами цього слугують уточнювальні зауваження, вагання, висловлювання про певні труднощі, схвалення загальної ідеї без готовності підтримати конкретну пропозицію або ж зміна теми розмови. Заява, що звучить позитивно, але не містить чітких подальших кроків, часто передає саме той зміст, який передало би пряме «ні» на німецькій чи американській нараді. (3)
Конфуціанський етичний кодекс, відомий під загальною назвою «Лі», застосовувався для регулювання поведінки людей з метою встановлення належного морального порядку в суспільстві та підтримання гармонійних стосунків між людьми… Китайці поділяли переконання, що члени родини мають бути тісно пов’язані зі своєю родиною: якщо хтось із них здобуває честь, він приносить її всім іншим членам родини, а якщо хтось із них ганьбить себе — він заплямує честь усіх інших членів родини. (7)
У ділових взаєминах обличчя людини — це не лише її власне обличчя, а й обличчя всієї організації, яку вона представляє. Ставлення іноземця до конкретної людини та повага, яку він їй виявляє, ймовірно, є визначальними для його ділового успіху в Китаї. (2)
Концепція «гуаньсі» — система взаємних послуг та налагодження зв’язків. У китайській діловій практиці велика увага приділяється побудові довгострокових відносин і мереж зв’язків («гуаньсі»), що ґрунтуються на довірі та взаємних зобов’язаннях. Такий підхід контрастує із західними бізнес-моделями, які часто надають пріоритет отриманню короткострокової вигоди та договірним угодам. (8)
Іноземному підприємцю необхідно налагоджувати тісні особисті стосунки з діловими партнерами та завойовувати їхню повагу і довіру. (5) Після того, як стосунки встановлені, їх необхідно підтримувати в довгостроковій перспективі. Розвиток таких стосунків може бути кропіткою працею та забирати багато часу, однак це має залишатися одним із головних пріоритетів. (4)
Очевидно, що все вищезгадане відповідає основним характеристикам юнгіанського Почуттєвого Інтровертного типу (Feeling Introverted - Fi). Опис Fi типу на різних рівнях гармонійності тут >>>
Концепція обличчя відображає стурбованість Fi типу мораллю, нормами поведінки та репутацією в очах навколишніх. Притаманна Fi типу орієнтація на сім’ю, гармонійні відносини, відповідальність та стабільність спільноти (сім’ї, команди, нації) чітко простежується у китайському менталітеті.
Стабільність спільноти забезпечується підтримкою довготривалих відносин, які побудовані на довірі між людьми та відповідальності. Якщо китаєць розпитує західних людей про їх так зване приватне життя, він насправді хоче дізнатися, наскільки людина поважає своїх батьків, які відносини має зі своєю сім’єю, наскільки порядною є людина. За цими ознаками китаєць оцінює, наскільки людина варта довіри і чи готова підтримувати довготривалі відносини та виконувати взаємозобов’язання.
Існує дві версії Fi типу: Fi з Інтуїцією (N) та Fi з Сенсорикою (S). Населення Китаю представлене Fi типом з Інтуїцією (Fi-N).
Щоб краще зрозуміти світосприйняття Fi типу, можна почитати книги Федора Достоєвського або Еріха Фромма, які є представниками Fi типу з Інтуїцією (Fi-N). Достоєвський описує моральні дилеми в художній формі, тоді як Фромм описує їх у філософсько-психологічному контексті. У своїй книзі «Людина для себе» Фромм піднімає теми, які найбільше турбують представників Fi типу: гуманістична етика; суб’єктивна та об’єктивна етика; гуманістична і авторитарна совість; моральні сили людини; людина є доброю чи злою?; характер та моральна оцінка.
У 2025 році вийшла стаття про особливості романтичних стосунків у сучасному Китаї «Типологія особистості, емоційні потреби та стабільність романтичних стосунків у китайських студентів: культурний погляд на динаміку MBTI» (8). Ось деякі тези зі статті:
«Західні романтичні моделі схильні наголошувати на задоволенні в парі, зосереджуючись на індивідуальних потребах та взаємному задоволенні у стосунках… Китайські романтичні стосунки вбудовані в ієрархічні сімейні структури, що часто призводить до пригнічення індивідуальних бажань заради колективної гармонії… У Китаї велике значення надається виконанню соціальних зобов’язань.
«Обличчя» відіграє ключову роль у регулюванні емоційної активності в китайських міжособистісних стосунках, де культурно цінуються непрямі підходи та чутливість до контексту. На відміну від західних норм, які часто заохочують відкрите вираження емоцій, китайці можуть вдаватися до непрямих дій для відновлення стосунків (наприклад, через спільне виконання побутових обов’язків або дарування подарунків), замість прямих словесних запевнень. Ця модель узгоджується з висновками Мацумото (Matsumoto) щодо культурних правил вираження емоцій, які підкреслюють, що в колективістських культурах заохочується емоційна стриманість задля збереження соціальної гармонії.
У західному контексті NF типи MBTI зазвичай асоціюються з підвищеною емоційною експресивністю та значним акцентом на особистій самореалізації в романтичних стосунках… Наші результати частково узгоджуються з цією закономірністю, оскільки китайські типи NF також демонструють високі емоційні потреби та емоційну стабільність. Однак у Китаї вираження цих потреб часто відбувається через культурно прийнятні форми, такі як шанобливе ставлення до батьків та зобов’язання у стосунках, а не через пряме особисте розкриття.»
У статті сказано, що у західному контексті NF типи (за класифікацією MBTI) зазвичай асоціюються з підвищеною емоційною експресивністю, в той час як в китайській культурі заохочується емоційна стриманість. Інтровертні Почуттєві типи (Fi), на відміну від Екстравертних Почуттєвих типів (Fe), характеризуються високим рівнем самодисципліни та стриманням своїх емоцій задля підтримання гармонійних відносин з іншими.
Для країн, в яких переважає Fi тип, характерна емоційна стриманість у спілкуванні. Такими країнами окрім Китаю є Україна, Швейцарія (Fi-S) і Канада (Fi-N). Емоційна стриманість, етика спілкування та повага до традицій також виражена у Британії, де Fi-N тип займає друге місце у типологічній структурі крани.
Окремо варто згадати спільноту амішів, яких можна порівняти з маленькою країною. Аміші, як і багато інших релігійних спільнот, належать до Fi типу, оскільки Fi типи за своєю природою прагнуть бути частиною групи, схильні до відданості моральним чи релігійним ідеалам, аскетизму та суворого дотримання правил поведінки.
Fi тип також відомий як «Перфекціоніст». У психологічній літературі цей тип називають обсесивно-компульсивним характером.
Чи потрібно змінювати MBTI для використання в Китаї ?
Автори статті пишуть: «Хоча типологія Майерс-Бріггс (MBTI) має широке застосування, її західно-орієнтовані принципи потребують доопрацювання для застосування у країнах Східної Азії. У «Китайському опитувальнику для оцінки особистості» (CPAI), розробленому Чун (Cheung) та колегами, запроваджено специфічний для цієї культури вимір — «міжособистісна взаємопов’язаність» (Interpersonal Relatedness), який наголошує на гармонії, зобов’язаннях у стосунках та соціальних нормах… Цей вимір збагачує розуміння Почуттєвих (Feeling) типів MBTI, підкреслюючи етику відносин, зобов’язання та гармонію як ключові аспекти вираження емоцій у китайському культурному середовищі, тим самим ставлячи під сумнів західно-орієнтовані інтерпретації емоційних потреб у романтичних стосунках.» (8)
В системі MBTI Екстравертний Почуттєвий тип (Fe) та Інтровертний тип (Fi) не розрізняються як окремі типи. Хоча Карл Юнг у своїй книзі описував окремо Екстравертний Почуттєвий тип (Fe) та окремо Інтровертний Почуттєвий тип (Fi). У тесті MBTI Інтровертний Почуттєвий тип (Fi) визначається як перевага функції Почуттів над функцією Мисленням на шкалі Почуття (F) – Мислення (T), та перевага інтроверсії над екстраверсією на шкалі Екстраверсія - Інтроверсія. Це дуже розмито і узагальнено і не розкриває суті Fi типу.
«У 1993 році на конференції Асоціації психологічних типів у Каліфорнії Джон Бібі (юнгіанський аналітик) нагадав присутнім, що початкова модель Юнга складалася не лише з чотирьох функцій (S, N, T, F), а з чотирьох функцій у двох установках — тобто з восьми функцій-установок. До 1993 року фахівці з типології обмежувалися лише «преференціями» — так Майерс називала чотири шкали своєї моделі (E/I, N/S, T/F, J/P)… Сама Майєрс знала про відмінності, наприклад, між інтровертним почуттям (Fi) та екстравертним почуттям (Fe), але вона прагнула створити щось доступне для широкого загалу, а тому спробувала дати максимально простий і загальний вступ до цієї теми.» (9)
Чи потрібно змінювати MBTI ?
Змінити тест MBTI занадто складно. Легше зробити власний тест, опираючись на детальні описи 8 юнгіанських функцій. Такі описи можна знайти у соціоніці.
Дві самостійні системи, соціоніка та MBTI, розвинулися на основі праці Юнга «Психологічні типи» практично в повній ізоляції одна від одної. Обидві типології, і соціоніка, і MBTI, виділяють 16 типів і користуються майже однаковою термінологією.
Соціоніка сформувалася у 1970-х та 80-х роках у Литві, яка тоді входила до складу Радянського Союзу. У 1991 році в Києві (Україна) було засновано Міжнародний інститут соціоніки, де щороку проводяться міжнародні конференції з соціоніки. До появи інтернету, який зробив її загальнодоступною, соціоніка була майже невідомою за межами Східної Європи.
У соціоніці психічна функція Fi називається інтровертна етика або етика відносин.
Опис соціонічного типу (функції) Fi англійською мовою можна знайти на наступних сайтах:
- Сайт Віктора Гуленко socioniks.net
- Сучасний англомовний сайт, на якому зібрана вся інформація про соціоніку www.socionicsinsight.com
- Архів соціонічного сайту Ріка Делонга (Rick DeLong) wikisocion.github.io
- Сайт Сергія Іонкіна practicalsocionics.com
Хоча в соціоніці розглядаються 16 типів, акцент робиться на 8 функціях, які лежать в основі 16 типів. Не розуміючи 8 функцій, неможливо зрозуміти 16 типів. В соціоніці є чітке розділення між Екстравертною функцією Почуття (Fe) та Інтровертною функцією Почуття (Fi). Обидві функції детально описані. При такій деталізації опис Fi функції тотожний опису Fi типу.
Однак, головна причина того, чому не можна модифікувати MBTI полягає у юридичному статусі MBTI. Ось що про це сказано на сайті www.socionicsinsight.com :
«Соціоніка розвивалася в академічному середовищі Східної Європи. Її авторами були дослідники, які не мали на меті продаж комерційного продукту. Ця система була предметом обговорень, переглядів та критичних зауважень серед спільноти практиків, яких насамперед цікавила її істинність, а не комерційна привабливість.
Натомість MBTI розвинулася у західному комерційному контексті. Це приватний інструмент, що належить трастовому фонду; його використання здійснюється через ліцензованих фахівців, а від критики він захищається зокрема й з інституційних міркувань. Його чотирилітерна класифікація перетворилася на своєрідний культурний символ — загальновідомий спосіб опису особистості, незалежно від того, наскільки обґрунтованою є модель, що лежить в його основі.»
автор статті - Анжеліка Забава, листопад 2026.
. . .
1 – Річард Льюіс. Коли взаємодіють команди: Успішне управління міжнародною командою. Типи членів команди. Китай. (Richard D. Lewis. When Teams Collide: Managing the International Team Successfully, 2012)
2 - XuHua Zhang. Cross-cultural communication: the way to do business in China. Journal of Organizational Culture, Communications and Conflict, 2003.
3 - Julian Johns. What Is Mianzi? CultureFlow, 2026
4 – Forum hercegbosna.org
5 - The business environment in Hong Kong. Delhi Business Review, 2000
6 - Gregory E. Osland. Doing Business in China: A Framework for Cross‐cultural Understanding. Marketing Intelligence & Planning. 1990
7 - Ling Zhou, Shao-jie Zhang. How face as a system of value-constructs operates through the interplay of mianzi and lian in Chinese: a corpus-based study, 2017
8 - Jiaxin Li, Gu Fang, Yiyang Li. Personality typology, emotional needs, and romantic relationship stability in Chinese college students: A cultural perspective on MBTI dynamics, 2025
9 - Carol Shumate. Projection and Personality Development via the Eight-Function Model. The war between the attitudes. 2021