РІВНІ ПСИХОЛОГІЧНОЇ ГАРМОНІЙНОСТІ В ТИПОЛОГІЇ ЮНГА
В залежності від рівня внутрішньої гармонійності людина може по-різному сприймати зовнішній світ:
Світ прекрасний;
Світ хороший;
Світ звичайний;
Світ ворожий;
Світ страшний.
При високому рівні гармонійності людина сприймає світ як хороший або прекрасний, налаштована оптимістично, схильна до взаємовигідної співпраці, у неї розвинена емпатія, вона приймає себе та інших, має високий рівень енергії та швидко відновлюється після стресу.
При внутрішній дисгармонійності людина витрачає свою енергію на внутрішні конфлікти. Вона постійно напружена, займає оборонну позицію, не готова до співпраці і не довіряє іншим.
Загалом, нормально спілкуватися між собою можуть лише люди одного рівня або сусідніх рівнів. Людина, якій світ здається ворожим, не може зрозуміти людину, для якої світ є прекрасним.
Різним типам людей притаманні різні види внутрішніх конфліктів та різні реакції на стресові чинники. Одні типи схильні до гніву, інші до жаління себе, хтось схильний до ступору та відстороненості, а хтось - до почуття провини та сорому.
Карлос Кастанеда пише: «Дон Хуан спитав мене, яка була моя найприродніша реакція у моменти стресу і збентеження, перед тим як я став його учнем. Він сказав, що його власною реакцією була лють. Я сказав йому, що моєю була жалість до самого себе.» (1)
Типологія Юнга описує вісім психологічних типів людей. Тип людини визначається головною психічною функцією. (Детальніше тут >>>)
Карл Юнг писав: «Свідома установка (головна психічна функція) за своєю природою завжди є світоглядом, якщо це не релігія у відкритому вигляді. Це якраз те, що робить проблему типології настільки важливою. Непорозуміння між типами – це не просто зовнішній конфлікт між людьми, це також джерело нескінченних внутрішніх конфліктів, причина не тільки зовнішніх суперечок і неприязні, але й нервових хвороб та психічного страждання.» (2)
Для кожного з 8 типів Карл Юнг виділяв декілька рівнів психологічної гармонійності, вказував, які неврози* притаманні тому чи іншому типу, а також описував деструктивну поведінку типу при значній дисгармонійності.
Поведінка людини певного типу на різних рівнях гармонійності настільки відрізняється, що може здатися, що йдеться про різні типи людей. Ознайомлення із рівнями психологічної гармонійності-дисгармонійності допомагає зрозуміти, як відбувається розвиток чи деградація у представників кожного типу.
Ось короткий приклад того, як Карл Юнг описував рівні психологічної гармонійності для певного типу:
«Жоден інший тип людини не може зрівнятися з екстравертним сенсорним типом (Se) у реалізмі. … Його життя - це накопичення фактичного досвіду з конкретними об'єктами.
Його мета - конкретна насолода, і його мораль орієнтована на те ж саме. …Це жодним чином не означає, що він є лише тілесносприйнятливий або грубий, адже він може диференціювати своє відчуття до найтоншого ступеня естетичної чистоти.
На нижчих рівнях це людина фізичної реальності, що має мало схильності як до роздумів, так і до бажання керувати іншими. Його незмінним прагненням є відчувати об'єкт, мати фізичні відчуття і по можливості насолоджуватися ними. … У нього немає «ідейних» ідеалів, тому він не має жодних підстав ставитися неприязно до реальних речей та фактів.
Але чим більше відчуття переважає, так що суб’єкт, що відчуває, зникає за чуттєвим враженням, тим більш неприємним стає цей тип. Він або перетворюється на грубого шукача насолод, або стає безсовісним нагромаджувачем розкоші. Хоча об’єкт залишається для нього цілком необхідним, проте, він все-таки знецінюється як щось, що існує само собою. Об’єкт безжально насилують та загалом ігнорують, оскільки тепер його єдине призначення — стимулювати відчуття.
Коли його установка (головна психічна функція) досягає ненормальної односторонності, йому загрожує небезпека потрапити під вплив несвідомого настільки ж сильно, наскільки він свідомо чіпляється за об'єкти.» (3)
Знання рівнів гармонійності кожного з восьми типів допомагає передбачити поведінку людини та характер взаємодії з нею.
Ступінь психологічної гармонійності людини можна поділити на різну кількість рівнів.
У типології Еннеаграми налічується 9 рівнів розвитку для кожного типу :
• ЗДОРОВІ рівні: Звільнення; Психологічні можливості; Соціальна цінність;
• СЕРЕДНІ рівні: Фіксація; Міжособистісний конфлікт; Гіперкомпенсація;
• НЕЗДОРОВІ рівні: Насильство; Одержимість і примус; Патологічна деструктивність. (www.enneagraminstitute.com)
«Неможливо говорити про типи особистості загалом, без урахування рівнів, оскільки в міру переміщення будь-якого з типів вниз по рівнях більшість властивих йому ознак і характеристик змінюється на протилежні.
Тоді як наш тип не змінюється, рівень, на якому ми функціонуємо, змінюється постійно. Ми можемо пересуватися вгору і вниз на кілька рівнів протягом одного дня в рамках певного «діапазону», що відповідає нашій звичній поведінці. Ми можемо прокинутися у відмінному збалансованому настрої, але посперечатися з колегою по роботі та «впасти» на 2-3 рівні. Навіть якщо наш стан кардинально змінюється протягом короткого часу, ми не стаємо іншим типом особистості — ми просто демонструємо різну поведінку на різних рівнях нашого типу». (4)
Американський філософ Кен Уілбер високо оцінив рівні розвитку, описані у книзі «Мудрість Еннеаграми»:
«Поєднавши горизонтальні типи Еннеаграми із системою вертикальних рівнів розвитку, Різо та Хадсон створили одну з найперших по-справжньому інтегральних моделей людської душі. Крім важливості і потрібності цієї воістину новаторської роботи вона оголює повну неспроможність будь-якого іншого більш обмеженого підходу, крім повномасштабної моделі людського зростання і розвитку.» (5)
Мало хто знайомий із типологією Юнга та рівнями гармонійності юнгіанських типів, адже книга «Психологічні типи» написана складною мовою, яку важко розуміти навіть спеціалістам. Крім того, під час написання книги багатьох психологічних термінів ще не існувало, і Карл Юнг змушений був сам створювати і вводити нові терміни. Більшість людей знає про типологію Юнга завдяки MBTI та соціоніці. Проте ці сучасні типологічні моделі описують лише середньостатистичну поведінку типів, рівні психологічної гармонійності-дисгармонійності людини у цих моделях не враховуються. Крім того, MBTI описуює не 8, а 16 типів.
Пропонуємо ознайомитися із сучасними описами восьми типів Юнга, написаними простою зрозумілою мовою. Ці описи включають шість рівнів психологічної гармонійності типу (від повної гармонії до сильної дисгармонії, від збалансованості до розбалансованості):
• НАЙЧИСТІШИЙ ПРОЯВ ФУНКЦІЇ – тип проявляється цілісно і без викривлень завдяки процесу індивідуації.
• СОЦІАЛЬНА РОЛЬ – сильні сторони людини резонують з відповідним запитом з боку суспільства.
• НЕВРОТИЧНА РОЛЬ – людина хоче своїми сильними сторонами бути корисною суспільству, а взамін очікує підтримки своєї самооцінки.
• МАНІПУЛЯЦІЯ – Завдяки маніпуляціям людина намагається витрясти від людей бажану для себе поведінку, щоб підтримати свою самооцінку.
• АГРЕСИВНЕ НАВ’ЯЗУВАННЯ – насильницьке втягування інших у свій деструктивний сценарій.
• САМОРУЙНІВНЕ РОЗЧАРУВАННЯ – Зневіра в тому, що хтось підтримає його самооцінку. Зникнення будь-яких цілей і мотивацій.
Se --- Si --- Fe --- Fi --- Te --- Ti --- Ne --- Ni
Ці рівні показують принципові відмінності всередині кожного типу, додаючи «вертикальну» розгортку до «горизонтальної» системи.
* * * * *
* Хоча діагноз «невроз» було вилучено з «Діагностичного і статистичного посібника з психічних розладів» (DSM) у 1980 році, термін все ще часто неофіційно використовується для опису поведінки, пов’язаної зі стресом і тривогою.
1 – Карлос Кастанеда. Казки про силу. Частина ІІІ. Пояснення магів. Стратегія мага. 1974.
2 – Психологічні типи. Лекція Карла Юнга, Теритет (Швейцарія) 1923р, “Psychologische Typen”.
3 – Карл Густав Юнг. "Психологічні типи" (1921). Розділ X – Загальний опис типів. Тип з екстравертною сенсорикою (The Extraverted Sensation Type).
4 – Дон Різо, Рас Хадсон. Мудрість Еннеаграми, 1999. Розділ 6: Динаміка і вариації. Рівні розвитку.
5 – Дон Різо, Рас Хадсон. Мудрість Еннеаграми (The Wisdom of the Enneagram), 1999.
Останнє оновлення 30.05.2024