Шакха (санскр. शाखा, śākhā). Розділ; гілка; відгалуження. Шрі Свамі Шівананда
Буквально “гілка” – це традиційні богословські та ведичні школи стародавньої Індії, а також конкретні редакції ведичних текстів, які ці школи зберігали та передавали з покоління в покоління.
Оскільки в давнину Веди не записувалися, а передавалися виключно усно, різні групи мудреців (ріші) та їхні учні сформували власні традиції та лінії спадкоємності, кожна з яких зберігала свій автентичний варіант вимови, наголосів та структури тексту.
Послідовника або вченого, який належав до певної школи та вивчав її тексти, називали шакхін. Кожна ведична школа (шакха) зазвичай зберігала та вивчала комплекс текстів, який включав:
- Самхіту – основний збірник мантр або гімнів.
- Брахману – прозові коментарі, що пояснювали ритуали.
- Араньяку та Упанішаду – філософські та метафізичні трактати, засновані на конкретній Самхіті.
Історично існували сотні ведичних шкіл, але до нашого часу в повному обсязі дійшла лише невелика їх частина. За основними Ведами вони поділяються так:
- Рігведа (Веди гімнів): За переказами, існувало понад 20 шакх, проте сьогодні повністю збереглася лише одна головна школа – Шакала (Śākala). Інша відома школа – Башкала (Bāṣkala) – збереглася частково.
- Яджурведа (Веди жертовних формул): Поділяється на дві великі гілки:
- Шукла Яджурведа (Біла): Основні школи – Мадхьяндіна (Mādhyandina) та Канва (Kāṇva).
- Крішна Яджурведа (Чорна): Основні школи – Тайттірія (Taittirīya), Матраяні (Maitrāyaṇī), Катха (Kaṭha) та Капіштхала (Kapiṣthala).
- Самаведа (Веди пісноспівів): Зі 1000 гіпотетичних шкіл сьогодні активно існують лише три: Каутхума (Kauthuma), Ранаянія (Rāṇāyanīya) та Джаймінія (Jaiminīya).
- Атхарваведа (Веди заклинань та повсякденних ритуалів): до нас дійшли дві основні редакції – Шаунака (Śaunaka) та Пайппалада (Paippalāda).
Шакхи відіграли фундаментальну роль у збереженні культурної спадщини людства. Завдяки суворим правилам фонетики (Шикша) та мнемонічним технікам заучування в межах кожної шакхи, ведичні тексти передавалися протягом тисячоліть без використання письма і дійшли до нас без жодних змін у тексті.