Трівріткарана (санскр. त्रिवृत्करण trivṛtkaraṇa). Етимологія – слово складається з двох частин: tri-vrit (त्रिवृत्) – потрійний, що складається з трьох частин; karana (करण) – дія, створення, здійснення. Це фундаментальне поняття в індійській філософії (особливо у веданті), яке буквально означає “потрійне змішування” або “потрійне поєднання”.
Троїста суміш трьох видимих елементів: вогню (агні, теджас), води (апас) і землі (анна, прітхіві) для утворення тіл. Шрі Свамі Шівананда
Суть концепції. У чистому вигляді ці елементи не можуть створити фізичні об'єкти. Для виникнення видимого світу вони повинні змішатися. Процес “тривріткарани” полягає в тому, що кожен із трьох елементів ділиться навпіл. Одна половина залишається чистою, а інша ділиться ще на дві рівні частини (по 1/4 від цілого), які змішуються з іншими двома елементами. Таким чином, будь-який об'єкт у всесвіті містить у собі всі три елементи, але в різних пропорціях: а) половина основного елемента; б) по чверті кожного з двох інших елементів. Цей процес пояснює, як невидимі, тонкі субстанції стають щільною, грубою матерією, яку ми можемо сприймати органами чуття.
Пізніше у філософії веданти ця ідея розвинулася в складнішу концепцію панчікарана (pancikarana), де змішуються вже п'ять елементів (додаються повітря та ефір).